Представлены результаты анализа взаимного влияния каналов на формирование входных сигналов по методу многозонной пульсометрии. Отмечено, что для применения в многозонной пульсометрии перспективным является устройство, сочетающее установку преобразователей в резиновых сильфонах и механическое регулирование их прижима к телу человека.

Рассмотрены оптические датчики пульсового сигнала. Предложены способы повышения их точности.

Предложено устройство съема и хранения сигналов пульсовой волны с применением микроконтроллера.

З метою визначення вікових особливостей змін значень показників добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), їх порівняння з даними його одноразового клінічного вимірювання та визначення ролі системної та інтракардіальної гемодинаміки в забезпеченні певного рівня артеріального тиску (АТ) обстежено 227 практично здорових людей віком 20 - 97 років. Виявлено, що з віком зменшується кількість осіб з оптимальним АТ. У старечому віці ця група перестає бути кількісно переважаючою за рахунок зростання кількості осіб з високим нормальним АТ. Метод ДМАТ у порівнянні з традиційним одноразовим вимірюванням АТ є діагностично більш чутливим і прогностично значущим для виявлення серед практично здорових людей осіб з потенціальними гіпертензивними тенденціями. Встановлено, що з віком зростає кількість здорових осіб з надмірним нічним зниженням АТ (як систoлічного АТ (САТ), так і діастолічного АТ), рівень АТ у межах класифікаційної норми не пов'язаний з будь-яким переважаючим типом гемодинаміки. Вікове збільшення САТ і пульсового АТ тісно пов'язане зі зростанням жорсткості великих артеріальних судин.

Наведено опис інформаційно-діагностичної системи "ViStA Med" автоматизованої обробки сигналів артеріального тиску добового моніторування та результати її практичного застосування для постановки діагнозу однієї з десяти форм артеріальної гіпертензії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р343.31

Рубрики:

Вимірювання кров'яного тиску

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено принципи забезпечення перешкодостійкості непрямих вимірювань осцилометричним способом, що здійснюється за несприятливих умов. Запропоновано вводити опорний канал реєстрації пульсового сигналу з подальшою спільною кореляційно-спектральною обробкою цього сигналу разом з основним сигналом, що реєструються на органі з манжетою. Наведено нові методики експериментальної оцінки точності та перешкодостійкості вимірювачів артеріального тиску без застосування прямого інвазивного методу.

Досліджено питання підвищення достовірності контролю пульсацій артеріального тиску (ПАТ). Створено нові прилади та методи обробки даних сигналів. Запропоновано модель руху елементів шкіряного покриву під дією ПАТ, на базі якої розглянуто динамічні характеристики приймачів ПАТ типу "воронка" та оклюзійну манжету. Проаналізовано динамічні характеристики пневмотракту передачі ПАТ, розроблено активний приймач та компенсаційний пневмотракт. Модифіковано коливальну систему з кварцовим резонатором, модульованим міжелектродним зазором і коригувальним елементом, здобуто аналітичні вирази, які визначають її параметри, оптимальне значення коригувального елемента, що лінеаризує характеристику перетворення. Вперше запропоновано спектральний метод визначення контурно-часових діагностичних параметрів і наведено модель ділянок артеріального русла у вигляді поліноміальних і цифрових фільтрів. Розроблено та практично реалізовано вимірювальний канал ПАТ і багатоканальну систему пульсометричних досліджень.

Розроблено методологічні аспекти синхронної реєстрації з поверхні тіла внутрішнього руху в організмі людини за допомогою об'єднаних в одному конструктиві системи перетворювачів та створено пристрої з практично незалежними каналами. Створено моделі елементів та процесів взаємодії у біотехнічній системі пульсової діагностики за канонами східної медицини під час встановлення зовнішніх умов та синхронної реєстрації сигналів. Визначено закономірності взаємодії з біооб'єктом та між каналами багатоканальних пристроїв для пульсометрії, де визначальну роль відіграє контакт елементів закріплення з м'якими тканинами організму людини. Синтезовано нову структуру пристрою для багатоканальної пульсометрії, обгрунтовано вимоги до метрологічних характеристик та антропометричних показників первинних перетворювачів і каналів.

