Висвітлено біоекологічні властивості дуба звичайного і ясена звичайного як чинники їх біологічної стійкості. Особлива увага приділена категоріям лісокультурних площ, підгінним породам, походженню, схемам змішування та складу насаджень, а також мікроклімату, розвитку грунтових мікроорганізмів тощо в загальній системі вирощування високопродуктивних дубових деревостанів. Показано, що кліматичні умови рівнинної частини України при раціональних заходах по створенню та догляду за насадженнями дозволяють сформувати в свіжих дібровах не тільки біологічно стійкі деревостани, а й наблизити дуб звичайний і ясен звичайний до швидкоростучих порід.

Показано основні причини та обсяги загибелі лісових культур в умовах Українських Карпат. Розглянуто особливості природного і штучного лісовідновлення, а також аспекти цільового лісовирощування.

Висвітлено економічну й екологічну ефективність поступової та суцільної рубки лісу, а також заходи щодо його природного поновлення.

Освещены экономическая и экологическая эффективность постепенной и сплошной рубки леса, а также мероприятия содействия его природному обновлению.

Рассмотрено развитие защитного лесоразведения в Степи и Лесостепи Украины в ХІХ - ХХ вв. Охарактеризовано нынешнее лесомелиоративное и лесоводственное состояние защитных насаждений и лесов. Проанализирован вклад ученых XVIII - ХХ вв. в создание системы защитных лесов и лесонасаждений. Освещены проблемы изучения защитных лесонасаждений агроландшафтов и разработки мероприятий по ведению хозяйства в них. Предложена схема типов насаждений Граффа В.Е., Барка Л.Г.

Проаналізовано народногосподарське значення лісів України, природно-кліматичні умови їх поширення. Розглянуто питання історії лісорозведення та лісовідновлення, викладено основи проектування та агротехніки створення лісових культур на ярах, балках, крутосхилах, берегах рік і водойм.

Проанализированы народнохозяйственное значение лесов Украины, природно-климатические условия их распространения. Рассмотрены вопросы истории лесоразведения и лесовосстановления, изложены основы проектирования и агротехники создания лесных культур на оврагах, балках, крутых склонах, берегах рек и водоемов.

Досліджено й узагальнено ландшафтно-екологічні особливості зрубів Горган. Розглянуто особливості зміни рослинності за різних ландшафтно-едафічних умов. З'ясовано, що формування, ріст і розвиток молодого покоління лісу визначається еколого-біологічними особливостями впливу особин деревних порід, їх специфічної взаємодії з трав'янисто-чагарниковим покривом, яке виконує важливу функцію природного добору найстійкіших і найбільш конкурентоспроможних молодих особин деревних видів. Природне відновлення лісового рослинного покриву описано як вторинну сукцесію, представлену серією послідовних стадій перехідних рослинних угруповань. Перехідні рослинні угруповання на різних стадіях відрізняються за структурою біоморф, видовим складом і ценотичною асоційованістю. Виявлено, що формування рослинності зрубів має суттєві ідафічні особливості, які, зокрема, залежать від характеру геологічного субстрату. Зазначено, що результати проведеного дослідження можна використовувати як методичну основу для прогнозування напрямів формування дифузної трав'янисто-чагарникової рослинності та майбутніх молодих деревостанів на зрубах, а також обгрунтування доцільності лісогосподарських заходів.

Узагальнено матеріали досліджень щодо розробки оптимізованої технології рекреаційного використання заповідних лісів і адаптації її до умов Південного берега Криму (ПБК). Показано, що рекреаційна діяльність (стихійна й організована) за будь-якої тривалості (цілорічної, сезонної, короткочасної), але побудована на вільному переміщенні у лісі, спричинює часткове чи повне руйнування існуючих біогеоценозів. За цього руйнується грунтовий покрив і підстилка, порушується процес природного поновлення деревних і чагарникових порід, знижуються видовий склад і рясність трав'яного покриву у насадженнях, територія забруднюється побутовими відходами. Одночасно з лісових угідь безконтрольно вилучається недеревна продукція (гриби, ягоди, квіти), що скорочує кормову базу лісової фауни. Внаслідок інтенсифікації рекреаційного використання заповідних лісів запропоновано здійснювати рекреаційне лісокористування на наукових засадах. Зазначено, що за регульованої та контрольованої рекреаційної діяльності зменшується кількість лісових пожеж і лісопорушень, започатковується процес відновлення лісових біогеоценозів. Наголошено на необхідності зонувати територію заповідних лісів і розташованих на ній особливо цінних природних комплексів, а також випереджати руйнування лісових біогеоценозів за звичайної та добувної рекреації. Запропоновано за умови часткового чи повного руйнування лісових біогеоценозів переводити їх у стан "спокою", здійснювати заходи щодо реконструкції лісів та їх штучного відновлення. Запропоновано оптимізовану технологію рекреаційного лісокористування, адаптовану до умов заповідних лісів ПБК.

