Установлено, что при введении лабораторным животным препарата "ЭФА-2" развивался экспериментальный генерализованный ДВС-синдром, при котором на фоне абсолютного нейтрофилеза, в циркулирующих нейтрофильных лейкоцитах значительно уменьшалось количество первичных лизосом и одновременно в сыворотке крови повышалась активность лизосомальной маркерной энзима-кислой фосфатазы, наряду с выраженными при этом изменениями в системе гемостаза и характерными морфологическими изменениями внутренних органов. При уменьшении в циркуляции количества нейтрофилов на 40-50, в результате угнетения гранулоцитопоэза миелосаном в системе гемостаза животных не наблюдается развитие изменений, характеризующих реализацию ДВС-синдрома и соответствующих морфологических изменений. Сделан вывод о возможном патогенетическом участии циркулирующих нейтрофилов в реализации в организме генерализованного ДВС-синдрома.

Розглянуто питання лікувального і профілактичного застосування стандартного і низькомолекулярних гепаринів. Наведено характеристику стандартного і низькомолекулярних гепаринів (беміпарину, інногепу, клексану, кліварину, моноемболексу, норміфло, флюксуму, фрагміну, фракгії, фраксипарину), описано особливості їх призначення в різних ділянках інтерністики і хірургії, акушерстві та гінекології. Висвітлено проблему тромбофілії та гепаринотерапії в терапевтичній та "інвазивній" нефрології (відділеннях гемодіалізу і трансплантації нирки) і перспективи майбутнього впровадження гепариноїдів та синтетичних глікозаміногліканів - нових поколінь антикоагулянтів. Проаналізовано сучасні відомості про різні низькомолекулярні гепарини, описано їх переваги над стандартним гепарином.

Рассмотрены вопросы лечебного и профилактического применения стандартного и низкомолекулярных гепаринов. Приведена характеристика стандартного и низкомолекулярных гепаринов (бемипарина, инногепа, клексана, кливарина, моно-эмболекса, нормифло, флюксума, фрагмина, фракгии, фраксипарина), описаны особенности их назначения в различных участках интернистики и хирургии, акушерстве и гинекологии. Освещены проблема тромбофилии и гепаринотерапии в терапевтической и "инвазивной" нефрологии (отделениях гемодиализа и трансплантации почки) и перспективы будущего внедрения гепариноидов, синтетических гликозаменогликанов - новых поколений антикоагулянтов. Проанализированы современные сведения о различных низкомолекулярных гепаринах, описаны их преимущества над стандартным гепарином.

Висвітлено особливості фармакокінетики та фармакодинаміки гемостатичних препаратів, які застосовують у лікуванні пацієнтів з гемокоагуляційними порушеннями. Обгрунтовано необхідність індивідуального контролю за призначенням гемостатичних та інфузійних препаратів для покращання прогнозу основного захворювання.

In the article the date about pharmakinetic and pharmacodynamic the main gemostatics medicines for the treatmen haemorrhagic disorders are considered. On the bases of the clinical criteria determid the using of blad components and the new drags for the treatmen of the hemorrhagic disorders.

Численні клінічні дослідження дозволили інтерпретувати гіперкоагуляційний синдром (ГКС) як коагулопатію з певними клінічними та лабораторними ознаками прискореного згортання крові за відсутності утворення тромбів. Провідну роль у виявленні його особливостей має дослідження різних показників згортання крові. Під час лікування ГКС потрібно враховувати його форму та причини. Загальним терапевтичним принципом є застосування різних комбінацій низькомолекулярних гепаринів, непрямих антикоагулянтів, антиагрегантів, алпростадилу, нікотинової кислоти.

