Наведено сучасні відомості про нову інфекційну хворобу - пташиний грип. Висвітлено питання етіології, епідеміології, клініки, лабораторної діагностики, організації профілактичних і протиепідемічних заходів.

Представлены современные сведения о новой инфекционной болезни - птичьем гриппе. Освещены вопросы этиологии, эпидемиологии, клиники, лабораторной диагностики, организации профилактических и противоэпидемиологических мероприятий.

Рассмотрены основные средства и методы повышения иммунитета, в частности, к вирусам и бактериям. Показано, что повышение неспецифического иммунитета позволяет с наименьшими потерями подготовиться к возможной комбинации вирусов гриппа человека и птиц во время нынешней эпидемии. Освещены особенности подготовки к вирусу гриппа с помощью использования натуральных средств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р194.311-395 + Р194.16-395

Рубрики:

Епідеміологія грипу

Епідеміологія епідемічного гепатиту (хвороби Боткіна) та інших вірусних гепатитів

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасні літературні джерела про генетику, біологічні властивості вірусу грипу А (H1N1) Каліфорнія, відомого в усьому світі як "свинячий грип". Показано, що особливістю вірусу H1N1 2009 р. у людини є його переважна реплікація у клітинах епітелію середніх дрібних бронхів легенів і слизової кишечнику, що обумовлює відповідну клінічну картину - ранній розвиток пневмонії та частий розвиток діареї. Розглянуто історію спалахів і пандемій грипу А (H1N1) серед людей. Наведено методи профілактики та лікування грипу.

Проанализированы современные литературные источники о генетике, биологических свойствах вируса гриппа А (H1N1) Калифорния, известного во всем мире как "свиной грипп". Показано, что особенностью вируса H1N1 2009 г. у человека является его преимущественная репликация в клетках эпителия средних и мелких бронхов легких и слизистой кишечника, что обуславливает соответствующую клиническую картину - раннее развитие пневмонии и частое развитие диареи. Рассмотрена история вспышек и пандемий гриппа А (H1N1) среди людей. Приведены методы профилактики и лечения гриппа.

Проведено мета-аналіз сучасної світової літератури, в якому викладено уявлення про генетику, біологічні властивості вірусу грипу A (H1N1) Каліфорнія, відомого в усьому світі як "свинячий грип". Показано, що особливість реалізації вірусу H1N1 2009 р. в людини - його переважна реплікація в клітинах епітелію середніх і дрібних бронхів легенів і слизової оболонки кишечнику, що обумовлює відповідну клінічну картину - ранній розвиток пневмонії та частий розвиток діареї. Наведено нарис з історії, епідеміології, патогенезу, патоморфології, клініку та принципи лікування грипу A Каліфорнія (H1N1). З'ясовано, що друга епідемічна хвиля грипу A (H1N1) супроводжується збільшенням кількості смертельних ускладнень і розвитком важкої пандемії.

Надано інформацію Всесвітньої організації охорони здоров'я про грип та гострі респіраторні інфекції (ГРІ) у країнах Північної півкулі з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. у хронологічному порядку та аналіз стану захворюваності на грип та ГРІ в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.311-5 + Р194.311

Рубрики:

Грип	Епідеміологія грипу

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості епідеміологічного та клінічного перебігу грипу, що викликаний новим штамом вірусу грипу А Н1 сезону 2009 - 2010 рр. Наведено аналіз пандемій ХХ ст., надано оцінку сучасного стану проблеми та різні точки зору на пандемію "свинячого" грипу. На клінічному прикладі проаналізовано особливості ураження легень за цього захворювання та ефективність різних методів лікування.

Наведено клініко-лабораторні особливості перебігу гострої респіраторної вірусної інфекції, ускладненої пневмонією за умов спалаху пандемічного грипу A (H1N1) Каліфорнія, які спостерігалися у 53-х хворих. Встановлено більш швидкий розвиток пневмонії із розвитком ознак гострої дихальної недостатності та респіраторним дистрес-синдромом, що супроводжувалось лабораторними змінами в загальному аналізі крові та рентгенологічній картині у вигляді розповсюджених інфільтративно-вогнищевих змін у різних відділах легень.

Наведено дані ретроспективного та порівняльного клініко-епідеміологічного аналізу випадків пандемічного грипу А(H1N1) у дітей м. Дніпропетровська з дітьми із різних країн світу. Результати аналізу не виявили принципових відмінностей у клінічному перебігу пандемічного грипу А(Н1N1) у дітей м. Дніпропетровська та дітей із різних країн світу. Також не було встановлено відмінностей між перебігом сезонного та пандемічного А(H1N1) грипу у дітей.

