Наведено загальні відомості про сільськогосподарські рослинні матеріали як об'єкт сушіння, описано їх властивості. Розкрито теоретичні передумови процесу конвективного сушіння матеріалів у нерухомому товстому шарі, зокрема з елементами методу протитечії. Висвітлено результати дослідження технологічних параметрів процесу сушіння двокомпонентних сумішей, процесу сушіння товстого шару матеріалу фіксованої висоти з елементами методу протитечії. Розглянуто питання математичного моделювання коливного температурного процесу під час сушіння матеріалів у нерухомому товстому шарі. Висвітлено теоретичні засаду підготовки неоднорідних рослинних матеріалів до сушіння. Визначено напрямки вдосконалення засобів механізації сушіння сільськогосподарських рослинних матеріалів у нерухомому шарі з елементами методу протитечії.

Приведены общие сведения о сельскохозяйственных растительных материалах как объекте сушки, описаны их свойства. Раскрыты теоретические предпосылки процесса конвективной сушки материалов в неподвижном толстом слое, в частности с элементами метода противотечения. Освещены результаты исследования технологических параметров процесса сушки двухкомпонентных смесей, процесса сушки толстого слоя материала фиксированной высоты с элементами метода противотечения. Рассмотрены вопросы математического моделирования колебательного температурного процесса при сушке материалов в неподвижном толстом слое. Изложены теоретические основы подготовки неоднородных растительных материалов к сушке. Определены направления усовершенствования средств механизации сушки сельскохозяйственных растительных материалов в неподвижном слое с элементами метода противотечения.

Розглянуто наукові принципи, теоретичні і практичні засади зберігання та переробки зерна, зернопродуктів, плодів, овочів, картоплі, коренеплодів, олійних культур, конопель, льону, тютюну, махорки, хмелю, кормів рослинного походження. Висвітлено їх фізичні, фізіологічні, технологічні властивості та хімічний склад.

Рассмотрены научные принципы, теоретические и практические основы сохранения и переработки зерна, зернопродуктов, плодов, картофеля, корнеплодов, масляных культур, конопли, льна, табака, махорки, хмеля, кормов растительного происхождения. Освещены их физические, физиологические, технологические свойства и химический состав.

З метою підвищення рівня протипожежного захисту об'єктів агропромислового комплексу розроблено номограмний і комп'ютерний методи ідентифікації параметрів осередків за гніздового самонагрівання рослинної сировини та прогнозування критичного температурного режиму, які базуються на розв'язку зворотної задачі нестаціонарної теплопровідності. Розроблено методику визначення пожежонебезпечного режиму у насипу рослинної сировини у разі виникнення еволюційого осередку з радіусом, що зростає у часі. Створено математичні моделі для декількох квазістаціонарних осередків і осередків еволюційного типу. Одержано формули для визначення відстані між центрами осередків, коли можна не враховувати їх взаємовплив у разі установлення відстані від центра осередку до торця насипу, коли можна не враховувати межові умови. Наведено принципіальну схему системи ліквідації осередків самонагрівання на об'єктах зі зберігання та переробки рослинної сировини. Запропоновано рекомендації щодо підвищення пожежної безпеки об'єктів агропромислового комплексу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212-38 + П148.6

Рубрики:

Зернові культури

Зберігання урожаю внутрішньогосподарським способом тощо

Шифр НБУВ: РА323294 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Удосконалено систему контролю термічної активності рослинної сировини під час її зберігання. Створено ефективну підсистему обробки результатів вимірювань температури сировини за допомогою запропонованої технічної системи контролю з метою оперативного виявлення місць локалізації осередків самозігрівання, обчислення їх розмірів та теплотворної спроможності. Розроблено нові, більш досконалі моделі локалізованих стаціонарних температурних полів самозігрівання рослинної сировини. Досліджено вплив різних чинників на температури самозігрівання. Запропоновано оригінальний метод послідовного звуження інтервалів для ідентифікації осередків самозігрівання та реконструкції температурних полів за результатами вимірювань температури в окремих точках масиву сировини. Складено алгоритм та спеціальні програми реалізації методу на персональному комп'ютері. Експериментально доведено адекватність моделей та ефективність запропонованих методик ідентифікації.

Вперше синтезовано логічну модель подання знань про технологічний процес збиральної кампанії, яка складається з ієрархії станів і класифікації дій моделі процесу, що дозволило узгодити роботу різних технічних засобів у часі. Удосконалено структуру гібридної інтелектуальної системи управління складними об'єктами за рахунок системної інтеграції у базі знань моделей та алгоритмів, які грунтуються на класичних методах моделювання систем і методах штучного інтелекту, що дозволило забезпечити інтелектуальну підтримку прийняття рішень в процесі управління збиральною кампанією. Удосконалено метод класичного генетичного алгоритму за рахунок його адаптації до використання тривимірної хромосоми, що дозволило врахувати обмеження на терміни проведення робіт і на час експлуатації зернозбиральних комбайнів під час розподілу збиральної техніки за полями. Набули подальшого розвитку підходи до імітаційного моделювання збирально-транспортних систем за рахунок синтезу імітаційної моделі технологічного процесу збиральної кампанії, яка грунтується на принципах процесноорієнтованого підходу та використовує методи штучних нейронних мереж і нечіткої логіки.

