Розглянуто питання військової гігієни за надзвичайних ситуацій. Висвітлено основні положення теорії та практики діяльності органів та установ санітарно-епідеміологічної служби Міністерства оборони України у воєнний час та за надзвичайних ситуацій у мирний час. Розкрито основи організації санітарно-гігієнічних заходів, гігієни польового розміщення військ, формувань ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій та потерпілого населення, організації та проведення санітарного нагляду та медичного контролю за водопостачанням і харчуванням військ, а також потерпілого населення за польових умов у зоні надзвичайних ситуацій, гігієни праці особового складу військ і ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій.

Рассмотрены вопросы военной гигиены при чрезвычайных ситуациях. Освещены основные положения теории и практики деятельности органов и учреждений санитарно-эпидемиологической службы Министерства обороны Украины в военное время и при чрезвычайных ситуациях в мирное время. Раскрыты основы организации санитарно-гигиенических мероприятий, гигиены полевого размещения войск, формирований ликвидаторов последствий чрезвычайных ситуаций и потерпевшего населения, организации и проведения санитарного надзора и медицинского контроля по водоснабжению и питанию войск и потерпевшего населения в полевых условиях в зоне чрезвычайных ситуаций, гигиены труда личного состава войск и ликвидаторов последствий чрезвычайных ситуаций.

Викладено основні положення військової гігієни та епідеміології, визначено взаємозв'язок даних чинників, їх вплив на особовий склад військ. Розглянуто проблеми охорони навколишнього природного середовища та здоров'я військовослужбовців, гігієни їх харчування, військової праці. Описано методологічні особливості військової епідеміології та епідемічного процесу у військах. Розкрито організаційні та методичні основи імунопрофілактики інфекційних захворювань у військах, протибіологічного захисту.

Изложены основные положения военной гигиены и эпидемиологии, определены взаимосвязь данных факторов, их влияние на личный состав войск. Рассмотрены проблемы охраны окружающей природной среды и здоровья военнослужащих, гигиены их питания, военного труда. Описаны методологические особенности военной эпидемиологии и эпидемического процесса в войсках. Раскрыты организационные и методические основы иммунопрофилактики инфекционных заболеваний в войсках, противобиологической защиты.

Висвітлено історію розвитку, предмет і методи військової гігієни. Розглянуто питання гігієни атмосферного повітря в місцях розташування військ, вплив іонізуючого випромінення та кліматичних умов на організм військовослужбовців, критерії санітарної надійності джерел водопостачання військ, проблеми організації санітарно-гігієнічного контролю за очищенням і каналізацією військових містечок. Надано інформацію про якісний та кількісний склад харчового раціону, вітаміни та мінеральні речовини, санітарну експертизу харчових продуктів, профілактику харчових отруєнь, гігієнічні вимоги до планування, забудови та устаткування лікувальних і санітарно-профілактичних установ, гігієну польового розташування військ, а також порядок перевірки виконання природоохоронних заходів.

Освещены история развития, предмет и методы военной гигиены. Рассмотрены вопросы гигиены атмосферного воздуха в местах расположений войск, влияние ионизирующего излучения и климатических условий на организм военнослужащих, критерии санитарной надежности источников водоснабжения войск, проблемы организации санитарно-гигиенического контроля за очисткой и канализицией военных городков. Приведена информация о качественном и количественном составе пищевого рациона, витаминах и минеральных веществах, санитарной экспертизе пищевых продуктов, профилактике пищевых отравлений, гигиенических требованиях к планированию, застройке и оборудованию лечебных и санитарно-профилактических учреждений, гигиене полевого расположения войск, а также порядке проверки исполнения природоохранительных мероприятий.

Запропоновано технології стратегічного планування та визначення політики у сфері формування прихильності до здорового способу життя, які грунтуються на ідеях гуманітаризації військової сфери суспільства, а також передових розробках теорії та практики проактивного менеджменту. Розкрито особливості організації навчального процесу в аспекті актуалізації небезпеки вживання надмірних доз алкоголю, наркотичних (збуджувальних) речовин серед представників цільових груп різних міністерств.

