Розглянуто новий підхід до оцінки виробництва кормів і продуктів тваринництва, який полягає в застосуванні біоенергетичної оцінки корів, використанні фізіолого-біологічних параметрів, що уможливлює залучення кількісних оцінок функціонального стану рослинного організму та визначення економічної оцінки вирощування кормових культур.

Наведено екологічну характеристику зони Закарпаття Низинного України, визначено хімічний склад і поживність кормів даної зони для великої рогатої худоби, овець, коней, свиней. Проаналізовано вміст амінокислот, вуглеводів, макро- та мікроелементів і вітамінів з метою збалансування раціонів годівлі відповідно до "Деталізованих норм годівлі сільськогосподарьких тварин", що сприятиме економії кормів на 8 - 12 % на одиницю тваринної продукції.

Приведена экологическая характеристика зоны Закарпатья Низинного Украины, определен химический состав и питательность кормов данной зоны для крупного рогатого скота, овец, лошадей и свиней. Проанализировано содержание аминокислот, углеводов, макро- и микроэлементов для сбалансировки рационов кормления в соответствии с "Детализированными нормами кормления сельскохозяйственных животных", что способствует экономии кормов на 8 - 12 % на единицу животноводческой продукции.

Подано екологічну характеристику зони Карпатське Передгір'я України, відомості про хімічний склад та поживність кормів цієї зони для великої рогатої худоби, овець, коней, свиней. Наведено дані вмісту амінокислот, вуглеводів, макро- та мікроелементів і вітамінів, що дозволяють збалансовувати раціони годівлі.

Представлены экологическая характеристика зоны Карпатское Предгорье Украины, сведения о химическом составе и полезности кормов этой зоны для крупного рогатого скота, овец, коней, свиней. Приведены данные содержания аминокислот, углеводов, макро- и микроэлементов и витаминов, позволяющие сбалансировать рационы кормления.

Наведено хіміко-бактеріологічний аналіз природної та стічної води, кормів, молока і молочних продуктів, м'яса, риби, яєць, меду та інших харчових продуктів (ХП), а також грунту, добрив, повітря приміщень. Описано механізм стандартизації та контролю якісних показників продукції, викладено загальну схему досліджень доброякісності ХП. Розглянуто питання технології одержання, переробки, транспортування та зберігання продуктів тваринництва, запропоновано методику господарської оцінки кормів.

Приведен химико-бактериологический анализ природной и проточной воды, кормов, молока и молочных продуктов, мяса, рыбы, яиц, меда и других пищевых продуктов (ПП), а также почвы, удобрений, воздуха помещений. Описан механизм стандартизации и контроля качественных показателей продукции, изложена общая схема исследований доброкачественности ПП. Рассмотрены вопросы технологии получения, переработки, транспортировки и хранения продуктов животноводства, предложена методика хозяйственной оценки кормов.

Індекс рубрикатора НБУВ: П545.11я7 + П811.4я7

Шифр НБУВ: Р112246 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П545.11(4Дон)

Рубрики:

Аналіз і оцінювання кормів

Шифр НБУВ: Ж69669 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень змін у хімічному складі зерна ячменю, пшениці, кукурудзи та гороху у чистому вигляді під час обробки їх з використанням кормоагрегату серії АКГСМ "Мрія-03". Порівняно різні технології приготування корму для годівлі свиней.

Наведено результати досліджень наявності білків тваринного походження у кормах для сільськогосподарських тварин та птиці, сухих і консервованих кормах для домашніх тварин за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) упродовж 2001 - 2007 рр. За весь період досліджено 805 проб, з них 11,2 % позитивних. Максимальний відсоток позитивних проб виявлено у 2002 р. - 36,8 %. Із досліджених зразків найбільша кількість позитивних проб припадала на корми для непродуктивних тварин (12,9 %), продукти тваринного походження та фарші (30 %). Впровадження контролю наявності тканин жуйних тварин з використанням методу ПЛР дозволяє запобігти фальсифікації продукції та попереджує поширення пріонних інфекцій, що має важливе економічне і епідеміологічне значення.

