Індекс рубрикатора НБУВ: П545.11я7 + П811.4я7

Шифр НБУВ: Р112246 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що у процесі тривалого зберігання у кукурдзяному силосі нагромаджуються небілкові азтовмісні сполуки, зокрема аліфатичні аміни: метил-, етил- та ізобутиламін, вміст яких коливається у межах 9,2 - 15,7 мг/кг корму. З'ясовано, що у разі використання кормів з підвищеним рівнем амінів (5,42 мг на 1 кг маси тіла) для годівлі лактуючих корів спостерігаються зміни клінічного стану, гіпоксія, стимуляція урогенезу, порушення фракційного складу білків плазми крові та погіршення якості молока. Виявлено позитивний вплив застосування сорбенту хумоліту протягом перших 50-ти днів лактації на нормалізацію клінічного стану, показників кислотно-лужної рівноваги крові, метаболічного статусу, білкового спектра сироватки крові та покращання якості молока лактуючих корів.

Простежено залежність нагромадження нітратів у молоці від добової дози їх надходження в організм корів у різні пори року. Визначено гранично допустиму концентрацію та норму добового споживання нітратів. Доведено, що в господарствах із низьким рівнем годівлі корів за умов зимово-стійлового утримання настає зимовий хронічний нітратний токсикоз. Перевірено, що ефективним методом запобігання токсикозам корів є забезпечення їх раціонами, збалансованими за вмістом обмінної енергії, перетравного протеїну, оптимального білково-цукрового співвідношення. Розроблено комплексний сірковмісний премікс із метою одержання високоякісного молока та профілактики нітратних токсикозів. Запропоновано концепцію створення системи моніторингу наявності нітратів у кормах, воді, молоці та організмі з метою запобігання нітратним отруєнням корів.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: П811.4 + П68-45

Рубрики:

Гігієна кормів і годівлі тварин

Птахівництво

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П811.4 + П872.765.3

Рубрики:

Гігієна кормів і годівлі тварин

Аспергілотоксикоз тварин

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено вміст важких металів у біологічній системі довкілля - корми - тварина - тваринна продукція. Проведені дослідження показали, що концентрація важких металів (Sr, Cd, Pb та Sn) у досліджуваних об'єктах, відібраних за агроекологічних умов Лісостепу, не перевищувала гранично допустимих концентрацій. Результати дослідження кормів для ВРХ показали високий вміст олова у лучному сіні та соломі, відповідно 3,19 та 2,39 мг/кг, а в кукурудзяному силосі та комбікормі рівень цього елемента був значно нижчий: 0,13 та 0,22 мг/кг. Встановлено, що вміст свинцю у дерті був дещо вищий від гранично допустимого рівня - 0,44 мг/кг сирої маси корму. У шерсті корів вміст олова був найвищий - 18,74 мг/кг, що свідчить про накопичення цього елемента в організмі корів впродовж тривалого часу.

Протягом 2011 - 2012 рр. у ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок проведено моніторинг кормів та преміксів, що надходили з різних областей України на наявність забруднювачів. Вміст важких металів визначено за допомогою методу атомно-абсорбційної спектрометрії. Концентрацію афлатоксинів, деоксиніваленолу (ДОН), зеараленону і Т-2 токсину визначено за допомогою методу імуноферментного аналізу. Вміст важких металів перевищував допустимі норми у 7 досліджуваних зразках із 55. Концентрації ДОН і Т-2 токсину перевищували максимально допустимі рівні в 4 і 1 досліджуваних зразках, відповідно.

Висвітлено результати науково-господарських дослідів на лактуючих коровах, проведених в агробіогеоценозах, забруднених важкими металами: кадмієм, свинцем та ін. Наведено технологічні можливості зниження кількості соматичних клітин у молоці до світових стандартів якості за допомогою спеціальних преміксів і біологічно активних препаратів.

Наведено дані щодо наявності мінеральних речовин (натрію, калію та кальцію), які накопичуються у процесі зимівлі у неперетравних залишках корму задніх кишок медоносних бджіл, що зимували на різних зразках вуглеводного корму (натуральному квітковому меді, проінвертованому та підготовленому до зимівлі бджолами цукровому сиропі на основі цукру з цукрового буряка та цукрової тростини). Встановлено, що використання в якості зимових запасів корму натурального квіткового меду або цукрового сиропу, як його замінника, по-різному впливає на вміст солей натрію, калію та кальцію і, відповідно, процес накопичення калових мас у задній кишці бджіл протягом зимового періоду.

