Освещены развитие и современное состояние проблемы микроэволюции насекомых в агроценозах. Рассмотрены особенности воздействия антропогенных факторов, в частности, защиты растений на ход, темпы и направленность микроэволюционных процессов в популяции колорадского жука. Описаны агротехнический, биологический и химический методы защиты от насекомых.

Проанализированы эколого-генетические особенности дифференциации адаптационных процессов популяции в днепропетровском регионе колорадского жука на основе эволюционной аутэкологии насекомых в современных условиях техногенеза. Изучено влияние биотических факторов на гомеостаз популяции, раскрыта роль микробиогенных факторов в формировании осцилляций популяции, определены локальные и парцеллярные компоненты микроэволюции колорадского жука в современных картофельных агроценозах. Приведена агроэкологическая оценка флуктуаций популяций под действием биопрепаратов.

Проаналізовано етапи вивчення та результати досліджень жужелиць на Полтавщині (1914 - 2003 рр.). Наведено огляд літератури (24 джерела).

Індекс рубрикатора НБУВ: П468.63-1 + Е621.158.251

Рубрики:

Твердокрилі (Coleoptera)

Coleoptera (Scarabaeida) Твердокрилі (жуки)

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про видовий і кількісний склад природних ентомофагів Carabidae на посівах озимої пшениці, картоплі, а також у лузі. Визначено структуру домінантів турунів. Виявлено, що за умов біологічного землеробства у другій половині літа відбуваються активні міграції турунів-ентомофагів з одних агроценозів в інші. Відзначено високу інтенсивність міграцій, їх водоспецифічність. Розглянуто значення окремих агроценозів як джерел міграції ентомофагів. Визначено характер залежності міграцій від комплексу абіотичних факторів. Установлено вплив температури й опадів на динаміку міграцій карабід у посівах сільськогосподарських культур. Апробована методика дала високу ефективність використання спеціальних ловушок для визначення напрямку міграції турунів.

Наведено літературні дані особливостей розвитку та шкодочинності личинок жуків коваликів. Вивчено кількість і шкодочинність дротяників на посівах кукурудзи в зоні діяльності Красноградської дослідної станції Інституту зернового господарства УААН. Показано, що передпосівна обробка насіння грунтовими інсектицидами суттєво впливає на чисельність шкідників у грунті, знижуючи пошкодженність насіння та сходів кукурудзи. Рекомендовано застосування інсектициду зменшеної норми витрати - 10 л/т насіння.

Наведено багаторічні дані розповсюдження, видового складу та динаміки чисельності коваликів (Elateridae) у різних кліматичних підзонах Полтавщини. Встановлено вплив еколого-економічних чинників на фітосанітарний стан посівів та шкідливість дротяників у польових агроценозах.

Наведено дані особливостей розвитку та поширення личинок жуків-коваликів у грунті на найнебезпечнішому для рослин кукурудзи етапі посів - сходи. Встановлено ефективну дію протруювачів насіння кукурудзи проти грунтоживучих шкідників і відлякувальний вплив передпосівного внесення гербіциду на їх поширення та шкодочинність.

За умов Полтавщини ріпаковий квіткоїд (РК) є найбільш злісним шкідником генеративних органів ярого та озимого ріпаку. Різке зростання щільності популяції РК збігається з фазою бутонізації ріпаку. Головним фактором, що стримує масове розмноження шкідника на ріпаку, є трофічний. На озимому ріпаку РК не завжди встигає завершити свій розвиток. Жуки нового покоління не накопичуються на посівах.

Зазначено, що для багатьох тисяч українців картопля є найважливішим після хліба продуктом харчування, 90 % її вирощується на присадибних ділянках. Однак без постійного захисту від колорадського жука одержувати велику врожайність практично неможливо. У той же час тривале та надмірне захоплення хімічними способами боротьби з цим шкідником і недооцінка інших способів призвело до погіршення якості вирощуваної продукції та надмірного забруднення природного середовища.