Предложены технологии стратегического планирования и определения политики в сфере формирования приверженности к здоровому образу жизни, которые основываются на идеях гуманитаризации военной сферы общества, а также передовых разработках теории и практики проактивного менеджмента. Раскрыты особенности организации учебного процесса в аспекте актуализации опасности употребления чрезмерных доз алкоголя, наркотических (возбуждающих) веществ среди представителей целевых групп разных министерств.

Проаналізовано взаємозв'язок факторів, що суттєво впливали на життєдіяльність миротворців у Ліберії та Іраку. Побудовано кореляційний "портрет" взаємозв'язку окремих параметрів, що характеризує умови праці військовослужбовців у цих країнах. Цей "портрет" відображає специфіку суб'єктивного сприйняття визначеної комбінації факторів професійного середовища військовослужбовцями миротворчих контингентів (ВСМК). Запропоновано заходи щодо покращання умов життєдіяльності ВСМК.

Вивчено дію 6 груп чинників, що суттєво впливали на боєздатність миротворців у Ліберії та Іраку. Серед них найшкідливішими були чинники психоемоційної природи, що формували високий ступінь напруженості праці. Виявлено суттєві відмінності умов професійної діяльності миротворців у Ліберії та Іраку.

Наведено модель травмування рятівника на основі аналізу функції джерел небезпеки, закону впливу вражаючого чинника, ефекту його взаємодії з подальшою оцінкою ризику травмування.

Описан способ распределения личного состава резерва Вооруженных сил Украины на специальные группы в зависимости от наличия у военнослужащих тех или иных хронических заболеваний или патологических состояний. В процессе исследования изучены более 800 личных дел и других материалов, касающихся оценки функционального состояния и эффективности работы по предназначению военнослужащих запаса, находящихся на учете в военных комиссариатах Киева, а также проанализированы данные, полученные из областных военных комиссариатов и других учреждений Министерства обороны Украины. Предложенный способ распределения персонала позволяет оптимизировать режимы деятельности военнослужащих в особый период с целью сохранения ресурса их профессионального здоровья.

Зазначено, що здоров'я людини - це життєдіяльність організму, що знаходиться у безперервному динамічному взаємозв'язку з дією етіологічних чинників навколишнього середовища, способу життя, які не перевищують компенсаторно-пристосувальних механізмів і характеризується повною свободою діяння. Відомо, що дія несприятливих чинників на організм військовослужбовців у процесі учбово-бойової підготовки надзвичайно багатогранна. Внесення змін в існуючу систему медичного контролю з проведенням профілактичних заходів військовослужбовцям з захворюваннями серцево-судинної системи у річному циклі робіт дає змогу комплексно підійти до вивчення стану здоров'я з урахуванням умов праці, оцінки фізичного, психофізіологічного та функціонального резерву організму та зберегти професійне здоров'я і довголіття.

Представлено нові підходи до вирішення актуальної гігієнічної проблеми щодо прогнозування професійної придатності військових пілотів до участі у миротворчих операціях. Оцінено працю миротворців льотного складу в Ліберії за параметрами шкідливості, важкості та напруженості. Виділено інтегральні факторні моделі, що характеризують професійно важливі психофізіологічні, психологічні, соціально-значимі якості вертольотчиків-миротворців і кореспондують із факторними моделями ефективності професійної діяльності. Виявлено особливості особистісних характеристик пілотів для забезпечення успішної миротворчої діяльності. На підставі вивчення професійно важливих психофізіологічних та особистісних якостей розроблено детальний багаторівневий алгоритм прогнозування професійної придатності вертольотчиків до участі у миротворчих операціях із використанням системи інтегральних рейтингових оцінок.

Наведено методику визначення ступеня психологічної сумісності військовослужбовців з метою оптимізації процесу формування з їх числа функціональних груп невеликої чисельності для виконання завдань за призначенням у мирний час.

Встановлено особливості комбінованої токсичної дії 1,1 діметилгідразину й азотного тетраоксиду на організм обслуговуючого персоналу з іншими негативними факторами виробничого процесу - підвищеними фізичними навантаженнями, змінами теплообміну, нервово-емоційною напругою. Розроблено комплекс профілактичних заходів щодо поліпшення умов праці військовослужбовців під час демонтажу ракетних комплексів. Апробовано гігієничні заходи, що складаються з дій, спрямованих на поліпшення захищеності органів дихання, проведення превентивної реалібітації, використання засобів профілактики та лікування.

