Індекс рубрикатора НБУВ: Р341.231 + Р281.703-1

Рубрики:

Головний біль як симптом

Анельгезувальні, жарознижувальні та протизапальні засоби

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Головний біль напруження (ГБН) - найбільш поширений у популяції тип головного болю (ГБ). Деякі дослідження показали, що м'язове напруження значно зростає із збільшенням частоти ГБН, болючість м'язів може зростати під час нападів ГБ, м'язове напруження значно зростає із збільшенням частоти ГБН. Висловлено припущення, що безперервний ноцицептивний внесок периферичних міофасціальних структур може викликати центральну сенсибілізацію і, можливо, хронізацію головного болю. Мета дослідження - вивчення особливостей больового синдрому у пацієнтів з епізодичним і хронічним головним болем напруження. Було обстежено 108 пацієнтів (55 чоловіків, 53 жінки) з діагнозами "частий епізодичний головний біль напруження" (ЕГБН) (група I, n = 64) та "хронічний головний біль напруження" (ХГБН) (група II, n = 44). Проведено клініко-неврологічне обстеження, пальпацію перикраніальних і шийних м'язів з обох боків з вирахуванням числа болючості перикраніальних м'язів (ЧБПМ) і числа болючості м'язів шиї (ЧБМШ) для кожного пацієнта та їх середнє значення в групі. Для оцінки суб'єктивної вираженості болю використовувався метод візуальної аналогової шкали (ВАШ), для якісної характеристики болю - больовий опитувальник Мак-Гілла. Пацієнти обстежених груп за інтенсивністю ГБ за ВАШ суттєво не відрізнялися, показник був у межах помірного з тенденцією до більш вираженого в групі II. В обох групах за пальпації перикраніальних і шийних м'язів з обох боків болючість у разі пальпації переважно була в межах від слабкої до помірної, крім трапецієподібного та ремінного м'язів голови, де болючість мала характер від помірної до вираженої. У групі I у порівнянні з групою II виявлено вірогідне перевищення показників ЧБПМ та ЧБМШ зліва, ЧБПМ справа і не відзначено відмінностей між ЧБМШ групи I і II справа. У пацієнтів з ЕГБН вираженість м'язової болючості знижувалася з віком, були вищими показники, що описують сенсорні та психоемоційні характеристики болю, виявлено позитивний кореляційний зв'язок між болючістю перикраніальних м'язів та інтенсивністю й частотою ГБ на місяць. У пацієнтів із ХГБН виявлено кореляційні зв'язки між інтенсивністю, середньою тривалістю ГБ за місяць і сенсорними та психоемоційними характеристиками болю, що може свідчити про залучення центральних і периферичних ноцицептивних механізмів у патогенез хронічного ГБН. Висновки: наявність м'язової болючості, сенсорні та психоемоційні характеристики болю необхідно враховувати під час планування лікувальних і реабілітаційних стратегій, що буде перешкоджати прогресуванню та хронізації ГБ і сприяти підвищенню якості життя пацієнтів.

Обстежено 112 вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу загрозливого переривання вагітності (ЗПВ) в лікарнях Луганської області, з них 48 жінок мали статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Контрольну групу становили 64 вагітні з необтяженим анамнезом із фізіологічним перебігом вагітності аналогічного гестаційного терміну. Поширеність головного болю напруження (ГБН) серед вагітних із ЗПВ, які мають статус ВПО, виявлена у 3,2 раза, мігрені - у 3,3 раза частіше порівняно зі здоровими вагітними і становила 35,42 і 10,41 % відповідно. Інтенсивність ГБН за ВАШ в основній групі була достовірно вищою. Зазначено статистично значущий кореляційний зв'язок між сенсорними та афективними характеристиками головного болю та показником ВАШ в основній групі, у пацієнтів з ГБН - з показником особистісної тривожності. Тривожні розлади наявні у 8,7 раза частіше і становлять 83,3 %. Показники реактивної та особистісної тривожності достовірно перевищують аналогічні дані здорових вагітних. Антенатальне вивчення показників тривожності, проявів головного болю у вагітних зі статусом ВПО та симптомами ЗПВ дозволить індивідуалізувати підхід до ведення і в разі потреби своєчасно розробити коригувальні та реабілітаційні заходи, які будуть зумовлювати сприятливе завершення вагітності і позитивно впливати на здоров'я матері та її потомства.