Наведено наукові результати дослідження, спрямовані на вирішення проблеми підвищення технологічної, енергетичної, економічної та екологічної ефективності виробництва молока і молочних продуктів за умов агропідприємства. Доведено перевагу комбінованого двоетапного сушіння фероцинвмісних відходів виробництва (ФВВ), обгрунтовано величини проміжної вологості ФВВ, а також співвідношення сумарної площі геліоколекторів до витрат теплоносія за умов переходу з першого на другий етап процесу. Визначено коефіцієнт заміщення енергії від традиційних джерел у разі комплексної енергозамінної установки в процесах сушіння, пастеризації, нагрівання, необхідних для заквашування молока. Обгрунтовано параметри запропонованої конструкції дозатора-змішувача для сипких компонентів комбікорму та ФВВ. Оптимізовано технологічні параметри пастеризації та гомогенізації молока, що дозволяє знизити енергетичні витрати в середньому на 22 - 25 % у разі пастеризації, та на 16 - 20 % - гомогенізації. Розроблено методики розрахунку для визначення раціональних конструктивно-режимних параметрів наведених технічних засобів.

Вперше здійснено моніторинг вмісту мікотоксинів у зерні західного регіону України та встановлено максимально допустимі рівні фумонізинів. Застосовано принципово новий підхід до аналізу фумонізинів у кормах, що надало можливість проведення їх моніторингу в кормовій сировині, кормових домішках і кормах. Науково обгрунтовано та розроблено методи мікотоксикологічного контролю кормів і кормових домішок за допомогою біосенсорів. Уперше запропоновано метод, що дозволяє за допомогою біосенсорів селективно виявити якісний і кількісний вміст мікотоксинів у кормах. Створено експериментальний прототип приладу для експрес-аналізу мікотоксинів. Розроблено методи корекції дезінтоксикаційних систем організму тварин у разі мікотоксикозів. Проведено комплексну фармако-токсикологічну й експериментальну перевірку запропонованого розчину високочистого натрію гіпохлориту та кормової домішок альфасорб у разі мікотоксикозів лабораторних щурів, курей і поросят.

Досліджено способи і засоби боротьби з шкідливими мікроорганізмами. Розроблено математичну модель розподілу напруженості поля електромагнітної хвилі сантиметрового діапазону в частинці комбікорму, ураженій мікроорганізмами. Розглянуто процес зміни діелектричної проникності і тангенсу кута діелектричних втрат від частоти електромагнітного поля сантиметрового діапазону, температури та вологості комбікорму. Вивчено процес знезараження комбікорму електромагнітним полем сантиметрового діапазону в псевдозрідженому шарі. Запропоновано алгоритм функціонування процесу знезараження комбікормів у псевдозрідженому шарі на потокових технологічних лініях з використанням інформації про загальну мікробну забрудненість комбікорму. Створено пристрій знезараження комбікормів у зазначеному шарі з використанням енергії електромагнітного поля надвисокої частоти.

Індекс рубрикатора НБУВ: П811.4 + П545.11

Рубрики:

Гігієна кормів і годівлі тварин

Аналіз і оцінювання кормів

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П811.4 + П857.81 + П545

Рубрики:

Гігієна кормів і годівлі тварин

Токсична дія мікотоксинів (афлатоксинів, стахіботріотоксинів) на організм тварин. Мікотоксикологія

Корми та годівля

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Значне розповсюдження і широке використання у харчуванні людей і годівлі тварин продукції, виготовленої із генетично модифікованої сої, може стати причиною виникнення патологічних змін у їх організмах. Для створення чіткого уявлення про віддалені наслідки впливу на живі організми генно модифікованих рослин і харчових продуктів зі вмістом ГМО необхідні тривалі багатосторонні дослідження. Мета роботи - вивчення впливу нативної та генетично модифікованої сої на функціональний стан нирок досліджуваних лабораторних тварин. Дослід провели на трьох поколіннях самок щурів лінії Вістар, розподілених на 3 групи - контрольну, дослідну 1, дослідну 2. Тварини контрольної групи одержували стандартний віварійний корм. Щури дослідних груп одержували стандартний раціон із заміною 35 % його за протеїном на боби нативної та трансгенної сої відповідно. Через 12 міс споживання експериментального раціону оцінювали функціональний стан нирок тварин за показниками екскреторної, іонорегулювальної, кислотновидільної функцій за умов спонтанного діурезу. Виявлено зростання питної активності у першій та другій дослідних групах усіх трьох поколінь; зростання показників концентрації та екскреції ендогенного креатиніну у сечі самок щурів всіх поколінь в обох досліджуваних групах; зростання показників вмісту креатиніну та сечовини в сироватці крові самок щурів, які вживали ГМ-сою, у порівнянні з тваринами, які одержували нативну сою, і тваринами контрольної групи зі збереженням цих змін у трьох поколіннях. Виявлено відсутність суттєвих змін у показниках іонорегулювaльної функції нирок у статевозрілих самок щурів трьох поколінь в обох групах дослідних тварин; відсутність помітних зрушень показників рівня електролітів у сироватці крові самок щурів трьох поколінь у досліджуваних групах тварин, які споживали традиційну і трансгенну сою.

