Описано існуючі та нові перспективні технології заготівлі, зберігання та використання вологого зернофуражу на кормові потреби. Обгрунтовано переваги технології зберігання зерна в контрольованому середовищі, викладено основні технологічні вимоги до зберігання сухого зерна. Вперше розкрито технологію зберігання вологого зернофуражу в засіках, складах і на критих токах. Запропоновано новий підхід до заготівлі соєво-кукурудзяного силосу, що забезпечує високу жирномолочність корів.

Уперше розроблено нові способи хімічного та біологічного знешкодження антипоживних речовин зерна сої на основі дії теплового фактора, хімічних реагентів, біологічних чинників, пошуку сортів зі зниженим їх вмістом і підвищеною чутливістю до інактивуючих факторів, визначено вплив термічно обробленого зерна сої на організм телят і поросят. Вивчено мінливість хімічного складу сортів сої та кореляційні відношення між вмістом протеїну, жиру й активністю інгібіторів трипсину й уреази. Встановлено тісний від'ємний кореляційний зв'язок між вмістом протеїну та жиру і нелінійний характер зв'язку між протеїном, жиром та інгібіторами трипсину, уреазою. Шляхом газохроматографічного аналізу жирнокислотного складу ліпідів зерна сої виявлено тісні від'ємні кореляційні зв'язки між лінолевою, ліноленовою й олеїновою кислотами. Вивчено й установлено порогову активність інгібіторів трипсину за згодовування соєвого "молока" телятам у молочний період вирощування. Відзначено, що вік тварин є основним фактором чутливості тварин до антипоживних речовин сої. Проведено дослідження щодо доцільності згодовування свиням на відгодівлі термохімічно обробленої гідроксидом кальцію соєвої дерті. Встановлено, що термохімічно оброблена соя у складі корму раціону не впливає негативно на фізіологічний стан тварин. Показано інактивацію антипоживних речовин у незрілому зерні сої у разі консервування цілих рослин сої.

Проаналізовано сучасні та перспективні технології переробки зерна на корм тваринам, розглядаючи концептуальні засади та закономірності їх розвитку у напряму просування до оптимальних варіантів ресурсозбереження та з максимальним використанням потенціалу кормових якостей зерна і продуктивності тварин.

Вивчено амінокислотний склад кормів (ячменю, кукурудзи, гороху та сої), оброблених мікробіологічним препаратом Байкал-ЕМ-1-У у різній кількості залежно від температури та тривалості ферментації.

Изучен аминокислотный состав кормов (ячменя, кукурузы, гороха и сои), обработанных препаратом Байкал-ЕМ-1-У в разном количестве в зависимости от температуры и продолжительности ферментации.

Установлено, що біоамідна обробка зерна злакових культур істотно збагачує його протеїном, легкозасвоюваними та біологічно активними речовинами. Це дозволяє використовувати таке зерно як кормову, лікувально-профілактичну домішку, що покращує продуктивні якості та резистентність курок-несучок.

Установлено, что биоамидная обработка зерна злаковых культур существенно обогащает его протеином, легкоусвояемыми питательными и биологически активными веществами. Это позволяет использовать такое зерно в качестве кормовой, лечебно-профилактической добавки, которая улучшает продуктивные качества и резистентность кур-несучек.

Висвітлено результати маркетингового аналізу регіонального і світового ринку виробництва біологічно цінних харчових продуктів і кормів із зернової сировини. Представлено загальноприйняті та нові технології переробки зернової сировини у харчові продукти та корми. Наведено технічне забезпечення переробки зернової сировини у харчові продукти та корми (чарунковий циліндричний трієр для підготовки зернових компонентів, установка для виготовлення кормових пелет, кавітаційний диспергатор-гомогенізатор для приготування рідких харчових продуктів і кормів, експандер для приготування харчових продуктів і кормів, шнековий диспергатор для подрібнення зернової сировини). Наведено розроблений спосіб і пристрій автоматичного визначеная структурно-механічних властивостей харчових продуктів і кормів.