Розроблено метод розрахунку синусоїдальних циліндричних відбивачів, утворених шляхом пружного згину подовжніми силами металевого листа прямокутної форми, а також складання на цій основі алгоритмів моделювання перебігу відбитих променів і побудови зображень фронтів вибухових хвиль з можливістю визначати ефективність їх дії шляхом обчислення площ поверхонь фронтів відбитих хвиль. У відбивальній системі виявлено двоїсті точки і реалізовано метод оберненого променя для визначення місця розташування джерела променів - квазіфокуса синусоїди. Обчислено величини згину металевого листа та місця розташування джерела так, щоб відбиті синусоїдальним циліндром промені було спрямовано вздовж осі симетрії згину. Виявлено умови, що забезпечують дію відбивача, коли джерела променів розташовано на рівні кінців згину. Складено алгоритми побудови зображень сім'ї променів та поверхонь фронтів хвиль, відбитих синусоїдальним циліндром залежно від місця розташування джерела променів. Ефективність дії вибухових хвиль визначено шляхом обчислення величин площ їх поверхонь.

Проведено аналітичні дослідження стану забезпечення пожежної безпеки лісів України, розроблено методику прогнозування настання пожежонебезпечного періоду у лісах в залежності від метеорологічних факторів, проведено експериментальні дослідження гасіння низової лісової пожежі з застосуванням мобільних і первинних засобів пожежогасіння. На основі проведених досліджень вироблені тактико-технічні рішення, що забезпечують підвищення ефективності гасіння низових лісових пожеж.

Обгрунтовано головні принципи відображення імітаційною моделлю гасіння пожежі у гірському лісовому районі. Модель дозволяє спрогнозувати втрати внаслідок пожежі залежно від параметрів функціональних структур системи протипожежного захисту гірського лісового району.

Наведено результати аналізу геофізичного матеріалу, одержаного під час дослідження свердловин старого фонду нафтових родовищ Карпатської нафтогазової провінції (в область дослідження увійшли Пасічнянське, Довбушанське, Бистрецьке та Делятинське родовища, свердловини яких розміщені в межах лісів і лісосмуг на території Івано-Франківської області). В результаті інтерпретації даних електрометрії виділено водонасичені пласти різної потужності. З метою обладнання інтервалу відбору пластової води запропоновано використання пакетів для ступінчастого та монтажного цементування свердловин. Узагальнено запропоновано альтернативну можливість використання поверхневих і пластових вод, виділених за результатами геофізичних досліджень свердловин, що розміщені у межах першої та другої зони Передкарпатського артезіанського басейну, для гасіння пожеж на території Івано-Франківської області.

Базуючись на результатах роботи [1], досліджено траєкторії руху частки грунту після її розгону та вильоту з робочої поверхні лопатки роторного грунтометальника.

Наведено результати числових експериментів з комп'ютерного моделювання руху частки грунту по робочій поверхні лопатки роторного грунтометальника.

Обгрунтовано науковий підхід щодо створення превентивних засобів пожежогасіння лісових горючих матеріалів шляхом іммобілізації на поверхні нітрогенфосфоровмісної катіонної полімерної поверхнево-активною речовини полігексаметиленгуаніду (ПГМГ), що одночасно має властивості четвертинної амонійної солі та поліелектроліту і відноситься до малотоксичних речовин IV класу небезпеки. Показано, що фіксація солей ПГМГ на поверхні лісових горючих матеріалів є можливою за рахунок хімічної взаємодії (разом із фізичною) між речовиною та деревиною. Встановлено, що взаємодія похідних ПГМГ із горючими компонентами лісових екосистем, зокрема деревиною та органами дерев, відбувається за рахунок утворення багатоцентрових водневих зв'язків між гідроксильними групами (переважно целюлози) поверхні та аміногрупами полімеру, внаслідок чого солі ПГМГ достатньо міцно адсорбуються на поверхні лісових горючих матеріалів, що є підставою для отримання стійкого вогнезахисного покриття. Внаслідок іммобілізації на поверхні лісових горючих матеріалів утворюється полімерний інгібуючий шар, що підтверджено методами термічного аналізу та ІЧ-спектроскопії з Фур'є перетворенням. Розроблено вогнегасні композиції, на основі солей ПГМГ, які після висихання на поверхні целюлозовмісних матеріалів утворюють водостійкі полімерні плівки з високими характеристиками міцності та пролонгованим біоцидним ефектом, що обумовлено наявністю гуанідинових груп, які об'єднані в загальний полімерний ланцюг. Випробування вогнезахисної ефективності запропонованих композицій зменшують лінійну швидкість поширення полум'я майже у 3 - 4 рази в порівнянні з необробленими зразками лісових горючих матеріалів. Вперше запропропоновано використання розроблених вогнезахисних композицій, на основі солей ПГМГ, для прокладання профілактичних загороджувальних смуг у найбільш пожежонебезпечних напрямках (періодах) і опорних смуг під час локалізації лісових пожеж і для проведення профілактичних заходів із метою захисту лісових насаджень від шкідників.