У культур S. Typhimurium визначено монофазну антигенну структуру, понижену ферментативну активність до арабінози, манніту і дульциту, відсутність відновлення сульфіта до сульфіда заліза на вісмут-сульфітному агарі, уповільнену вірулентність до мишей. Встановлено, що через пасаж цих монофазних культур S. Typhimurium в організмі білих мишей, антигенна структура їх здатна до відновлення, а ферментативні властивості активуються, але культуральні характеристики на ВСА не змінюються. Епізоотичні культури St. аureus, виділені з харчових продуктів, мають зразу 9 факторів патогенності в 5,6 % випадків, а інші — 13 варіацій по 5 – 8 факторів. У високовірулентних культур виявили плaзмокоагулазу за 1 – 4 год., лeцитиназу за 24 год. і гемолізин за 9 – 8 год. Citrobacter spp., виділені з кормів та харчових продуктів, виробляють фактори вірулентності (ДНК-аза, лецитиназа, гемолізин), доведено їх здібність викликати в білих мишей симптоми токсикоінфекції (37,9 % випадків) та загибель (11,7 %). Культури цитробактерій проявляють антагонізм до штамів S. marcescens і L. innocua та, в меншій мірі, — до E. faecalis, Eb. аerogenes, P. vulgaris и St. аurеus. Пригнічення штама E. coli викликали С. freundii та С. rodentium. Всі дослідні Citrobacter spp. продукують фермент пірролідонілпептидазу, на відміну від Salmonella spp. Між бактеріями родів Citrobacter, Salmonella та St. аureus в асоціаціях існує синергізм, який проявляється посиленням стійкості до антибіотиків у порівнянні з їх монокультурами, інтенсивним проявом гемолітчної, лецитиназної та ДНК-азної активності С. freundii, але подавляється синтез гемолізинів та коагулази St. аureus.

Дослідження спрямовано на розроблення підкислювана для курчат-бройлерів, його санітарно-гігієнічну оцінку, вплив на продуктивність птиці і якість продуктів забою. Вперше науково обгрунтовано склад нового рідкого підкислювана "Аквасан" для курчат-бройлерів, створеного на основі органічних та неорганічних кислот. Експериментально встановлено оптимальну дозу застосування підкислювача "Аквасан", яка становить 0,1 % розчин препарату для випоювання курчатам-бройлерам з 27 доби вирощування. Доведено його позитивний вплив на мікрофлору кишкового тракту та структуру слизової оболонки тонкого кишечника курчат-бройлерів. Встановлено зменшення відходу курчат-бройлерів у 2,3 раза, що забезпечує збереженість поголів'я на рівні 96,2 %. Доведено позитивну дію на продуктивність курчат-бройлерів, показники забою тушок, резистентність та обмін речовин у курчат-бройлерів. Встановлено відсутність негативного впливу підкислювача "Аквасан" на якість та біологічну цінність м'яса курчат-бройлерів. Підкислювач "Аквасан" позитивно впливав на мікрофлору шлунково-кишкового тракту курчат-бройлерів та знижував контамінацію тушок патогенною і умовно-патогенною мікрофлорою під час їх переробки. Встановлено зменшення чисельності мезофільних аеробних і факультативно- анаеробних мікроорганізмів на шкірі тушок курчат-бройлерів у 1,8-1,9 раза та на черевній стінці - у 3 рази, а кількості бактерії групи кишкових паличок - відповідно у 2,9-4 та 3,6 раза. Препарат "Аквасан" за ефективністю застосування не поступався зарубіжним аналогам, зокрема підкислювану "Фідацид Макс Л".

