На підставі результатів досліджень, а також літературних даних визначено роль системи сурфактанта легенів в пато- та морфогенезі експериментального пневмоконіозу. Показано, що інгаляційна дія неорганічного пилу, яка призводить до активування системи сурфактанта з надлишковим нагромадженням поверхнево-активних речовин у легенях, має істотне значення в розвитку емфіземи. Активація процесів катаболізму супроводжується нагромадженням лізосполук, що сприяють розвитку дистрофічно-деструктивних і запальних змін, а також альвеолярних макрофагів, які посідають ключове місце у формуванні пневмоконіотичної гранулеми та розвитку осередкового пневмофіброзу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.432.55 + Р412.307

Рубрики:

Профілактика професійних отруєнь і уражень органічними барвниками

Пневмоконіози

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що протягом останніх років триває пошук нових підходів до первинної профілактики та прогнозування перебігу пневмоконіозу (ПК) у шахтарів вугільних шахт на підставі визначення біомаркерів, що зумовлюють механізми індивідуальної чутливості та резистентності до впливу вугільного пилу. Одними з кандидатів на роль біомаркерів спадкової схильності до ПК є гени глутатіон-S трансферази (GST). Співвідношення між нормальним (норма) та нульовим (0) алелями генів, що кодують глутатіон-S трансферази M1 (GSTM1) і T1 (GSTT1), вивчено у 138-ми здорових (контрольна група) та 112-ти хворих на ПК шахтарів зі стажем роботи під землею не менше 10-ти років. Наявність генів GSTM1 і GSTT1 визначено за допомогою мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції. Результати дослідження свідчать, що генотип GSTT1(0/0) не впливає на схильність до ПК. Нормальний генотип GSTM1 асоціювався з ризиком до розвитку ПК, тоді як генотипи GSTM1(0/0) і GSTM1(0/0), GSTT1(0/0) проявили себе як біомаркери резистентності до цього захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.506.1-4 + Р412.307

Рубрики:

Гігієна праці у вугільній промисловості

Пневмоконіози

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо визначення ефективності застосування методу респіросонографії, розробленого в Інституті гідромеханіки НАНУ, для діагностики пневмоконіозу (ПК) від впливу вугільного пилу, що є одним з найбільш розповсюджених захворювань у структурі професійної захворюваності в Україні. У ході обстеження 62-х хворих на ПК шахтарів у порівнянні з шахтарями без патології бронхолегеневої системи та здоровими особами виявлено суттєві відмінності у процесах генерації дихальних звуків у здорових людей і хворих на ПК. Зміни проявлялися статистично вірогідним зниженням відносного рівня дихальних звуків і відносної паузи між вдихом і видихом у групі хворих у порівнянні з групою контролю та здоровими особами. Визначено тенденцію до зниження діапазону дихальних звуків і тривалості дихального циклу у хворих у порівнянні з особами без патології бронхолегеневої системи. Метод респіросонографії рекомендовано застосовувати для діагностики ПК від впливу вугільного пилу у комплексі з іншими методиками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.434.55 + Р412.307-1

Рубрики:

Профілактика пневмоконіозів

Пневмоконіози

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Проаналізовано фактори, що впливають на пилові умови в шахтах та рівень захворюваності на пневмоконіоз, пиловий бронхіт, розглянуто питання удосконалювання заходів запобігання захворюванням гірників. Досліджено, що рівень захворюваності залежить від рівня концентрації пилу, об'єму видобутку вугілля та виходу з нього летких речовин. Розроблено метод розрахунку прогнозованих показників концентрації пилу у вугільних шахтах. Визначено гранично допустимі пилові навантаження на організм людини залежно від складності виконуваних робіт, виду, пилу і вмісту в ньому вільного діоксиду кремнію. Розглянуто метод розрахунку залишкової запиленості повітря в очисних вибоях на основі даних про умови виймання, гранулометричний склад зруйнованого вугілля та середніх значень ефективності знепилюючих заходів. Відзначено, що на сьогодні на більшості шахт неможливо досягти санітарних норм за пиловим фактором. Запропоновано організувати на шахтах контроль середньозмінної концентрації пилу на робочих місцях та ввести обрахування і облік пилових навантажень на органи дихання шахтарів з метою виключення перевищення допустимих навантажень. Розроблено галузевий стандарт з пилового контролю та інструкція з обліку пилових навантажень.

