З урахуванням особливостей дії свинцю та його сполук на організм працівників та своєрідні клінічні прояви свинцевої інтоксикації зроблено аналіз використання в клінічній практиці класифікацій отруєнь свинцем. Обгрунтовано необхідність їх перегляду. Запропоновано новий варіант класифікації інтоксикації свинцем та його сполуками.

С учетом особенностей воздействия свинца и его соединений на организм работающих, своеобразия клинического проявления свинцовой интоксикации дан анализ используемых в клинической практике классификаций отравлений свинцом. Обоснована необходимость их пересмотра. Предложен новый вариант классификации интоксикации свинцом и его соединениями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-433.7 + Р124.432.414

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Профілактика професійних отруєнь і уражень оловом, свинцем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати аналізу новітньої технології рекуперації свинцю, що дозволили визначити основні виробничі фактори, що формують умови праці на підприємстві з утилізації відпрацьованих свинцевих акумуляторів. Надано результати гігієнічної оцінки умов праці робітників основних професій заводу з рекуперації свинцю за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що дозволили визначити й оцінити групові професійні ризики.

Науково обгрунтовано та експериментально визначено ефективність комплексного застосування показників, що характеризують зміни прооксидантно-антиоксидантного статусу організму під час дослідження стану здоров'я осіб, що зазнають впливу сполук свинцю. Встановлено високу чутливість та доцільність використання методу лазерної кореляційної спектроскопії плазми крові в скринінгових дослідженнях з метою виявлення осіб, експонованих сполуками свинцю. З'ясовано, що застосування даного методу дозволяє проводити індивідуальне прогнозування ризику розвитку порушень в людському організмі, викликаних дією свинцю та визначити рівень небезпеки його шкідливого впливу в окремих екологічних зонах або професійних групах.

Вивчено актуальну проблему профілактичної медицини - ранню діагностику мікросатурнізма. Досліджено вплив свинцю як провідного виробничого фактора на формування професійного ризику для здоров'я електромонтерів кабельних мереж за професійної експозиції свинцем. Визначено ранні, доклінічні маркери порушення гомеостатичних функцій, зокрема імунної системи. Розкрито особливості формування ендотеліальної дисфункції, імунозапальної судинної реакції та структурні зміни внутрішніх органів за професійної експозиції свинцем. На підставі вивчення механізмів виникнення та формування токсемії за умов дії ксенобіотика суттєво доповнено патогенетичні механізми формування інтоксикації свинцем. Розроблено нові підходи щодо ранньої діагностики порушень гомеостатичних функцій організму працюючих, експонованих свинцем, які дозволяють визначати індивідуальний ступінь ризику розвитку мікросатурнізму та своєчасно проводити запропонований комплекс профілактичних лікувально-оздоровчих заходів, спрямованих на збереження здоров'я працівників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5 + Р124.432.414

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Профілактика професійних отруєнь і уражень оловом, свинцем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж15205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано особливості розвитку ендотеліальної дисфункції у працівників, експонованих свинцем. Наведено результати досліджень ендотеліальної дисфункції на основі вивчення параметрів судинної молекули адгезії VCAM-1, розчинної молекули міжклітинної адгезії Sіcam-1 та ендотеліну-1, показників суми нітрит-нітратів, S-нітрозотіолів у крові працівників, які професійно контактують зі свинцем. Виявлено особливості змін зазначених показників залежно від різних концентрацій (вмісту) свинцю у крові. Визначено граничні значення показників, що стали підгрунтям для створення алгоритму дії лікаря з метою виявлення груп ризику розвитку серцево-судинної патології. Розроблено та впроваджено у практичну діяльність профілактичні лікувально-оздоровчі заходи за мікросатурнізму залежно від вмісту свинцю у крові працівників.

Наведено результати дослідження ендотоксемії у працівників, які зазнавали впливу виробничого свинцю в концентрації, вищій від гранично допустимої в 1,4 - 1,8 разу. Параметри ендотоксемії розраховували за індексами інтоксикації (ядерного, гематологічного та лейкоцитарних). Також для оцінки стану антитоксичних адаптогенних систем у всіх працівників визначали індекси реакції системної відповіді, сенсибілізації, співвідношення нейтрофільних гранулоцитів і лімфоцитів та співвідношення лімфоцитів і еозинофільних гранулоцитів. Результати проведених досліджень показали, що збільшення концентрації свинцю у крові працівників, експонованих свинцем, супроводжується статистично достовірним підвищенням розрахункових індексів ендогенної інтоксикації.

