Викладено матеріали з вивчення динаміки чисельності популяцій шкідливих і корисних комах насінної люцерни, визначено видовий склад шкідників та їх ентомофагів, розкрито особливості біології й екології основних представників. Висвітлено розроблену автором агробіоценотичну систему захисту люцерни від шкідників, яка є основою сучасної технології вирощування цієї культури.

Описано біологію та морфологію основних шкідників сходів цукрових буряків, розкрито їх особливості. Викладено новий підхід до захисту посівів культури в найуразливіший період її вегетації, що грунтується на застосуванні новітніх методів і засобів, насамперед, передпосівного протруювання насіння сучасними системними інсектицидами.

Описаны биология и морфология основных вредителей всходов сахарной свеклы, раскрыты их особенности. Изложен новый подход к защите посевов культуры в наиболее уязвимый период ее вегетации, который обоснован на применении новейших методов и средств, в частности, предпосевного протравливания семян современными системными инсектицидами.

У результаті проведених досліджень доведено, що суттєва роль у зниженні врожайності люцерни бурою та жовтою плямистостями, пероноспорозом, борошнистою росою та іржею належить строкам посіву. Встановлено, що літні та ранньолітні посіви люцерни уражаються хворобами значно менше, ніж весняні.

Викладено результати досліджень за 2006 - 2008 pp. із вивчення фітосанітарного стану сортів пшениці озимої за умов Лівобережного Лісостепу України. Доведено, що основними хворобами пшениці озимої в регіоні є бура іржа, септоріоз, борошниста роса та церкоспорельозна гниль. Серед шкідників найбільшу шкоду посівам завдають особини пшеничних трипсів, клопів-черепашок, злакових попелиць і хлібних смугастих блішок. Виявлено сорти пшениці озимої з різним ступенем стійкості проти комплексу хвороб. Такими сортами виявилися Редут та Крижинка.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.237 + П468.6

Рубрики:

Комахи-шкідники

Шифр НБУВ: РА347825 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Встановлено структуру популяції колорадського жука Київщини за феноформами на різних за харчовими якостями біотопах. Визначено здатність феноформ популяції колорадського жука долати бар'єри різних за природою стійкості генетично-модифікованих сортів картоплі за умов живлення бульбами та листям. Встановлено чутливість популяції до хімічного інсектициду залежно від феноформи імаго колорадського жука. Обгрунтовано механізми спрямованого добору в популяції колорадського жука під впливом стійких генотипів та інших захисних чинників. Уперше в Україні проведено вивчення здатності популяції колорадського жука долати бар'єри стійкості генетично-модифікованих сортів картоплі Russet Burbank g. m., Superior g. m., з геном B.t.t. Установлено, що моніторинг структури популяції за феноформами, статевим співвідношенням та масою особин є ключовим для прогнозування агресивності шкідника та рівня резистентності до будь-якої системи захисту культури.

Уточнений видовий склад шкідників насіннєвої конюшини та особливості біології основних видів, вивчена роль багатоїдних та спеціалізованих ентомофагів в регулюванні чисельності фітофагів, вплив сучасних інсектицидів окремо і в суміші з стимуляторами росту рослин на ентомокомплекс конюшинного агроценозу та формування урожаю насіння. Встановлена роль стійких сортів до пошкоджень шкідниками в селекційному процесі. На підставі цих досліджень обгрунтована система захисту насіннєвої конюшини від шкідників.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.222.32 + П478

Рубрики:

Окремі групи та види хвороб рослин

Шифр НБУВ: РА385865 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа мировой литературы рассмотрен круг проблем, связанных с фитосанитарной опасностью для декоративных луковичных культур на территории Северного Причерноморья и Украины "луковичных мух" - специализированной группы насекомых-фитофагов, относящихся к трибе Eumerini (Diptera, Syrphidae).

Індекс рубрикатора НБУВ: П478.14 + П491.215.2

Рубрики:

Бактеріальні хвороби рослин

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено видовий склад комплексу шкідливих комах амаранту, уточнено їх біологію й екологію, а також розроблено окремі елементи заходів захисту, які обмежують їх чисельність. Встановлено, що ентомофауна амаранту за умов Східного Лісостепу України представлена понад 250-ма видами комах. Серед них виділено 11 шкідливих видів, які за способом живлення поділено на такі групи: листогризучі, підгризаючі, прихованостеблові та сисні шкідники, а за господарським значенням Ч на основні (амарантовий стеблоїд, бобова попелиця й озима совка) та другорядні (клопи-сліпняки та цикадові). Уточнено біологію, екологію та шкідливість основних і другорядних шкідників на амаранті у різні фенофази культури. Встановлено кількість віків личинок амарантового стеблоїда. Визначено видовий склад паразитоїдів стеблоїда, бобової попелиці та цикадових. Встановлено, що застосування інсектицидів Бі-58 нового, 40 % к. е., Актари, 24 % в. г., Нурелу Д, 55% к.е для захисту амаранту від комплексу шкідливих комах сприяло збереженню урожаю насіння від 3,8 до 7,3 ц/га (в середньому 30 %). Розраховано екомомічну ефективність захисних заходів.

