Скачати повний текст

Визначено оптимальні строки заготівлі й обкорінення зелених стеблових живців шести сортів ківі залежно від фенологічної фази розвитку маточних рослин. Встановлено, що здатність до обкорінення пов'язана з силою росту сорту. Досліджено вплив рістрегулювальних речовин на утворення коренів на живцях і визначено їх оптимальні концентрації. Виявлено, що обкорінювання живців залежить від метамерності пагона й строку заготівлі. Розроблено технологічні заходи обкорінення зелених стеблових живців шести сортів ківі за дрібнодисперсного зволоження. Створено нову технологію дорощування обкорінених живців до саджанців за умов Правобережного Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П289-26 + П289-39

Рубрики:

Інші субтропічні та тропічні культури

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.31Rha*334 + П289

Рубрики:

Інші субтропічні та тропічні культури

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані 3-річного вивчення 550 колекційних сортозразків нуту, отриманих з Міжнародного науково-дослідного інституту напівсухих тропіків (ICRISAT, Індія) та Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН. Подано характеристику двох нових перспективних сортів нуту, які проходять державне сортовипробування.

Індекс рубрикатора НБУВ: П289-275

Рубрики:

Інші субтропічні та тропічні культури

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлены диагностические признаки анатомического строения плодов фейхоа для дальнейшей разработки отечественной нормативной документации на данный вид растительного сырья. Для опытов использованы свежие и фиксированные смесью этанол-глицерин-вода (1:1:1) плоды, заготовленные на территории Никитского ботанического сада - Национального научного центра в 2012 г.

Вивчення хімічного складу сировини лавра благородного показало, що сировина рослини містить такі групи біологічно активних речовин (БАР), як вуглеводи, кислоти жирні, амінокислоти, фенольні сполуки, що проявляють широкий спектр біологічної дії. В літературних джерелах відомості про хімічний склад сировини лавра благородного не достатньо повні. Визначено вміст основних груп БАР у різних зразках пагонів та листя лавра благородного. Вміст БАР, що досліджувалися, майже не відрізняється в обох видах сировини, що вивчалася. При цьому вміст суми органічних кислот становить у пагонах не менше 1,7 %, в листі - не менше 1,9 %, вміст суми окиснюваних фенолів становить для обох видів сировини не менше 4,5 %, суми кислот гідроксикоричних - не менше 1,3 %, суми флавоноїдів - не менше 0,8 %. На підставі проведених досліджень визначено показники доброякісності сировини, які мають бути використані під час розробки відповідних розділів проекту МКЯ "Lauri сormus".

Зазначено, що основними причинами післяжнивних втрат манго є збір незрілих плодів і неправильне поводження з зібраними плодами. Зазвичай збір урожаю манго починається до дозрівання плодів. Продовження термінів збору урожаю надало можливість одержати плоди різної міри стиглості, за допомогою чого вдалося досліджувати і проаналізувати їх характеристики. Перед збиранням врожаю перевірено наступні хімічні показники стиглості плодів: зміст сухої речовини, кислотність, зміст вуглеводнів, леткі з'єднання, вітамінний склад, вміст цукру і фенольних компонентів. Проаналізовано такі фізичні властивості, як форма і розмір, колір і щільність шкірки і м'якуша, діаметр плоду, питому вагу і кількість калорій. Проте жоден із цих параметрів не є абсолютно надійним методом визначення якості плодів манго. Коли треба проаналізувати різні міри стиглості, ситуація все більше ускладнюється. Для того, щоб оцінити стиглість плоду, треба мати значний досвід і уміти аналізувати відразу декілька характеристик. Таким чином, під час збору врожаю в промисловому масштабі не всі плоди будуть однаково стиглими. Штучно прискорене дозрівання призводить до одержання неякісних плодів манго. Таким чином, слід збирати урожай із плодів необхідної міри стиглості, орієнтуючись на певні показники. У різних країнах проведено численні дослідження для визначення оптимальної міри стиглості для збору плодів манго. Критеріями є показники фізичних і хімічних характеристик, а також показники органолептичного дослідження. Приймаючи рішення щодо моменту збору врожаю манго, необхідно витримати баланс між інтересами одержання прибули і інтересами покупця. Зроблено висновки, що технології, засновані на симуляції ручного методу визначення стиглості плодів шляхом натискання на них і наступного аналізу реакції та зміни кольору плоду, є надійним методом визначення стиглості манго.