Обгрунтовано нове вирішення науково-практичної проблеми створення ефективної системи забезпечення працездатності осіб льотного складу Збройних Сил. Наведено фізіолого-гігієнічну характеристику умов праці льотчиків, штурманів, вертольотчиків залежно від типу літальних апаратів. Вперше проведено оцінювання працездатності осіб льотного складу за показниками важкості, шкідливості та напруженості трудового процесу. Визначено особливості формування здоров'я авіаційних фахівців. Досліджено психофізіологічні функції організму осіб льотного складу залежно від віку, годин нальоту, професійного класу та спеціалізації. Експериментально підтверджено синергетичну залежність фізіологічних і патологічних реакцій з боку слухового та вестибулярного рецепторів. Розроблено індикатори та методику визначення критичного функціонального стану льотчиків (вертольотчиків) за показниками постурометрії. Обгрунтовано рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності та професійної придатності осіб льотного складу за показниками функціонального стану вестибулярного аналізатора.

Розглянуто питання практичної підготовки студентів-медиків до роботи у військових частинах та підрозділах в контексті провідних засад організації медичного забезпечення Збройних сил України та державної служби медицини катастроф. Розкрито основи організації та проведення практичних занять з військово-медичної підготовки, питання індивідуального та колективного захисту населення та особового складу спеціальних формувань в осередках надзвичайних ситуацій (НС). Подано відомості з організації і надання медичної допомоги дітям та їх захисту за умов НС і катастроф різного походження. Викладено основи надання медичної допомоги пораненим і хворим, організації їх лікування під час медичної евакуації.

Рассмотрены вопросы практической подготовки студентов-медиков к работе в военных частях и подразделениях в контексте ведущих основ организации медицинского обеспечения Вооруженных сил Украины и государственной службы медицины катастроф. Раскрыты основы организации и проведения практических занятий по военно-медицинской подготовке, вопросы индивидуальной и коллективной защиты населения и личного состава специальных формирований в очагах чрезвычайных ситуаций (ЧС). Даны сведения по организации и предоставлению медицинской помощи детям и их защиты в условиях ЧС и катастроф разного происхождения. Изложены основы предоставления медицинской помощи раненым и больным, организации их лечения при медицинской эвакуации.

Вивчено особливості умов і факторів професійної діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту України в Республіці Ірак і Ліберії. Визначено взаємозв'язок між умовами та тривалістю миротворчої операції, професійним навантаженням військовослужбовців у зв'язку з можливим впливом на стан психічного та соматичного здоров'я. Установлено, що існуюча система медичного забезпечення міжнародних миротворчих Збройних сил України не повною мірою враховує екологічні та гігієнічні умови професійної діяльності військовослужбовців, що засвідчує про необхідність доповнення її комплексом додаткових заходів щодо збереження та відновлення здоров'я, які повинні проводитись у трьох типах військово-медичних закладів: військово-медичний клінічний центр, центр медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування, а також медичних частинах миротворчих підрозділів у двох взаємозалежних і взаємообумовлених напрямках: проведення індивідуального динамічного медичного контролю за станом здоров'я та реакціями організму на дію екстремальних чинників міжнародних миротворчих операцій та реалізація попереджувальних реабілітаційних заходів щодо показників "функціонального стану організму на рівні верхньої межі норми".