В Україні проблема небезпеки свинцю привертає увагу у зв'язку з активним розвитком в останні десятиліття раніше відсутніх галузей промислового виробництва, серед яких провідного значення набули виробництва свинцево-кислотних акумуляторів і батарей та виплавка вторинного свинцю. Промислові аерозолі, що утворюються та виділяються в повітря під час виробництва та використання свинцю, характеризуються наявністю наночастинок. Це створює умови для ризиків здоров'ю працюючих і населення. Мета дослідження - вивчення особливостей емісії наночастинок (НЧ) у повітря під час відтворення в експерименті моделі технологічного процесу рекуперації свинцю. Емісію в повітря зважених частинок вивчали за допомогою дифузійного аерозольного спектрометра "ДАС 2702" (АероНаноТех). Розмір, форму, структуру НЧ визначали за методом динамічного розсіювання світла ("DinaSizer", Німеччина), а також за методом растрової електронної мікроскопії (РЕМ; мікроскоп "Tescan MIRA3"). Хімічний склад речовин досліджували за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивнозв'язаною плазмою за допомогою АЕС "Орtima 2100 DV" ("Perkin-Elmer", США). Результати досліджень довели, що майже всі основні етапи технологічного процесу рекуперації свиніцю, що пов'язані з розігрівом, розплавленням, виплавкою та розливом свинцю характеризуються високим рівнем емісії у повітря наночастинок свинцю, що необхідно враховувати під час проведення гігієнічної оцінки умов праці та професійного ризику, а також під час розробцки та впровадження профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров'я працівників свинцевих виробництв. Висновки: встановлено, що технологічний процес рекуперації свинцю характеризується виділенням у повітря зважених частинок, концентрація яких на різних етапах перевищує фонові значення в 2,6 - 6,4 разу. Доведено, що 88,2 - 95,1 % усіх зважених у повітрі частинок мають розміри, що визначаються нанометровим діапазоном (1 - 100 нм) з максимумом їх розподілення у фракціях 5 - 10 нм, 10 - 15 нм і 15 - 20 нм. Показано, що збільшення емісії НЧ у повітрі супроводжується збільшенням концентрації свинцю, який визначає основні фізико-хімічні характеристики цих НЧ.

Дисертація присвячена гігієнічній оцінці особливостей впливу наночастинок свинцю на організм експериментальних щурів та науковому обгрунтуванню заходів профілактики їх негативної дії. Вивчено динаміку функціональних змін експериментальних щурів, які зазнали впливу наночастинок свинцю різних розмірів. Оцінено біохімічні показники крові та жирнокислотний склад ліпідів печінки лабораторних тварин, які зазнали впливу наночастинок свинцю різних розмірів. Визначено характер морфофункціональних змін в печінці цих тварин. Оцінено динаміку функціональних змін і біохімічні показники крові експериментальних щурів у разі використання фармакологічного препарату тіоцетам у постекспозиційний період. Обгрунтовано, розроблено та надано рекомендації щодо аліментарної корекції можливого негативного впливу наночастинок свинцю на здоров'я працюючих.

Виробництво свинцю та його застосування в різних галузях промисловості зумовлює його надходження в організм людини у вигляді аерозолю з частинками різної дисперсності, у тому числі нанорозмірними. Особливі фізико-хімічні властивості наночастинок (НЧ), здатність свинцю до біокумуляції, політропність токсичної дії обумовлюють необхідність проведення досліджень його токсичності та небезпечності в нанорозмірному стані. Мета дослідження - вивчення впливу сполук свинцю з різними розмірами частинок на білки плазми крові людини (альбумін та імуноглобулін G) у модельних дослідах in vitro. Об'єкт дослідження - різні сполуки свинцю: нітрат свинцю (іонна форма) і НЧ PbS розміром 26 - 34 нм і 50 - 80 нм, плазма крові людини (ОА, R+), препарати альбуміну та імуноглобуліну G (IgG) людини. Вплив сполук свинцю на структуру білків визначали за допомогою MALDI-TоF мас-спектрометра (Німеччина) і спектрофотометра Мефан (Україна). Отримані мас-спектри білків плазми крові людини після інкубації з нітратом свинцю та НЧ PbS відрізнялись за наявністю та інтенсивністю піків, що є наслідком різного типу взаємодії іонів і НЧ із білками. Показники оптичної густини розчинів досліджуваних білків також вказують на різні типи взаємодії свинцю з білками у формі іонів і НЧ. Показано, що ступінь конформаційних змін альбуміну та IgG залежав як від хімічної форми сполук свинцю, так і від розміру наночастинок, а також від їхньої концентрації в інкубаційному середовищі. Найбільші зміни у структурі білків викликали НЧ PbS 26 - 34 нм, а найменші - нітрат свинцю (іонна форма). IgG людини виявився більш чутливим до впливу сполук свинцю, ніж альбумін. Висновки: встановлена селективна взаємодія іонів і НЧ PbS із білками крові може призвести до зміни як структури білків, їхньої функціональної активності, так і властивоcтей та поведінки наночастинок, оскільки може впливати на їхній розмір, транспорт, накопичення та елімінацію. Модель "наночастинки - білки плазми крові" може бути використана для експрес-оцінки біосумісності НЧ металів та їхньої токсичності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.414 + Р284.414

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь і уражень оловом, свинцем та їх сполуками

Токсикологія олова, свинцю та їх сполук

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