Наведено результати досліджень з виявлення фальсифікації рибного борошна та кормових дріжджів шляхом ідентифікації м'ясо-кісткового чи пір'яного борошна у їх складі з використанням методу мікроскопії за допомогою реактивів забарвлення і знебарвлення, за різних діапазонів збільшення мікроскопа у проникаючому та поляризованому світлі. Метод ідентифікації дає можливість виявляти фрагменти кісткової, пір'яної тканини та м'язових волокон, неспецифічних для даного продукту, що є ефективним експрес-методом оцінки високобілкових кормових домішок. Розробка та впровадження методу є особливо актуальними у зв'язку з погіршенням епізоотичної ситуації та збільшенням випадків фальсифікації високобілкових домішок на ринку кормів.

Державний комітет ветеринарної медицини України створює умови для максимального забезпечення потреб галузі у ветеринарних препаратах, кормових домішках та засобах ветмедицини. Вирішення цього завдання залежить повною мірою від якості продукції ветмедицини, ефективності у разі застосування. Стимулювання - один із активних засобів, що орієнтує підприємства, а також конкретних їх працівників на забезпечення якості продукції на всіх стадіях - від розробки, впровадження, до виробництва, зберігання, транспортування і використання. В даний час в господарській практиці підприємств, які випускають ветпрепарати, кормові домішки, засоби ветмедицини, склалась відповідна практика стимулювання підвищення якості продукції, своєчасного впровадження і дотримання стандартів, хоча, ця практика не є ще узагальненою для всіх підприємств ветмедицини, що необхідно зробити для використання її в трудових колективах підприємств ветмедицини різної форми власності.

Досліджено проблеми стосовно ветеринарно-санітарної експертизи пастових кормів з відходів забою тварин та вивчено їх вплив на продуктивність та якість м'яса птиці, а також утилізації цих відходів шляхом переробки у корми за сучасних умов розвитку м'ясопереробної галузі на Україні. Уперше в Україні вивчено сировинну базу, санітарну оцінку, хімічний склад, а також кормову та біологічну цінність досліджених відходів. Запропоновано підхід до переробки відходів забою тварин у корми, що враховує потужність м'ясопереробних підприємств. Надано санітарну та якісну оцінку кормів, що виготовляються з нетрадиційної сировини, відповідно до вимог безпеки. Надано ветеринарно-санітарну та якісну оцінку м'яса птиці, яку вирощували з використанням пастових кормів. Розроблено експрес-метод дослідження токсичності кормів і м'яса даної птиці.

Проведено комплексні ветеринарно-санітарні дослідження щодо виявлення якості та безпеки сухих кормів імпортного та вітчизняного виробництва, що використовуються для годівлі непродуктивних тварин - собак і кішок. Установлено, що всі сухі корми для даних тварин, які надходять з метою їх реалізації, відповідають ветеринарно-санітарним вимогам якості та безпеки, але у процесі реалізації, особливо за порушення умов зберігання, частина кормів втрачає якість і у певних випадках може бути небезпечною для тварин. З'ясовано, що система контролю якості та безпеки кормів під час реалізації, побудована відповідно до чинних вимог та передбачає використання результатів органолептичних досліджень, не повною мірою об'єктивна. Установлено, що значна частина кормів, що реалізуються, навіть за органолептичними показниками відноситься до категорії сумнівної якості: 57,2 % - за запахом і кольором, 28,6 % - за консистенцією та 14,3 % - за зовнішнім виглядом, а за біохімічними показниками - понад 60 % кормів. Виявлено, що за бактеріальними показниками 34,4 % досліджених кормів не відповідали ветеринарно-санітарним вимогам стосовно загального бактеріального обсіменіння, з 31,2 % виділено ентеробактерії, 13,7 % сальмонели, 21,8 % - протей. Вміст токсичних елементів у кормах не перевищував допустимих рівнів, а 34,8 % кормів які знаходились у реалізації, була притаманна загальна токсичність. Установлено, що всі корми, які надходять для реалізації, особливо імпортні, за хімічним складом не завжди відповідають вимогам сертифікату. Розроблено науково обгрунтовану систему класифікації сухих

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.2*725-642 + П545.112

Рубрики:

Загальна зоологія

Зоотехнічний аналіз кормів

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П545.11 + П545.122.32

Рубрики:

