Викладено результати трирічних досліджень впливу азотних підживлень та інтенсивності використання (пасовищне і сінокісне) на динаміку видового складу, продуктивність та енергетичну ефективність травосумішей, різного строку достигання.

Встановлено, що посів трав під покрив конюшини олександрійської забезпечує, у разі залуження, отримання повноцінного урожаю, сприяє кращому формуванню травостоїв, зниженню у них кількості несіяних видів і за рахунок біологічного азоту значному підвищенню їх продуктивності. Доведено, що підпокривний посів сприяє підвищенню збору сухої речовини злакових та бобово-злакових травостоїв у середньому за перші три роки використання 7,1 - 7,9 ц/га, кормових одиниць - на 5 - 6,5 ц/га перетравного протеїну на 0,7 - 1,2 ц/га.

Розглянуто питання впливу гербіцидів ерадикану й 2,4 ДМ на забур'яненість та насіннєву продуктивність люцерни.

Показано дію мікроелементів бору і молібдену на насіннєву продуктивність козлятника східного при позакореневому їх внесенні.

Викладено результати трирічних досліджень по вивченню дії мінеральних добрив на врожайність і якість корму козлятника східного.

Встановлено оптимальні норми висіву покривного ячменю та підпокривної конюшини на сірому опідзоленому середньосуглинковому лісовому грунті центрального Лісостепу України за умов зрошення.

У гірсько-лісовому поясі Карпат на висоті 580 м над рівнем моря на деградованому дерново-буроземному грунті вивчали вплив сечовини і метилдесечовини на врожай сіяного агрофітоценозу, формування його ботанічного складу та зміни в хімічному складі сіна.

Простежено динаміку механічних і біохімічних втрат сухої речовини під час польового висушування трави люцерни на сіно внаслідок застосування нової кормозбиральної машини БКМ-Ф2. Показано доцільність використання машини для заготівлі високоякісного сіна.

Виділено самофертильні лінії люцерни з високим і низьким вмістом нектару, який оцінювали шляхом центрифугування квітки. Проведено дослідження генетичної природи ознаки "нектаропродуктивність рослини" люцерни за методикою Джінкса-Хеймана, шляхом штучного схрещування за діалельною схемою. Встановлено, що ця ознака має складну природу, в її контролі приймають участь гени з ефектами адитивності та домінування при нерівномірному їх розподілі. Виділено лінії, які мають найбільшу селекційну цінність за цією ознакою. Складено прогноз покращання ознаки.

Індекс рубрикатора НБУВ: П223-434,025

Рубрики:

Травосіяння. Польові та лучні трави

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень фітоестрогенів у траві люцерни нового сорту Вінничанка першого та другого укосів за фазами вегетації. Встановлено, що активність рослинних естрогенів коливається залежно від фази онтогенезу та кількості укосів. З'ясовано, що найвищим вмістом фітоестрогенів характеризується трава люцерни першого укосу на початку цвітіння, а в другому укосі спостерігається незначне зниження їх кількості.

Подано результати дослідів щодо впливу способів сівби, норм висіву та строків скошування кукурудзи як покривної культури на ріст, розвиток та продуктивність люцерни першого та другого років її життя. Встановлено, що за умов зрошення Півдня України при поукісних строках сівби люцерни найбільш ефективними за сумою двох років використання є підпокривний спосіб загущення кукурудзи як покривної культури до 200 тисяч рослин на гектарі та скошування її на 40-50 день після сходів, а також варіанти з нормою висіву кукурудзи 150, 100 тисяч на гектарі та скошуванням на 50, 60 день після сходів відповідно.

Наведено результати досліджень боротьби з бур'янами в посівах насіннєвої люцерни третього року вирощування. Встановлено, що у разі поєднання агротехнічних заходів і гербіцидів (зенкору) забур'яненість посівів люцерни зменшується на 82,2 - 91,1 %. Це дає можливість одержувати в умовах Північного Лісостепу України по 2,2 - 2,7 ц/га кондиційного насіння.

Наведено методи та результати селекції люцерни на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім.М.І.Вавилова за 70-річний період досліджень. Акцентовано увагу на методах створення та господарській характеристиці сортів Полтавчанка і Віра, які відрізняються підвищеною насіннєвою продуктивністю.

Висвітлено досвід вирощування козлятнику східного в різних грунтово-кліматичних зонах. Надано ботанічну характеристику, описано різноманітність видів та сортів, особливості біології та екології культури, вимоги щодо умов зростання. Наведено найважливіші агротехнічні заходи, перелік технологічних операцій щодо вирощування на корм і насіння. Розглянуто питання використання козлятнику на корм та вплив його на продуктивність сільськогосподарських тварин.

Наведено результати багаторічних досліджень щодо особливостей формування кормової продуктивності люцерни посівної другого та третього років життя залежно від типу росту та розвитку в рік сівби.

Розглянуто результати багаторічного вивчення вики волохатої (Vicia villosa Roth.) на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім. М.І.Вавилова, її біологічні властивості та кормову вартість, наведено результати селекційно-насінницької роботи з нею.

Показано вплив бору і молібдену з внесенням у різні фази розвитку рослин козлятника східного - цінної медоносної і насіннєвої культури.

Викладено наслідки 75-річної селекції вики ярої (Vicia Sativa L.) на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім. М.І.Вавилова. Особливу увагу приділено вдосконаленню методик одержання гібридів, добору кращих форм та їх станційному випробуванню.

Описано метод створення, морфологічні ознаки, біологічні властивості та наведено результати вивчення продуктивності нового сорту вики озимої волохатої Ювілейна, який з 2001 р. районовано для зон Лісостепу і Степу України.