Висвітлено питання впливу строків сівби, обробки насіння протравником і післясходового обробітку посівів фунгіцидами на врожайність насіння сої.

Наведено результати досліджень за 2006 - 2008 pp. із питань вивчення насіннєвої інфекції різних сортів сої за умов Лівобережного Лісостепу України. Встановлено, що основними хворобами насіння сої в регіоні є сім'ядольний бактеріоз, фузаріоз та альтернаріоз. Обгрунтовано, що порушення елементів технології вирощування й зберігання сої за сприятливих для збудників хвороб погодних умов може призвести внаслідок його значного ураження до суттєвого зниження якості насіння.

Визначено видовий склад збудників кореневої гнилі сої в Північному Лісостепу України. Встановлено, що серед патогенної мікобіоти хворих рослин домінують гриби роду Fusarium - 56,3 %, менше виділялись мукорові - 17,1 %, Penicillium - 13,2 %, Cylindrocarpon - 7,7 %, Alternaria - 7,8 %, Rhizoctonia - 5,1 %, Gliocladium - 6,8 %, Pythium - 4,0 %. Досліджено співвідношення видів роду Fusarium у різні фази розвитку рослин. Зазначено, що протягом усього періоду онтогенезу сої найбільш поширеними були F. oxysporum Schlecht - 15,6 %, F. culmorum (W.G.Sm) Sacc. - 15,1 %, F. sambucinum Fuck. var. minus Wr - 14,9 %, менше - F. avenaceum (Fr) Sacc. - 8,8 %. Установлено кореляційну залежність між розвитком гнилі та екологічними факторами. Досліджено роль попередників та сортів в обмеженні розвитку кореневої гнилі сої. Вивчено антагоністичні відносини між грибами роду Trichoderma і домінуючими видами збудників гнилей (F. culmorum, F. sambucinum, F. solani, F. oxysporum, F. gibbosum, F. graminerum, F. moniliforme, F. avenaceum) in vitro. Відзначено вибіркову дію біологічного препарату "Фітоспорин" на фузарії різних видів: сильніше пригнічувався ріст міцелію грибів F. moniliforme, F. gibbosum, F. solani, менше - F. culmorum, F.oxysporum, F. avenaceum. Встановлено, що обробка ним насіння сої сприяла зниженню розвитку хвороби та підвищенню біометричних показників і врожайності рослин більше, ніж у 1,5 рази. Аналогічні результати одержано у разі застосування препарату "Агат-25К". Доведено, що ефективним заходом обмеження розвитку кореневої гнилі сої є передпосівна обробка насіння фунгіцидами апроном (4 кг/т),

Обгрунтовано систему заходів захисту сої від бактеріальних хвороб в зоні Лісостепу України. Описано симптоми бактеріальних хвороб: сім'ядольного бактеріозу, кутастої плямистості, пустульного бактеріозу. Уточнено видовий склад збудників бактеріозів сої, їх поширення та шкідливість. Визначено вплив умов вирощування на розвиток хвороб та якість насіннєвого матеріалу (територіальний фактор, натрадиційні попередники, удобрення, строки сівби) та виявлено такі, що обмежують їх розвиток. Проведено оцінювання стійкості сортів сої до найпоширеніших бактеріальних хвороб і виділено сорти з генетично закріпленою стійкістю до кутастої плямистості та пустульного бактеріозу. Випробувано ряд фунгіцидів і біологічних препаратів захисно-стимулювальної дії проти збудників бактеріозів сої. Установлено високу ефективність застосування препаратів мікосан-H та агростимулін проти збудників бактеріальних хвороб.

В результате мониторинга бактериальных заболеваний сои в Украине выявлен и исследован новый возбудитель, который по фенотипическим и генотипическим признакам идентифицирован как Curtobacterium flaccumfaciens pv. flaccumfaciens. Патоген отличается высокой агрессивностью по отношению к сое и может потенциально представлять угрозу заражения для других зернобобовых культур.

Приведены результаты исследований при применении биопрепарата Спорофит для защиты сои от фитопатогенных грибов. Отмечено позитивное влияние предпосевной обработки семян сои на развитие корневых гнилей.

Встановлено, що посіви сої менше пошкоджуються дротяником, якщо насіння перед висіванням у грунт обробити комплексом біопрепаратів, які поліпшують мінеральне живлення рослин, стимулюють їх ріст та захищають від фітопатогенів.

