Представлены результаты многолетних исследований по изучению биоэкологии, морфолого-культурных исследований и физиолого-биохимических особенностей возбудителя белой гнили огурца. Отмечена внутривидовая неоднородность популяции патогена, выявлены новые источники инфекции склеротиниоза в условиях закрытого грунта, описан механизм потогенеза. Впервые установлено, что метаболиты возбудителя вызывают симптомы заболевания и индуцируют защитные механизмы растений-хозяев. Выделен местный штамм триходермы, рассмотрена экологически обоснованная биологическая система защиты овощных культур от комплекса почвообитающих и листостебельных патогенов.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності розвитку несправжньої борошнистої роси огірка, досліджено епіфітотійний процес хвороби, як динамічний процес, що змінюється під впливом умов зовнішнього середовища в Лісостепу України. Розроблено короткостроковий прогноз появи перших ознак несправжньої борошнистої роси огірка для середньосприйнятливих сортів із завчасністю від 2 до 10 днів. Визначено і обгрунтовано оптимальні строки проведення хімічного захисту огірка від хвороби.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано, що характер динаміки розвитку та поширення основних хвороб огірка в Лівобережному Лісостепу активно змінюється, зокрема пероноспорозу - із помірного у сильний, кутастої бактеріальної плямистості, антракнозу, борошнистої роси - із помірного у депресивний. Обчислено коефіцієнти кореляції між інтенсивністю поширення пероноспорозу та значеннями основних абіотичних чинників червня - липня. Встановлено, що оптимальним для зараження та перезараження рослин є специфічний температурний режим із різким коливанням максимальних і мінімальних температур, який максимально активізує процес конденсації вологи із повітря та формує тривалість збереження краплинно-рідинної вологи на листковому апараті рослин. Виділено цінний вихідний селекційний матеріал огірка корнішонного типу, який гармонійно поєднує у своїх генотипах ознаку високої стійкості до пероноспорозу з комплексом різних цінних господарських ознак. У виділеного за ознакою стійкості до цієї хвороби вихідного селекційного матеріалу (63 шт.) встановлено рівень мінливості комплексу найбільш цінних ознак, досліджено кореляційні залежності між ними. Паралельно окреслено групу із 139-ти селекційних зразків, які є перспективним матеріалом для тандемного відбору за стійкістю до пероноспорозу та комплексом цінних господарських ознак. Вперше побудовано кореляційні плеяди зв'язку між параметрами стійкості до пероноспорозу та комплексом цінних ознак. Визначено специфічність впливу різних за стійкістю до пероноспорозу батьківських компонентів на характер успадкування цієї ознаки гібридами огірка першого покоління.

Висвітлено результати науково-виробничих досліджень, що розкривають механізм шкодочинного впливу фітопатогенних грибів на біохімічні зміни в рослинах огірка під час вирощування в закритому грунті. Встановлено, що патогени, які заражають рослини огірка, негативно впливають на перебіг у них біохімічних процесів. Ці зміни дезорганізують генетичні захисні реакції. Встановлено, що видовий склад грибів-збудників хвороб на рослинах огірка значною мірою залежить від типу теплиць і вирощуваних гібридів. Цей чинник по-різному впливає на показники шкодочинності хвороб.

