Наведено комплексну програму фізичної реабілітації для жінок, які перенесли секторальну або квадрантну мастектомію та знаходяться у хірургічному відділенні, доведено її ефективність.

Приведена комплексная программа физической реабилитации для женщин, перенесших секторальную или квадрантную мастэктомию и находящихся в хирургическом отделении, доказана ее эффективность.

In the article the comprehensive programme of a physical rehabilitation for the women transferred a sectoral or a quadrant mastectomy and located in surgical separation is adduced by the designed writers, its efficiency is demonstrated.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.343.1-99

Рубрики:

Операції на молочних (грудних) залозах

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.343.1

Рубрики:

Операції на молочних (грудних) залозах

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - клинический анализ отдаленных результатов контурной пластики молочных желез (МЖ) полиакриламидным гидрогелем (ПААГ). Проведен клинический анализ отдаленных результатов контурной инъекционной пластики молочных желез ПААГ у 35 пациенток в возрасте 17 - 45 лет. Инструментальное обследование выполнено с использованием ультразвуковых сканеров AI 5200. Проведены оперативные вмешательства и гистологическое обследование препаратов. Установлено, что введенный материал имеет склонность к фрагментации, миграции вдоль связок Купера, по ходу лимфотока и под действием силы гравитации. Отмечено уменьшение МЖ в объеме и резкая их деформация за счет развития хронического гнойного мастита с формированием свищей с наличием скудного серозно-гнойного отделяемого с примесью самого геля и секвестров. Выводы. Грубые эстетические нарушения обусловливают непригодность применения данного метода в пластической и реконструктивной хирургии. Предложено обобщить опыт хирургов, устраняющих последствия инъекционной пластики МЖ с применением ПААГ, провести детальные морфологические исследования последствий введения данного материала и его взаимодействие с тканями в области введения. Отмечена целесообразность введения моратория на его применение до выяснения всех последствий инъекционной маммопластики с использованием ПААГ.

У відділенні пластичної та реконструктивної хірургії Центральної міської клінічної лікарні м. Київ за період з 2000 до 2007 рр. прооперовано 139 пацієнток з косметичними дефектами молочних залоз, яких було розподілено на контрольну та досліджувану групи. До контрольної групи ввійшло 36 пацієнток, яким було виконано мамопластику класичними способами. До досліджуваної - 103, з них 61-й виконано мамопластику за розробленою методикою, 42-м - мамопластику з ендопротезуванням за розробленим способом. Результат мамопластики у віддалений період спостереження в групі пацієнток, прооперованих за розробленими методиками, був добрим у 90-та (87,4 %) випадках, задовільним - у 6-ти (5,8 %), незадовільним - у 7-ми (6,8 %). Висновки: додаткова фіксація шкірно-залозистого клаптя до великого грудного м'яза та його фасції під час хірургічного лікування косметичних дефектів молочних залоз сприяє поліпшенню результатів операції мамопластики (залежно від маси залози) на 8,6 % у ранній та на 56,8 % у віддалений післяопераційний період.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.343.1-86 + Р457.863

Рубрики:

Операції на молочних (грудних) залозах

Хірургічна патологія лімфатичних вузлів кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Анатомічне дослідження проведено на 12-ти органокомплексах грудної стінки трупів чоловічої статі. Припущено, що рубцеві деформації ареоли та некрози сосково-ареолярного комплексу (САК) після маскулінізуючої мамопластики зумовлені технічними огріхами операційного прийому. Наголошено на перспективності вивчення особливостей лімфатичного відтоку та іннервації САК з метою обгрунтування оптимальних способів збереження його чутливості під час пластичних операцій.

Мета роботи - встановити причини виникнення запізнілих гематом після ендопротезування молочних залоз, розробити тактику лікування та профілактику. З 1996 року в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та естетичної медицини виконано 556 операцій з приводу збільшення молочних залоз. З них 294 - з розміщенням імплантатів у ретропекторальному (частково субпекторально або повністю субмускулярно) просторі та 262 - у ретромамарному (субмамарно або субфасціально). У 99 % пацієнтів застосовували активний дренаж перші 2 - 3 доби після операції. Оперативні доступи здебільшого обирали пацієнти: інфрамамарний - у 55 % випадків, періареолярний - у 25 %, трансаксилярний - у 20 %. Імплантати в усіх випадках застосовували текстуровані, анатомічної чи круглої форми, 4 провідних фірм на ринку України (McGhan, Mentor, Polytech, PIP). Формування віддалених гематом відбувається у пухкому просторі між листками сполучнотканинної капсули навколо імплантату та за рахунок розриву перикапсулярних судин. Провокуючим фактором може бути надмірне фізичне навантаження чи вплив зовнішніх чинників. Запропоновано алгоритм лікування залежно від терміну та клініки розвитку гематоми і ступеня капсулярної контрактури. Профілактикою є запобігання утворенню капсулярної контрактури та формуванню подвійної капсули навколо імплантату. Висновки: імплантати з "ефективною" текстурованою поверхнею можуть бути причиною інтракапсулярної гематоми. Всі виявлені гематоми необхідно евакуювати, щоб запобігти розвитку капсулярної контрактури.

