Изложены основные положения о структуре и функции иммунной системы. Представлены современные данные о первичных и вторичных иммунодефицитах, аутоиммунных и аллергических заболеваниях (синдроме хронической усталости, системной красной волчанке, тяжелой миастении, рассеянном множественном склерозе, ревматоидном артрите, бронхиальной астме, анафилактическом шоке, поллинозе, рините, крапивнице, а также ангионевротическом отеке). Проанализировано влияние ингаляционных кортикостереоидов на функцию клеток-мишеней в дыхательных путях.

Висвітлено найважливіші питання будови та функції імунної системи людини, її взаємозв'язок з іншими регуляторними й ефекторними системами організму. Досліджено розвиток системи імунітету на різних етапах онтогенезу, особливості її функціонування за умов впливу різноманітних, у тому числі антропогенних, факторів середовища. Викладено основні принципи оцінки функціонального стану імунної системи. Наведено типи імунопатологічних реакцій та їх роль у патогенезі інфекційного процесу, пухлинного росту, автоімунних захворювань тощо. Розглянуто етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування різних захворювань. Проаналізовано сучасні аспекти імунофармакології.

Монография содержит информацию об участии липидов и свободно-радикальных продуктов в регуляции иммунного ответа, образовании защитных и повреждающих факторов, формировании иммунопатологических состояний. Отражены современные тенденции относительно взглядов на медиаторную роль жирных кислот и холестерина в передаче сигналов из внешней среды в ядро и цитоплазму, в образовании липидного "якоря" у белковых молекул. Изложена концепция о конкурентном действии в организме двух семейств жирных кислот - омега-6 и омега-3, их роли в иммунорегуляции, воспалительной реакции, антимикробной защите, развитии атеросклероза, сердечно-сосудистой патологии. Охарактеризовано влияние окислительного процесса на иммунологическую реактивность организма. Уделено внимание проблеме иммуносупрессивного действия антиоксидантов.

Проаналізовано вплив тканинних регуляторних пептидів, виділених з нирок, тимуса, підшлункової залози на функціональний стан мембран та процеси апоптозу лімфоїдних клітин. Висвітлено роль тканинних пептидів у регуляції імунної системи, описано механізми їх взаємодії. Визначено перспективи використання препаратів тканинних пептидів для корекції функціональної активності та процесів апоптозу імуноцитів.

Проанализировано влияние тканевых регуляторных пептидов, выделенных с почек, тимуса, поджелудочной железы на функциональное состояние мембран и процессы апоптоза лимфоидных клеток. Освещена роль тканевых пептидов в регуляции иммунной системы, описаны механизмы их взаимодействия. Определены перспективы применения препаратов тканевых пептидов для коррекции функциональной активности и процессов апоптоза иммуноцитов.

Описано систему антиоксидантного захисту та процеси ліпопероксидації у тварин з різною резистентністю до гіпоксії за умов зміни функціонального стану NO-ергічної ланки регуляції та введення адрено- і холіноблокаторів. Проаналізовано імуномодулювальний вплив N-стеароїлетаноламіну в опромінених щурів. Проведено порівняльну оцінку значущості імунофлюоресцентного методу та цитотоксичного тесту у визначенні наявності сперми у змішаних плямах. Розкрито кореляційний взаємозв'язок між клітинними показниками та факторами гуморального імунітету у жінок з непліддям. Визначено стан гіпофізарно-надниркової системи у доношених та недоношених дітей, що народились від матерів з дефіцитною анемією, стан енергетичного метаболізму у хворих на хронічний калькульозний холецистит на тлі хронічної патології печінки, стан перекисного окиснення ліпідів та системи антиоксидантного захисту у жінок хворих на хронічний сальпінгоофорит. Надано оцінку ефективності нових біологічно активних харчових домішок у медичній реабілітації хворих на вірусні гепатити, наведено клініко-патогенетичне обгрунтування застосування антралю під час лікування хронічних гепатитів у жінок. Висвітлено сучасні принципи лікування раку тіла матки. Викладено деякі аспекти епідеміології та етіопатогенезу хронічних запальних захворювань геніталій у жінок. Розглянуто вплив антралю на рівень циклічних нуклеотидів та простагландинів під час лікування жінок з загостренням хронічного запалення геніталій.

Описана система антиоксидантной защиты и процессы липопероксидации в животных с разной резистентностью к гипоксии в условиях изменения функционального состояния NO-эргичного звена регуляции и введения адрено- и холиноблокаторов. Проанализировано имуномодулирующее влияние N-стеароилетаноламина в облученных крыс. Приведена сравнительная оценка значительности иммунофлюоресцентного метода и цитотоксического теста в определении наличия спермы в смешанных пятнах. Раскрыта корреляционная взаимосвязь между клеточными показателями и факторами гуморального иммунитета у женщин с бесплодием. Определено состояние гипофизарно-сверхпочечной системы в недоношенных детей, рожденных от матерей с дефицитной анемией, состояние энергетического метаболизма в больных на хронический калькулезный холецистит на фоне хронической патологии печени, состояние перекисного окисления липидов и системы антиоксидантной защиты у женщин, больных на хронический сальпингоофорит. Приведена оценка эффективности новых биологически активных пищевых примесей в медицинской реабилитации больных на вирусные гепатиты, а также клинико-патогенетическое обоснование применения антраля при лечении хронических гепатитов у женщин. Освещены современные принципы лечения рака тела матки. Изложены некоторые аспекты эпидемиологии и этиопатогенеза хронических воспалительных заболеваний гениталий у женщин. Рассмотрено влияние антраля на уровень циклических нуклеотидов и простагландинов при лечении женщин с обострением хронического восполения гениталий.

