Проаналізовано дані вітчизняної та зарубіжної літератури щодо оцінки шкідливих впливів комп'ютерної техніки на стан здоров'я жінок репродуктивного віку, що свідчать про необхідність розробки гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, які дозволили б звести до мінімуму негативний вплив комп'ютерної техніки на організм людини. З позицій акушерів-гінекологів необхідно встановити гінекологічні, акушерські та перинатальні особливості "дисплейної" хвороби та з їх урахуванням розробити та впровадити практичні рекомендації для жінок, які працюють з комп'ютерами.

Досліджено особливості враження репродуктивної функції жінок, зайнятих у виробництві та застосуванні епоксидних композицій. Розроблено профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення умов їх праці. Встановлено, що вплив на жінок-робітниць епоксидних композицій проявляється підвищенням поширеності гінекологічної та екстрагенітальної патології, а також порушеннями гормональної активності яєчників. Основою ушкодженої дії епоксидних композицій є активація перекисного окислення ліпідів і пошкодження біологічних мембран клітин. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено у практику охорони здоров'я комплекс організаційних, санітарно-технічних і медико-біологічних заходів, спрямованих на оздоровлення умов праці жінок, зайнятих у виробництві та застосуванні епоксидних композицій.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню частоти й характеру гінекологічних захворювань у дівчат-підлітків, які опановують в ПТУ відповідний фах, у зв'язку з учбово-професійними умовами навчання. Виявлено зміни у функціональному стані яєчників та перекисного окислення ліпідів - процесі, що відображає порушення кліткового метаболізму ліпідів в умовах негативного впливу промислових факторів на статеву систему учнів. Доведено доцільність використання комплексу лікувально-профілактичних засобів, які розроблено з урахуванням особливостей репродуктивної системи дівчат за умов навчання та впливу промислових факторів.

Наведено дані про особливості перебігу вагітності та пологів, стану фетоплацентарного комплексу у жінок, зайнятих у сфері виробництва суперфосфату, а також прогнозування та вдосконалення методів профілактики та лікування порушень у функціональній системі мати - плацента - плід. Вперше встановлено антенатальні фактори ризику розвитку фетоплацентарної дисфункції у жінок, зайнятих у сфері виробництва суперфосфату. Виявлено, що вже з ранніх термінів гестації спостерігається порушення плацентогенезу, що супроводжується функціональною неповноцінністю фетоплацентарного комплексу (ФПК). Порушення плацентарної архітектоніки та гемоперфузії призводять до раннього виснаження компенсаторних можливостей ФПК.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют о высокой частоте профессиональной заболеваемости медицинских работников различного звена - врачей и медицинских сестер. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.