Встановлено фітопатогенний комплекс рослин огірка за беззмінного використання тепличних ґрунтів, домінуюча роль в якому належала хворобам грибної етіології (84 %). Збудники хвороб бактеріальної та вірусної етіології займають 13 % та 3 % відповідно. Спостереження за симптомогенезом хвороб огірка посівного сприяли виявленню проявів плямистостей листків, в’янення рослин і гниль плодів. Шкідливість кореневих гнилей у першій половині вегетаційного періоду полягала у збільшенні кількості випадів після висаджування розсади в теплицю. У другій половині вегетації основні втрати товарної продукції огірка спричиняє несправжня борошниста роса, яка в досліджувані роки мала епіфітотійний характер розвитку. Виділено зразки з високою стійкістю (бал 7) до несправжньої борошнистої роси: Голубчик F1, Циркон F1 Китайський плетистий F1 і Голландський F1, які рекомендовано для залучення до селекційного процесу. Підтверджено, що показник активності пероксидази в листках огірка може бути додатковим специфічним параметром при доборах цінного вихідного матеріалу для селекції на стійкість. Встановлена здатність саліцилової і янтарної кислоти та Епін екстра стримувати ріст міцелію гриба Fusarium solani App. et Wr в умовах in vitro. Їхня інгібуюча активність становила 56,7, 36,7 та 33,3 % відповідно. Передпосівна обробка насіння огірка РРР і мікродобривом сприяла підвищенню енергії проростання насіння на 4,5–14,7 %, лабораторної схожості – на 2,9–6,6 %, довжини гіпокотилю – на 0,5–1,5 см. Визначено роль регуляторів росту рослин на основі гумінових та біологічно активних речовин і комплексного мікродобрива як індукторів стійкості рослин огірка до хвороб. Проти кореневих гнилей найбільш ефективним виявилося мікродобриво КомплеМет – 60 %; серед регуляторів росту – Вимпел Максі, саліцилова кислота, Епін екстра з біологічною ефективністю 56, 55, 52 % відповідно. Розроблено елемент технології вирощування огірка в плівкових теплицях, що включає передпосівну обробку насіння РРР та триразове обприскування рослин у фазі 3-4 справжні листка, початок цвітіння та масове плодоношення, забезпечує иобмеження розвитку хвороб грибної етіології та приріст урожайності на 1,70–2,50 кг/м2. Розроблений елемент системи контролю розвитку хвороб огірка гарантує зниження собівартості продукції – на 10,0–14,4 %, отримання умовно чистого прибутку – 28,92–32,75 грн/м2, підвищення рентабельності виробництва – на 16,0–25,0 %.

Проведено відповідні дослідження та представлено їх результати, теоретично узагальнено та практично вирішено питання визначення особливостей розвитку пероноспорозу, шкідливості хвороби та зв'язків з огірком корнішонного типу шляхом формування бази даних, що дозволило відібрати та впровадити у процес сортової та гетерозисної селекції цінний за стійкістю до пероноспорозу та комплексом інших ознак вихідний матеріал (батьківські форми), що має важливе наукове та практичне значення у галузі сільськогосподарської науки. Рекомекндовано для фахівців з питань захисту рослин, селекції, наукових співробітників, викладачів, аспірантів і студентів біологічних і сільськогосподарських спеціальностей закладів вищої освіти і всіх тих, кого цікавить підвищення кількості та якості врожаю огірка корнішонного типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: П491.417.107 + П478.13

Рубрики:

Грибкові хвороби рослин

Шифр НБУВ: РА452130 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу присвячено дослідженню нової хвороби огірків в Україні, спричиненої грибом A. cucurbitacearum 502, характеристиці морфолого-культуральних, фізіолого-біохімічних та молекулярно-генетичних властивостей збудника хвороби, вивченню механізму його патогенної дії і пошуку засобів захисту рослин від збудника акремоніозу. Запропоновано механізм патогенної дії A. cucurbitacearum 502 щодо рослин огірків, який полягає у синтезі целюлазних ферментів, що обумовлюють проникнення гриба всередину тканин кореневої ситеми та фітогормону етилену, який спричиняє некроз листової пластинки. Проведено скринінг мікроорганізмів-антагоністів гриба A. cucurbitacearum 502. Для подальших досліджень відібрано штам T. viride 017, який характеризується високою антагоністичною активністю щодо багатьох збудників кореневих хвороб рослин. Установлено, що передпосівна обробка насіння грибом Т. viride 017 позитивно впливає на процес формування мікоценозу рослин огірків, сприяє обмеженню поширення акремоніозу, підвищенню виживаності рослин та зростанню врожайності.