Запропоновано модель процесу добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) на базі одновимірних неперервних марківських ланцюгів, що дозволяє визначити сталі та кусково-сталі оцінки функцій інтенсивності переходів між станами, аналітичні співвідношення для функцій ризику знаходження процесу у певному стані, ймовірнісні характеристики функціонування процесу за умов стаціонарності та момент часу входу процесу в зону стаціонарності. Запропоновано як показники ДМАТ використовувати оцінки функцій інтенсивності переходу між станами та коефіцієнти аналітичних співвідношень до функцій ризику знаходження АТ і пульсу у певних зонах контролю. Розроблено метод, який поєднує ланцюги Маркова та штучні нейронні мережі в системі ДМАТ і дозволяє на підставі результатів математичного моделювання здійснити класифікацію хвороб відносно діагнозів та кластеризацію пацієнтів з метою формування уточнених діагнозів. Розроблено методику дослідження й аналізу варіабельності АТ та пульсу з використанням нововведених показників ДМАТ, за якою сформовано рекомендації щодо класифікації діагнозів, на яких базуються прийняття рішень медичним фахівцям.

Описаны особенности работы и применения цифрового оптоэлектронного сенсора при регистрации пульсовой волны. Показана возможность регистрации пульса датчиком по двум разным физическим проявлениям - по изменению объема кровенаполнения в тканях (плетизмографии) и по колебаниям стенок артерий (сфигмографии). Приведены результаты экспериментальных исследований.

Основою методики оцінки індивідуальної норми артеріального тиску (AT) є визначення шкали гомеостатичного діапазону реакцій механізмів адаптації у кожного індивідуума, з якою потім порівнювали тестові значення даного параметра. Для побудови шкали застосовували усереднені величини середньодинамічного AT, одержані під час його добового моніторування і за умов виконання велоергометрії. Спосіб порівняння досліджуваних значень AT з даною шкалою дозволив проводити донозологічну діагностику не тільки гіпертензивних, але й гіпотензивних розладів в окремого добровольця.

Проанализирован современый пульсоксиметр, рассмотрены возможные погрешности прибора и факторы, влияющие на точность измерения. Предложен метод повышения точности измеряемых величин.

Запропоновано нові підходи та параметри оцінки серцево-судинної системи в процесі процедури вимірювання артеріального тиску електронним вимірювачем тиску ВАТ41-2. Вони є інформативними та перспективними напрямками для експрес-діагностики, добового моніторингу, спостереженні ефективності лікування та наукових дослідженнях. Розраховано кореляцію для оцінки ступеня взаємодії між різними показниками серцево-судинної системи та показано її актуальність. Розглянутий напрямок потребує більш глибокого вивчення та інтерпретації одержуваних показників.

Описан разработанный прибор для неинвазивного измерения мгновенных значений давления крови на стенки сосудов и пульсовой волны.

Описано природу пульсових процесів у серцево-судинній системі та їх використання для визначення параметрів гемодинаміки. Представлено інформаційно-вимірювальний комплекс, який реалізує методику пульсової діагностики.

Проведено дослідження поліноміальної моделі механічного імпедансу ділянки променевої артерії. Побудовано функціональну залежність жорсткості судини від її довжини і діаметра. Показано вплив пульсового тиску пацієнта на жорсткість артерії.

Проанализированы методы измерения давления и достижения высокой чувствительности измерения. Рассмотрен фонендоскопический метод измерения давления потока крови на стенки кровеносных сосудов.

Представлен новый метод классификации гемодинамических состояний c применением алгоритма интеллектуального анализа данных (машина опорных векторов) к медицинским измерениям артериального давления (АД). Коэффициенты линейной регрессии параметров АД (регрессионная модель гемодинамики) являются основой для составления шаблонов информации - библиотеки образцов кровообращения пациентов с известными гемодинамическими состояниями (артериальная гипертензия, гипотензия или нормотензия), которые используются для построения и обучения классификатора на основе машины опорных векторов. После предъявления классификатору вектора характерных особенностей АД тестируемого пациента, координаты которого представляют собой набор коэффициентов линейной регрессии систолического, диастолического и пульсового давления, происходит сравнение его с библиотекой образцов, по результатам которого дается заключение о гемодинамическом состоянии пациента. Объективной характеристикой гармоничного кровообращения является соблюдение требования о нахождении вектора характерных особенностей в определенных границах. Нарушение этого условия означает патологическое изменение гемодинамики сердечно-сосудистой системы, свойственное артериальной гипертензии, гипотензии или клинически латентным гемодинамическим нарушениям, которые характеризуются дисбалансом сердечной и сосудистой составляющих, обеспечивающих циркуляцию крови.

Розробка інформаційних технічних систем медичного призначення надає змогу інтенсифікувати процедуру діагностики, прогнозувати та аутентифікувати стан людини, створює можливість проведення комп'ютерних модельних та імітаційних експериментів. Розглянуто основні критерії класифікації пульсограм із встановленням причин їх обмеженої дієвості для аналізу тривалих часових послідовностей.