Вивчено особливості процесів дифузії й масопереносу в мінеральній компоненті таких біомінералів, як кістки та емаль зубів. Описано властивості вказаних біомінералів, які найбільш істотно впливають на розглянуті процеси. Показано, що біомінерали являють собою мінерально-органічні наноасоційовані системи, які мають ряд особливих властивостей. Одна із особливостей біомінералів-нанорозмірний п'єзоелектричний ефект, що характерний для частинок з розмірами порядку нанометрів. Введено моделі, які дозволяють описувати процеси дифузії в біомінералах за допомогою підходів фізики твердого тіла. Описано механізм утрати кальцію кістками й емаллю зубів під час космічних польотів.

Розглянуті питання застосування деяких електростимуляторів.

Викладено дані світової літератури щодо глюкокортикоїдів, механізмів виникнення, розвитку глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу, а також сучасні методи діагностики, профілактики та лікування даного захворювання у людей різного віку. Наведено результати структурно-функціонального стану кісткової тканини, ефективності використання антиостеопоротичних лікарських засобів у хворих із ревматоїдним артритом, бронхіальною астмою та деякими системними захворюваннями сполучної тканини.

На основі нових даних про властивості біомінералів описано можливий механізм виносу кальцію з кісток під час космічних польотів. Встановлено, що винос кальцію пов'язаний з нанорозмірним п'єзоелектричним ефектом, який за умови невагомості зумовлює зміну електричного заряду та поверхневої енергії нанокристалів, якими представлено мінеральну компоненту кісток. Відсутність механічних навантажень призводить до зміни енергетичного стану нанокристалів, перерозподілу іонів і вакансій кальцію в їх об'ємі, а також до "виштовхування" іонів кальцію з нанокристалів електричними силами. Оскільки мінеральна компонента кісток являє собою кристалічні частинки , то процеси демінералізації кісток розглядаються з позицій фізики твердого тіла. Динаміку демінералізації кісток та їх анізотропні характеристики запропоновано вивчати за допомогою спеціальних парамагнітних маркерів, утворених з ростом кісток або за допомогою спеціальних процедур. Ці маркери можуть входити до всіх основних підсистем кісток і бути зареєстрованими методом електронного парамагнітного резонансу.

Проведено експериментально-клінічне дослідження з метою апробації нового склянокристалічного матеріалу біоситалу М31. Експериментальне дослідження проведено на 11 безпородних собаках. Щомісячно вивчались гематологічні, імунологічні, біохімічні показники, а також кількісна оцінка кровотворних ростків кісткового мозку, а після забою тварин проводилось морфологічне дослідження. В клініці біоситал застосований у двох хворих із солітарними кістковими кістами для заміщення невеликих дефектів. Встановлено, що біоситал марки М31 є нейтральним матеріалом, який не перешкоджує формуванню новоутвореної кісткової тканини навколо імплантату. Але перебудова імплантату не завершилася через 1 рік спостереження. Автори вважають, що біоситал можна використовувати для заміщення невеликих кісткових порожнин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418

Рубрики:

Хвороби опорно-рухової системи

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418

Рубрики:

Хвороби опорно-рухової системи

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Підсумовуючи результати проведеної роботи, можна стверджувати, що радіонуклідне дослідження опорно-рухового апарату на емісійному комп'ютерному томографі за пропонованою нами методикою в комплексі із загальноклінічними та рентгенологічними даними підвищує якість і ефективність діагностики системних уражень опорно-рухового апарату, дає змогу виробити чіткі критерії для диференціювання РА і ДХСТ при клінічно схожих варіантах їх перебігу і зменшити в 2,7 рази кількість хибних висновків (від 47 до 19,6 ).

На підставі викладених у роботі результатів розроблено нові методичні підходи до радіонуклідного дослідження опорно-рухового апарату при його системних ураженнях з використанням однофотонної емісійної комп'ютерної томографії суглобів. Розв'язано надзвичайно складну проблему оптимізації методик якісної та кількісної оцінки отриманих даних. Впровадження їх у клінічну практику сприятиме реорганізації процесу діагностики на якісно новому рівні.

Молекулярна дифузія у КМ як у нормі, так і, особливо, при його набряці, некрозі і фіброзі, призводить до послаблення ехо-сигналу в режимі імпульсного градієнта. Характеристика тканин КМ в міру зміни їх сигналу за Т1 не є вірогідною, оскільки принципово залежить від методу вимірювання. Вимірювання ефективного Т2 і при моноекспоненціальному його спаді збільшує "несприятливість" методики до ефектів молекулярної дифузії. Апроксимація в одну криву двох фракцій, що релаксують, внутрішньо- та позаклітинної води дозволяє уникнути спотворення сигналу Т2.

