Представлены около 900 эхограмм, полученных при ультразвуковом обследовании большинства органов человека - магистральных артерий шеи и конечностей, сосудов брюшной полости, глаз, щитовидной железы, молочных желез, желчевыводящей системы, печени, селезенки, поджелудочной железы, надпочечников, почек и мочевого пузыря, предстательной железы и семенных пузырьков, органов мошонки, матки и придатков, мозга плода и новорожденных. На эхограммах отражены нормальное ультразвуковое изображение исследуемых органов и их наиболее часто встречающиеся патологии. Большое внимание уделено допплерографии кровотока.

Количественно проанализирована проблема динамической фокусировки ультразвукового зондирующего пучка в широкополосных медицинских эхоскопах в случае, когда средняя частота эхо-сигнала уменьшается со временем в соответствии с глубиной зондирования. Наметившийся переход к таким эхоскопам - новая веха в совершенствовании УЗ диагностики. Приведен пример расчета параметров динамической фокусировки и динамического частотного сканирования в случае линейного сканирования пучка.

Книга отечественного и американских авторов - практическое руководство по эхокардиографии. В ней представлены все виды эхокардиографии - одно- и двухмерная, Допплер, чреспищеводная, трехмерная. Подробно освещены вопросы определения систолической и диастолической функции желудочков сердца, диагностики ишемической болезни сердца, приобретенных и врожденных пороков, кардиомиопатии, системных заболеваний, болезни аорты. Большое внимание уделено чреспищеводной и трехмерной эхокардиографии, особенностям эхокардиографии после пересадки сердца. Подробно рассматриваются вопросы эхокардиографии и болезни сердца у пожилых.

Розроблено й апробовано нову методику оцінки механіко-міцнісних властивостей міокарда та великих судин системи кровообігу за допомогою ехокардіографічних параметрів, створено комп'ютерну базу даних. Запропоновано методику визначення здатності здорової людини до виконання заданих обсягів спеціальних видів робіт та подальшого відновлення її фізичного стану на підставі аналізу показників енергетики кровообігу. Наведено визначення деяких фізичних величин, що характеризують механічні властивості міокарда. Встановлено діагностичну інформативність енергетичних показників та показників гемодинаміки, індексів іригації та величини градієнта модуля пружності. Представлено структурно-функціональну характеристику органів серцево-судинної системи, що утворюють велике коло кровообігу.

Разработана и апробирована новая методика оценки механических и прочностных свойств миокарда и больших сосудов системы кровообращения с помощью эхокардиографических параметров, создана компьютерная база данных. Предложена методика определения возможностей здорового человека к выполнению заданных объемов специальных видов работ и дальнейшего восстановления его физического состояния на основе анализа показателей энергетики кровообращения. Приведено определения некоторых физических величин, характеризующих механические свойства миокарда. Установлена диагностическая информативность энергетических показателей и показателей гемодинамики, индексов ирригации и величины градиента модуля упругости. Представлена структурно-функциональная характеристика органов сердечно-сосудистой системы, образующих большой круг кровообращения.

Розглянуто актуальну задачу аналізу текстури ультразвукових ехограм з метою виявлення патологій внутрішніх органів людини. Наведено результати аналізу та класифікації найбільш популярних методів аналізу текстури, виявлено їх основні переваги та недоліки. Розроблено новий метод аналізу текстури, що відрізняється від існуючих комплексним вирішенням задачі урахування кутів повороту текстур ультразвукових знімків відносно меж зображення та задачі вибору розмірів вікна для обробки текстури. Виконано теоретичні й експериментальні дослідження текстурних ознак з метою вибору тих, які здатні забезпечити ефективну роботу розробленого методу текстурного аналізу ультразвукових ехограм. Наведено результати експериментів дослідження роздільної здатності ознак різницевої гістограми другого порядку, а також енергії мікротекстури Лоза. Зроблено висновок, що для аналізу текстури доцільно використовувати ознаки різницевої гістограми другого порядку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р343.376

Рубрики:

Ехокардіографія

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены подходы восстановления эталонных траекторий ЭКГ с помощью преобразования сигнала в комплексную плоскость, что значительно повышает качество съема и обработки электрокардиограмм. Большое разнообразие форм реальных ЭКГ, изменение амплитудно-временных параметров однотипных фрагментов сильно затрудняют обработку информационных сигналов и требуют применение очень сложных алгоритмов. Рассмотрен метод обработки ЭКГ в комплексной плоскости. Предложено в дальнейшем, для оценки эталонного фрагмента ЭКГ использовать методы обработки изображений, в частности применять контурную согласованную фильтрацию.

Ехокардіографія (використання ультразвуку для дослідження серця) - це безпечна, потужна, неінвазивна й безболісна техніка. З моменту свого клінічного введення в 80-х роках ХХ ст. інтраопераційна черезстравохідна ехокардіографія (ЧСЕхоКГ) стала одним з найбільших досягнень сучасної анестезіології. Мета роботи - всебічний огляд інтраопераційного використання ЧСЕхоКГ у кардіохірургії. Ця напівінвазивна техніка дозволяє здійснювати пряму й швидку візуалізацію структурної анатомії серця й великих судин, а також оцінювати гемодинаміку й функціональний стан серцево-судинної системи. Черезстравохідна ехокардіографія інтраопераційно спочатку застосовувалася для оцінки систолічної функції лівого шлуночка, але за останні два десятиліття клінічне застосування ЧСЕхоКГ значно розширилось і зараз включає: оцінку діастолічної функції, оцінку патології і функції мітрального й аортального клапанів, виявлення залишкових внутрішньосерцевих дефектів і шунтів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів і оцінку висхідної аорти. Отже, черезстравохідна ехокардіографія - це безпечне обстеження з низьким рівнем ризику, що використовувалося протягом декількох десятиліть в інтра- й післяопераційному періодах у кардіохірургії. Метод перевершує інші способи серцево-судинного моніторингу завдяки наданню детальної анатомічної й фізіологічної інформації в реальному часі. Черезстравохідна ехокардіографія здатна забезпечити дані, що впливають на хірургічну тактику й анестезію, а також дозволяють виконати негайну оцінку хірургічних результатів. Основні обмеження щодо його повсякденного використання пов'язані з вартістю обладнання й необхідністю професійної підготовки. Анасезіолог розширює свою роль у періопераційній медицині, надаючи життєво необхідну клінічну інформацію для анестезіологічної процедури. З огляду на всі переваги, наведені в статті, і з урахуванням низького ризику автори підтверджують нинішні рекомендації щодо використання інтраопераційної ЧСЕхоКГ у кардіохірургічних пацієнтів.