Вирішено проблему збереження та відновлення здоров'я військовослужбовців, які беруть участь у міжнародних миротворчих операціях (ММО). Вивчено особливості умов і факторів професійної діяльності військовослужбовців миротворчого контингенту України в Республіці Ірак та Ліберії. Визначено взаємозв'язок між умовами та тривалістю ММО, професійним навантаженням військовослужбовців у зв'язку з впливом на стан психічного та соматичного здоров'я за результатами порівняльного аналізу. Встановлено, що існуюча система медичного забезпечення міжнародних миротворчих Збройних сил України не враховує екологічні та гігієнічні умови професійної діяльності військовослужбовців, що засвідчує про доцільність доповнення її комплексом додаткових заходів щодо збереження та відновлення здоров'я, які проводяться у трьох типах військово-медичних закладів: військово-медичний клінічний центр, центр медичної реабілітації та санаторно-курортного лікування і медичних частинах миротворчих підрозділів у двох взаємозалежних і взаємообумовлених напрямках, зокрема, здійснення індивідуального динамічного медичного контролю за станом здоров'я і реакціями організму на дію екстремальних чинників ММО та реалізацію запобіжних реабілітаційних заходів щодо показників "функціонального стану організму на рівні верхньої межі норми".

Наведено фізіолого-гігієнічні рекомендації щодо застосування засобів індивідуального захисту від зброї масового ураження за літніх і зимових умов, що дозволяють запобігти санітарним і безповоротним втратам, обумовленим нераціональним використанням цих засобів, а також зберегти професійну працездатність медичних працівників та особового складу Збройних сил України. Запропоновано алгоритм розрахунку оптимальних режимів праці та відпочинку під час експлуатації засобів індивідульного захисту. Обгрунтовано рекомендації щодо застосування теплових тренувань з метою прискорення процесу адаптації до роботи у комплексі засобів індивідуального захисту. Наведено пропозиції щодо застосування фармакологічних рецептур для збереження професійної працездатності військових фахівців у комплексі засобів індивідуального захисту. Розкрито особливості застосування засобів індивідуального захисту за різних умов бойової обстановки.

Обоснованы физиолого-гигиенические рекомендации по применению средств индивидуальной защиты от оружия массового поражения в летних и зимних условиях, позволяющие предотвратить санитарные и безвозвратные потери, обусловленные нерациональным использованием этих средств, а также способствуют сохранению профессиональной трудоспособности медицинских работников и личного состава Вооруженных сил Украины. Разработан алгоритм расчета оптимальных режимов труда и отдыха при эксплуатации средств индивидуальной защиты. Обоснованы рекомендации по применению тепловых тренировок с целью ускорения процесса адаптации к работе в комплексе средств индивидуальной защиты. Обоснованы предложения по применению фармакологических рецептур для сохранения профессиональной трудоспособности военных специалистов в комплексе средств идивидуальной защиты. Раскрыты особенности применения средств индивидуальной защиты в различных условиях боевой обстановки.

Приведены данные изучения деятельности симпато-адреналовой системы в различных профессиональных группах работников МЧС. В группе пожарных-спасателей установлены статистически достоверные отличия показателей функционирования симпато-адреналовой системы по сравнению с другими профессиональными группами. Эти отличия отражают напряженную деятельность данной регуляторной системы и, вероятно, связаны с действием вредных и опасных факторов профессиональной деятельности в условиях пожара.

Висвітлено предмет, завдання й основні етапи розвитку гігієни. Описано методи гігієнічних досліджень. Розкрито організаційні засади санітарно-гігієнічного забезпечення військ. Увагу приділено санітарному нагляду за розміщенням, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням військ, умовами військової праці, а також за похованням померлих і загиблих. Надано характеристику санітарно-гігієнічного стану військової частини та району її розміщення. Розглянуто питання медичної розвідки та гігієнічного забезпечення ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і техногенних катастроф.

Проаналізовано професійну діяльність військового радіотелеграфіста та встановлено ряд особливостей його роботи, виділено професійно важливі якості, які сприяють підтримці його високої працездатності, а також, що заважають діяльності. Проведення опитування фахівця щодо дії чинників трудового середовища допомогло встановити ступінь напруженості праці за параметрами гігієнічної класифікації. У результаті було встановлено, що з багатьох характеристик середовища обстежувана група фахівців розшаровується на дві чітко виражені підгрупи, на які впливають виражені дії чинників напруженості праці. Додаткові дослідження напруженості праці по модифікованому опитувальнику Karasek дозволили виявити деякі чинники середовища, що підвищують емоційну напругу працівника. Також встановлено, що дія чинників, які характеризують умови праці, не є вираженою.