Представлено аналіз публікацій, присвячених методам мамопластики. Наведено переваги та недоліки різних видів оперативних втручань, ускладнення мамопластики, що зумовлюють необхідність їхнього хірургічного лікування.

Цель работы - определение характера и выраженности осложнений увеличивающей пластики молочных желез с помощью полиакриламидного геля (ПААГ) и оценка эффективности применения различных хирургических методик их устранения. Применено общеклиническое, лабораторно-инструментальное обследование пациенток, хирургическое лечение - удаление гелеом, маммопластика (эндопротезирование), мастопексия, а также статистические методы. Из 117 пациенток, обратившихся по поводу боли, увеличения объема молочных желез, изменения формы и симметрии, а также формирования болезненных уплотнений (гелеом), у 12 диагностирован острый воспалительный процесс, в связи с чем осуществлено отсроченное лечение в виде удаления гелеом и эндопротезирования. Подобные отсроченные операции осуществлены у восьми женщин и в текущем режиме - у 57 пациенток в отсутствие острого воспаления, из которых у шести пациенток отмечены неудовлетворительные результаты. Еще у 40 пациенток выполнены операции по удалению геля аспирационным путем (12 пациенток) и через разрез кожи в субмаммарной складке и субареолярный доступ (28 пациенток) в отсутствие неудовлетворительных результатов лечения. Сделаны выводы, что планирование хирургических лечебных мероприятий у пациенток с осложнениями, связанными с применением ПААГ для маммопластики, должно осуществляться с учетом характера и выраженности воспалительного процесса в области введения геля. Наиболее благоприятные результаты лечения достигаются при оперативном удалении геля и эндопротезировании в режиме отсроченных оперативных вмешательств.

Проанализированы результаты хирургической коррекции тубулярной груди у 24 пациенток. Применен дифференцированный подход к выбору метода оперативного вмешательства в зависимости от объема груди и типа тубулярности. Достигнут положительный эстетический результат.

Визначено межі розташування інфрамаммарної складки, що відповідають концепції естетичної хірургії та розроблено критерії оцінки ступеня її каудального зміщення. Показано, що каудальне зміщення інфрамаммарної складки, що прогресує або виникає після стандартних редукційних мамопластик зменшує частоту хороших результатів операції на 7,9 %. Одна з основних причин каудального зміщення інфрамаммарної складки - слабкість внутрішнього листка фасції Скарпа внаслідок його зтоншення або ушкодження його під час операції. Розроблено оперативні втручання, що передбачають краніальну перефіксацію інфрамаммарної складки з урахуванням естетичної норми її розташування (за наявності каудального зміщення інфрамаммарної складки), зміцнення структур інфрамаммарної складки за допомогою дублікатури фасції Скарпа та проленової сітки (для профілактики каудального зміщення інфрамаммарної складки), забезпечують достовірно кращі віддалені результати хірургічного лікування первинного птозу молочної залози (хороші - 82,8 %, задовільні - 13,5 %, незадовільні - 3,7 %) і рецидивного птозу (хороші - 69,1 %, задовільні - 23,5 %, незадовільні - 3,4 %) у порівнянні з традиційними методиками (57,6 %, 23,8 %, 18,6 % і 25 %, 45 %, 30 %).

  Скачати повний текст

Встановлено у хворих з поліакриламідним мамарним синдромом (ПМС) особливості розповсюдження поліакриламідного гелю (ПААГ) в паренхімі молочної залози та за її межами, визначено частоту формування компартментів гелю та гелеом. Систематизовано ускладнення аугментаційної мамопластики ПААГ і встановлено їх частоту та зв'язок з рядом чинників. Визначено чутливість і специфічність діагностичних методів візуалізації ПААГ, що дозволило оптимізувати діагностику ускладнень. Показано сприятливу динаміку показників гуморальних і клітинних ланок імунної системи у разі імплантації протезів з мікрополіуретановим покриттям у порівнянні з післяопераційним періодом протягом першого року у разі видалення гелю й імплантації текстурованих протезів. Розроблено алгоритм тактики лікування ПМС з урахуванням виду ускладнень і вимог пацієнтів, що дозволив оптимізувати хірургічне лікування.