Досліджено локалізацію на молекулі активатора плазміногену неферментної дії - стрептокінази - ділянок зв'язування плазміногену та епітопів антистрептокіназних антитіл людини. Встановлено існування одинадцяти ділянок первинної структури молекули стрептокінази зі спорідненістю до плазміногену (Thr43-Ala82, Asn113-Thr126, Gln133-Vall58, Thr163-Leu188, Ala203-Ser222, Gln239-Ile264, Tyr275-Len294, Thr315-Leu340, Thr361-Arg372, Asn377-Glu392, Tyr397-Asn410). За допомогою різних методичних підходів доведено взаємодію послідовності Thr361-Arg372 C-кінцевого домену молекули стрептокінази з ділянкою Val709-Glu724 плазміногену. Обгрунтовано припущення, що вказана взаємодія є необхідною у формуванні активаторного комплексу. Виявлено одинадцять лінійних епітопів антистрепокіназних антитіл людини на молекулі стрептокінази, десять з яких перекривалися з ділянками зв'язування плазміногену на стрептокіназі. Три з них (Thr43-Met70, Thr193-Ser222 та Ser379-Thr390) були доступними у комплексі плазміноген-стрептокіназа, що свідчить про відсутність взаємодії молекули плазміногену з наведеними ділянками. Ймовірно, що сайт-спрямована заміна амінокислот цих послідовностей може знизити імуногенність стрептокінази без впливу на її активність. Решта послідовностей перебувала в області міжмолекулярного контакту, що вказує на їх можливу участь в утворенні активаторного комплексу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення технічних аспектів і аналітичної якості різних методів визначення активності АТ III та процесів хроматографічного очищення тромбіну та антитромбіну III (АТ III) на силохромних сорбентах з сульфополісахаридними лігандами. Порівняльними дослідженнями експериментально перевірено реагенти та процедуру тестів, скориговано причини можливих похибок, що стало підставою для створення набору для визначення активності АТ III коагулометричним методом за негайною інгібіторною дією. Даний набір відзначається аналітичною надійністю, точністю, відтворюваністю та порівняльністю результатів, специфічністю, гепаринозалежністю та технічною простотою. Застосування набору в клінічній лабораторній практиці серед основних коагулологічних тестів довело його діагностичну інформативність щодо виявлення дефіциту АТ III. Отримано очищений тромбін методом афінної хроматографії на силохромних сорбентах з іммобілізованим гепарином та фурцелараном, який використано як реагент для гемостазіологічних досліджень. Вивчено процеси сорбції та десорбції АТ III на силохромних сорбентах з полісахаридними лігандами. Розроблено технологічну схему виділення на гепарин-Е-силохромі очищеного, пастеризованого, ліофільно висушеного препарату АТ III. Препарат має специфічну активність 3,5 +- 0,2 од./мг, стерильний, апірогенний, нетоксичний, зберігає активність за +(4 +- 2) °C протягом 18 міс.

  Скачати повний текст

Проведен анализ ассортимента отечественных и зарубежных гемостатических лекарственных средств, которые способствуют коагуляции крови, представленных на фармацевтическом рынке Украины. Определена доля отечественных препаратов в общей структуре исследуемых гемостатиков. Доказана необходимость создания отечественных препаратов десмопрессина и факторов свертывания крови.

Використання сорбентів, створених на основі високодисперсного кремнезему (ВДК), є якісно новим і перспективним засобом припинення кровотеч. Результати дослідження гемостатичної дії ВДК при поверхневих ушкодженнях надали підстави для його практичного використання в хірургії. Механізми активації системи гемостазу під дією ВДК ще не з'ясовано. Визначено його вплив на процес активації окремих факторів системи зсідання крові з метою з'ясування механізму зупинки кровотечі під дією сорбенту. Активацію окремих факторів зсідання крові визначали за допомогою хромогенних субстратів. Показано здатність ВДК пришвидшувати активацію в плазмі крові факторів внутрішнього та зовнішнього шляхів зсідання крові під дією реагенту "Активований частковий тромбопластиновий час" та тромбопластину. З використанням специфічних активаторів з отрути змій визначено мішень його дії, якою є фактор Х системи зсідання крові. Пришвидшення активації останнього відбувається, імовірно, через залучення активованих на поверхні сорбенту факторів внутрішнього шляху зсідання крові. Одержані результати є важливими для з'ясування механізму дії ВДК на пришвидшення процесу зсідання крові.

