Рассмотрена возможность создания аппаратного комплекса иридодиагностики. Установлено наличие мешающего блика на радужной оболочке, рассмотрен метод устранения его влияния. По результатам работы предложено малогабаритное устройство с возможностью оцифровки изображения радужной оболочки глаза и передачи на компьютер для дальнейшей обработки.

The article presents obtained results on using remote infrared thermograph in medical practice in Ukraine. It was shown that appearance of domestic thermographs with matrix photoreceiver enhances considerably an area of their use. New results related to diagnosis of a patient's state were obtained. Taking into account that this method is harmless, not difficult to perform, allows carrying out diagnostics many times during treatment and appearance of a new type of thermographs with high temperature sensitivity, it is necessary to renew the use of remote infrared thermography in medical practice in Ukraine.

Розкрито роль допплерографії у визначенні злоякісності перебігу новоутворень додатків матки. Проведено порівняння діагностичних можливостей ультразвукових методів діагностики у вивченні атеросклеротичного ураження стінок периферичних артерій. Визначено роль ультразвукової діагностики в доклінічному виявленні раннього атеросклерозу у хворих на хронічну хворобу нирок. Наведено показники функції зовнішнього дихання в динаміці у дітей оперованих з приводу хвороби гіршпрунга. Проаналізовано роль маркерів запалення у формуванні ендотеліальної дисфункції й атеросклерозу екстракраніальних судин у хворин на гіпотиреоз.

Розглянуто можливість використання різних типів нерезонансно-збуджуваних п'єзоелементів для розширення частотної смуги пропускання п'єзоперетворювачів, що використовуються у приладах медичної ультразвукової діагностики. Представлено переваги використання нерівномірно-поляризованих та поверхнево-збуджуваних товстих п'єзоелементів у якості широкосмугових аперіодичних перетворювачів ультразвукових коливань.

Розкрито актуальні проблеми ультразвукової діагностики органів черевної порожинини, судинної системи, захворювань молочних, щитовидної та лімфатичних залоз, м'яких тканин і поверхневих органів. Розглянуто малоінвазивні втручання під контролем ультразвуку, питання регіональної анестезії, еластографії, телерадіології, а також санітарії в ультразвуковій діагностиці. Проаналізовано можливості використання ультрасонографії в діагностиці дегенеративного стенозу хребетного каналу. Висвітлено питання ультразвукової діагностики гострого апендициту за умов ургентної клініки. Визначено ультрасонографічні показники ниркової гемодинаміки у дітей з гострим пієлонефритом. Охарактеризовано ультрасонографічні ознаки ушкодження суглобового хряща у пацієнтів з гемофільною артропатією. Висвітлено роль ультрасонографії в процесі комплексного обстеження органів репродуктивної системи у жінок віком від 18 до 22-х років з порушеннями оваріально-менструального циклу. Проаналізовано кореляційні паралелі між вегетативним статусом і рівнем біліарних дисфункцій у хворих на хронічний вірусний гепатит C. Описано досвід використання зсувнохвильової еластографії в діагностиці раку молочної залози. Увагу приділено ультразвуковій діагностиці сіалоаденітів.

Увагу приділено вирішенню актуальної задачі синтезу ультразвукових широкосмугових п'єзоелектричних перетворювачів з такими параметрами та характеристиками, що дозволяють застосовувати їх у медичній діагностиці та терапії. Досліджено акустичні й електричні параметри п'єзоелектричного перетворювача, який працює в режимі випромінювання-прийому, одержано аналітичні співвідношення для розрахунку його передатних функцій. Запропоновано метод незалежного глобального пошуку для оптимізації параметрів п'єзоелектричного перетворювача, які забезпечують максимальну смугу пропускання. Досліджено можливість розширення смуги частот медичних діагностичних п'єзоперетворювачів шляхом збудження їх електричними імпульсами спеціальної форми. Розроблено експериментальний зразок широкосмугового терапевтичного випромінювача й експериментально досліджено частотні характеристики його електричних та акустичних параметрів.

Встановлено межі довірчих інтервалів і процентильного розмаху показників реовазограми (РВГ) гомілки у загальних, різних вікових і різних за соматотипом групах здорових юнаків і дівчат Поділля. Вивченно вікові, статеві та соматотипологічні особливості показників РВГ гомілки, а також особливості зв'язків між показниками РВГ гомілки та антропо-соматотипологічними параметрами. Доведено, що у дівчат чітка вікова залежність змін показників РВГ гомілки, а в юнаків - соматотипологічна. Вияви статевого диморфізму показників РВГ гомілки більш виражені між загальними та різними віковими групами юнаків і дівчат, ніж між відповідними групами за соматотипом. Встановлено виражені статеві розбіжності більшості статистично значущих зв'язків показників РВГ гомілки з показниками будови та розмірів тіла переважно за кількістю й силою. Обгрунтовано, що в юнаків найбільш часто показники РВГ гомілки мають множинні зв'язки з обхватними, поперечними й передньо-задніми розмірами тіла, а у дівчат - з обхватними, поздовжніми розмірами та товщиною шкірно-жирових складок.

