Розглянуто теоретико-правові засади становлення органічного сільського господарства в Україні та за кордоном. Проведено комплексний аналіз поняття "органічне сільське господарство". Розкрито проблеми формування ефективного вітчизняного ринку органічної продукції як невід'ємного елементу системного розвитку даної галузі АПК. Охарактеризовано процес становлення вітчизняного законодавства в сфері державного регулювання галузі. Запропоновано заходи адміністративно-правового, організаційного та законодавчого характеру, спрямовані на сприяння процесу становлення та розвитку органічного сільського господарства в Україні.

Рассмотрены теоретико-правовые основы становления органического сельского хозяйства в Украине и за рубежом. Проведен комплексный анализ понятия "органическое сельское хозяйство". Раскрыты проблемы формирования эффективного отечественного рынка органической продукции как неотъемлемого элемента системного развития данной отрасли АПК. Охарактеризован процесс становления отечественного законодательства в сфере государственного регулирования отрасли. Предложены меры административно-правового, организационного и законодательного характера, направленные на содействие процессу становления и развития органического сельского хозяйства в Украине.

Розглянуто стан і перспективи процесу екологізації сільськогосподарського виробництва та ринку органічної продукції в Україні. Представлена багатоетапна лінія переходу від традиційної до органічної системи виробництва. Розглянуто процес формування витрат в органічному виробництві овочів відкритого грунту. Наведено перелік вимог до системи органічного рослинництва. Показано ефективність органічного овочівництва в порівнянні з неорганічним на основі практичних іноземних досліджень. Проаналізовано альтернативні варіанти втілення етапів виробництва органічних томатів відкритого грунту. Запропоновано модель у вигляді дерева цілей для обірунтування оптимального переходу вітчизняних аграрних підприємств на органічне овочівництво відкритого грунту, яка дозволяє господарю прийняти найоптимальніше управлінське рішення. Визначено схеми, що забезпечують найбільший прибуток, найнижчі витрати, найвищий врожай і найвищу рентабельність виробництва органічних томатів відкритого грунту в Україні.

Досліджено теоретичні та методичні засади формування галузевої структури виробництва і розвитку органічного землеробства в аграрних господарствах. Узагальнено сутність галузевої структури виробництва, форми та показники суспільного поділу праці (спеціалізації), окреслено умови спеціалізованих аграрних господарств у виробничі типи. Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку еколого-орієнтованого (органічного) сільськогосподарського виробництва та сформульовано базові положення екологічних, економічних і соціальних переваг розвитку органічного землеробства в господарствах. Доведено, що органічне землеробство сільськогосподарських підприємств виступає як екологостабілізуючий фактор і необхідна умова функціонування агроекосистеми. Його розвиток у значній мірі залежить від раціонального поєднання галузей рослинництва та тваринництва. Обгрунтовано процеси поєднання внутрішньогосподарських культур і галузей при організації переходу сільськогосподарського підприємства на органічне землеробство. Запропоновано особливості оптимізації галузевої структури господарств і формування балансу поживних речовин на основі урожайності за виробничими функціями. Показано, що поширення органічного землеробства у сільськогосподарських підприємствах має враховувати сертифіковану систему управління якістю продукції, формувати виробничий тип, де поєднуються в обов'язковому порядку рослинництво та тваринництво через кормовиробництво і вихід органічних добрив. При запровадженні органічного землеробства розрахунок мінімальної ціни пропозиції продукції має включати орієнтовну собівартість, розрахунковий рівень прибутковості, скоригований на ризики рівня несталості рентабельності виробництва та на вартість відновлення родючості грунту.

Мета робота - обгрунтування перспективності розвитку органічного землеробства в Україні як передумови соціоекономічного зростання аграрного сектора, задоволення потреб населення в якісних продуктах харчування, поліпшення агроекологічного іміджу України та відтворення природно-ресурсного потенціалу сільських територій. Представлено стан і висвітлено перспективи розвитку органічного землеробства в аграрному секторі. Визначено особливості та вимоги, що пред'являються до ведення органічного виробництва. Обгрунтовано пропозиції стосовно маркетингового забезпечення просування на ринок органічної продукції.

Досліджено вплив різних систем удобрення на вміст рухомих органічних речовин (РОР) чорнозему типового за умов органічного землеробства. Встановлено, що введення перелогового режиму сприяє суттєвому зростанню частки РОР у загальному гумусі. Позитивний вплив на вміст РОР у загальному гумусі має застосування органічної та сидеральної систем удобрення, а також введення у сівозміну багаторічних трав. Застосування мінеральної системи удобрення викликає збіднення грунту на РОР.