Проведено маркетинговий аналіз українського фармацевтичного ринку антикоагулянтів непрямої дії. Виявлено основні країни-імпортери та фірми-виробники препаратів досліджуваної групи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.773

Рубрики:

Засоби, які впливають на зсідання крові

Шифр НБУВ: Ж28227 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.2-641.9:Г127.236 + Р281.773-2

Рубрики:

Загальна зоологія

Засоби, які впливають на зсідання крові

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены биохимические аспекты несоответствия современной тромболитической терапии механизму фибринолиза. Использование активаторов плазминогена в качестве тромболитических препаратов предполагает дефицит в крови тканевого активатора (t-PA). Уровень свободного плазминогена в крови изначально является высоким и считается достаточным для обеспечения тромболизиса. В то же время тромболитическая терапия активаторами плазминогена, в том числе и наиболее физиологичным из них - t-PA, сопровождается системными осложнениями, не во всех случаях обеспечивает реперфузию и исключает реокклюзию. Еще одной особенностью терапии t-PA является введение его в крайне высоких, нефизиологических дозах, исключающих, по-видимому, антикоагуляционную функцию системы протеина С. Тромболитическая терапия, таким образом, противоречит механизму фибринолиза, в соответствии с которым требуются несоизмеримо меньшие концентрации t-PA в крови, обеспечивающие физиологический лизис фибрина без системных осложнений. С позиции механизма физиологического процесса рассмотрены конкретные проявления несоответствия тромболитической терапии указанному механизму, а также ряд вопросов, связанных с причинами возникновения системных осложнений, невозможностью до 25 % случаев доведения терапии до реканализации или предотвращения возникновения реокклюзии при лечении применяющимися тромболитическими препаратами.

В огляді представлено аналіз сучасного стану проблеми інгібіторів тромбіну. Наведено структуру та властивості двох типів низькомолекулярних інгібіторів: сполук, молекули яких мають електрофільні групи, що здатні взаємодіяти з Ser-195 тромбіну (пептидил-хлорметил-кетони, альдегіди, кетометиленові сполуки, похідні борної та фосфорної кислот), та інгібітори, що цих груп не мають і є зворотними конкурентними інгібіторами тромбіну. Розглянуто також методи модифікації структури природних інгібіторів та створення нових пептидоміметиків. Обговорюються перспективи використання цих сполук для профілактики та лікування різних тромбоемболічних патологій.

Методами класичної пептидної хімії синтезовано серію метилових ефірів стереоізомерних дипептидів, що мають послідовність амінокислот Tyr-Arg і Arg-Tyr. Вивчення їх реакційної здатності відносно до тромбіну та трипсину показало, що кінетичні параметри гідролізу стереоізомерних сполук цими ферментами суттєво відрізняються. Випробування синтезованих пептидів на виявлення ними анальгетичного ефекту та інгібування реакції розщеплення фібриногену тромбіном, а також процесу полімеризації фібрин-мономера показало, що біологічна їх активність залежить від структури пептидів та конфігурації амінокислотних залишків, що входять до їх складу.

Розглянуто будову та властивості основних фізіологічних (гепарин, антитромбін III, кофактор II гепарину) та нефізіологічних (гірудин, тромбінсполучні аптамери, циклотеонаміди) природних інгібіторів тромбіну, а також їхніх фрагментів та синтетичних аналогів (гіруген, гірулоги, гірунорми, пентасахариди, макроциклічні alpha-кетоаміди). За даними доклінічних та клінічних досліджень обговорюються молекулярні механізми взаємодії цих сполук із тромбіном, а також їхня антикоагулянтна активність. Встановлено, що природні інгібітори тромбіну, синтетичні фрагменти їх та аналоги є перспективними для профілактики і лікування різноманітних тромбоемболічних захворювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р352 + Р281.773

Рубрики:

Лікарська терапія

Засоби, які впливають на зсідання крові

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.773

Рубрики:

Засоби, які впливають на зсідання крові

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