Проведено вивчення безпечності застосування кормової добавки Ліаформ для цільового виду - курчат-бройлерів. Ліаформ являє собою рідину жовтуватого кольору із специфічним запахом. У склад кормової добавки входить молочна кислота, мурашина кислота, натрію форміат, пропіонова кислота та вода. Враховуючи склад добавки, її можна віднести до двох функціональних груп: консерванти і речовини або мікроорганізми, які захищають корм від пошкодження мікроорганізмами або їх метаболітами, регулятори кислотності - речовини, які регулюють рівень pH кормів. Для проведення досліджень було сформовано за принципом аналогів 3 групи курчат-бройлерів по 15 голів (контрольну та 2 дослідних) з 8-денного віку. Годівлю курчат контрольної групи здійснювали стандартним повнораціонним комбікормом. Годівлю курчат першої дослідної групи здійснювали стандартним повнораціонним комбікормом, в який вносили кормову добавку Ліаформ з розрахунку 2 г/кг, годівлю курчат другої дослідної групи здійснювали стандартним повнораціонним комбікормом, в який вносили кормову добавку Ліаформ в 10-кратній рекомендованій дозі з розрахунку 20 г/кг. У процесі досліду контролювали загальний стан птиці, збереженість птиці, зоотехнічні та гематологічні показники. Встановлено, що досліджувана кормова добавка в 10-кратній рекомендованій дозі не має негативного впливу на продуктивність, ріст та розвиток курчат-бройлерів, засвоєння кормів. У результаті застосування кормової добавки Ліаформ в 10-кратній рекомендованій дозі, жива маси курчат-бройлерів дослідної групи була вищою у порівнянні з контролем та нижчою у порівнянні з рекомендованою дозою. Застосування кормової добавки в 10-кратній дозі не мало негативного впливу на гематологічні показники та рівень білка в сироватці крові, не спричиняло негативної дії на стан внутрішніх органів.

Викладено результати моніторингу забруднення важкими металами складових технологічної системи "грунт - вода - корми - продукція" в умовах птахівничих господарств Одеської обл., а також теоретичне та експериментальне обґрунтування використання препаратів натрію селеніту і фітодобавок "Фітохол" і "Фітопанк" курям-несучкам з метою підвищення природної резистентності, продуктивності та якості їх продукції. За результатами лабораторних досліджень встановлено, що середній вміст важких металів у ґрунті угідь господарств Одеської області, де вирощують зернові культури для годівлі сільськогосподарської птиці, був менше ГДК. Утім, зважаючи на ефект сумації (коефіцієнт кумуляції К= 1,12), загальна небезпека від сумісної дії важких металів є відносно високою, що вимагає розробки відповідних запобіжних заходів. У досліджуваних птахівничих господарствах у комбікормі і питній воді для курей-несучок уміст важких металів був меншим ГДК. Утім, не зважаючи на невисокий рівень забруднення кормів і води важкими металами, їх вміст в організмі курей, а також в яйцях і посліді був високим. Так, уміст Купруму був більшим ГДК в серці на 30,0 %, в яйцях - на 60,0 %, Плюмбуму в крові - на 166,0 %, Цинку в посліді - на 22,0 %. Порівняно з роздільним, комплексне використання фітодобавок та натрію селеніту найбільш ефективно зменшило вміст важких металів в організмі та яйцях курей. Застосування несучкам у період активної яйцекладки натрію селеніту та фітодобавок стимулювало стан природної резистентності організму, про що свідчить збільшення вмісту гемоглобіну і еритроцитів в крові, а також більш високі показники лізоцимної і бактерицидної активності сироватки крові. За використання натрію селеніту та фітодобавок відбулось підвищення рівня фізіологічних процесів в організмі, що підтверджується достовірним збільшенням умісту в сироватці крові загального білка, неорганічного фосфору і глюкози, активності ферментів аланін- і аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази. Фізіологічний стан організму несучок за впливу натрію селеніту і фітодобавок сприяв більш високій живій масі, достовірно більшій масі патраних тушок. Використання несучкам натрію селеніту та фітодобавок підвищило показники яєчної продуктивності - яйценосності, маси яєць, у т.ч., маси їх жовтка і шкаралупи. Комбіноване застосування курям-несучкам кормових фітодобавок натрію селеніту та "Фітохол" і "Фітопанк" є рентабельним, що підтверджується розрахунком економічної ефективності, яка становила 2,30 грн на 1,0 грн витрат.