Мета роботи - оцінити придатність грунтів для ведення органічного землеробства на території зон розповсюдження аеротехногенних викидів підприємств хімічної промисловості. За допомогою кригінгу (статистичної версії інтерполяції) побудовано картосхеми придатності земель для органічного землеробства відповідно до чинних нормативів за вмістом мікроелементів і важких металів. В результаті виділено ареали надмірного, оптимального та недостатнього вмісту рухомих форм мікроелементів і важких металів у грунтах та їх накопичення в продукції рослинництва у зоні розповсюдження атмосферних викидів Авдіївського коксохімічного комбінату. Доведено пріоритетність контролю рослинницької продукції для визначення ступеня забрудненості агроекосистем.

У стаціонарному польовому досліді проведено дослідження з визначення екологічної та економічної ефективності застосування біопрепарату Оптимайз 200 на основі бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum для передпосівної інокуляції насіння сої за умов органічної системи землеробства. Двічі за вегетаційний період (у фазі утворення третього справжнього трійчастого листка та у фазі дозрівання) у грунті прикореневої зони рослин сої визначено чисельність мікроорганізмів різних еколого-функціональних груп і ферментативну активність. Встановлено суттєвий позитивний вплив мікробного препарату на чисельність, структуру та функціонування мікробних угруповань, біохімічну активність грунту та урожай сої. Результати досліджень показали доцільність використання Оптимайз 200 в органічному виробництві сої на чорноземі опідзоленому.

Висвітлено положення Національних стандартів країн Євросоюзу, Канади, США та Японії в частині перехідного періоду до органічного землеробства. Проаналізовано вимоги цих стандартів та Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини". Запропоновано основні аспекти переходу господарства на систему органічного виробництва. Обгрунтовано потребу в розробленні підзаконних актів для регламентації процесу перехідного періоду від традиційного до органічного землеробства. Визначено, що для розвитку органічного виробництва та захисту вітчизняного виробника необхідно гармонізувати українське законодавство з системою міжнародних вимог через створення Національного стандарту органічного сільськогосподарського виробництва.

З погляду рівня розвитку аграрного виробництва України, стану природно-ресурсного потенціалу та ефективності його використання проаналізовано забезпечення продовольчої безпеки країни. Продовольчу безпеку розглянуто як похідну від антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, що особливо виявляється в аграрному виробництві внаслідок змін клімату. Висвітлено зростаюче значення екологічної складової у визначенні розвитку аграрного виробництва, що обумовлено забезпеченням продовольчої безпеки та поліпшенням якості навколишнього природного середовища. Перспективним напрямом забезпечення екосистемного підходу в подальшому розвитку аграрного виробництва визначено органічні технології.

Розглянуто основні етапи розвитку органічного способу виробництва сільськогосподарської продукції. Вивчено особливості переходу сільськогосподарського підприємства від традиційного до органічного способу виробництва. Приділено увагу процесу сертифікації органічного виробництва за показниками безпечності та якості сільськогосподарської продукції. Надано загальну характеристику грунтів України. Запропоновано способи оцінювання грунтів для ведення органічного виробництва продукції рослинництва, а також грунтово-кліматичних умов регіону щодо можливості виробництва органічної продукції рослинництва стандартизованої якості. Проаналізовано препарати для захисту й удобрення сільськогосподарських культур за органічного виробництва.

Визначено сутність та виявлено еколого-економічні особливості органічного сільського господарства. Досліджено теоретичні основи формування еколого-економічного механізму розвитку органічного сільського господарства. Проаналізовано світовий досвід організації і підтримки органічного сільського господарства та можливості його адаптації до вітчизняних умов. Здійснено еколого-економічний аналіз стану та тенденцій розвитку органічного сільського господарства в Україні. Розроблено методичний підхід до оцінювання потенціалу розвитку органічного сільського господарства. Запропоновано шляхи підвищення еколого-економічної ефективності виробництва органічної сільськогосподарської продукції. Обгрунтовано перспективи розвитку органічного сільського господарства в Україні. Удосконалено науково-методичне забезпечення системи сертифікації органічного сільського господарства з урахуванням світового досвіду.

Розглянуто проблему розвитку органічного виробництва (ОВ) сільськогосподарської продукції (СГП) в Україні. Визначено, що перехід господарства до ОВ продукції передбачає його підготовчий, перехідний та основний етапи. Розроблено науково-методичні основи оцінювання секторів "рослинництва", "тваринництва", "транспортування", "зберігання", "переробки", "упаковки" та "персоналу господарства" на предмет відповідності вимогам органічного виробництва. Розроблено спосіб оцінювання відповідності грунтів до вимог ОВ СГП, що базується на аналізі агрофізичних, агрохімічних показників та вмісту шкідливих речовин у грунті, а також інтегральне оцінювання за показниками родючості грунтів. Розроблено алгоритм оцінювання пестицидів та агрохімікатів щодо їх відповідності вимогам ОВ згідно з міжнародними та вітчизняними нормативами. Встановлено перелік придатних до застосування в органічному виробництві препаратів для удобрення та захисту сільськогосподарських культур. Здійснено апробацію на прикладі ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція", визначено, що господарство не відповідає вимогам ОВ за загальними показниками, секторами "рослинництва", "транспортування" та "зберігання" продукції. Вивчено можливості функціонування замкненого циклу у секторах рослинництво-тваринництво. Проведено випробування біодобрива біогазової установки за лабораторних і польових умов і визначено екологічно безпечні норми його застосування.