Висвітлено високу антагоністичну активність екологічно безпечних біоагентів нового препарату проти збудників бактеріозів рослин та здатність стимулювати їх ріст. Використання біопрепарату сприяє покращанню якості зерна та збільшенню врожайності сої.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.136 + П478.29

Рубрики:

Захист сої

Окремі види, типи вірусних хвороб

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Чотирилітні польові досліди засвідчили, що незалежно від сорту сої та погодних умов року застосування поліфункціонального комплексу біопрепаратів, який містить азотфіксуючі, фосфатмобілізуючі, стимулюючі ріст рослин та антифунгальні компоненти, стримує розвиток та поширення фузаріозних гнилей у посіві сої. Гальмівна дія біопрепаратів на розвиток хвороб і їх поширення була ефективнішою у посіві середньостиглого сорту Агат у порівнянні з ранньостиглими сортами Алмаз та Аметист.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.136.06

Шифр НБУВ: РА405432 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в Україні з рослин сої виділено вірус мозаїки люцерни (ВМЛ) і виявлено специфічність симптомів викликаної ним інфекції в порівнянні з такими, що викликаються інфекцією вірусу мозаїки сої (ВМС). На рослинах сорту сої Подільська 416 доведено можливість передачі ВМЛ насінням і показано істотний (у рази) негативний вплив ВМЛ на зернову продуктивність інфікованих рослин. Вперше за вірулентністю на стійких рослинах сої встановлено штамову приналежність ізолятів ВМС, що виділені в Україні за грунтово-кліматичних умов Правобережного Лісостепу. За результатами сиквенування та філогенетичного аналізу геномних послідовностей українського ізоляту ВМС вперше встановлено високу спорідненість його з одним з ізолятів ВМС, виділених на території США. Серед значного генофонду сої, в тому числі одержаного з світової колекції (США), вперше виявлено за умов Правобережного Лісостепу стійкі до вірусних уражень генотипи сої. Показано доцільність впровадження ДНК-маркерів у вітчизняний селекційний процес, спрямований на створення вірусостійких сортів сої.

Відображено сучасний прогрес у моніторингу, діагностиці, деяких методів досліджень та захисту сої від збудників бактеріальних, грибних, мікоплазмових і вірусних хвороб з урахуванням різних грунтово-кліматичних зон України. Описано найбільш поширені та шкодочинні хвороби сої - фузаріоз, фузаріозне в'янення, пероноспороз, аскохітоз, гнилі, антракнох, церкоспороз, альтернаріоз, фомопсис, пліснявіння насіння; кутаста плямистість, пустульний бактеріоз, бактеріальний опік, бактеріальне в'янення, іржаво-бура плямистість; зморшкувата та жовта мозаїка тощо. Вони можуть знижувати урожайність насіння на 25 % і більше та погіршувати його якість. Наведено агротехнічні заходи для обмеження хвороб сої.

Зазначено, що штучні глікан-гліколіпідні комплекси (ГГК), сформовані на основі глюкану з міцелію базидіального гриба Ganoderma adspersum (Schulzer) Donk, позаклітинного глюкуроноксиломанану базидіального гриба Tremella mesenterica Ritz.: Fr., манану з клітин Candida maltosa та рамноліпіду Pseudomonas sp. PS-17 як допоміжного агента, а також фракції ГГК (ліпосоми та супернатант) виявляють інгібувальну активність проти вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ) у рослинах дурману (Datura stramonium (L.)) і тютюну (Nicotiana tabacum (L.)), надчутливих до нього. Передпосівна обробка насіння сої (Glycine max (L.) Merr.) ГГК і препаратом різобій сприяє зростанню стійкості рослин до ураження вірусними хворобами та відбиття листям характерного для хлорофілів спектра світла за польових умов. Електронно-мікроскопічними дослідженнями в прикореневій зоні сої, обробленої ГГК, у фазі трьох справжніх листків виявлено структури типу ліпосом, що свідчить про збереження їх цілісності in situ та можливої участі в обмінних процесах у системі грунт - мікроорганізм - рослина. Бактеризація насіння, попередньо обробленого ГГК-3, культурою Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6018, сприяє підвищенню урожаю сої в польових експериментах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е325.222.27 + П491.136.07 + П478.29