Актуальність. Головний біль напруження (ГБН) - найпоширеніший у популяції тип головного болю, що виникає майже у 80 % населення. Недавній аналіз тягаря різних форм ГБ показав, що ступінь дезадаптації і соціально-економічних збитків, пов'язаних із ГБН, більше, ніж при мігрені. Мета дослідження - вивчити характеристики ноцицептивного флексорного рефлексу (НФР) у пацієнтів з головним болем напруження. Матеріали та методи. Обстежено 108 пацієнтів (55 чоловіків, 53 жінки, медіана віку: Ме (Q1-Q3) = 40,50 (31,00-49,75) року), із діагнозами: "частий епізодичний головний біль напруження" (ЕГБН) (група I, n = 64) та "хронічний головний біль напруження" (ХГБН) (група II, n = 44). Проведено клініко-неврологічне обстеження; для оцінки суб'єктивної вираженості болю використано метод візуальної аналогової шкали (ВАШ), для якісної характеристики болю - больовий опитувальник Мак-Гілла; визначено НФР (поріг болю (ПБ), поріг рефлексу (ПР), співвідношення "поріг болю/поріг рефлексу" (ПБ/ПР)). Результати. Щодо інтенсивності ГБ за ВАШ, то пацієнти суттєво не відрізнялися, показник був у межах помірного. Показник ПБ у групі I становив Ме (Q1 - Q3) = 7,6 ( 6,03 - 9,55), у групі II - 7,25 (5,93 - 8,20), у групі здорових досліджуваних - 8,95 (8,1 - 9,6) мА. Показник ПР становив 9,6 (8,03 - 10,68) мА, 8,80 (7,05 - 10,65) і 10,3 (9,78 - 11,1) мА відповідно. Співвідношення ПБ/ПР - 0,85 (0,76 - 0,94), 0,80 (0,76 - 0,86) і 0,88 (0,81 - 0,91) відповідно. Виявлено вірогідне зниження в групі I показника ПР, у групі II - показників ПБ та співвідношення ПБ/ПР порівняно з групою здорових досліджуваних, відмінностей за цими показниками між пацієнтами груп I і II, групи I і контрольної групи не виявлено. В групі I виявлено статистично значущий негативний кореляційний зв'язок між показником ПБ та ранговим індексом болю (РіБ) для сенсорної шкали (r = -0,721, р = 0,008), показником ПР та РіБ для сенсорної шкали (r = -0,624, р = 0,03), показником ПБ/ПР та інтенсивністю болю за евалюативною шкалою (r = -0,817, р = 0,001). Висновки: порівняно зі здоровими досліджуваними пацієнти з ЕГБН мають вірогідно нижчі значення показника ПР, хворі з ХГБН - показників ПБ та співвідношення ПБ/ПР. Для оцінки функціональної активності ноцицептивної та антиноцицептивної систем, виявлення схильності до хронізації ГБ доцільно використовувати методику визначення НФР.

Теоретично узагальнено та клінічно обгрунтовано напрями щодо уточнення патогенетичних механізмів хронічного головного болю напруги (ХГБН) і посттравматичного головного болю (ПТГБ), їх діагностики та лікування. Виявлено парадоксальну реакцію судин головного мозку у пацієнтів з ХГБН і ПТГБ, яка виражалася в зміненій реакції судин на гіперкапнію і / або гіпокапнію і проявлялась у вигляді зниження або недостатнього підвищення швидкісних показників у відповідь на навантажувальні проби. Виявлено, що коефіцієнти реактивності на гіперкапнічне та гіпокапнічне навантаження у хворих обох груп були нижче, ніж у пацієнтів контрольної групи. Одержано дані під час порівняльного оцінювання змін якості життя при первинних і вторинних головних болях. Виявлено, що найбільш суттєві зміни показників якості життя визначаються за шкалами інтенсивності болю, життєвої активності, емоційного функціонування, соціального функціонування. Запропоновано клініко-патогенетичне обгрунтування медикаментозних і немедикаментозних лікувальних заходів під час ХГБН і ХПТГБ.