Наведено результати вивчення технічної та господарської ефективності синтетичного аналогу фітогербіциду - алметиду та гербіцидної композиції мінеральних добрив карбаміду та хлористого калію для захисту посівів люцерни від повитиці польової. Встановлено, що дані засоби не поступаються еталону - гербіциду раундап.

Приведены результаты изучения технической и хозяйственной эффективности синтетического аналога фитогербицида - алметида и гербицидной композиции минеральных удобрений карбамида и хлористого калия для защиты посевов люцерны от повитицы полевой. Установлено, что данные средства не уступают эталону - гербициду раундап.

Наведено результати досліджень стійкості сортів кормових буряків проти хвороб за умов західних областей України.

Здійснено моніторинг і діагностику хвороб козлятника східного. Висвітлено заходи захисту козлятника східного від фітопатогенних мікроорганізмів. Розглянуто біологічно активні препарати природного походження для захисту рослин від хвороб.

Наведено результати обстежень посівів квасолі на ураження вірусами бобових у Київській області. Досліджено поширеність вірусного захворювання в культурі та на селекційних ділянках Phaseolus vulgaris L.; проведено ідентифікацію збудника захворювання - вірусу звичайної мозаїки квасолі (ВЗМК). Мета роботи - вивчити поширеність вірусних інфекцій на Київщині; здійснити діагностику захворювання та ідентифікацію збудника; дослідити коло рослин-хазяїв ВЗМК та реакцію рослин-індикаторів на інокуляцію виділеним вірусним ізолятом. У роботі було використано методи: польові дослідження посівів, візуальна діагностика, біологічне тестування вірусу, імуноферментний аналіз (ІФА), полімеразна ланцюгова реакція зі зворотньою транскрипцією (ЗТ-ПЛР). Під час обстеження посівів квасолі виявлено рослини з чіткими ознаками вірусного захворювання. У відібраних зразках ураженої квасолі за методами ІФА та ЗТ-ПЛР встановлено наявність ВЗМК. Висновки: за реакцією рослин-індикаторів і характером симптомів у відповідь на штучну інокуляцію виділений ізолят віднесено до некротичних варіантів цього вірусу. Висунуто припущення, що досліджуваний ізолят може належати до A серотипу ВЗМК, а саме - вірусу звичайної некротичної мозаїки квасолі (ВЗНМК).

Увагу приділено діагностиці та профілактиці збудників бактеріальних хвороб козлятника східного. Висвітлено питання виділення фітопатогенних бактерій і фітоплазм з уражених органів рослин і грунту, встановлення патогенних властивостей бактерій, а також дослідження морфолого-фізіологічних, культуральних і біохімічних властивостей бактерій. Розглянуто заходи захисту козлятника східного від фітопатогенних бактерій. Подано інформацію про біологічно активні препарати природного походження для захисту рослин від фітопатогенних бактерій.

Уточнено ентомокомплекс (фітофаги, ентомофаги, запилювачі) насінницьких посівів люцерни Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що серед 48 фітофагів найбільш небезпечними шкідниками генеративних органів є галиця люцернова квіткова (Contarinia medicaginis Kieff.) та товстоніжка люцернова (Bruchophagus roddi Guss.). Визначено особливості біології вказаних видів фітофагів, сезону динаміку їх чисельності в залежності від гідротермічних умов. Проведено оцінювання стійкості 21 сортозразка люцерни посівної проти галиці люцернової квіткової та люцернової товстоніжки. Вивчено вплив агротехнічних прийомів вирощування культури (строки, способи та підкоси) на чисельність та шкідливість домінуючих видів фітофагів. Встановлено ефективність застосування хімічних препаратів проти небезпечних видів членистоногих та їх дію на комах-запилювачів. Обґрунтовано екологізовану інтегровану систему контролювання шкідливих фітофагів генеративних органів. Оцінено економічну ефективність хімічних заходів захисту люцерни від галиці люцернової квіткової та товстоніжки-насіннєїда.

Розглянуто теоретичні основи планування та організації виробництва кормів у сільськогосподарських підприємствах. Проаналізовано типи і норми годівлі тварин і птиці. Опрацьовано управління заготівлею, транспортуванням і зберіганнням кормів. Проаналізовано проблеми інтенсифікації кормовиробництва. Викладено дані з біології та екології багаторічних трав. Наведено характеристику основних типів сіножатей і пасовищ, їх класифікацію та розподіл за природними зонами України.