Ключ. слова: цукровий діабет, антиінсулінові антитіла, твердофазний імуноферментний аналіз, радіоімунний аналіз
Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.325.3

Рубрики:

Імунохімія

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено влияние блокаторов циклооксигеназного и липоксигеназного путей метаболизма арахидоновой кислоты - индометацина и нордигидрогуаяретовой кислоты (НДГК) соответственно на развитие гуморального иммунного ответа у мышей линии СВА на гетероантиген - эритроциты барана (ЭБ), процесс формирования антигениндуцированных (толерогенной дозой ЭБ) Т-супрессоров (АИТс), и их функциональную активность. Иммунный ответ оценивали по количеству антителообразующих клеток в селезенке мышей. Функциональную активность АИТс определяли в системе адоптивного переноса по интенсивности подавления иммунного ответа у мышей-реципиентов. Установлено, что оба блокатора оказывают преимущественно стимулирующий эффект на иммунный ответ, более выраженный при применении НДГК, и зависящий от фазы иммунного ответа. Стимуляция иммунного ответа связана с угнетением формирования АИТс и снижением их функциональной активности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.325.3

Рубрики:

Імунохімія

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.325.3

Рубрики:

Імунохімія

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Вивчено особливості змін імунологічної реактивності організму та стану клітинних мембран лімфоцитів у разі застосування лімфоцитарних кейлонів, отриманих з різних популяцій лімфоцитів і кейлонів, що мають фазову клітинну специфічність. Розроблено новий напрямок - визначення стану лімфоцитарної кейлонної системи у нормі та за різних захворювань організму для інтегральної диференціації ступеня ушкодження різних ланок імунної системи та її потенційних можливостей, що необхідно для діагностики, імунокорекції та профілактики. Висвітлено новий метод визначення ступеня тяжкості гострої променевої хвороби та стану імунної системи у разі інших захворювань. Встановлено, що лімфоцитарні кейлони мають фазову та вузьку клітинну специфічність.Обгрунтовано можливість використання кейлонів як природних антиоксидантів. Запропоновано використовувати лімфоцитарні кейлони як діагностичні препарати для оцінки порушень імунної системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.325.3

Рубрики:

Імунохімія

Шифр НБУВ: РА333002 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено нові дані щодо стану фібронектину (ФН) і біологічної активності його окремих фрагментів. З'ясовано підвищення ступеня деградації плазмового ФН за гострого (ГЗП) та хронічного запальних процесів (ХЗП) у сполучній тканині у порівнянні з нормою. Знайдено загальні закономірності деградації ФН за умов запального процесу, зокрема появу фрагментів 120 кДа, та відмінності у спектрі фрагментів плазмового ФН, що є характерними для стадії запального процесу та його тривалості, тобто підвищення частоти виявлення фрагментів 140 - 100 і 19 - 15 кДа на стадії альтерації ГЗП, підвищення кількості фрагментів 95 - 90 кДа на стадії ексудації ГЗП і нормалізація стану ФН, а також зникнення його низькомолекулярних форм на стадії репарації ГЗП. Доведено, що фрагменти ФН, які утворюються за запальних процесів у сполучній тканині, здатні специфічно зв'язуватися з імуноглобулінами та включатися до імунних комплексів. Відзначено, що у разі ХЗП збільшується імуноглобулін-зв'язувальна активність окремих фрагментів ФН, особливо його низькомолекулярних форм (35 - 15 кДа). Показано, що зі збільшенням віку людини спостерігається підвищення ступеня деградації вільного ФН на стадії альтерації ГЗП, підвищення частоти виявлення високо- (175 - 160 кДа) і середньомолекулярних фрагментів (140 - 130 кДа) вільного ФН і підвищення ступеня деградації зв'язаного з IgG ФН, поява фрагментів 35 - 15 кДа за умов ХЗП. Доведено наявність впливу нефракціонованого та низькомолекулярного гепарину на ступінь фрагментованості вільного та зв'язаного з імуноглобулінами ФН за ГЗП у сполучній тканині, що розширює уявлення про біохімічні

Дослідженням стану клітинного та гуморального імунітету під час прееклампсії, визначено, що вона супроводжується змінами в системі перекисного окиснення ліпідів, які поряд з порушеннями в імунній системі обумовлюють перебіг патологічного процесу.

Встановлено, що поліреактивні імуноглобуліни, які здатні неспецифічно взаємодіяти з різними антигенами, відрізняються від поліреактивних "натуральних" антитіл, що також зв'язуються неспецифічно з різноманітними антигенами, в тому числі з власними. Основною відмінністю між ними є те, що поліреактивні "натуральні" антитіла взаємодіють з гідрофільними епітопами, а поліреактивні імуноглобуліни - майже виключно з гідрофобними. Це можна розглядати як новий вид взаємодії між імуноглобулінами та білковими антигенами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*725.111.3*74*72 + Р252.325.3

Рубрики:

Загальна зоологія

Імунохімія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.325.3

Рубрики:

Імунохімія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*74*727 + Р252.325.3

Рубрики:

Загальна зоологія

Імунохімія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено іммобілізацію IgG та анті-IgG людини за допомогою поліелектролітів. Цей метод порівняно з тим, що базується на використанні глутарового альдегіду як біфункціонального реагенту. Додатково імунні компоненти було орієнтовано в об'єм розчинника за допомогою їх іммобілізації на поверхню з попередньо нанесеним шаром білка А. Для реєстрації імунної реакції використано методи поверхневого плазмонного резонансу (ППР) та планарної інтерферометрії. Показано, що у випадку використання поліелектролітів чутливість імунного аналізу може досягати ЗО та 1 нг/мл для імунного сенсора на основі ППР та планарного інтерферометра відповідно.