Рубрики:

Окремі види, типи вірусних хвороб

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - обгрунтувати й експериментально підтвердити роль бактерій роду Pseudomonas у патогенезі сої та вивчити біологічні властивості домінуючого збудника Pseudomonas savastanoi pv. glycinea. Методи. Теоретичне узагальнення, лабораторно-модельні дослідження, фітопатологічні, мікробіологічні, фізіологічні, біохімічні та молекулярно-генетичні. Встановлено, що в різних грунтово-кліматичних зонах України найбільшу групу патогенів складають бактерії роду Pseudomonas. Запропоновано методи ідентифікації домінуючого виду фітопатогенної бактерії P. savastanoi pv. glycinea, що викликає кутасту лямистість сої. Багаторічний моніторинг посівів сої районованих сортів різних грунтово-кліматичних зон України показав, що одним із домінуючих збудників бактеріозів є P. savastanoi pv. glycinea у колі бактеріальних патогенів цієї рослини. Створено базу профілів ВОХ-фрагментів для колекційних штамів P. savastanoi pv. glycinea, P. syringae pv. syringae, P. savastanoi pv. phaseolicola, P. syringae pv. tabaci. Метод ВОХ-ПЛР надає можливість ідентифікувати фітопатогенні псевдомонади до виду, але не до патовару. Показано, що ідентифікацію збудників бактеріозів сої роду Pseudomonas потрібно проводити на основі симптоматики та поліфазної таксономії.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.136.06(4УКР),022

Шифр НБУВ: ДС41108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.136.06(4УКР),022

Шифр НБУВ: ДС41108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.136.06(4УКР),022

Шифр НБУВ: ДС41108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати багаторічного моніторингу (впродовж 2010 - 2017 рр.) розповсюдження бактеріозів у посівах сої 8-ми областей України (Київської, Вінницької, Черкаської, Чернігівської, Сумської, Полтавської, Рівненської та Херсонської). Проведено польові обстеження рослин сої та лабораторний аналіз зібраних уражених бактеріозами зразків. Ізольовано та проаналізовано 1729 зразків рослин сої з характерними бактеріальними ураженнями. З них виділено 1271 ізолят, а після бактеріологічного аналізу відібрано 860 бактеріальних культур для подальшої роботи. Для всіх новоізольованих патогенів визначено їх патогенні, морфолого-культуральні, фізіолого-біохімічні, молекулярно-генетичні властивості. Зазначено, що на сьогодні не існує препаратів, які зареєстровані та використовуються в сільському господарстві проти фітопатогенних бактерій. Тому проведено визначення чутливості колекційних і новоізольованих штамів фітопатогенних бактерій до відомих препаратів хімічного походження, які застосовуються в сільському господарстві, та пошук мікробних антагоністів до збудників бактеріозів сої. Переважна кількість тестованих бактеріальних патогенів сої резистентні до рекомендованих і широковживаних в агротехнологіях пестицидів. Зокрема препарати, Раназол, Віват, Вітавакс, Фітофторин, Абакус, Авіатор, Капало, Татту, Хорус, Гаучо, Харнес не мають антибактеріальної активності до всіх досліджених збудників бактеріальних хвороб сої. Показано, що антибактеріальну активність стосовно всіх штамів збудника бактеріозів сої виявляє лише манкоцеб і вибіркову до окремих збудників прометрин, карбендазим, тебуконазол та біксафен + протиконазол (препарати Ридоміл і Ридоміл Голд, Гезагард, Ракурс, Раназол та Авіатор, відповідно). Серед 11-ти колекційних бактеріальних культур Paenibacillus polymyxa, що зберігаються у відділі фітопатогенних бактерій і виокремлені з філосфери рослин, відібрано чотири бактеріальні штами, які виявляють високу антагоністичну активність проти різних груп фітопатогенних бактерій і зокрема збудників бактеріозів сої. Ізольовано з епіфітної мікрофлори сої штам Bacillus sp. (Ф-1), що виявляє антагоністичну дію до представників найбільш поширених і шкодочинних видів фітопатогенних бактерій родів Pseudomonas, Xanthomonas, Pectobacterium, Pantoea, Curtobacterium, Clavibacter, Agrobacterium, а також практично всіх видів збудників бактеріальних хвороб сої.