Проведено комплексне дослідження механізмів державного управління та контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів на Донеччині. Удосконалено теорію та розроблено сучасні моделі державного регулювання у даній сфері, обгрунтовано ефективні шляхи подальшого розвитку та формування комплексного механізму державного впливу на її розвиток. Висвітлено питання організації охорони, захисту, використання та відновлення лісів на Донеччині, розглянуто методи реалізації даного напряму державної політики. Розглянуто структуру й особливості функціонування органів державного управління та контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, ретроспективно досліджено їх діяльність. Проаналізовано актуальні проблеми правової відповідальності за порушення лісового й екологічного законодавства. На підставі принципів державного управління, лісового й екологічного законодавства розроблено концепцію та комплексний механізм регулювання державного управління та контролю у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів на Донеччині (степова зона лісорозведення) як складного соціально-економічного явища, наведено пропозиції щодо удосконалення його розвитку.

Исследована роль естественного возобновления в динамике общей численности древесных видов парковых насаждений. Показано участие отдельных самовозобновляющихся видов в этой динамике и характер распределения возобновляющихся растений в прегенеративной стадии онтогенеза по территории парка в зависимости от сложившейся на участках фитоценотической ситуации. Результаты исследований представляют интерес с точки зрения понимания процессов развития парковых ценозов и могут быть использованы для целенаправленной их коррекции.

Узагальнено інформацію про збереження лісової компоненти агроекосистем та удосконалення методологічного підходу щодо вивчення актуальних питань з охорони генофонду флори унікальних і типових природних комплексів України. Проаналізовано природні, штучні та комбіновані методи відновлення лісових насаджень. Визначено оптимальні методи охорони та відновлення лісів України.

Показаны некоторые стрессовые последствия влияния хозяйственной деятельности человека в условиях высоких норм осадков на стабильность агроэкосистем горно-лесного пояса Карпат.

Розглянуто основні положення Концепції управління агроландшафтами як основу розвитку агросфери завдяки системі заходів з відновлення їх стабільності за умов антропогенного впливу. Обгрунтовано шляхи створення оптимізованих систем захисних лісових насаджень різного цільового призначення.

Відповідно до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, визначено нові підходи до здійснення рубок догляду у гірських та передгірських умовах Буковинських Карпат з урахуванням їх екологічних та захисних особливостей: водорегулювальних, водо-, берего- та грунтозахисних.

Досліджено правове регулювання агролісотехнічної меліорації земель в Україні. Проаналізовано чинне законодавство України у сфері меліоративних відносин, що виникають під час проведення агролісотехнічних заходів шляхом створення захисних лісових насаджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: П040.3-6 + П344.16

Рубрики:

Мінеральні добрива

Догляд за лісом. Реконструкція лісонасаджень

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано прояви вітровалів і буреломів лісу в Українських Карпатах. Описано вітровалотвірні фактори та вплив лісівничо-таксаційних показників деревостанів на їх пошкодження сильними вітрами, надано стислу характеристику найбільших вітровалів в окремих країнах Європи. Висвітлено види збитків від вітровалів деревостанів. Охарактеризовано зміну екологічних умов на вітровальних ділянках та вивчено досвід залісення вітровальних ділянок у Німеччині та Швейцарії. Проаналізовано частоту, інтенсивність, напрямки сильних вітрів у різних частинах Українських Карпат та їх розподіл за календарними місяцями. Наведено характеристику штормових явищ у регіоні (кількість, тривалість, інтенсивність, зв'язок з кількістю опадів). Проаналізовано пошкодження лісів Українських Карпат вітровалами та буреломами в розрізі окремих лісогосподарських підприємств та досліджено вплив різних факторів на прояв цього стихійного явища. Вивчено особливості проходження процесів природного поновлення деревних порід на вітровальних ділянках і формування молодих післявітровальних деревостанів. Проаналізовано фізико-хімічні показники грунту на вітровальних ділянках та під наметом прилеглих лісостанів. Розроблено практичні рекомендації щодо забезпечення лісопоновлення на вітровальних ділянках Українських Карпат, підвищення вітростійкості деревостанів з метою зменшення обсягу вітровалів і буреломів лісу та формування корінних, якісних деревостанів на засадах наближеного до природи лісівництва.

