Приведені результати дистанційних польових досліджень інформативності спектрального електромагнітного випромінювання у видимій і ближній IЧ-смугах спектру з метою оцінки фітопатологічного стану томатів. Встановлено, що найінформативнішою є ближня IЧ-область. Застосування дистанційних польових досліджень дозволяє виявити захворювання на ранніх стадіях розвитку (інкубаційний період) до появи його візуальних ознак.

В здоровых семенах овощных культур интенсивность дыхания снижается после сбора урожая в зависимости от длительности их хранения. В семенах, взятых из зараженных фитопатогенными грибами растений, интенсивность дыхания резко падает через 12 и 24 мес после сбора урожая, что связано со снижением жизнеспособности семян. В период сбора урожая отмечена прямая зависимость интенсивности дыхания семян от интенсивности развития гриба. Затем исследуемый показатель снижается обратно пропорционально интенсивности развития фитопатогена. По достижении последним максимального уровня развития зародыш гибнет.

На основі багаторічних дослідів наведено результати вивчення екології, діагностики та профілактики вірусних хвороб печериць. Запропоновано шляхи підвищення урожайності грибів у штучних екосистемах. Виявлено, що за виробничих умов у різних середовищах міцелії та плодові тіла грибів забруднені вірусами паличкоподібної, "сферичної" та бациловидної морфології. За умов біоценозів різних екологічних регіонів досліджено поширення паличкоподібного патогену, який має певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового засівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу вирощування. Із використанням діагностики вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА-тесту, електронно-мікроскопічного та інших методів вивчено локалізацію патогенів у грибах, грунті, екскрементах тварин. Встановлено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай грибів у декілька разів, а збудники їх спричинюють значні патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Вперше розроблено "ключ" оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів з урахуванням симптомів хвороб та властивостей їх збудників у динаміці росту та розвитку грибів за різних умов вирощування. На основі властивостей збудників, їх циркуляції та стійкості до них штамів печериць запропоновано комплекс профілактичних засобів боротьби з вірусними хворобами.

Встановлено інтенсивне зараження гусені другого покоління капустяного білана (Apanteles glomeratus L.). Зниження чисельності біланів обумовлюють також Hyposoter vulgaris Tschek. та мухи-тахіни - Elodia convexidrons Z.V., Antonica tibialis Poser. Велике значення для зниження чисельності біланів має паразит лялечок птерамалюс ляльковий (Pteromalus puparum L.) та види роду трихограма. Серед ентомофагів капустяної совки основне місце займає трихограма, гусениць уражують також екзетасцес (Exetastes cinctipes Rets.), ернестія (Ernestia consobrina My.) та інші.

Визначено основний видовий склад хвороб і шкідників овочевих культур у закритому грунті. Охарактеризовано шкідливі організми, розглянуто їх поширеність і шкодочинність, біоекономічні особливості розвитку, виявлено їх діагностичні ознаки. Наведено методики діагностики та обліку основних хвороб і шкідників овочевих культур у закритому грунті. На підставі сучасних агротехнічних, біологічних і хімічних засобів обгрунтовано екологічно безпечну систему захисту даних культур.

Определен видовой состав болезней и вредителей овощных культур в закрытом грунте. Охарактеризованы вредители, рассмотрены их биоэкономические особенности, определены диагностические признаки. Приведены методики диагностики и учета основных болезней и вредителей овощных культур в закрытом грунте. На основе применения современных агротехнических, биологических и химических средств обоснована экологически безопасная система защиты данных культур.

Проаналізовано сучасні технології вирощування, зрошення та захисту овочевих культур від шкідливих організмів за широкого застосування екологічно безпечних засобів і прийомів. Надано стислу господарську характеристику низки перспективних сортів і гібридів зарубіжної та вітчизняної селекції.