Рецидив гравитационного птоза после выполнения эстетической маммопластики наблюдают в отдаленный послеоперационный период более чем у половины больных. В значительной мере это связано с неизученностью вариантов нормы инфрамаммарной складки, равно как и отклонений от нее, зависимости от анатомических особенностей связочного аппарата молочной железы. Цель работы - определение уровня расположения инфрамаммарной складки, отвечающего современным требованиям эстетической пластической хирургии, степени ее каудального смещения и оценка связи с птозом молочной железы. Антропометрические и гистологические исследования выполнены у 132 женщин. Выяснено, что расположение инфрамаммарной складки подвержено индивидуальным колебаниям и не является, вопреки укоренившемуся мнению, стабильным ориентиром при планировании мастопексии. Полученные данные свидетельствуют, что каудальное смещение инфрамаммарной складки и птоз молочной железы можно рассматривать как самостоятельные косметические дефекты молочной железы.

Цель работы - изучить частоту и особенности хирургической коррекции вторичного птоза после эндопротезирования женской груди, проанализировать ее результаты и разработать оптимальные способы оперативного лечения этого осложнения. С 1996 по 2009 год выполнено 568 первичных эндопротезирований женской груди. За этот же период проведено 17 операций по поводу вторичного птоза. Выделены три принципиально разные формы проявления птоза: сочетанный птоз тканей груди и имплантата (9 случаев), преимущественный птоз тканей железы при оптимальном расположении имплантата - snoopy breast (5) и опущение протеза при сохранении послеоперационной позиции сосково-ареолярного комплекса (САК) - bottoming out (3). При сочетанном птозе необходимо уменьшить дермогландулярный "чехол", переместить САК в цефалическом направлении и модифицировать наполнитель, при железистом птозе - то же самое, но без модификации наполнителя, при птозе протеза - уменьшить дермогландулярный "чехол" и модифицировать наполнитель без перемещения САК. Выводы: частота вторичного птоза после операций по увеличению груди составляет 3 % от их общего числа. Он возникает как вследствие тактических ошибок при выполнении первичной операции, так и в результате изменения свойств тканей женской груди после оперативного вмешательства. При коррекции птоза необходимо использовать адекватные методики с учетом его формы и индивидуальных особенностей тканей груди.

Наведено спосіб реендопротезування грудних залоз (ГЗ) після субгландулярної збільшувальної мамопластики з метою корекції їх форми, попередження птозу імплантатів у віддаленому післяопераційному періоді, зменшення вірогідності виникнення капсулярної контрактури, а також зменшення частоти "візуалізації" та пальпації імплантатів, особливо у пацієнток за малого обсягу покривних тканин. За період з 2005 по 2010 р. у Центрі виконано 18 операцій реендопротезування ГЗ після субгландулярної збільшувальної мамопластики з використанням запропонованого способу. Максимальні строки спостереження 5 років. У 17 пацієнток результат оцінено як відмінний, в 1 - хороший. Застосування методу забезпечує передбачувані та стабільні віддалені результати, задоволення як пацієнток, так і хірургів. Перспектива подальшого розвитку наукового дослідження передбачає вивчення віддалених результатів використання запропонованого способу.

Представлен опыт использования разработанного оригинального метода субмускулярного размещения имплантатов. В период с 2006 по 2009 г. увеличивающая маммопластика применена у 26 женщин в возрасте от 23 до 43 лет. Операцию выполняли под общим обезболиванием, с использованием инфрамаммарного доступа. Применяли текстурированные имплантаты, заполненные когезивным силиконовым гелем. Результат операции у 22 пациенток хороший, у 4 - удовлетворительный. Во всех наблюдениях достигнуто адекватное покрытие имплантата мягкими тканями в верхней и нижней части груди. Вертикальная миотомия обеспечила необходимое ослабление большой грудной мышцы и предупреждала возможную дислокацию имплантата. Медиальный и латеральный лоскуты мышцы надежно прикрывали имплантат в медиальной и латеральной части груди. Использование нижнего миофасциального лоскута в виде гамака обеспечило поддержку имплантата для предупреждения его птоза, надежное прикрытие нижнего края от возможного прощупывания.

Проанализированы результаты планиметрического исследования, проведенного у 82 больных острым гнойным лактационным маститом (ОГЛМ). Из них 42 больных (основная группа) оперированы с применением радиочастотного скальпеля, для обработки ран после операции использовали низкочастотный ультразвук и озонированный изотонический раствор натрия хлорида. У 40 больных (группа сравнения) применяли общепринятые методы лечения ОГЛМ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1 + Р457.343.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Операції на молочних (грудних) залозах

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