Наведено характеристику біологічних особливостей трьох сортів і трьох форм Ziziphus jujuba Mill., що мають декоративні ознаки. Описано сорти і форми, вирощені за умов дослідного господарства "Новокаховське" (Херсонська обл.). Розроблено рекомендації з їх використання для озеленення Південного Степу України. Запропоновано використовувати рослини зизифусу в ландшафтному дизайні як у поодиноких, так і в групових посадках для створення рослинних композицій. Наведено результати біохімічного аналізу плодів, листя і пагонів Z. jujuba. Визначено сумарний вміст фенольних сполук і флавоноїдів у листі, пагонах і плодах зизифусу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П289-264.22

Рубрики:

Інші субтропічні та тропічні культури

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П289-26

Рубрики:

Інші субтропічні та тропічні культури

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.21 Act + П289 -4 актинідія

Рубрики:

Ericales

Інші субтропічні та тропічні культури

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П289 унабі

Рубрики:

Інші субтропічні та тропічні культури

Шифр НБУВ: ДС50307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз наукових джерел щодо визначення господарсько-біологічних особливостей плодових культур. Виявлено, що серед вчених немає одностайності щодо поділу плодових рослин за певними ознаками на групи. Науковці налічують від двох до восьми груп. Однією з таких груп є виробниче групування, в основу якого покладено особливості типу плоду. За такою класифікацією плодові культури поділяють на зерняткові, кісточкові, горіхоплідні, ягідні, окремо виділяють субтропічні і тропічні рослини. В групі субтропічних культур виокремлюють підгрупу цитрусових рослин. Однак серед субтропічних культур є зерняткові, кісточкові, ягідні і горіхові рослини. Тому, постає необхідність удосконалення класифікації, враховуючи при цьому біологічну та господарську складову. Побудову господарсько-біологічної класифікації субтропічних видів проводили на основі колекції субтропічних плодових рослин Хорольського ботанічного саду. Колекція складається з деревних, кущових та багаторічних трав'янистих рослин 25 видів, що належать до 22 родів 15 родин. Посилаючись на визначення зерняткових, кісточкових, ягідних та горіхових рослин, запропоноване таке. До групи ягідних відносимо рослини з типами плоду: ягода, кістянка, маслинкоплідник, сім'янки у суплідді, гранатина, померанець. З колекції Хорольського ботанічного саду до групи ягідних віднесено 12 видів, а саме: азиміна трилопатева (Asimina triloba (L.) Dunal) тип плоду ягода; лавр благородний (Laurus nobilis L.) - кістянка; маслинка багатоквіткова (Elaeagnus multiflora Thunb.) - маслинкоплідник; маслинка парасолькова (Elaeagnus umbellata Thunb.) - маслинко-плідник; маклюра тризагострена (Maclura tricuspidata (Carriere) Bureau) - сім'янки у суплідді; смоківниця карійська (Ficus carica L.) - сім'янки у суплідді; страстоцвіт м'ясо-червоний (Passiflora incarnata L.) - ягода; гранатник зернястий (Punica granatum L.) - гранатина; фейхоа Зелловова (Feijoa sellowiana O.Berg) - ягода; актинідія китайська (Actinidia chinensis Planch.) - ягода; хурма вірджинська (Diospyros virginiana L.) - ягода; цитрина трилисткова (Citrus trifoliata L.) - померанець. До зерняткових відносимо 6 видів: айву довгасту (Cydonia oblonga Mill.); японську айву каліфорнійську (Chaenomelesxcalifornica Clarke ex Weber); домашню горобину справжню (Cormus domestica L.); мушмулу німецьку (Mespilus germanica L.); глід азароль (Crataegus azarolus L.); глід матовий (Crataegus opaca Hooker & Arn.). До кісточкових відносимо 4 види, з них із типом плоду кістянка 2 види: слива солодка (Prunus dulcis (Mill.) D.A. Webb) і слива вірменська (Prunus armeniaca L.), і з типом плоду піренарій 2 види: зизиф ююба (Ziziphus jujuba Mill.) та маслина європейська (Olea europaea L.). До групи горіхові віднесено 3 види рослин, з яких у родзинкового дерева солодкого (Hovenia dulcis Thunb.) та камелії китайської (Camellia sinensis (L.) Kuntze) тип плоду - коробочка, а у фісташки справжньої (Pistacia vera L.) - кістянка. До плодових рослин відносимо культурні й дикорослі полікарпічні рослини, плоди яких споживають свіжими або в переробленому вигляді, а також рослини, що використовуються як підщепи.

Обгрунтовано результати досліджень щодо оптимізації елементів технології вирощування бамії в умовах Правобережного Лісостепу України. Досліджено морфофізіологічні особливості формування та реалізації біологічного потенціалу продуктивності сортів бамії залежно від грунтово- кліматичних умов технології вирощування. Для умов Правобережного Лісостепу України доведено доцільність вирощування бамії сортів Юнона, Сопілка, (які забезпечують врожайність на рівні 8,0-8,6 т/га). Встановлено, що вирощування бамії розсадним способом з використанням касет з розміром чарунок 5x5 см і висаджування рослин віком 25-30 діб у відкритий грунт у другій декаді травня забезпечувало до 8,7 т/га плодів. Вирощуючи бамію в умовах відкритого грунту, оптимальним є строк сівби в другій декаді травня, що забезпечує урожайність на рівні 7,8 т/га. Проведені дослідження, узагальнення їх результатів дозволили рекомендувати виробництву елементи технології вирощування бамії в умовах Правобережного Лісостепу України на дерново-середньоопідзоленому грубопилуватому легкосуглинковому грунті, які забезпечують формування врожайності на рівні 8,0-8,6 т/га із високими економічними показниками.