У разі вроджених вад серця (ВВС) порушення внутрішньосерцевої гемодінаміки викликають ускладнення в малому колі кровообігу і формують патологічний стан функції зовнішнього дихання. Мета дослідження - вивчити функцію зовнішнього дихання у прооперованих хворих дорослого віку у віддалений період після хірургічної корекції ВВС та взаємозв'язок цих змін з показниками допплерехокардіографії. Обстежено 85 прооперованих пацієнтів, середній вік - 30 років. Хворі з ВВС були розподілені на 6 груп залежно від анатомічних особливостей вад. Усім пацієнтам проведено дослідження функції зовнішнього дихання та допплерехокардіографію. Порушення функції зовнішнього дихання виявлено у 47,7 % прооперованих пацієнтів. В усіх групах хворих були знижені показники життєвої ємкості легень. Ехокардіографічні ознаки легеневої гіпертензії зустрічались у кожного 5-го пацієнта, а самі високі показники - в групі з дефектами перегородок. Висновки: найбільший відсоток порушень функції зовнішнього дихання, переважно за змішаним типом виявлений у групах хворих з тетрадою Фалло та коарктацією аорти, ознаки легеневої гіпертензії - у пацієнтів з ДМПП та ДМШП.

Мета роботи - визначити, чи залежать зміни у функціональному стані чутливих рецепторів бронхів у дітей, що виникають під впливом тютюнового диму, від функціональної активності щитоподібної залози (ЩЗ). Обстежено 74 дитини з різним функціональним станом ЩЗ (еутиреоїдний, гіпотиреоїдний, гіпертиреоїдний стан) і різним статусом курця. Проведено інгаляційні бронхопровокаційні тести з ацетилхоліном, з неізотонічним подразником - дистильованою водою, з фізичним навантаженням. Встановлено, що зміни у функціональному стані чутливих рецепторів бронхів (осморецепторів слизової оболонки, холінорецепторів), що виникають під дією тютюнового диму у дітей, які активно чи пасивно зазнають його впливу, не залежать від рівнів основних тиреоїдних гормонів (тиреотропного гормона, тироксину, трийодтироніну) у сироватці крові.

Проблема паління - актуальна на сьогодні для близько 1,2 млрд осіб в усьому світі, а від хвороб, спричинених палінням, у світі щороку помирають близько 6 млн. осіб. Проблемі поширення паління у юному віці присвячено багато наукових праць. На жаль, вперше за останні роки в Україні зросла кількість курців серед підлітків 14 - 17 років. Мета дослідження - оцінка поширення паління серед студентів першого курсу медичного факультету ІФНМУ. Обстежено 74 студенти першого курсу шляхом анонімного анкетування. З метою дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) використовували пікфлоуметрію за допомогою пікфлоуметра. За результатами дослідження встановлено, що серед чоловічої статі курців було 40,6 %, а серед жіночої - 7,1 %. Причому з віком відсоток курців у двох групах зростав. Також встановлено, що кількість студентів чоловічої статі, що мають зниження показників ФЗД за даними пікової швидкості видиху, серед курців є більшою в середньому на 13,0 %, ніж в осіб, що не палять. Серед жінок, що не палять, нормальний показник за даними пікфлоуметрії встановлено у 40,7 % 17-річних і 50,0 % 18-річних студентів. Відсутність репрезентативних даних не надала можливості провести аналогічний аналіз серед дівчат-курців. Проаналізувавши отримані дані, зроблено висновок, що у віці 17 - 18 років (досягнення повноліття) кількість курців серед чоловіків зростає в 1,52 разу, а серед жінок - у 2,53 разу. За даними пікфлоуметрії паління може бути одним із факторів, що негативно впливає на функцію легень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*693.23 + Е70*733.23 + Р252.721

Рубрики:

Біологія людини

Порушення зовнішнього дихання

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - исследовать влияние функции внешнего дыхания на качество жизни кардиохирургических пациентов в начале стационарной программы физической терапии. В исследовании приняли участие 106 пациентов, которых госпитализировали для проведения кардиохирургического вмешательства. Пациентов поделили на две группы в соответствии со значениями индекса Тиффно. Исследование функции внешнего дыхания выполнено с помощью спирографа Spirodoc MIR и программного обеспечения Winspiro PRO. Оценка качества жизни проведена с использованием международного стандартизированного опросника Health Status Survey (SF-36). В ходе исследования функции внешнего дыхания у кардиохирургических пациентов установлено: у 18 % обследованных показатели индекса Тиффно были меньше 70 %. Эти пациенты характеризовалась достоверно более низкими показателями жизненной емкости легких, форсированной жизненной емкости легких (экспираторной и инспираторной), пиковой скорости форсированного выдоха, средней скоростью форсированного выдоха на уровне 25 - 75 % от форсированной жизненной емкости легких. Сравнение показателей качества жизни показало отсутствие статистических различий между группами пациентов, которые сформированы в соответствии с уровнем индекса Тиффно, во всех доменах качества жизни. Эти результаты подтверждают первоочередность влияния состояния сердечно-сосудистой системы на показатели качества жизни кардиохирургических пациентов. Функциональный класс NYHA имел ряд корреляционных связей с показателями качества жизни почти всех доменов. Показатели функции внешнего дыхания имели слабые связи с доменами качества жизни. Среди всех доменов качества жизни статистические показатели домена. Роль физических проблем в ограничении жизнедеятельности были самыми низкими в обеих группах пациентов. Лучшие показатели получены в домене Социальное функционирование. Выводы: снижение показателей функции внешнего дыхания не влияет на качество жизни кардиохирургических пациентов. Возможным объяснением этого может быть то, что снижение индекса Тиффно не было достаточно большим или критическим в группе пациентов со сниженными показателями этого индекса, а также наличие более существенного влияния кардиологических показателей на качество жизни.

Із використанням гістологічного, електронномікроскопічного, біохімічного методів дослідження проведено вивчення морфофункціональних змін у легенях при експериментальній гострій нирковій недостатності для обґрунтування шляхів їх корекції. Встановлено, що гостра ниркова недостатність супроводжується розвитком дистрофічно-деструктивних змін компонентів респіраторного відділу легень, інтенсифікацією процесів ліпопероксидації та ендогенної інтоксикації протягом 24 - 72 годин дослідження. Доведено, що застосування "Ліпіну" сприяє значному покращенню структури респіраторного відділу легень, зменшенню процесів ліпопероксидації та ендогенної інтоксикації впродовж перших 24 годин дослідження.