Вирішено актуальну проблему галузі охорони здоров'я за допомогою удосконаленої системи профілактики пневмоконіозу у шахтарів вугільних шахт України та на основі застосування сучасної системи діагностики захворювання. Досліджено умови праці у даних шахтах з визначенням концентрацій загального пилу, та його складових - респірабельної фракції пилу та кварцу в персональних пробах повітря, розкрито їх головну роль у розвитку пневмоконіозу. Визначено частоту та особливості клінічного перебігу захворювання у шахтарів, фактори ризику його розвитку. Проведено порівняльний аналіз і висвітлено ефективність методів функціональної діагностики (спірометрії, бодіплетізмографії та визначення дифузійної здатності альвеолярно-капілярної мембрани) для діагностики початкових ознак порушення бронхолегеневої функції у разі пневмоконіозу, викладено показники, що є біомаркерами патологічних змін. Запропоновано метод визначення дифузійної здатності альвеолярно-капілярної мембрани у пробі з фізичним навантаженням для діагностики початкових порушень легеневої функції. Досліджено залежність даної функції за пневмоконіозу від рентгенологічних змін. Визначено генетичні маркери ризику розвитку пневмоконіозу та обгрунтовано підходи щодо застосування молекулярно-генетичних методів дослідження для профілактики захворювання працівників за умов впливу пилу. Створено інтегративну систему діагностики пневмоконіозу на різних рівнях медико-санітарного обстеження працівників за даних умов.

Встановлено зростання частоти виникнення пневмоконіозів у гірників вугільних шахт, виявлено особливості клініко-функціональних порушень органік дихання у гірників із пневмоконіозом. Визначено, що у разі пневмоконіозу має місце вторинний імунодефіцит зі зменшенням кількості T- і B-лімфоцитів, їх субпопуляцій та NK-лімфоцитів, збільшення вмісту інтерлейкіну 6. За пневмоконіозу встановлено зменшення кількості нейтрофілів, які фагоцитують, і захоплених ними стафілококів. У хворих має місце збільшення рівнів імуноглобулінів A, M, G, а також циркулюючих імунних комплексів і титрів автоантитіл до усіх досліджених антигенів. Виявлено у хворих високий рівень таких оксидантів, як дієнові кон'югати та малоновий діальдегід, одночасно зі зниженням активності супероксиддисмутази й антиоксидантної активності плазми крові. Доведено ефективність комплексної реабілітації з використанням гіпербаричної оксигенації й альфа-ліпоєвої кислоти.

Вивчено концентрацію медіаторів клітинного імунітету інтердейкіну (IL) 6,10 за пневмоконіозі в експерименті. Виявлено порушення пуринового обміну у разі пневмоконіозу та вивчено їх вплив на імунопатогенез даного захворювання. Розроблено нову модель пневмоконіозу на щурах, яка подібна до захворювання, яке розвивається у гірників вугільних шахт. Розглянуто нові підходи до корекції порушень імунної системи та пуринового обміну в експерименті та виявлено позитивний вплив алопуринолу та преднізолону на дані показники.

Встановлено, що провідними факторами ризику розвитку силікозу у ливарників машинобудівних підприємств Харківщини є стаж роботи за умов підвищеної концентрації фіброгенного пилу більше 15-ти років, вік більше 50-ти років і тютюнопаління. Виявлено у хворих на силікоз у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) більш виражені клінічні ознаки та порушення стану бронхолегеневої системи. Доведено, що у хворих на силікоз відбувається підвищення рівню ендотелін (ЕТ) -1 і фібронектин (ФН). Встановлено зворотній взаємозв'язок між концентрацією маркерів ендотеліальної дисфункції та ступенем функціональних порушень бронхо-легеневої системи. Визначено прямий кореляційний зв'язок між ЕТ-1 та ФН за силікозу, особливо за його сполучення з АГ.

Сформована за клінічних умов електронна база звуків дихання верифікованих здорових і хворих на пневмоконіоз пацієнтів дозволила виявити і об'єктивізувати аускультативні ознаки, характерні для цього захворювання дихальної системи людини.