Исследован вопрос о повышении эффективности измерения диагностических параметров кровеносной системы путем определения зависимости расхода крови и различных индексов кровотока от спектральных характеристик ультразвукового доплеровского отклика потоков крови. Показано, что мгновенная мощность доплеровского сигнала позволяет судить об изменении диаметра потока крови за кардиоцикл. На основании аналитических выражений для мгновенной мощности доплеровского сигнала, учитывающих фокусирование волн при произвольном соотношении между длительностью зондирующих импульсов и диаметром кровеносного сосуда, получены выражения для индексов Стюарта, Гослинга и Пурсело, а также расхода крови, определяемых в ультразвуковых доплеровских системах. Найденные выражения позволяют установить степень диагностической ценности новых предложенных индексов потоков крови и уточнить методику определения расхода крови в процессе ультразвуковых диагностических исследований.

Встановлено параметри, які значно впливають на якість ехозображення внутрішніх органів, а також досліджено ультразвуковий метод візуалізації за допомогою параметра петлі гістерезису (НР), яка характеризує місцевий в'язкопружний гістерезис біологічних тканин (БТ). Виявлено, що для параметра НР розпізнавання дегенерації тканини і її компонентів достатньо змін чутливості сканера. Зображення НР досліджено як спосіб для оцінювання деформації зображень різноманітної інформації про БТ в В-режимі, враховано зміни температури та вікові зміни БТ, для більш об'єктивного опису математичної моделі взаємодії ультразвуку з БТ. Швидкість проникнення молекул через мембрани істотно залежить від температури. Таку залежність розглянуто як наслідок необхідності подолання молекулою деякого потенційного бар'єру. В зазначеному випадку температура є функцією від частоти та інтенсивності ультразвуку, тому досліджено вплив температури на параметри якості зображення.

Висвітлено проблеми створення неінвазивних методів досліджень біологічних об'єктів. Обгрунтовано концепцію дослідження на основі процедур інфрачервоної термографії та транскутанної киснеметрії. Вивчено процеси теплопереносу як складову мікрогемодинаміки. Викладено прикладні аспекти досліджень з використанням апаратно-програмних засобів. Розглянуто комплексну технологію неінвазивних досліджень біологічних об'єктів.

В этом году отмечается 60-летие использования допплерографии в медицине. Сдвиг частоты волн (световых и звуковых) при отражении от движущегося источника был обнаружен в 1842 г. австрийским профессором математики и физики К. А. Допплером. Метод допплерографии стал неотъемлемой составляющей алгоритма обследования пациентов с заболеваниями сердечно-сосудистой системы, магистральных сосудов головы и шеи, конечностей, а также брюшной полости, забрюшинного пространства, малого таза, плода и новорожденного. В настоящее время практически все ультразвуковые приборы оснащены допплеровскими методиками, которые в зависимости от класса прибора позволяют эффективно оценить показатели кровотока как в магистральных, так и в мельчайших сосудах органов и тканей.

Розглянуто методичні аспекти проведення занять на циклах спеціалізації, передатестаційних і циклах тематичного вдосконалення лікарів за спеціальністю "Ультразвукова діагностика". Надано оцінку цілям і завданням післядипломного навчання фахівців на таких циклах. Розглянуто форми післядипломної освіти: лекції, семінари, практичні заняття, самостійна робота, контроль знань. Наведено характеристику всіх видів лекцій, семінарських і практичних занять, проведених на циклах, і показано розрахунок робочого часу (педагогічне навантаження) на них.

Методы ультразвуковой диагностики (УЗД) внедрены в клиническую практику и являются незаменимыми в диагностике заболеваний внуренних органов. С годами количество специалистов, занимающихся эхографией, увеличивайся. Как и в каждой профессии, у эхографистов есть определенные сложности, связанные с влиянием работы на состояние здоровья. Статистика показывает, что наиболее частыми у врачей УЗД являются жалобы на боли в спине, правом плечевом суставе и правой кисти. Наиболее распространенными проявлениями травмы у врачей УЗД являются синдром кистевого и кубитального тоннеля, эпикондилит локтя, плечевой капсулит и тендинит, деформации шеи и спины. Врачи УЗИ должны знать, какие положения тела во время работы способствуют возникновению мышечно-суставных болей, и должны вносить необходимые изменения в свою работу. Реализация возможностей для безопасной работы врачей УЗД, соблюдение гигиенических требований к условиям труда являются инвестицией в качественную диагностику пациентов и здоровья врачей в будущем.