Наведено результати обробки та аналізу багатоспектральних супутникових знімків середнього і високого просторового розрізнення з метою оцінки динаміки і наслідків вирубок тропічних лісів Амазонки на території Бразилії. В ході досліджень виявлено суттєві пошкодження лісу внаслідок систематичних багаторічних вирубок на обраній території моніторингу.

В мире, в том числе и Республике Беларусь, наблюдается положительная динамика повреждения лесов ураганными ветрами. С целью снижения экономических потерь, связанных с ликвидацией последствий ветровалов, требуется разработка и внедрение новых технологий и систем машин для освоения лесосек. При этом повышенный объем образования отходов лесозаготовок вследствие повреждения растущих деревьев свидетельствует о необходимости применения комплексного метода освоения лесосек с получением в качестве готовой продукции сортиментов, технологической и топливной щепы. На основе проведенных исследований даны рекомендации, позволяющие повысить степень использования древесной биомассы и эффективность лесозаготовительных работ при разработке ветровально-буреломных лесосек.

Процес побудови сучасних систем моніторингу лісу, розвиток технічних засобів, висока періодичність, оперативність і доступність матеріалів дистанційного зондування землі дозволяють реалізувати задачі ефективного контролю сучасного навколишнього середовища. Набутий вітчизняними фахівцями досвід дозволяє використовувати результати обробки цих знімків для розрахунку зміни площ лісових масивів, визначення типів лісів, їх породного складу та віку переважно на регіональному рівні. Погіршення стану лісів в Україні нині є однією з найбільш актуальних проблем, вирішення якої досить ефективно відбувається з використанням сучасних систем геосистемного моніторингу навколишнього середовища. На сучасному етапі розвитку України постає проблема моніторингу лісів держави, оскільки в осатаній час збільшилися обсяги незаконних виробок лісів, що несе загрози екології країни та підвищує рівень корупції та фінансові втрати державного бюджету. Оцінювання кількості лісів Пакульської сільської ради Чернігівської області було здійснено за період з 2000 по 2017 рр. за допомогою сервісу "Global Forest Watch", а також із використанням геодезичного програмного продукту ArcMap. Після проведених вимірів можливо оцінити стан лісового комплексу досліджувального полігону та запропонувати заходи щодо усунення виявлених проблем. Розглянуто останні публікації з цієї теми, які представлено у відкритому доступі, включаючи наукові журнали, навчальні посібники та дані глобальної мережі Інтернет. Процеси організації та проведення моніторингу лісів треба розглядати як єдиний інформаційний комплекс, який надає можливість оцінки стан території країни та визначити обсяг лісових насаджень і головне - незаконний вирубок, що впливатиме на екологічну та фінансову ситуацію в державі. І запобігання негативного впливу вирубки лісів на навколишнє середовище необхідно використовувати сучасні геоінформаційні програмні комплекси, які дають можливість досить швидко та із заданою точністю оцінити масштаби лісових ділянок і прийняти рішення щодо природоохоронних заходів для ефективного господарювання в лісах України. Для моніторингу лісових ділянок в України досить ефективно використовувати відкриту систему "Global Forest Watch", оскільки вона надає можливість визначити обраний полігон на певній території, але системам не надає даних по площах кожної вирубаної ділянки, тому для одержання таких параметрів пропонується використовувати програмний продукт ArcMap на основі базової карти, що надає можливість із даних атрибутивних таблиць визначити площу кожної окремої вирубної ділянки лісу. Для проведення моніторингу лісу була обрана територія лісових насаджень площею 6200Га в Чернігівському районі Пакульської сільської ради. Моніторинг виконувався, використовуючи відкриту систему "Global Forest Watch", оскільки вона надає можливість визначити обсяги лісових насаджень на обраній території, і далі для одержання більш точних даних щодо площ лісових насаджень одержані параметри адаптувалися до програмного продукту ArcMap на основі базової карти, який надає можливість оцінити площі лісових ділянок вирубленого й посадженого лісу за обраний період часу. Висновки: на основі виконаних досліджень встановлено, що для моніторингу лісових насаджень в Україні досить ефективно використовувати відкриту систему "Global Forest Watch", яка об'єднує дані із різних джерел. Ця система допомагає визначити полігони лісу в країні та їх місцерозташування за регіонами держави. Однак для підвищення точності визначення площ ділянок вирубленого лісу і знову посадженого рекомендовано використовувати програмний комплекс ArcMap, який надає можливість підвищити ефективність моніторингу лісу і запобігти незаконним вирубкам лісових ділянок.