Наведено спостереження за 400-ма щепленими вакциною проти пандемічного грипу A (H1N1) "МоноГрипполНео". За використання цієї вакцини загальна кількість зафіксованих реакцій склала 15,25 % з них місцевих - 5,25 %, загальних реакцій - 10 %. Поствакцінальних ускладнень або сильних реакцій не зареєстровано. Надані результати дослідження підтверджують низькі реактогенні властивості та безпечність вакцини "МоноГрипполНео".

Проаналізовано статистику захворюваності під час епідемії грипу 2010 - 2011 рр. Засобами детермінованого моделювання розраховано ряд епідеміологічних показників та розтлумачено значення вирахуваних показників.

Під час епідемії грипу в жовтні - листопаді 2009 р. в Україні було чітко ідентифіковано, що медики мали справу зі спалахом сезонного грипу в поєднанні з грипом А H1N1. Ситуація виявилася складною, особливо на Західній Україні, де у ці місяці спостерігали найвищу захворюваність і летальність від пневмоній. Надано огляд літературних джерел щодо міжнародного досвіду подолання пандемії вірусу грипу штаму H1N1, його наслідків та ускладнень, а також досвід медицини Прикарпаття в боротьбі з розвитком ускладнень за даної інфекції.

Мета роботи - провести генетичний аналіз сегментів, що кодують гемаглютинін (HA) та нейрамінідазу (NA) вірусів грипу типу A(H3N2), виділених в Україні в епідемічному сезоні 2011 - 2012 років. Використано методи: real-time RT-PCR, робота з культурою клітин MDCK-siat, секвенування і філогенетичний аналіз. Проаналізовано генетичні сегменти HA і NA українських вірусів грипу A(H3N2), виділених у епідсезоні 2011 - 2012 рр., та побудовано відповідні філогенетичні дерева методом об'єднання найближчих сусідів (Neighbor-Joining) з використанням моделі Kimura 2-parameter. Статистичну оцінку філогенетичного аналізу проведено із застосуванням методу бутстреп-аналізу (Bootstrap). Проаналізовано генетичну подібність досліджуваних ізолятів до вакцинного штаму та вірусів, виділених у світі. Детально проаналізовано всі генетичні групи кластера Victoria/208, куди увійшли виділені ізоляти. Описано ключові мутації в амінокислотних послідовностях HA і NA. Виявлено множинні шляхи заносу епідемічних вірусів грипу A(H3N2) в сезоні 2011 - 2012 рр. в Україну. Мутації в гемаглютиніні українських ізолятів знаходились у високоваріабельних ділянках і не були пов'язані зі зміною властивостей вірусів. Аналіз амінокислотних послідовностей NА показав відсутність мутацій E119V, E119V+I222V, R292K і N294S, з якими асоціюють появу резистентності до озельтамівіру та занамівіру.

Вивчено клінічно-епідеміологічні особливості перебігу гострих респіраторних захворювань за умов епідемії грипу A (H1N1). Результати аналізу свідчать, що всі діти мали типові симптоми респіраторних інфекцій. Найтяжчий перебіг респіраторних захворювань був у дітей до трьох років, дітей з анеміями, хронічними вогнищами інфекції, на тлі органічного ураження ЦНС.

В Україні грип та інші гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються найбільш розповсюдженою інфекційною патологією. Аналіз статистичних даних з використанням методів математичного моделювання може стати вдалою спробою розуміння наслідків впливу заходів імунопрофілактики грипу на захворюваність пневмонією, як ускладнення, що ним спричинене. Мета роботи - створення математичної моделі оптимального забезпечення грипозними вакцинами як інструменту прогнозування попередженої кількості пневмоній, що виникають як ускладнення після перенесеного грипу. Запропоновано математичну модель, яка чітко відображала б кореляційний зв'язок між пневмонією, грипом, ГРВІ та хронічними бронхітами та слугувала підходом до розв'язання задачі максимізації кількості попереджених випадків захворювання на пневмонію після перенесеного грипу за допомогою вакцинації. На основі статистичних даних визначено параметри запропонованої оптимізаційної моделі забезпечення населення України вакцинами проти грипу за умов обмеженого бюджету. Наведено приклад її використання та показано, що лише 1 млн грн, витрачений на програму імунізації та розподілений раціонально між регіонами країни, надає змогу запобігти близько п'яти тисячам випадків пневмонії в Україні. Висновки: розроблена модель може стати першим кроком у створенні експертної системи оцінки наслідків програм імунізації вакцинами проти грипу, що може бути використано організаторами та експертами охорони здоров'я різних рівнів.