В сучасній медицині термографія комплексно застосовується з іншими видами променевої діагностики. Точність діагностування залежить від температурної чутливості термографа та якості термографічного зображення, яке досягається, в тому числі, за рахунок вдосконалення програмного забезпечення. Над вдосконаленням програмного забезпечення працюють практично всі фахівці, які розробляють та використовують в своїй роботі термографічну діагностику. В роботі використовувався вітчизняний охолоджуваний матричний термограф з базовою тестовою програмою для тепловізійної системи "Thermo Visio". Розглянуто питання підвищення якості та розширення можливостей інтерпретації термографічних зображень, які включають: зниження впливу шумів, впливу пошкоджених пікселів, можливість виділення ділянок на термографічних зображеннях з мінімальною та максимальною температурою, отримання осцилографічних розподілів температури в заданих ділянках в реальних значеннях температур, визначення площі патологічної зони, отримання тривимірного зображення та розподілу температури по всій поверхні досліджуваного об'єкту. Розроблено спосіб визначення площі ураженої ділянки та отримання тривимірного зображення з можливістю вимірювати температуру по всій поверхні досліджуваного об'єкту, що значно розширює діагностичні можливості термографічних зображень. Робота з вдосконалення програмного забезпечення буде спрямована на подальше підвищення інформативності термографічних зображень. При виконанні термографічних досліджень біологічного об'єкту виникає потреба у визначенні площі ураженої ділянки, що має особливе значення під час операційних втручань. Впровадження результатів проведеної роботи дозволило підвищити рівень інформативності та якість термографічних зображень.

Теоретично та експериментально досліджено просторову роздільну здатність і точність вимірювань ультразвукової діагностичної системи за акустичної віддаленої пальпації (АВП) за допомогою сфокусованого ультразвуку високої інтенсивності (СУВІ). Запропоновано фізичну модель, яка описує особливості АВП з урахуванням віддаленого характеру ультразвукового доплерівського зондування локального руху м'яких тканин, що викликаний силою радіаційного тиску імпульсу СУВІ. Показано, що з урахуванням зроблених для спрощення припущень виводи моделі добре узгоджуються з результатами проведених експериментів щодо вимірювання величини переміщень під впливом СУВІ. Доведено, зокрема, нетривіальну залежність величини переміщень, що вимірюються доплерівським методом, від глибини зондування та ступеня фокусування падаючого та відбитого пучків хвиль. Експериментально досліджено поперечну роздільну здатність за АВП у випадку зондування неоднорідного за модулем Юнга середовища, а також вплив шуму та перешкод на точність вимірювань і роздільну здатність. Зроблено висновокте, що поперечна роздільна здатність за АВП визначається параметрами локальної області руху і може бути суттєво кращою, ніж власна роздільна здатність ультразвукової системи у разі В-режиму діагностики. Отримані результаті свідчать про перспективність АВП для моніторингу процесу термічної абляції м'яких тканин за допомогою СУВІ.

Теоретично та експериментально досліджено просторову роздільну здатність і точність вимірювань ультразвукової діагностичної системи за акустичної віддаленої пальпації (АВП) за допомогою сфокусованого ультразвуку високої інтенсивності (СУВІ). Запропоновано фізичну модель, яка описує особливості АВП з урахуванням віддаленого характеру ультразвукового доплерівського зондування локального руху м'яких тканин, що викликаний силою радіаційного тиску імпульсу СУВІ. Показано, що з урахуванням зроблених для спрощення припущень виводи моделі добре узгоджуються з результатами проведених експериментів щодо вимірювання величини переміщень під впливом СУВІ. Доведено, зокрема, нетривіальну залежність величини переміщень, що вимірюються доплерівським методом, від глибини зондування та ступеня фокусування падаючого та відбитого пучків хвиль. Експериментально досліджено поперечну роздільну здатність за АВП у випадку зондування неоднорідного за модулем Юнга середовища, а також вплив шуму та перешкод на точність вимірювань і роздільну здатність. Зроблено висновокте, що поперечна роздільна здатність за АВП визначається параметрами локальної області руху і може бути суттєво кращою, ніж власна роздільна здатність ультразвукової системи у разі В-режиму діагностики. Отримані результаті свідчать про перспективність АВП для моніторингу процесу термічної абляції м'яких тканин за допомогою СУВІ.

Вивчено фізичні процеси впливу ультразвукових хвиль на біологічні тканини. Показано, що відбиття і поглинання ультразвуку тканинами залежить від їх структури, властивостей і частоти ультразвукових коливань. Коефіцієнт поглинання ультразвуку суттєво змінюється у разі зміни структури і стану тканини у зв'язку з розвитком в ній патологічного процесу. Ультразвук за терапевтичного впливу на тканину викликає механічний, тепловий і фізико-хімічний ефекти, співвідношення між якими залежить від інтенсивності дії та зовнішніх умов. Встановлено, що сильне поглинання ультразвуку спостерігається на межі тканин, які мають різні акустичні властивості. Розглянуто механізми впливу ультразвукових хвиль на м'які біологічні тканини. На основі сонограм, одержаних в ультразвукових апаратах з використанням ефекту Допплера, проведено оцінку швидкості кровотоку в доброякісних пухлинах. Встановлено, що швидкість кровотоку в доброякісних новоутвореннях грудної залози має величину від 0,6 до 0,3 см/с (мінімальне значення) та від 3,0 до 10,6 см/с (максимальне значення). Доведено, що метод кольорового допплерівського картування в діагностиці новоутворень надає повністю достовірний результат у випадку кіст та малодостовірний результат за склерозуючого аденозу.