Нині трансторакальна ехокардіографія є потужним і гнучким інструментом, який забезпечує якісне лікування пацієнтів з кардіоваскулярними захворюваннями. Розвиток нових технологій і збільшення кількості ехокардіографічних розрахунків потребує уніфікованого підходу до дослідження та презентації одержаних даних. Щоденна практика демонструє значну варіабельність ехокардіографічних протоколів, які використовують у різних лікувальних закладах. Ці розбіжності ускладнюють інтерпретацію одержаних даних. У 1980 р. Американське товариство з ехокардографії (ASE) опублікувало перші рекомендації з проведення ехокардіографічного дослідження. Пізніше було запропоновано нові ультразвукові методи (безперервнохвильова, імпульсна, тканинна допплерографія, стрес-ехокардіографія, крізьстравохідна ехокардіографія, контрастне дослідження, технологія відстеження міток) і ехокардіографія стала ще складнішою. В 2011 р. експертами ASE були опубліковані детальні рекомендації щодо обладнання ехокардіографічної лабораторії, вимог до кваліфікації медичного персоналу, ретельного відбору хворих, протоколу дослідження і презентації результатів. У 2019 р. рекомендації щодо послідовності проведення ехокардіографії та одержання даних були запропоновані ASE для широкого використання. Інша організація - Європейська асоціація кардіоваскулярної візуалізації (EACVI) сфокусувала увагу на проблемі презентації даних. У 2017 р. EACVI опублікувала пропозиції експертів щодо стандартизації ехокардіографічного рапорту. Проаналізовано та пояснено значення показників стандартного протоколу для клінічної практики. Протокол включає оцінку розмірів та об'ємів камер серця разом із допплерівськими показниками гемодинаміки, які підтверджено та задокументовано в численних дослідженнях. Окрім ехокардіографічних даних, стандартний протокол містить ідентифікаційну інформацію про пацієнта, антропометричні дані, частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск та основні технічні характеристики ультразвукового сканера. Впровадження універсальної системи презентації результатів у рутинну практику сприятиме поліпшенню загальної якості надання медичної допомоги.

Количественная оценка полостей и функции сердца является наиболее частой задачей эхокардиографии (ЭхоКГ). Достаточно сложно переоценить важность стандартизации ЭхоКГ измерений, поскольку их результаты влияют на принятие клинических решений. В январе 2015 г. Американское эхокардиографическое общество совместно с Европейской ассоциацией по сердечно-сосудистой визуализации опубликовало обновление рекомендаций по количественной оценке структуры и функции камер сердца. С того момента были получены результаты новых исследований с использованием проспективных данных, на основании которых в конце февраля 2020 г. Британское общество эхокардиографии выпустило в свет новое руководство. Поставлена цель создания простого, легкого для повседневного использования руководства, которое поощряет целостность интерпретации измерений (ни одно число, по мнению ученых, не должно определять норму или патологию). Основываясь на этих данных, рассмотрена рациональная составляющая обновленных рекомендаций, акцентировано внимание на важных концептуальных изменениях в оценке структуры и функции сердца, предоставлена новая терминология для функции левого желудочка (ЛЖ) и размера левого предсердия, а также новый подход в оценке корня аорты, правого сердца и левого предсердия. Так, авторы руководства 2020 для получения корректного линейного размера ЛЖ рекомендуют производить запись изображения с парастернальной позиции по длинной оси ЛЖ в В-режиме. Согласно рекомендациям 2020, для получения размеров аорты рекомендуется выполнять запись изображения с парастернальной позиции по длинной оси в конце диастолы с помощью методики "от внутреннего края к внутреннему краю". При этом авторы добавляют: для ЭхоКГ лабораторий, использующих технику "от верхнего края до верхнего края", надо продолжить ее выполнение с целью соблюдения последовательности и преемственности.

У посібнику автори детально виклали принципи ехокардіографічної діагностики основних патологічних станів і клінічних ситуацій, які є причиною невідкладних станів у кардіології. На підставі власних спостережень з врахуванням багатого досвіду описані прояви інфаркту міокарда та його ускладнень, гострого розшарування аорти з його ана¬томічною класифікацією, інші варіанти гострого аортального синдрому, використання черезстравохідної методики. Розділ, присвячений тромбоемболії легеневої артерії, охо¬плює не лише її розпізнавання, а й значення ехокардіографії у виборі лікувальної такти¬ки і місце різних методів у диференціальній діагностиці. Розділи, присвячені розпізна¬ванню інфекційного ендокардиту, дисфункції клапанних протезів, ехокардіографічно- му пошуку причини інсульту і системної тромбоемболії, виявленню тампонади серця і кардіологічних наслідків тупої травми грудної клітки, містять інформативні ілюстрації і практичні рекомендації, а також охоплюють теоретичні питання, необхідні для кращого розуміння всієї повноти ехокардіографічної картини та її варіантів.