Розроблено алгоритм експертних процедур і методику визначення суттєвих факторів процесу гравітаційної сепарації зерна за допомогою методу Дельфи.

Наведено результати кінетики сушіння зерна, встановлено режими збезводнення та розроблено шляхи інтенсифікації процесу, засновані на застосуванні сушільного агенту з низьким вологовмістом.

Розроблено метод узгодження збиральних і транспортних робіт у процесі оперативного їх планування з врахуванням стохастичності агрометеорологічної та предметної складових проектного середовища.

Обгрунтовано потребу узгодження інтегрованих програм збирання ранніх зернових культур (ПЗРЗК) в Україні. Здійснено класифікацію задач управління інтегрованими ПЗРЗК. Означено задачі узгодження виробничих і сервісних проектів у ПЗРЗК.

Обгрунтовано доцільність і методологію застосування випадкових марківських процесів у моделях визначення продуктивності збиральної техніки під час управління проектами збирання сільськогосподарської продукції.

Проаналізовано програми збирання сільськогосподарських культур та ефективність їх використання. Означено відповідні проекти, задачі узгодження сервісних і виробничих їх складових.

Описано результати розрахунку ймовірності перебування системи трьох одиниць збиральної техніки у дискретних станах під час управління проектами збирання сільськогосподарської продукції.

Розглянуто властивості насіннєвого зерна як об'єкту сушки, проведено огляд досліджень і визначено сучасний стан обладнання для сушіння насіннєвого зерна. Увагу приділено проблемі підвищення інтенсивності й енергетичної ефективності сушіння насіннєвого зерна зі збереженням високої схожості посівного матеріалу, що досягається через визначення раціональних режимів сушіння насіннєвого зерна та розробкою енергоефективного обладнання з застосуванням теплових насосів. Наведено результати експериментальних і теоретичних досліджень, описано основні закономірності сушіння насіннєвого зерна конвективним і конденсаційним методом. Одержано залежності інтенсивності та питомих витрат теплоти від режимів сушіння в теплонасосній зерносушарці.

Розраховано ймовірності перебування системи трьох одиниць збиральної техніки у дискретних станах під час управління проектами збирання сільськогосподарської продукції з урахуванням часової залежності інтенсивності відмов.

Проаналізовано розроблені методи математичного моделювання, що застосовуються для процесу сепарації зерна.

Внаслідок всебічного аналізу дії на зернівку різноманітних механічних навантажень під час обмолочування, післязбирального обробітку зернового вороху, підготовки насіння, протруювання, переміщення, підсушування та сівби у значній мірі висвітлено та науково обгрунтовано вплив травмування та інших пошкоджень на підготовку високоякісного насіння. На основі значних експериментальних, виробничих і лабораторних досліджень, проведених у господарствах різних агрокліматичних зон країни, з урахуванням будови зернівки, біологічних, сортових та агротехнічних особливостей озимих зернових культур, а також конструктивних режимів роботи технічних засобів і робочих елементів технологічних ліній, запропоновано шляхи покращення підготовки насіння високої якості. Виконано теоретичні розрахунки й обгрунтування очищення зернового вороху, конструкції та технологічних режимів роботи вібровідцентрового сепаратора та дискового сошника для смугової сівби зерновою сівалкою, з метою зменшення травмування та покращення якісних показників насіння, для підвищення урожайності зернових культур на основі патентів на винаходи. Показано економічну ефективність запропонованих рішень і конструкцій, розглянуто перспективи вдосконалення та застосування технічних заходів й елементів виробничо-технологічних процесів підготовки високоякісного насіння.

We study the loss of telomeres from DNA on storage of seeds. This was done in a model rye system in which viability is lost after 3 - 4 years under normal dry storage or in 13 days under accelerated ageing conditions. Using the Southern and dot blots hybridization with telomere probes, we have established that telomere-containing sequences are preferentially cleaved from the rest of nuclear DNA on seed storage. In seeking a molecular marker for the loss of viability of seeds in store, it is clear that an assessment of nucleosome multimers would not be useful; for rye, at least, they are formed only in embryos that die at elevated moisture contents. However, the telomere loss does appear to follow the temporal loss of viability, even though the pattern of cell death may be differently determined by the level of hydration that embryos experience.

Розглянуто сучасний стан та проблеми термічної обробки і зберігання дрібнонасіннєвих культур. Обгрунтовано ефективні режими термічної обробки і зберігання дрібнонасіннєвих культур (сорго, олійного льону, гірчиці, ріпаку і маку), що дозволяють знизити енерговитрати і зберегти їх якість. Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень фізико-механічних, аеродинамічних і гігроскопічних властивостей, розмірних і теплофізичних характеристик, інтенсивності дихання дрібнонасіннєвих культур. Визначено питомі витрати повітря для активного вентилювання зерна. Уточнено гранично допустимі температури нагрівання та режими сушіння дрібнонасіннєвих культур. Удосконалено принципову схему технологічного процесу термічної обробки і зберігання дрібнонасіннєвих культур. Розроблено рекомендації з підвищення ефективності та зниження енергоємності термічної обробки і зберігання дрібнонасіннєвих культур.