Актуальність. Головний біль напруження (ГБН) - найпоширеніший у популяції тип головного болю, що виникає майже у 80 % населення. Недавній аналіз тягаря різних форм ГБ показав, що ступінь дезадаптації і соціально-економічних збитків, пов'язаних із ГБН, більше, ніж при мігрені. Мета дослідження - вивчити характеристики ноцицептивного флексорного рефлексу (НФР) у пацієнтів з головним болем напруження. Матеріали та методи. Обстежено 108 пацієнтів (55 чоловіків, 53 жінки, медіана віку: Ме (Q1-Q3) = 40,50 (31,00-49,75) року), із діагнозами: "частий епізодичний головний біль напруження" (ЕГБН) (група I, n = 64) та "хронічний головний біль напруження" (ХГБН) (група II, n = 44). Проведено клініко-неврологічне обстеження; для оцінки суб'єктивної вираженості болю використано метод візуальної аналогової шкали (ВАШ), для якісної характеристики болю - больовий опитувальник Мак-Гілла; визначено НФР (поріг болю (ПБ), поріг рефлексу (ПР), співвідношення "поріг болю/поріг рефлексу" (ПБ/ПР)). Результати. Щодо інтенсивності ГБ за ВАШ, то пацієнти суттєво не відрізнялися, показник був у межах помірного. Показник ПБ у групі I становив Ме (Q1 - Q3) = 7,6 ( 6,03 - 9,55), у групі II - 7,25 (5,93 - 8,20), у групі здорових досліджуваних - 8,95 (8,1 - 9,6) мА. Показник ПР становив 9,6 (8,03 - 10,68) мА, 8,80 (7,05 - 10,65) і 10,3 (9,78 - 11,1) мА відповідно. Співвідношення ПБ/ПР - 0,85 (0,76 - 0,94), 0,80 (0,76 - 0,86) і 0,88 (0,81 - 0,91) відповідно. Виявлено вірогідне зниження в групі I показника ПР, у групі II - показників ПБ та співвідношення ПБ/ПР порівняно з групою здорових досліджуваних, відмінностей за цими показниками між пацієнтами груп I і II, групи I і контрольної групи не виявлено. В групі I виявлено статистично значущий негативний кореляційний зв'язок між показником ПБ та ранговим індексом болю (РіБ) для сенсорної шкали (r = -0,721, р = 0,008), показником ПР та РіБ для сенсорної шкали (r = -0,624, р = 0,03), показником ПБ/ПР та інтенсивністю болю за евалюативною шкалою (r = -0,817, р = 0,001). Висновки: порівняно зі здоровими досліджуваними пацієнти з ЕГБН мають вірогідно нижчі значення показника ПР, хворі з ХГБН - показників ПБ та співвідношення ПБ/ПР. Для оцінки функціональної активності ноцицептивної та антиноцицептивної систем, виявлення схильності до хронізації ГБ доцільно використовувати методику визначення НФР.

Розглянуто удосконалення діагностики та ефективності патогенетично-обумовленого лікування пацієнтів з головним болем напруги (ГБН) та мігренню (М), поєднаних із м’язовою болючістю на шийному та перікраніальному рівнях, шляхом вивчення клінічних, психометричних та нейрофізіологічних показників. Проведено комплексну клініко-неврологічну, психометричну, нейрофізіологічну оцінку 139 пацієнтів з ГБН та М, поєднаних із м’язовою болючістю на шийному та перікраніальному рівнях, та 30-ти здорових випробовуваних. Поглиблено уявлення про особливості формування хронічного больового синдрому при ГБН та М, поєднаних із м’язовою болючістю на шийному та перікраніальному рівнях, проведено комплексну оцінку значущості та встановлено характер і щільність взаємозв'язків між клініко-неврологічними, психометричними та нейрофізіологічними характеристиками ГБН та М, поєднаних із м’язовою болючістю на шийному та перікраніальному рівнях. На підставі результатів нейрофізіологічного дослідження з використанням ноцицептивного флексорного рефлексу (НФР) як індикатора стану ноцицептивних і антиноцицептивних систем, а також предиктора ефективності лікування, отримано нові дані щодо участі міогенного компоненту в патогенетичних механізмах розвитку ГБН та М. З прогностичною метою для визначення ризиків хронізації ГБН і М розроблено класифікаційну дискримінантну систему рівнянь. Показано необхідність визначення психоемоційного статусу та доведено ефективність використання препаратів групи трициклічних антидепресантів для профілактичного лікування пацієнтів з хронічними ГБН та М. Визначено значимість м’язової болючості у пацієнтів з ГБН та М та доведено необхідність включення м’яких технік мануальної терапії в комплексне профілактичне лікування. На підставі отриманих даних розроблено алгоритм обстеження, діагностики та планування превентивної терапії в осіб із ГБН та М в залежності від психоемоційного стану та наявності м’язової болючості на шийному та перікраніальному рівнях.