Вивчено ростові процеси, накопичення нітратів та активність нітратредуктази у проростків салату, вирощених за різних доз нітратного азоту. Встановлено неоднакову інтенсивність асиміляції нітратів у надземній і підземній частинах рослин. Максимальну активність нітратредуктази виявлено в коренях проростків.

Вперше за умов зміненої гравітації з використанням ультраструктурної імуноцитохімії з антитілами до фібриларину, а також з використанням трансмісійної електронної мікроскопії локалізовано фібриларин - один з найважливіших білків процесингу рРНК. За кількісним розподілом мітки антитіл до фібриларину в ядерці за умов кліностатування виявлено зменшення мічення як перехідної зони ФЦ-ЩФК, так і щільного фібрилярного компонента у порівнянні з контролем. Одержані дані дозволяють припустити зниження рівня процесингу рРНК в ядерцях під впливом зміненої гравітації.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.41-27 + Е50*696.24-634.5

Рубрики:

Салат

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА332444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено якісні, кількісні та псевдоякісні ознаки сортів салату посівного всіх різновидів, які мають свою градацію, ступінь виявлення та довірчі інтервали мінливості ознаки. За результатами морфологічного опису виділено сорти салату посівного, які можна вважати кандидатами в сорти еталони за такими ознаками: габітус, забарвлення насінини, скоростиглість, антоціанове забарвлення листка, характер злому, час викидання квітконоса.

Исследована роль этилена во взаимодействии растений друг с другом. Изучены особенности их устьичной и ростовой реакции в зависимости от плотности посева и обработки растений ингибитором рецепторов этилена метилциклопропеном (МЦП). При обработке МЦП соотношение масс корня и побега растений уменьшалось. С увеличением плотности посева устьичная проводимость и скорость накопления массы у необработанных растений снижалась. У растений, выращенных в посеве, масса побегов уменьшалась в меньшей степени, чем корней. При обработке растений МЦП различия по устьичной проводимости и соотношению масс корень/побег между растениями нивелировались, степень ингибирования роста побега под влиянием соседних растений в посеве уменьшалась. Продукция этилена растениями с увеличением плотности посева возрастала. Это дало основание предположить, что этилен может приводить к закрытию устьиц и снижению скорости роста растений в посеве. Полученные результаты подтвердили существенную роль этилена во взаимодействии растений друг с другом.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.41-31

Рубрики:

Салат

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*441.23 + Е50*725.111.3 + П241.41-31

Рубрики:

Загальна ботаніка

Салат

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

We have firstly demonstrated changes in surface pH patterns stimulated by a ponderomotive force induced by the high-gradient magnetic field (HGMF) on primary roots of pea and cress seedlings. The changes were similar to those that followed the gravistimulation of primary roots of both plant species. The data obtained indicate that the HGMF can be used as a noninvasive method to study the processes that underlie gravitropism in ground-based and in microgravity experiments and to simulate gravity effects in a space flight.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.41-273.1

Рубрики:

Салат

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Салат посівний - традиційна овочева культура, яку культивують в Україні. Мінеральні елементи - важливі речовини, які приймають участь у фізіологічних процесах організму людини. З метою поглибленого дослідження хімічного складу салату посівного сорту "Лолло россо" було проведено визначення якісного складу та кількісного вмісту мінеральних елементів листя, коренів та насіння досліджуваної рослини. За допомогою спектрометричного методу в сировині салату посівного сорту "Лолло россо" визначено мінеральні елементи. Встановлено наявність і визначено кількісний вміст 19-ти мінеральних елементів. Одержані дані можуть бути використані під час розробки нових фітозасобів на основі сировини салату посівного сорту "Лолло россо".