Обгрунтовано використання екологічно прийнятних водних вогнегасних (ВВГР) і вогнезахисних речовин гуанідинового ряду для гасіння лісових пожеж, зокрема на радіоактивно забруднених територіях, та мінімізації радіаційних наслідків. Маючи властивості поліелектроліту, молекули полімеру витягуються вздовж потоку водної фази вогнегасної суміші, зменшуючи опір під час руху води. Макромолекули полігексаметиленгуанідину (ПГМГ) орієнтуються паралельно внутрішній поверхні труб, завдяки чому знижується інтенсивність турбулентних пульсацій у пристінному шарі, зменшується турбулентність потоків, знижуються гідравлічні втрати, що сприяє збільшенню напору та відстані подачі рідини. Експериментально встановлено, що у порівнянні з водою, при використанні водних розчинів полімеру за концентрації 3 - 5 %, збільшується дальність подачі ВВГР до 50 % із використанням вогнегасника ВВШ-9, а тривалість гасіння модельного вогнища 1А зменшується в 3 - 4 рази. Запропоновано спосіб гасіння лісової пожежі (зокрема на радіоактивно забруднених територіях), що включає в себе використання ВВГР на основі полімерної поверхнево-активної речовини ПГМГ. Спосіб призначено для гасіння кромки пожежі з одночасним прокладанням перед фронтом пожежі загороджувальних смуг шляхом оброблення розчином на основі солей ПГМГ. Встановлено, що використання запропонованого способу гасіння лісової пожежі надає можливість істотно скоротити тривалість гасіння пожежі завдяки вогнегасним властивостям гідродинамічно активних полімерів гуанідинового ряду з одночасним утворенням на обробленій поверхні лісових горючих матеріалів полімерного ізолюючого шару, продукти термодеструкції якого виконують функцію інгібіторів горіння. Застосування вогнегасних і вогнезахисних речовин гуанідинового ряду сприяє запобіганню вітровій міграції радіоактивних аерозолів унаслідок зменшення пилоутворення за рахунок злипання та коагуляції часточок радіоактивного пилу сприяє його седиментації. Показано перспективність використання запропонованого способу гасіння лісової пожежі для зменшення дозових навантажень особового складу пожежних підрозділів і з метою запобігання лісовим пожежам і мінімізації економічних, екологічних і соціальних наслідків від них.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання розкриття взаємозв'язку між чинниками, що впливають на поширювання пожеж травостою із торф'яними включеннями, та ефективністю засобів і способів для недопущення поширювання таких пожеж. Проведено математичне моделювання поширювання пожежі горючим матеріалом на поверхні з рельєфом, описаною відповідною функцією, в якій за наведеним методом можна визначати напрямок і швидкість поширювання фронту пожежі. Визначено, що швидкість поширювання фронту пожежі залежить від ухилу поверхні та швидкості вітру й описується математичною моделлю, яка добре узгоджується з результатами експериментальних досліджень. Наведено методики проведення та описано результати експериментальних досліджень з визначення впливу чинників на розвиток низових пожеж в системах торф - трава, з визначення параметрів пінних загороджувальних смуг, прокладених з використанням робочих розчинів піноутворювача, що забезпечує генерування піни з підвищеною стійкістю (на прикладі "Барс S-2"), а також дослідження тактико-технічних характеристик спеціального пожежного ствола. Термогравіметричним аналізом і визначенням температури самозаймання підтверджено підвищення ефективності гасіння торф'яних пожеж із застосуванням пропонованих засобів і способів їх гасіння. Також експериментально підтверджено ефективність пінних загороджувальних смуг для запобігання та ліквідації низових пожеж в екосистемах. Розроблено рекомендації із запобігання та гасіння низових пожеж з торф'яними включеннями в екосистемах, що утворені трав'яними покривами, які окреслюють сферу застосування пінних загороджувальних смуг і спеціального пожежного ствола. Ці способи і засоби рекомендовано включити до тактичних схем гасіння низових пожеж в екосистемах.