Наведено перелiк жужелиць (Coleoptera, Carabidae) агроценозiв i природних приводних бiотопiв Лiвобережного Лiсостепу України, який включає 113 видiв. Виявлено процес змiни домiнантiв. Доведено можливiсть використання фауни жужелиць для бiологiчної iндикацiї екологiчних особливостей агроценозiв i природних бiоценозiв, закономiрностей формування видового складу та монiторингу змiни домiнантiв - iндикаторiв умов оточення.

У процесі досліджень вивчено вплив різних доз добрив на щільність популяції звичайного бурякового довгоносика за умов вирощування цукрових буряків на беззмінних посівах. Результати досліджень свідчать, що підвищення норм внесення мінеральних добрив сприяє зниженню щільності звичайного бурякового довгоносика. Застосування мінеральних добрив у збалансованих дозах справляє токсичну дію на шкідників, підвищує компенсаторні здатності рослин, через що знижує шкідливість цілої низки небезпечних комах. Агротехніка вирощування цукрових буряків відіграє важливу роль у чисельності звичайного бурякового довгоносика.

Представлены результаты изучения влияния бессменных посевов ржи на видовой состав и сезонную динамику активности жужелиц. Показаны особенности миграции жужелиц между посевами ржи и сопредельными целинно-залежными станциями. Отмечено, что в сезонной динамике пик численности P. cupreus в период наблюдений был в начале мая. Это на месяц раньше аналогичного показателя середины 70-х гг. прошлого века. Выявленные изменения, по мнению авторов, являются приспособительной реакцией вида на аридизацию климата.

Представлены результаты численных экспериментов по оценке влияния засушливых, влажных и среднемноголетних условий на развитие популяции колорадского жука и формирование урожайности картофеля применительно к условиям Черниговской области. В основу численных экспериментов положена модель формирования урожайности картофеля и развития популяции колорадского жука при различных агрометеорологических условиях.

Изложены результаты численных экспериментов с моделью по оценке влияния факторов внешней среды на развитие популяции колорадского жука.

Індекс рубрикатора НБУВ: П468.63 + П491.133

Рубрики:

Твердокрилі (Coleoptera)

Захист гороху

Шифр НБУВ: РА363837 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо уточнення особливостей біології горохового зерноїда (додаткового живлення, динаміки заселення посівів, виживання в зимовий період) та його шкодочинності. Проаналізовано 52 сорти гороху на стійкість до зерноїда. Проведено випробування перспективних інсектицидів для захисту посівів гороху від зерноїда.

  Скачати повний текст

Упроваджено до садівницької практики науково обгрунтовані інтегровані системи захисту плодового саду. З'ясовано, що складові частини таких систем - оригінальні біопрепарати, створені на основі ентомопатогенних грибів, вірусів, мікроспорідій, паразитів гусениць і лялечок листокруток та інших лускокрилих, аскогастер, мікродус, ітоплектіс, апантелес, вирощених за оригінальними технологіями. Запропоновано оригінальні технології вирощування хазяїв ентомофагів: зернової молі, корисних шовкопрядів. Обгрунтовано оригінальну гіпотезу про існування універсального механізму, який сприяє перекодуванню екологічної інформації про стан навколишнього середовища видовим складом і концентрацією фітогормонів. Зазначено, що останні синхронізують сезонний розвиток рослин з розвитком комах, оскільки така структура забезпечує найбільш вигідну форму інформаційного контакту комах з середовищем. Встановлено, що бездіапаузний розвиток комах відбувається за умови переважаючого вмісту в рослинах фітогормонів - активаторів росту (ауксинів, гіберелінів і цитокінінів). Доведено, що достатній вміст у рослинах абсцизинів та етилену (інгібіторів росту рослин) створює передумови для формування особин у популяціях комах. Зроблено висновок, що узгоджена взаємодія розвитку рослин і комах контролюється єдиним універсальним механізмом - фітогормональним статусом рослин.