Purpose. Providing a scientific rationale for the practical application of analysis of variance elements to determine the range of morphological and value for cultivation and use (VCU) characteristics of Romaine lettuce 'Skarb' variety. Results. The Romaine lettuce 'Skarb' variety was identified by the type of display of quantitative (QN) identification characteristics. VCU characteristics of the var. longifolia L. varieties were determined and statistically processed. The author focused on practicalapplication of histogram and variation curve of phenotype morphological characteristics when performing the uniformity test. The correlation between quantitative characteristics of lettuce leaf and head was observed when plant productivity was developing. Romaine lettuce yield value was verified statistically. Thresholds were established for the indices under study, confidence intervals were defined over the years of study. Conclusions. The use of Lewis stability factor (S.F. = Xmax/Xmin) allowed to establish the stability of each characteristic display. Practical application of the histogram and variation curve for determining code of display of quantitative morphological characters and the range of VCU characteristics of the Romaine lettuce 'Skarb' variety was scientifically grounded.

Мета. Науково обґрунтувати практичне застосування елементів варіаційної статистики для визначення параметрів морфологічних та господарсько-цінних ознак сорту салату ромен. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Ідентифіковано сорт салату ромен 'Скарб' за типом прояву кількісних (QN) ідентифікаційних ознак. Визначено та статистично опрацьовано результати господарсько-цінних характеристик сортів var. longifolia L. Розкрито практичне застосування гістограми та варіаційної кривої морфологічних ознак фенотипу під час тесту на однорідність. Виявлено кореляційний зв'язок кількісних ознак листка та головки салату ромен під час формування продуктивності рослин. Статистично підтверджено достовірність результатів показника врожайності салату ромен, встановлено граничні межі досліджуваних показників та визначено довірчі інтервали за роки досліджень. Висновки. Застосування коефіцієнта стабільності Левка (S.F. = Xmax/Xmin) дало можливість встановити стабільність прояву кожної ознаки. Науково обґрунтовано практичне застосування гістограми та варіаційної кривої для визначення кодів прояву кількісних морфологічних ознак та параметрів господарсько-цінних характеристик сортів салату ромен 'Скарб'.

Цель. Научно обосновать практическое применение элементов вариационной статистики для определения параметров морфологических и хозяйственно-ценных признаков сорта салата ромэн 'Скарб'. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Идентифицирован сорт салата ромэн 'Скарб' по типу проявления количественных (QN) идентификационных признаков. Определены и статистически обработаны результаты хозяйственно-ценных характеристик сортов var. longifolia L. Раскрыто практическое применение гистограммы и вариационной кривой морфологических признаков фенотипа салата во время теста на однородность. Показано корреляционная связь количественных признаков листа и кочана салата ромэн, при формировании продуктивности растений. Статистическиподтверждена достоверность результатов показателя урожайности салата ромэн, установлены предельные границы исследуемых показателей и определены доверительные интервалы за годы исследований. Выводы. Применение коэффициента стабильности Левиса (S.F. = Xmax/Xmin) позволило установить стабильность проявления каждого признака. Научно обоснованное практическое применение гистограммы и вариационной кривой для определения кодов проявления количественных морфологических признаков и параметров хозяйственно-ценныххарактеристик сорта салата ромэн 'Скарб'.

Токсичність полідегазувального розчину "РД-1" оцінено на насінні крес-салату (Lepidium sativum L.) на грунтах і природних водах. Визначено енергію проростання та фітотоксичний ефект. Нижню межу впливу досліджено в різний період перебування забруднювача у грунті. Енергія проростання насіння для всіх проб була в межах 40 - 80 % залежно від концентрації забруднювача. Досліджено сорбційну міграцію дегазувального розчину "РД-1" у різних типах грунтів. Розроблено методику переробки протермінованих розчинів із можливістю одержання чистого вихідного розчинника.