Увагу приділено проблемі пневмоконіозу. Узагальнено досвід вивчення проблеми діагностики та профілактики пневмоконіозу, у хронологічному порядку висвітлено історію вдосконалення класифікації захворювання залежно від зміни уявлень про його патогенез і клінічні ознаки. Наведено міжнародну класифікацію пневмоконіозу МОП 2000 р., яку прийнято в Україні, а також подано сучасну класифікацію комп'ютерно-томографічних ознак захворювання, розроблену в ДУ "Інститут медицини праці НАМН України". Значну увагу приділено вивченню генетичних маркерів щодо схильності до захворювань із застосуванням сучасних методів досліджень.

Розглянуто нові підходи до профілактичного обстеження працівників, які мають можливість захворіти на силікоз. Наведено класифікацію факторів впливу, які формують можливість виникнення хвороби. Досліджено впливовий баланс виявлених факторів. Запропоновано можливість ведення обліку впливу шкідливих факторів на організм працівника шляхом запровадження тестової карти. Запропоновано нову методику обрахунку шкідливого впливу та систему створення бази даних щодо виявлення можливого початку хвороби.

Одними з найпоширеніших професійних захворювань в Україні залишаються пневмоконіози від впливу різних видів пилу: щорічно діагностується близько 2000 нових випадків захворювання. Пневмоконіози діагностуються здебільшого на пізніх стадіях, коли приєднуються ускладнення, що призводять до розвитку дихальної недостатності, прогредієнтного перебігу патологічного процесу та інвалідизації постраждалих. Мета дослідження - удосконалити методи ранньої діагностики та профілактики пневмоконіозів. Обстежено 543 пацієнтів, хворих на пневмоконіоз від впливу вугільного пилу, та 187 осіб контрольної групи. Для вивчення стану здоровія працівників азбестоцементних підприємств обстежено 276 осіб основних професій, що підпадають під вплив пилу, що містить хризотиловий азбест. Дослідження включило проведення клінічного огляду з застосуванням інструментальних та лабораторних методів дослідження та математичною обробкою одержаних даних. Наведено дані щодо розробки та впровадження в практику специфічних маркерів ранньої діагностики пневмоконіозу від впливу вугільного пилу та азбестозу, що включають: комп'ютерно-томографічні та респіросонографічні ознаки, показники статичних легеневих об'ємів та дифузійної здатності альвеоло-капілярної мембрани, генетичні маркери.

В исследовании решена важная научная проблема дескрипции, систематизации и анализа психических нарушений при пневмокониозе. На основании клинико-психопатологического, психодиагностического и анамнестического исследования установлены механизмы синдромогенеза, синдромокинеза и синдромотаксиса психопатологических нарушений у больных пневмокониозом и разработана модель психопатогенеза психических расстройств этого контингента больных. Выделены основные группы психических реакций у больных пневмокониозом, три основные обобщающие модусы поведения и четыре клинических варианта протекания коморбидной пневмокониозу психической патологии в рамках выявленного психопатогенеза.

Проанализированы результаты выполнения холецистэктомии у 99 пациентов по поводу желчнокаменной болезни (ЖКБ), течение которой осложнилось возникновением холецистита, у 49 из них диагностированы профессиональные заболевания органов дыхания (ПЗОД), в частности, силикоз, антракоз. Оценивая результаты лапароскопической (ЛХЭ) и лапаротомной (ЛТХЭ) холецистэктомии, установили, что карбоперитонеум при ЛХЭ отрицательно влияет на течение раннего послеоперационного периода, что проявляется гемодинамическими и респираторными нарушениями. Уровень фибронектина (ФН) и эндотелина-1 (ЭТ-1) в плазме крови прямо зависит от выраженности дыхательных расстройств и может быть использован в качестве теста дыхательной дисфункции. Метод холецистэктомии у пациентов при ПЗОД следует выбирать в зависимости от выраженности функциональных нарушений органов дыхания.

Отмечено, что сформированная в клинических условиях электронная база звуков дыхания верифицированных здоровых и больных пневмокониозом пациентов позволила выявить и объективизировать аускультативные признаки, характерные для этого заболевания дыхательной системы человека.

Решена важная научная проблема изучения и систематизации клинико-патопсихологических нарушений у больных пневмокониозом. Проведено психодиагностическое обследование больных легочной патологией, среди которых 339 пациентов с пневмокониозом и 53 с пылевыми бронхитами, с целью изучения эмоциональных, когнитивных и мнестических характеристик контингентов. Проведена корреляция обнаруженных нарушений согласно легочного заболевания и его стадии.