Ключ. слова: Raphanus sativus, нитратредуктаза, нитраты, листья, стебли, корни
Індекс рубрикатора НБУВ: П241.34-27

Рубрики:

Редис

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив структури ценозів на вікову динаміку параметрів термоіндукційних змін флуоресценції хлорофілу листків рослин пшениці та редису за контрольованих умов світлокультури з метою з'ясування можливості використання даних флуоресцентних досліджень окремих листків для характеристики функціонального стану фотосинтетичного апарату цілого ценозу. Показано залежність характеру та діапазону онтогенетичних змін більшості параметрів термоіндукційних змін флуоресценції листків від архітектоніки ценозів. Зроблено висновок стосовно необхідності врахування структури ценозів під час флуоресцентних досліджень.

Ключ. слова: Raphanus sativus L., донорно-акцепторные отношения, крахмал, сахароза, фотосинтез
Індекс рубрикатора НБУВ: П241.34-273.18

Рубрики:

Редис

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення впливу густоти вирощування редьки лобо на товарну врожайність. Доведено, що загущення посівів до 250 тис. шт./га сприяє збільшенню товарної врожайності до 46,8 т/га. Проведена енергетична і біоенергетична оцінка густоти вирощування також довела переваги цього варіанта. Вивчено структуру енергетичних витрат у ході вирощування товарного врожаю редьки лобо. Встановлено, що найбільше енергії витрачається на операції, пов'язані зі збиранням врожаю, - 59 - 65 % від загальної їх кількості.

  Скачати повний текст

Наведено дані науково-дослідної роботи з вивчення ефективності строків сівби редьки лобо у лісостеповій зоні України. Для раціонального використання зрошуваних земель її слід вирощувати як повторну культуру. Ефективним строком сівби редьки лобо є III декада липня. Цей строк забезпечує товарну врожайність коренеплодів на рівні 43 т/га. У проміжних посівах доцільно культивувати моркву на ранню продукцію. Біоенергетична оцінка такої ланки (рання морква + редька лобо) довела її ефективність: коефіцієнт становить 2,36 (контроль - 1,86).

Розглянуто основні фактори, які формують лежкість продукції. Наведено товарознавчу та господарську характеристику сортів редиски, районованих в Україні. Теоретично обгрунтовані та практично доведені можливості цілорічного постачання на ринок свіжої редиски завдяки застосуванню єдиного технологічного процесу, а саме: поєднання підбору сортів, вирощування коренеплодів за польових умов та тривалого зберігання. Визначено та теоретично обгрунтовано кращий спосіб тривалого зберігання коренеплодів редиски та використання спожиткової тари. Проаналізовано взаємозв'язок між збереженістю коренеплодів та їх сортовими особливостями, наведено комплексну товарознавчу оцінку якості редиски та її зміни протягом зберігання залежно від способу зберігання та виду спожиткової тари.

Розглянуто питання здатності редьки до накопичення контамінантів залежно від сортової специфіки та їх локалізацію в різних анатомічних частинах коренеплоду. Визначено, що концентрації нітратів і пестицидів є різними як у господарсько-ботанічних сортах редьки, так і в окремих анатомічних частинах коренеплоду. Проведені дослідження надають можливість обирати сорти, що здатні накопичувати мінімальні кількості контамінантів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.34-314

Рубрики:

Редис

Шифр НБУВ: РА397864 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчаються сорти і строки посіву редиски в осінній період. Розглянуто закономірності росту й розвитку рослин, вплив строків посіву на врожайність та якість коренеплодів.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.34-272

Рубрики:

Редис

Шифр НБУВ: Ж28079/фіз.-мат. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що об'єктом дослідження є синтетична й аналітична селекція редиски; вихідний матеріал для гібридної селекції. Увагу приділено визначенню адаптивних особливостей формування цінних господарських ознак генофонду редиски та створення вихідного матеріалу на основі удосконалення методичних підходів для селекції гібридів F1. Використано методи: хімічний мутагенез - для одержання нового вихідного селекційного матеріалу; візуальний - для обліку та виявлення наявних мутацій, для встановлення спектра і частоти мутацій; польовий - закладання селекційних розсадників, облік продуктивності та урожайності; визначення біологічних і морфологічних адаптивних показників колекційних і селекційних зразків; лабораторний - для оцінки посівних якостей насіння, визначення біохімічних показників; органолептичний - для оцінки смакових якостей; статистичний - обробка експериментальних даних методами варіаційної статистики. Уперше в Україні вирішено наукові завдання зі встановлення закономірностей адаптивної здатності та взаємозв'язку цінних господарських ознак генофонду редиски: виявлено джерела за стиглістю, урожайністю, продуктивністю, хімічним складом і стійкістю до абіотичних факторів. Оцінено адаптивну здатність і стабільність за комплексом селекційних ознак нових ліній редиски, створених методами індукованого мутагенезу, інбридингу та внутрішньовидової гібридизації. Удосконалено методичні підходи стосовно розширення спектра генотипової мінливості редиски на основі методів хімічного мутагенезу та синтетичної селекції; добору цінних для селекції генотипів на основі вивчення та виявлення кореляційних зв'язків між проявом важливих кількісних ознак, досліджень стабільності їх прояву за різних агрокліматичних умов вирощування. Сформовано генетичний банк джерел за цінними господарськими ознаками: проявом мутантних генів у морфотипі - 4, врожайністю - 7, продуктивністю - 5, селекційною цінністю генотипу за показником "урожайність" - 4 та "тривалості вегетаційного періоду" - 4, стабільністю прояву біохімічних речовин у роки досліджень - 6, їх збільшеним потенціалом - 9. Виділено 6 самонесумісних ліній з комплексом цінних господарських ознак. Створено перспективні мутантні лінії Дюймовочка, Настуся, Ніка, Карамелька та виділено стійкі джерела що до дії мутагенного чинника. Створено цінні лінії редиски, які поповнили генофонд культури в Україні; лінії зареєстровано в НЦГРРУ та є складовими об'єктами національного наукового надбання України.