Вивчено вплив консорціумів штамів L. plantarum на проростання та ростові характеристики салату Lactuca sativa L. за стерильних умов in vitro та за висіву у грунт за умов теплиці. Стимулювальна дія лактобацил краще виявлялася у грунті. Усі тестовані консорціуми (L. plantarum ОНУ 12 + 991; ОНУ 12 + 991 + 311; ОНУ 12 + 991 + 311 + 313 у концентраціях 2 % від добових культур) та штам L. plantarum окремо покращували середню довжину стебел і листків салату, а середня площа листка і маса рослин збільшувалася за усіх варіантів обробок, крім консорціуму з чотирьох штамів. Найефективнішим виявився консорціум з двох штамів L. plantarum ОНУ 12 + 991: середня маса рослин з насіння, обробленого сумішшю ОНУ 12 + 991, збільшилася у 8,6 раза, середня площа листової пластинки - у 3,2 раза, а схожість за умов грунту - на 43,3 %.

На сьогодні основним завданням генетичної інженерії залишається удосконалення властивостей культурних рослин. Трансгенні рослини, в яких проходить експресія гена thauII, успішно поєднують кращі смакові якості та стійкість до грибкових захворювань. Мета роботи - дослідити рекомбінантний ген солодкого білка тауматину, під контролем CaMV 35S промотора, який використано для одержання трансгенних рослин салату (Lactuca sativa). Трансформація сім'ядольних експлантів проведена за допомогою Agrobacterium tumefaciens GV3101. Плазмідні вектори використані для трансформації містили селективні гени неоміцинфосфотрансферази II (nptII) або фосфінотрицинацетилтрансферази (bar). Досліджено вплив 0,05 % полівінілпіролідону (10000) у середовищі для регенерації на селективну концентрацію канаміцину та фосфінотрицину. Визначено оптимальні концентрації селективних агентів, які надалі використані при одержанні стабільно трансформованих рослин салату. Висновки: наявність гена тауматину та селективних генів у геномі рослин підтверджено за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Органолептичний аналіз не виявив значних змін смакових якостей цих рослин. Надалі заплановано провести аналіз антифунгальної активності екстрактів листків трансгенного салату.

Мета роботи - дослідити особливості формування якості товарних головок сортів салату посівного (Lactuca sativa var. capitata L.) за різних способів вирощування. Вивчити вплив способів вирощування рослин салату посівного на величину маси товарної головки, показники врожайності та якості свіжозібраної продукції. Наведено результати досліджень з вивчення особливостей формування головок таких сортів салату посівного головчастої різновидності, як "Годар" (контроль), "Смуглянка", "Ольжич" та "Дивограй". За результатами фенологічних спостережень встановлено тривалість міжфазних періодів росту й розвитку рослин салату посівного за різних способів вирощування. Наведено модель сорту салату посівного головчастої різновидності за різних способів вирощування в біохімічних показниках (вміст сухої речовини, вітаміну С, нітратів, сума цукрів). Вивчено вплив способів вирощування рослин салату посівного на величину маси товарної головки, параметри показників урожайності та якості свіжозібраної продукції. Одержані результати досліджень підтвердили, що в ранньостиглих сортів головки є дрібнішими (150 г) та нещільними, у пізньостиглих – великими та щільними, масою 150 – 500 г. Свіжозібрана товарна продукція головчастого салату за розсадного вирощування характеризувалася незначним підвищенням вмісту сухої речовини на 0,15 – 0,29 %. Відповідна закономірність спостерігалася і за сумарним вмістом цукрів. Сума їх була трохи вищою – 1,3 –1,9 % для безрозсадного способу вирощування і 1,6 – 1,9 % – для розсадного. Вміст аскорбінової кислоти (вітамін С, мг/100 г) був найвищим у сорту ‘Дивограй’ незалежно від способу вирощування. Найбільша кількість нітратів у головках салату була у внутрішньому качані (480 мг/кг), тоді як всередині головки вона зменшувалася до 110 мг/кг. Висновки. Свіжозібрані головки салату посівного аналізували за вмістом основних біохімічних показників: сухої речовини, вітаміну С, білка, кількості нітратів, суми цукрів. Біохімічні показники свіжозібраної продукції салату головчастого за розсадного та безрозсадного способів вирощування перебували в межах похибки і були майже ідентичними з незначними відхиленнями. За результатами досліджень розроблено типову модель сорту салату головчастого, яка матиме практичне застосування в кваліфікаційній експертизі сортів рослин.