Проанализированы современные технологии выращивания, орошения и защиты овощных культур от вредных организмов при широком использовании экологически безопасных средств и приёмов. Приведена краткая хозяйственная характеристика ряда перспективных сортов и гибридов как зарубежной, так и отечественной селекции.

Досліджено видовий склад, морфологічні особливості, закономірності розвитку та розмноження шкідників овочевих, баштанних та плодово-ягідних культур. Розроблено методику їх обліку та прогнозування появи, розглянуто сучасні організаційно-господарські, механічні й агротехнічні засоби захисту рослин. Встановлено можливості застосування нетрадиційних методів боротьби зі шкідниками - інсектицидних і фітонцидних рослин, а також хижаків, паразитів та ентомофагів (біологічного методу). Наведено алфавітний покажчик українських та латинських назв шкідників та їх ентомофагів.

Исследован видовой состав, морфологические особенности, закономерности развития и размножения вредителей овощных, баштанных и плодово-ягодных культур. Разработана методика их учета и прогнозирования появления, рассмотрены современные организационно-хозяйственные, механические и агротехнические средства защиты растений. Определены возможности применения нетрадиционных методов борьбы с вредителями - инсектицидных и фитонцидных растений, хищников, паразитов и энтомофагов (биологического метода). Приведен алфавитный указатель украинских и латинских названий вредителей и их энтомофагов.

Освещена история развития овощеводства и цветоводства, изложены современные методы гидропоники и фертигации. Раскрыты особенности выращивания овощей, цветов, плодовых и ягодных культур, винограда в закрытом и открытом грунте с использованием систем капельного орошения. Даны сведения о прогрессивной технологии борьбы с вредителями и болезнями растений, новых типах теплиц, их оборудовании, а также передовом производственном опыте ведущих тепличных хозяйств Украины.

Представлены результаты многолетних исследований по изучению биоэкологии, морфолого-культурных исследований и физиолого-биохимических особенностей возбудителя белой гнили огурца. Отмечена внутривидовая неоднородность популяции патогена, выявлены новые источники инфекции склеротиниоза в условиях закрытого грунта, описан механизм потогенеза. Впервые установлено, что метаболиты возбудителя вызывают симптомы заболевания и индуцируют защитные механизмы растений-хозяев. Выделен местный штамм триходермы, рассмотрена экологически обоснованная биологическая система защиты овощных культур от комплекса почвообитающих и листостебельных патогенов.

Рассмотрены физиологические отклонения в росте и развитии растений, вызванные нарушениями минерального питания, а также в росте и развитии капусты, вызванные нарушениями условий выращивания. Описаны инфекционные заболевания капусты, в частности, пероспороз или ложная мучнистая роса, альтернариоз, белая гниль, кила, сосудистый бактериоз (черная гниль), слизистый бактриоз (мокрая бактериальная гниль), фитогельминтоз, заразиха, бактериальные болезни на рассаде капусты.

Ключ. слова: бактерії, плямистість, гниль, інфекція, патоген, печериця, ураження, хвороба, втрати врожаю
Індекс рубрикатора НБУВ: П478.14 + П491.492

Рубрики:

Бактеріальні хвороби рослин

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.42 + П478.139

Рубрики:

Окремі родини, роди та види грибів та викликані ними хвороби

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті багаторічного моніторингу агроценозів капусти проаналізовано біологічні особливості капустяної совки за умов східного Лісостепу України. Досліджено сезонний розвиток фітофага на капусті білоголовій пізньостиглій. Виявлено зв'язки багаторічної динаміки чисельності спеціалізованого шкідника капусти пізньої з метеорологічними показниками. Встановлено критерії прогнозування появи гусениць та побудовано відповідні прогностичні моделі. Для аналізу експериментальних даних сезонного розвитку шкідника застосовано статистичні методи за допомогою ПК.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування регуляторів життєдіяльності комах в екологічно безпечних системах захисту овочевих культур і яблуневого саду. Запропоновано концепцію регуляції життєдіяльності комах та обмеження їх чисельності, яка узагальнює зв'язки між процесами життєдіяльності, системами організму та їх функціями та розкриває теоретичні положення штучної регуляції даних процесів синтетичними феромонами, гормонами, стерилізаторами. Встановлено, що пригнічення запрограмованих процесів ембіогенезу синтетичними регуляторами дозволяє запобігти появі та розвитку шкідливої стадії, забезпечує елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи. Досліджено параметри феромонної комунікації лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти, електрофізіологічні та поведінкові реакції самців на природні та синтетичні феромони, встановлено особливості дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізаторів на різні стадії розвитку комах. Розроблено феромонний моніторинг лускокрилих шкідників, обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Експериментально встановлено можливість обмеження репродуктивної здатності та шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Виявлено високу чутливість комах до інгібіторів синтезу хітину протягом репродуктивного життя імаго, початку постембріонального розвитку та личинок молодшого віку. Вивчено біологічну ефективність інгібіторів синтезу хітину та ювеноїдів проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти та колорадського жука на картоплі,

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено біологічному обгрунтуванню шляхів та методів зменшення втрат моркви від гнилей у період зберігання. Вивчено еколого-біологічні особливості, поширення та шкідливість білої, сірої, чорної гнилей та фомозу під час зберігання. Встановлено оптимальні температури, поживні середовища та їх кислотність для розвитку Sclerotinia sclerotiorum de Bary, Botrytis cinerea Pers., Alternaria radicina M.D.et E. і Phoma rostrupii Sacc. Вперше виявлено термінальний тип утворення склероціїв S.sclerotiorum. Доведено, що одним із джерел інфекції білої гнилі є мікроконідії збудника хвороби. Проаналізовано стійкість до комплексу гнилей районованих і перспективних сортів моркви. Простежено тісний взаємозв'язок між стійкістю моркви до гнилей та анатомо-морфологічними ознаками і комплексним вмістом біохімічних сполук. Досліджено фізіолого-біохімічні зміни в корнеплодах моркви в період зберігання стійких та сприйнятливих сортів. Розроблено методику визначення конкурентоспроможності сортів моркви з урахуванням їх урожайності, хімічного складу та стійкості до хвороб у період зберігання. Досліджено ефективність ряду заходів захисту моркви від хвороб.

Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між кількістю відроджених личинок двокрилих фітофагів і гідротермічним коефіцієнтом. Установлено фактори, що визначають строки вильоту двокрилих з місць зимівлі, проаналізовано динаміку популяції. Визначено шкодочинність комах залежно від чисельності шкідника та фази розвитку рослини, ступінь заселеності та пошкодженості різних сортів овочевих культур. Розглянуто оптимальні умови застосування хемо-хромотропічних пасток для моніторингу двокрилих. Досліджено агротехнічні прийоми, які обмежують заселеність овочевих культур даними комахами. Визначено дію біологічних препаратів на личинки різного віку двокрилих та їх післядію на постларвальні стадії розвитку. Обгрунтовано комплекс заходів у системі захисту овочевих культур від двокрилих.

Досліджено одну з найбільш шкодочинних груп комах, які заселяють баштанні культури - попелиці. Визначено їх видовий склад, розглянуто особливості біології та екології найбільш поширеного з них виду - баштанної попелиці. У Лівобережному Лісостепу України вперше грунтовно вивчено закономірність багаторічної та сезонної динаміки чисельності баштанної попелиці та її ентомофагів. Розкрито роль впливу абіотичних, біотичних та антропогенних чинників на регулювання чисельності фітофага в баштанних агроценозах, а також розроблено моделі короткострокових регіональних прогнозів його розвитку. Обгрунтовано доцільність використання показника тривалості сонячного сяйва для аналізу та розробки кількісних моделей розвитку баштанної попелиці з урахуванням природних регулюючих чинників агроценозу.

  Скачати повний текст