У стаціонарному польовому досліді визначено ефективність застосування мікробного препарату поліміксобактерину під час вирощування соняшника за умов органічного землеробства. Встановлено позитивний вплив препарату на чисельність мікроорганізмів основних еколого-функціональних груп у грунті прикореневої зони рослин, ферментативну активність, трофічний режим, урожайність соняшнику. Результати продемонстрували перспективність застосування мікробного препарату за умов ведення органічного землеробства.

Розглянуто законодавчо-нормативну базу органічного виробництва сільськогосподарської продукції. Висвітлено основні вимоги до підприємств, що виробляють органічну сільськогосподарську продукцію рослинництва. Охарактеризовано спосіб оцінювання відповідності підприємства для виробництва органічної продукції. Оцінено відповідність господарства вимогам органічного виробництва за загальними та спеціальними показниками. Приділено увагу ідентифікації та контролю небезпечних чинників під час виробництва зазначеної продукції за методами органічного виробництва. Розроблено реєстраційну базу підприємств, які займаються вирощуванням органічної продукції.

Описано технологічні прийоми робіт, що застосовуються у вирощуванні органічної продукції, шляхи збереження та відтворення родючості грунту, захисту його від ерозії. Приділено увагу структурі посівних площ, видовому складу та технології вирощування сидератів, агрохімічній характеристиці сидератів тощо. Визначено економічну ефективність органічного землеробства. Розглянуто концептуальні аспекти наукових досліджень системи органічного землеробства.

Розглянуто сучасний стан виробництва органічної продукції в Україні. Проаналізовано розподіл органічних операторів за областями країни. Окреслено перспективи розвитку органічного виробництва, доцільність збільшення його масштабів за зростаючого попиту. Виявлено стримуючі фактори розвитку виробництва органічних продуктів. Запропоновано заходи державного стимулювання виробництва органічної продукції.

Висвітлено наукові основи виробництва органічної продукції з урахуванням міжнародних вимог і особливостей вітчизняного ринку. Проаналізовано грунтово-кліматичні умови України з метою визначення придатності територій для ефективного ведення господарства на органічній основі. Обгрунтовано особливості технологій вирощування екологічно безпечної продукції рослинництва. Відображено сучасні вимоги до утримання та відгодівлі тварин для органічних технологій виробництва продукції тваринництва. Висвітлено основні аспекти нормативно-правового забезпечення, стандартизації, сертифікації у галузі виробництва органічної сільськогосподарської сировини та продукції, а також управління її якістю. Проаналізовано ринок органічної продукції, розкрито теоретико-методичні принципи ціноутворення, маркетингу та менеджменту. Визначено тенденції розвитку органічного виробництва продукції в Україні.

Проведено порівняльну характеристику структури мікробних ценозів чорнозему опідзоленого в агроценозі пшениці озимої за кількістю основних еколого-трофічних груп мікроорганізмів, які беруть участь у процесах трансформації азотовмісних сполук за органічної та традиційної систем землеробства. Визначено, що за традиційної системи землеробства висока біогенність чорнозему опідзоленого формується залежно від чисельності мікроорганізмів, що засвоюють мінеральний азот, а домінуючим угрупованням у мікробних ценозах органічної системи землеробства за вирощування пшениці озимої є мікроорганізми, що засвоюють органічні форми азоту та азотфіксатори. Виявлено прямий тісний достовірний кореляційний зв'язок між мікробіологічними показниками, а саме: чисельністю органотрофів та азотфіксаторів і якістю зерна пшениці озимої.

Обгрунтовано актуальність розвитку органічного землеробства. Виділено загальні вимоги та умови до його ведення. Доведено необхідність розвитку органічного землеробства в Україні, що у свою чергу, сприятиме створенню та ефективному функціонуванню екопоселень. Визначено сутність екопоселень та їх особливості за сучасних умов. Вивчено світовий досвід організації екопоселень та сформовані можливі напрями його адаптації до вітчизняних умов. Наведено передумови та особливості становлення, розвитку й ефективного функціонування екопоселень в Україні.

Обгрунтовано актуальність використання сидеральних культур в органічному землеробстві. Виділено особливості їх використання для певних сільськогосподарських культур. Доведено переваги від використання зелених добрив і надано пропозиції щодо їх використання сільськогосподарським господарствам і фермерам. Наведено сидеральні культури в овочівництві та їх агротехнологічні особливості. Обгрунтовано форми кормовиробництва та застосування зелених добрив. Наведено кліматичні, грунтові та організаційно-економічні умови використання сидеральних культур.