Цель работы - исследовать особенности формирования качества товарных головок сортов салата посевного (Lactuca sativa var. capitata L.) при различных способах выращивания, изучить влияние способов выращивания растений салата посевного на величину массы товарной головки, показатели урожайности и качества свежесобранной продукции. Приведены результаты исследований по изучению особенностей формирования головок таких сортов салата посевного головчатой разновидности, как "Годар" (контроль), "Смуглянка", "Ольжич" и "Дивограй'. По результатам фенологических наблюдений установлена продолжительность межфазных периодов роста и развития растений салата посевного при различных способах выращивания. Представлена модель сорта салата посевного головчатой разновидности при различных способах выращивания в биохимических показателях (содержание сухого вещества, витамина С, нитратов, сумма сахаров). Изучено влияние способов выращивания растений салата посевного на величину массы товарной головки, параметры показателя урожайности и качества свежесобранной продукции. Полученные результаты исследований подтвердили, что у раннеспелых сортов головки мельче (150 г) и неплотные, у позднеспелых – большие и плотные, массой 150 – 500 г. Свежесобранная товарная продукция головчатого салата при рассадном выращивании характеризировалась незначительным повышением содержания сухого вещества на 0,15 – 0,29 %. Соответствующая закономерность наблюдалась и по суммарному содержаниюсахаров. Сумма их была несколько выше – 1,3 – 1,9 % для безрассадного способа выращивания и 1,6 – 1,9 % – для рассадного. Содержание аскорбиновой кислоты (витамин С, мг/100 г) было самым высоким у сорта "Дивограй", независимо от способа выращивания. Наибольшее количество нитратов в головках салата было в кочерыжке (480 мг/кг), в то время как в середине головки оно уменьшалась до 110 мг/кг. Выводы. Свежесобранные головки салата посевного анализировали по содержанию основных биохимических показателей: сухого вещества, витамина С, белка, нитратов, суммы сахаров. Биохимические показатели свежесобранной продукции салата головчатого при рассадном и безрозсадном способах выращивания находились в пределах погрешности и были почти идентичными с незначительными отклонениями. По результатам исследований спроектирована типичная модель сорта салата головчатого, которая будет иметь практическое применение в квалификационной экспертизе сортов растений.

Purpose. To investigate features of commercial head quality formation in varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) for different growing methods. To study the influence of growing methods for cutting lettuce plants on the weight of commercial heads, indices of yield and quality of freshly harvested products. Methods. Field study, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of studying peculiarities of head formation in such cutting lettuce varieties as ‘Godar’ (control), ‘Smuhlianka’, ‘Olzhych’ and ‘Dyvohrai’ were shown. Based on the results of phenological observations, the duration of interstage periods of growth and development of cutting lettuce plants was determined for the different growing methods. The model of cutting lettuce of capitata variety for different growing methods was presented in terms of biochemical parameters (content of dry matter, vitamin C, nitrates, amount of sugars). The influence of growing methods for cutting lettuce plants on the commercial head weight, indices of yield and quality of freshly harvested products was studied. Obtained results confirmed that in early ripening varieties the heads were smaller (150 g) and not dense, in late ripening varieties they were large and dense, weight was 150–500 g. Freshly harvested commercial products of head lettuce in case of seedling cultivation was characterized by a slight increase in dry matter content by 0.15–0.29%. The corresponding pattern was observed forthe total sugar content. Its amount was slightly higher: 1.3–1.9% in case of direct sowing and 1.6–1.9% – for seedlings cultivation. The content of ascorbic acid (vitamin C, mg/100 g) was the highest in the ‘Dyvohrai’ variety despite of the method of growing. The largest quantity of nitrates in lettuce heads was in the inner stem (480 mg/kg), while in the middle of the head it was reduced to 110 mg/kg. Conclusions. Freshly harvested heads of cutting lettuce were analyzed for the content of such basic biochemical indices as dry matter, vitamin C, protein, nitrates, amount of sugars. Biochemical characteristics of freshly harvested products of heading lettuce in case of direct sowing and non-seedling methods of growing were within the error being almost identical with minor deviations. According to the study results, a typical model of capitate lettuce variety was designed which will have practical application in qualification examination of plant varieties.