Мета роботи - зробити філогенетичний аналіз генів гемаглютиніну (HA) і нейрамінідази (NA) вірусів грипу А (H3N2), що були поширені в Житомирській області під час епідемічного сезону 2013 - 2014 рр. і порівняти їх з тими, що циркулювали у світі. Лабораторну діагностику здійснювали за допомогою ПЛР у реальному часі (real-time RT-PCR). Проведено секвенування та філогенетичний аналіз. В епідемічному сезоні 2013 - 2014 рр. вперше було зроблено секвенування генів HA та NA вірусів грипу A (H3N2), виділених з клінічного матеріалу хворих з Житомирської області та у подальшому увійшли до бази даних вірусів грипу з усього світу (GISAID). Висновки: Житомирські ізоляти розташувались поряд з українським ізолятом з Харкова, а серед світових поряд з ізолятами з Німеччини, Румунії, Італії. У послідовностях генів гемаглютиніну було виявлено заміщення I214T. Виділені ізоляти в епідемічному сезоні 2013 - 2014 рр. мали високу генетичну спорідненість (99 %) до вірусів, що знаходяться в групі на філогенетичному дереві, тому що мають синонімічне заміщення. Житомирські ізоляти розташувались у домінуючій групі в світі 3С групи 3 генетичного кластеру A/Victoria/208 і були подібними до вакцинного штаму A/Texas/50/2012. У послідовностях генів нейрамінідази суттєвих заміщень виявлено не було. Житомирські ізоляти, як і багато українських та світових ізолятів виявились подібними до референс-штаму A/AthensGR/112/2012, ніж до більш нових референс-вірусів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412 + Р194.311-395

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Епідеміологія грипу

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі результатів аналізу історій хвороб та патоморфологічних досліджень 140-ка померлих під час епідемії грипу A/H1N1/Каліфорнія/04/09 в Україні з використанням даних епідеміологічного моніторування ситуації визначено найважливіші складові цього досвіду для оптимізації медико-соціальних заходів під час подібних епідемій.

Острые респираторные вирусные заболевания - наиболее распространенная патология, в структуре которой на грипп приходится 12 - 15 %. Цель исследования - выявление клинико-параклинических особенностей гриппа A (H1N1) в эпидсезоне 2015 - 2016 гг. у детей Харьковского региона Украины. Этиология заболевания устанавливалась путем выявления в смывах из носоглотки РНК вирусов гриппа (полимеразная цепная реакция). Большую часть заболевших составили городские дети первых 10-ти лет жизни; источник инфекции - родители. У трети пациентов заболевание протекало в тяжелой форме, у половины имелись осложнения (гипертермические судороги, пневмонии). Клиническая картина заболевания характеризовалась симптомами интоксикации, гипертермией, дыхательной недостаточностью, катаральным, судорожным, геморрагическим синдромами. Катаральный синдром проявлялся в виде отделяемого из носа (скудного слизистого), кашля (малопродуктивного, со слизистой мокротой), гиперемии зева, жесткого дыхания, хрипов в легких. При наличии пневмонии часто отмечались признаки дыхательной недостаточности. Изредка наблюдались признаки геморрагического синдрома (петехиальная сыпь, прожилки крови в отделяемом из носа, мокроте). У половины больных изменения периферической крови характеризовались лейкопенией с лимфоцитозом, при вовлечении в патологический процесс бактериальной флоры - нейтрофильным лейкоцитозом; у трети - анемией. В клиническом анализе мочи у половины больных - признаки токсического раздражения паренхимы почек. В половине случаев отмечались изменения острофазовых показателей крови, в трети - протеинограммы. Бактериологические исследования обнаруживали активацию вторичной бактериальной флоры. Инструментальные методы подтверждали наличие интоксикационного синдрома (паренхиматозная реакция печени, селезенки; синусовая тахикардия, нарушение реполяризации миокарда желудочков). Выводы: основную группу заболевших составили городские дети первых 10-ти лет жизни; источник инфекции - родители. У трети пациентов заболевание протекало в тяжелой форме, у половины - с осложнениями. Клиническая картина заболевания характеризовалась симптомами интоксикации, гипертермией, дыхательной недостаточностью, катаральным, судорожным, геморрагическим синдромами, активацией вторичной бактериальной флоры.