Розглянуто наукові принципи, теоретичні і практичні засади зберігання та переробки зерна, зернопродуктів, плодів, овочів, картоплі, коренеплодів, олійних культур, конопель, льону, тютюну, махорки, хмелю, кормів рослинного походження. Висвітлено їх фізичні, фізіологічні, технологічні властивості та хімічний склад.

Рассмотрены научные принципы, теоретические и практические основы сохранения и переработки зерна, зернопродуктов, плодов, картофеля, корнеплодов, масляных культур, конопли, льна, табака, махорки, хмеля, кормов растительного происхождения. Освещены их физические, физиологические, технологические свойства и химический состав.

З метою підвищення рівня протипожежного захисту об'єктів агропромислового комплексу розроблено номограмний і комп'ютерний методи ідентифікації параметрів осередків за гніздового самонагрівання рослинної сировини та прогнозування критичного температурного режиму, які базуються на розв'язку зворотної задачі нестаціонарної теплопровідності. Розроблено методику визначення пожежонебезпечного режиму у насипу рослинної сировини у разі виникнення еволюційого осередку з радіусом, що зростає у часі. Створено математичні моделі для декількох квазістаціонарних осередків і осередків еволюційного типу. Одержано формули для визначення відстані між центрами осередків, коли можна не враховувати їх взаємовплив у разі установлення відстані від центра осередку до торця насипу, коли можна не враховувати межові умови. Наведено принципіальну схему системи ліквідації осередків самонагрівання на об'єктах зі зберігання та переробки рослинної сировини. Запропоновано рекомендації щодо підвищення пожежної безпеки об'єктів агропромислового комплексу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212-38 + П148.6

Рубрики:

Зернові культури

Зберігання урожаю внутрішньогосподарським способом тощо

Шифр НБУВ: РА323294 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Удосконалено систему контролю термічної активності рослинної сировини під час її зберігання. Створено ефективну підсистему обробки результатів вимірювань температури сировини за допомогою запропонованої технічної системи контролю з метою оперативного виявлення місць локалізації осередків самозігрівання, обчислення їх розмірів та теплотворної спроможності. Розроблено нові, більш досконалі моделі локалізованих стаціонарних температурних полів самозігрівання рослинної сировини. Досліджено вплив різних чинників на температури самозігрівання. Запропоновано оригінальний метод послідовного звуження інтервалів для ідентифікації осередків самозігрівання та реконструкції температурних полів за результатами вимірювань температури в окремих точках масиву сировини. Складено алгоритм та спеціальні програми реалізації методу на персональному комп'ютері. Експериментально доведено адекватність моделей та ефективність запропонованих методик ідентифікації.

We study the loss of telomeres from DNA on storage of seeds. This was done in a model rye system in which viability is lost after 3 - 4 years under normal dry storage or in 13 days under accelerated ageing conditions. Using the Southern and dot blots hybridization with telomere probes, we have established that telomere-containing sequences are preferentially cleaved from the rest of nuclear DNA on seed storage. In seeking a molecular marker for the loss of viability of seeds in store, it is clear that an assessment of nucleosome multimers would not be useful; for rye, at least, they are formed only in embryos that die at elevated moisture contents. However, the telomere loss does appear to follow the temporal loss of viability, even though the pattern of cell death may be differently determined by the level of hydration that embryos experience.

На примере определения режимов аэроионной обработки растительного сырья для повышения эффективности его хранения изложены методические принципы использования информации от биологического объекта для управления действием электрофизических факторов на этот объект.

Запропоновано функціонально-параметричну схему процеса охолодження зерна.

Проведено теоретичне дослідження використання технології вакуумного охолодження в процесі переробки сільськогосподарської продукції. Розглянуто переваги та недоліки методу та діапазон можливого застосування. Зроблено висновок, що подальші дослідження технології з метою впровадження в переробну промисловість України є доцільними.

Проведено аналіз сучасного стану перевалки сільськогосподарських вантажів на складах агропромислових комплексів в Україні. Розроблено схему організаційно-виробничої структури і технологічних зв'язків виробництва та перевалки сільськогосподарської продукції на складі. Обгрунтовано вибір критеріїв ефективності функціонування складу сільськогосподарської продукції при перевалці вантажів.

Описано розробку та порівняння варіантів реалізації програмно-апаратного комплексу (ПАК) засобів контролю та прогнозування параметрів зернової маси в бункерах елеваторів.

Науково обгрунтовано прийоми біологічного захисту з використанням ентомофагів та ентомопатогенів за умов зерносховищ щодокомплексу домінувальних популяцій лускокрилих-фітофагів (ЛКФ) зернових запасів. Протягом 2010 - 2017 рр. досліджувались зернові запаси зернових колосових, зернобобових, технічних культур продовольчого, фуражного та насіннєвого призначення, комплекс членистоногих (комахи та кліщі), які трофічно та екологічно пов'язані з ними, а також лабораторні культури ентомофагів та ентомопатогенів. Для досліджень використано прийоми візуального (середні проби) та інструментального (харчові принади, феромонні пастки) моніторингу, мікробіологічні, популяційні та статистичні методи. В результаті багаторічних досліджень показано принципову можливість ефективного біологічного захисту, а також контролю чисельності домінувального комплексу ЛКФ зернових запасів. Оптимізовано технологічні параметри та доцільність використання лабораторних культур ентомофагів сумісно з мікробіологічними препаратами (МБП). Важливо, що весь арсенал біологічного захисту використовувався в критичні періоди онтогенезу комах-фітофагів, що супроводжувалось не тільки винищувальною дією оперативного характеру, але й регуляторним впливом із подальшим переведенням популяцій у тривалий депресивний стан. Встановлено специфічну біоценотичну закономірність, яка полягає у тому, що популяції ентомофагів та діючі речовини біопрепаратів характеризувалися вираженою післядією, що проявлялась фізіологічними аномаліями, зокрема порушенням ритміки оогенезу з подальшим зниженням реальної плодючості самиць і трофічної активності гусениць. Складові частини оригінальної технології проявили виражену ефективність щодо фітофагів. Так, лабораторні культури ентомофагів уражували відповідні стадії фітофагів на рівні 64,2 %. Не менш ефективною була дія та післядія МБП у складі технології, що стало причиною загибелі 70,4 %. У підсумку, біологічна стратегія захисту зернових запасів забезпечила кінцеву ефективність на рівні 82,7 % проти 93,1 % у хімічному еталоні. Апробація біологічних прийомів показала їх технологічність і сприйнятливість практикою захисту рослин за таких специфічних умов. Зроблено висновки, що реалізація технології надає змогу зберегти 96,6 % валового запасу зерна від ЛКФ.

Исследована математическая модель процессов тепломассопереноса в плотном слое плодов и овощей при принудительном вентилировании.

В монографії розглянуто комплексне вирішення проблеми - наукового обґрунтування та розробки ефективних технологій сушіння насіннєвих матеріалів. В роботі проведені дослідження із сушіння насіння зернових, олійних та овочевих культур. Енергоефективність процесу сушіння реалізується в теплонасосній сушильній установці з впровадженням ступеневих режимів сушіння. Створені енергоефективні теплотехнології сушіння насіннєвих культур із тепловим насосом дозволяють вирішити важливі питання енергоефективності та безвідходної переробки сировини з високою схожістю насіннєвого матеріалу.