Досліджено вплив іонів кадмію на вміст непластидних пігментів - антоціанів та активність основного ензиму їх біосинтезу - фенілаланін аміак-ліази (4.3.1.24) в двох сортах салату посівного (Lactuca sativa L.), що містять різну кількість антоціанів. Встановлено підвищення вмісту антоціанів і зростання активності фенілаланін аміак-ліази впродовж 14-добової експозиції рослин салату обох сортів у розчині нітрату кадмію (0,1 ммоль). Виявлено різницю в рівнях адаптаційної спроможності салату різних сортів за вмістом антоціанів до дії іонів кадмію. За індексами толерантності відзначено швидшу адаптивну відповідь і вищу резистентність у рослин червоного сорту салату, що узгоджується з відповідними змінами вмісту антоціанів і свідчить про їх активну участь у зниженні негативного впливу кадмієвого стресу.

Вивчено вплив синтетичних аналогів алелопатично активних речовин (кумарину, фенольних кислот, амінокислот, карбонових кислот) і фітогормонів (кінетину, 6-бензиладеніну) на адаптацію крес-салату (Lepidium sativum L.) й пшениці (Triticum aestivum L.) до алелопатичного стресу, який моделювали розчином кумарину. Встановлено, що в результаті передпосівної обробки насіння тест-рослин 30 - 300 мкМ розчинами амінокислот, карбонових і фенольних кислот стійкість проростків до фітотоксичних доз кумарину зростала. За вищих концентрацій (1000 - 3000 мкМ) фенольні речовини посилювали інгібувальний вплив кумарину на схожість насіння і приріст коренів проростків. Для карбонових та амінокислот не виявлено інгібування показників росту й розвитку тест-рослин у межах дослідженого діапазону концентрацій.

Наведено результати досліджень з моніторингу адаптивної здатності вихідного матеріалу салату листкового, створеного на різній генетичній основі. Встановлено закономірності реакції генотипів на умови середовища, проведено їх диференціацію за рівнем реакції на умови середовища. Визначено ознаки, які обумовлюють тип пластичності зразка, виділено генотипи з високою ЗКЗ та СКЗ за цінними кількісними ознаками. На основі індукованого мутагенезу оптимізовано методику проведення селекції салату листкового, яка дозволяє більш ніж у 2 рази скоротити термін одержання нових сортів. На основі кореляційного аналізу встановлено важливі закономірності прояву якісних і кількісних ознак, які визначають структуру урожайності мутантних зразків. Створено високопродуктивні сорт салату листкового Крутянський та лінію салату листкового Еллан. Виділено вихідний матеріал з високим адаптивним потенціалом для селекції - 12 ліній, створених методами аналітичної і синтетичної селекції та 4 мутантні форми. Розроблено технологічний прийом вирощування насіння салату листкового, який дозволяє мінімізувати матрикальну різноякісність посівних властивостей насіння, сформованого на різних структурних компонентах суцвіття рослин.

Досліджено походження, ботанічну класифікацію та цінність салату посівного. Наведено морфологічні характеристики та біологічні особливості салату посівного. Проаналізовано методичні аспекти експертизи сортів салату посівного Lactuca sativa L. на відмінність, однорідність і стабільність. Комплексно оцінено сорти салату посівного, що придатні для поширення в Україні. Наведено офіційний опис сорту за ідентифікаційними ознаками Lactuca sativa L. Наведено міжнародні та національні технічні вимоги та стандарти до товарної продукції та насіння салату посівного.