Аналіз і оцінювання кормів

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що метод мікроскопічної ідентифікації є методом референційним і рекомендований для щоденних досліджень. Він базується на проведенні двоступеневого мікроскопічного дослідження двох фракцій зразка корму (осаду та флотату) за різних діапазонів збільшення, в прохідному, відбитому та поляризованому світлі із застосуванням різних реактивів та барвників; дозволяє виявляти білок, підданий тепловій обробці у процесі виробництва кормів, і його головною перевагою є можливість виявити дуже невелику кількість компонентів тваринного походження, навіть менше, ніж 0,1 %, залежно від природи цих компонентів. Метод є трудомістким і забирає багато часу, вивчення одного зразка вимагає близько 2 годин, а результати досліджень залежать, значною мірою, від знань і досвіду дослідника.

Надано дані про площі, задіяні у комерційному вирощуванні генетично модифікованих рослин (ГМО), станом на 2008 р., а також вказано найчастіше вирощувані ГМ рослини. Наведено дані та наукові погляди щодо вирощування в Польщі та країнах ЄС кукурудзи MON810. Описано методи виявлення та визначення кількості ГМО і результати, проведеного з 2004 р., державного контролю кормів на наявність та кількість в них ГМО.

Згідно з нормами PN-EN ISO\IES 17025:2005 у процесі визначення та оцінювання результатів досліджень діючих субстанцій кормових домішок слід враховувати похибку вимірювання. Раціональне визначення похибки має базуватись на знанні параметрів методики, використовувати лабораторний досвід та міжлабораторні порівняльні дані. Наведено результати міжлабораторних порівнянь PT\ILC різних складників і субстанцій, проведених впродовж 2004 - 2008 рр. Оцінено допустимі межі вмісту діючої субстанції кормової домішки в продукції (комбікормі, концентраті, преміксі), потрібно порівняти допустимі межі, визначені в нормативному документі (min-max) і похибку виміру.

З огляду на постійний технічний та цивілізаційний розвиток, загрозливі чинники безпеки продуктів харчування та кормів можуть становити загрозу на будь-якому етапі продовольчого ланцюга. Нормативи GMP, GHP, які застосовуються зараз, уже не достатні для повного гарантування безпеки продуктів харчування. Щоразу ширше застосування у секторі харчової та кормової промисловості знаходить система НАССР. З метою забезпечення безпеки готових продуктів харчування та кормів дуже важливим є створення системних механізмів гарантування відповідної якості як сировини для продуктів харчування так і готових виробів. Досягається це шляхом старанного опрацювання елементів і методів контролю, їх впровадження в практику, моніторинг планової діяльності, дотримання та верифікація засобів нагляду.

Наведено методи та результати державного контролю кормів, проведеного в межах моніторингу. В останні роки на теренах ЄС, згідно з розпорядженням Європейської Комісії, впроваджено заборону на застосування в тваринництві антибіотикових стимуляторів росту як кормових домішок. Така заборона автоматично вплинула на підвищення потреби виробництва лікувальних кормів, які доповнюють терапевтичні можливості ветеринарних лікарів. У преміксах та лікувальних кормах тваринам подаються антибіотики, кокцидіостатики та антигельмінтики. Вміст ліків у кормах визначається за рецептом. Занижений вміст ліків або їх передозування викликають побічні наслідки. У зв'язку з цим необхідний контроль за процесом виробництва лікувальних кормів, їх якістю, вмістом діючих речовин, а також за гомогенністю таких кормів.

Вивчено вміст важких металів у біологічній системі довкілля - корми - тварина - тваринна продукція. Проведені дослідження показали, що концентрація важких металів (Sr, Cd, Pb та Sn) у досліджуваних об'єктах, відібраних за агроекологічних умов Лісостепу, не перевищувала гранично допустимих концентрацій. Результати дослідження кормів для ВРХ показали високий вміст олова у лучному сіні та соломі, відповідно 3,19 та 2,39 мг/кг, а в кукурудзяному силосі та комбікормі рівень цього елемента був значно нижчий: 0,13 та 0,22 мг/кг. Встановлено, що вміст свинцю у дерті був дещо вищий від гранично допустимого рівня - 0,44 мг/кг сирої маси корму. У шерсті корів вміст олова був найвищий - 18,74 мг/кг, що свідчить про накопичення цього елемента в організмі корів впродовж тривалого часу.