Процес побудови сучасних систем моніторингу лісу, розвиток технічних засобів, висока періодичність, оперативність і доступність матеріалів дистанційного зондування землі дозволяють реалізувати задачі ефективного контролю сучасного навколишнього середовища. Набутий вітчизняними фахівцями досвід дозволяє використовувати результати обробки цих знімків для розрахунку зміни площ лісових масивів, визначення типів лісів, їх породного складу та віку переважно на регіональному рівні. Погіршення стану лісів в Україні нині є однією з найбільш актуальних проблем, вирішення якої досить ефективно відбувається з використанням сучасних систем геосистемного моніторингу навколишнього середовища. На сучасному етапі розвитку України постає проблема моніторингу лісів держави, оскільки в осатаній час збільшилися обсяги незаконних виробок лісів, що несе загрози екології країни та підвищує рівень корупції та фінансові втрати державного бюджету. Оцінювання кількості лісів Пакульської сільської ради Чернігівської області було здійснено за період з 2000 по 2017 рр. за допомогою сервісу "Global Forest Watch", а також із використанням геодезичного програмного продукту ArcMap. Після проведених вимірів можливо оцінити стан лісового комплексу досліджувального полігону та запропонувати заходи щодо усунення виявлених проблем. Розглянуто останні публікації з цієї теми, які представлено у відкритому доступі, включаючи наукові журнали, навчальні посібники та дані глобальної мережі Інтернет. Процеси організації та проведення моніторингу лісів треба розглядати як єдиний інформаційний комплекс, який надає можливість оцінки стан території країни та визначити обсяг лісових насаджень і головне - незаконний вирубок, що впливатиме на екологічну та фінансову ситуацію в державі. І запобігання негативного впливу вирубки лісів на навколишнє середовище необхідно використовувати сучасні геоінформаційні програмні комплекси, які дають можливість досить швидко та із заданою точністю оцінити масштаби лісових ділянок і прийняти рішення щодо природоохоронних заходів для ефективного господарювання в лісах України. Для моніторингу лісових ділянок в України досить ефективно використовувати відкриту систему "Global Forest Watch", оскільки вона надає можливість визначити обраний полігон на певній території, але системам не надає даних по площах кожної вирубаної ділянки, тому для одержання таких параметрів пропонується використовувати програмний продукт ArcMap на основі базової карти, що надає можливість із даних атрибутивних таблиць визначити площу кожної окремої вирубної ділянки лісу. Для проведення моніторингу лісу була обрана територія лісових насаджень площею 6200Га в Чернігівському районі Пакульської сільської ради. Моніторинг виконувався, використовуючи відкриту систему "Global Forest Watch", оскільки вона надає можливість визначити обсяги лісових насаджень на обраній території, і далі для одержання більш точних даних щодо площ лісових насаджень одержані параметри адаптувалися до програмного продукту ArcMap на основі базової карти, який надає можливість оцінити площі лісових ділянок вирубленого й посадженого лісу за обраний період часу. Висновки: на основі виконаних досліджень встановлено, що для моніторингу лісових насаджень в Україні досить ефективно використовувати відкриту систему "Global Forest Watch", яка об'єднує дані із різних джерел. Ця система допомагає визначити полігони лісу в країні та їх місцерозташування за регіонами держави. Однак для підвищення точності визначення площ ділянок вирубленого лісу і знову посадженого рекомендовано використовувати програмний комплекс ArcMap, який надає можливість підвищити ефективність моніторингу лісу і запобігти незаконним вирубкам лісових ділянок.