Межтеловой спондилодез был применен у 109 больных с нестабильными формами остеохондроза, протрузиями и грыжами диска в поясничном отделе позвоночника, а также с вывихами в шейном отделе. Для пластики использовались аутокость из гребня крыла подвздошной кости, комбинация аутокости и деминерализованого костного матрикса, пористая и высокопрочная керамика. Восстановление передней опоры прочными имплантатами при сохраненной целости заднего опорного комплекса не требует дополнительной иммобилизации в виде фиксации погружными конструкциями и заднего спондилодеза. В ряде случаев внешней фиксации твердые корсеты могут быть заменены съемными. После межтелового спондилодеза в нижнешейном отделе позвоночника достаточна иммобилизация твердым воротником.

Рентгенологічна картина різних нейрогенних остеоартропатій (табетичної, сирингомієлічної, діабетичної і псоріатичної) досить схожа і характеризується поєднанням деструктивних (літичних) і проліферативних (кісткоутворюючих) процесів із змінами в м'яких тканинах (стовщення з наявністю звапнень і скостенінь). Вивчення рентгенологічної семіотики дозволяє виділити 2 форми нейрогенних остеоартропатій - з переважанням остеолітичних або проліферативних змін. Диференціальна діагностика нейрогенних остеоартропатій базується на виявленні особливостей рентгенологічної картини кожної з них і схожих захворювань скелета при ретельному врахуванні клінічних даних.

Тотальное эндопротезирование тазобедренного сустава в настоящее время является наиболее эффективным методом лечения тяжелых поражений у больных ревматоидным артритом. На основе клинического анализа лечения 34 больных, у которых выполнена такая операция с использованием различных конструкций эндопротезов, в статье освещены показания и противопоказания к тотальному эндопротезированию тазобедренного сустава, а также особенности ведения больных и техники оперативного вмешательства.

В роботі детально описано патогенетичні ситуації в тканинах суглобів, подано клінічні та рентгенологічні критерії захворювання, різні методи діагностики - морфологічні, біохімічні, імунологічні, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, артроскопія та ультразвукові дослідження суглобів. Аналізується підхід до лікування захворювання, який базується на комплексності, а та включає в себе неперервність і етапність. Комплексне лікування грунтується на використанні медикаментозних препаратів, фізіотерапії, в тому числі курортно-санаторних факторів, магнітотерапії, лазеротерапії, мануальної терапії, методів витягування кінцівок, лікувальної фізкультури та масажу, а також попереджувальної та коригуючої ортопедії. Подано детальну інформацію про медикаментозні препарати, які використовуються для лікування остеоартрозів.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Ураження хребта при кістково-суглобовому псоріазі спостерігається досить часто і характеризується наявністю запальних (особливо сакроїлеїтів), поширених дегенеративно-дистрофічних (особливо міжхребцевого остеохондрозу і деформуючого спондилоартрозу) змін і поєднанням їх з ураженням периферичних суглобів. За наявності артралгій і відсутності патологічних змін на рентгенограмах відповідних суглобів необхідно проводити рентгенологічне дослідження хребта: при болях у суглобах верхніх кінцівок - рентгенограми шийного відділу, у суглобах нижніх кінцівок - нижньогрудного і попереково-крижового. Зміни у хребті нерідко стають причиною артралгій.

В краткой и систематизированной форме изложены современные данные о развитии, строении и функциях хрящевых и костных тканей (включая костные ткани зубов), являющихся разновидностью скелетной ткани. Проанализированы их возрастные изменения и процесс регенерации, а также влияние эндо- и экзогенных факторов на них.

Ультранизькопільна МРТ - високоефективний метод визначення ушкоджень ПХЗ колінного суглоба з високими показниками чутливості та специфічності. Т2-зважені сагітальні МР-томограми є найінформативнішими в діагностиці розриву ПХЗ. Розрив ПХЗ вірогідно підтверджують прямі ознаки - відсутність зображення та тотальне заміщення цієї зв'язки гіперінтенсивним МР-сигналом. Непрямі МРТ-ознаки розриву та ПХЗ вказують на хронічний характер травми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.180 + Р458.198

Рубрики:

Пошкодження кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.110 + Р458.286

Рубрики:

Протезування і протези нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