Рассмотрены этиология, эпидемиология, патогенез, клиника, диагностика, методы лечения и профилактики герпесвирусных инфекций. Охарактеризованы представители семейства герпесвирусов, которые способны к латентному существованию, пожизненному персистированию в организме человека и порождению заболеваний з многообразными клиническими проявлениями. Дана информация о герпетической инфекции (простом герпесе), ветряной оспе, опоясывающем лишае, внезапной экзантеме, синдроме хронической усталости, саркоме Капоши.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.37

Рубрики:

Герпетична інфекція

Шифр НБУВ: ВА718237 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано клінічні прояви розсіяного склерозу у хворих з герпесвірусною персистенцією. Встановлено, що пацієнти з ознаками активної персистенції мають більш виражений неврологічний дефіцит за шкалою EDSS, ніж пацієнти з ознаками хронічної персистенції.

Рассмотрена роль герпесвирусных инфекций (ГВИ) в организме человека. На основании биологических особенностей ГВИ высказано предположение об их стимулирующем влиянии на иммунную систему.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.703 амізон + Р514.37

Рубрики:

Анельгезувальні, жарознижувальні та протизапальні засоби

Герпетична інфекція

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что комплексное лечение папилломавирусных инфекций кератолитическим средством "Колломак" и индуктором интерферона "Кагоцел" является высокоэффективным и может широко применяться в практике.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.37-52

Рубрики:

Герпетична інфекція

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.37-52

Рубрики:

Герпетична інфекція

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показана актуальность проблемы опоясывающего герпеса в медицинской практике на современном этапе. Определена ведущая роль противовирусной терапии в комплексном лечении острого периода заболевания и профилактики осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.37-52

Рубрики:

Герпетична інфекція

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты исследования лечебной эффективности препарата Виферон-3 в терапии рецидивирующей герпесвирусной инфекции у 20 женщин. Установлено, что клиническая эффективность препарата Виферон-3 зарегистрирована у 90 % пациенток, больных рецидивирующей герпесвирусной инфекцией. Анализ данных отдаленных результатов исследования позволил сделать заключение о противорецидивирующем действии препарата Виферон-3.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.37-52

Рубрики:

Герпетична інфекція

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.220.14 + Р514.37

Рубрики:

Стоматогенна інфекція. Ротовий сепсис

Герпетична інфекція

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що у сучасній етіологічній структурі герпесвірусної інфекції (ГПІ) головну роль відіграють різні асоціації герпесвірусів (59,8 %), частота виявлення яких зі збільшенням тривалості хвороби зростає (до 64,0 %). До асоціацій входять віруси, що мають різну чутливість до противірусних препаратів. Це ускладнює вибір схеми терапії. Визначено особливості соматичної патології, імунологічних і гемостазіологічних порушень у пацієнтів з моно- й асоційованою ГВІ. Вивчено вплив протефлазиду (ПТ) на клінічний перебіг, імунологічну реактвність і динаміку індукції інтерферону у пацієнтів з ГВІ. Доведено, що ПТ зменшує токсичність і підвищує ефективність противірусної терапії. Установлено взаємозв'язок динаміки інтерфероноконверсії з термінами позитивної клінічної динаміки. Розроблено показання та схеми прийому ПТ з протирецидивною метою. Доведено, що тривале застосування ПТ у період реконвалесценції безпечне та знижує в 1,9 рази частоту вірус"+" і в 1,3 рази - вірус"-" рецидивів. Оцінено терапевтичну й імуномодулювальну ефективність ультрафіолетового опромінення крові (УФОК) у пацієнтів з ГВІ. Обгрунтовано доцільність використання УФОК у схемах комплексної терапії ГВІ. Надано порівняльну оцінку ефективності комплексних схем терапії, що базуються на різних комбінаціях ПТ, УФОК і антициклічних нуклеозидних противірусних препаратів (АНПП). Доведено, що найефективнішою є схема, яка базується на комбінації ПТ, УФОК і АНПП.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність проведення діагностичних досліджень щодо реактивації цитомегаловірсної інфекції у хворих на алергічні дерматози шляхом визначення специфічних імуноглоблінів і ДНК цитомегаловірусу. Вивчено стан імунної системи й особливості реалізацї алергічної реакції у хворих на алергодерматози залежно від тяжкості та тривалості захворювання, наявності цитомегаловірусної інфекції та використання глюкокортикоїдної терапії. Встановлено, що інтенсивність ендогенної інтоксикації, процесів деструкції колагенових волокон, утворення кріоглобулінів залежать від активності супутнього вірусного процесу та клінічного перебігу алергодерматозу. Виявлено, що використання ацикловіру та гропринозину в комплексі з протиалергічними засобами сприяє стійкій ремісії у 62 - 63 % хворих на алергодерматози із цитомегаловірусною інфекцією, а також нормалізації показників імунної системи, зменшенню ендогенної інтоксикації, кріоглобулінемії, кількості оксипроліну та маркерів реактивації цитомегаловірусної інфекції.

На підставі результатів комплексного та клініко-лабораторного обстеження досліджено особливості клінічного перебігу, імунного статусу, зокрема нейроспецифічних порушень, а також оптимізовано підходи до лікувальної тактики у хворих на розсіяний склероз (РС) з герпесвірусною персистенцією. Установлено, що клінічні особливості та зміни у цитотоксичному імунітеті у хворих на РС залежать від активності герпесвірусної персистенції. Комплекс противірусної терапії у хворих на РС з активною формою герпесвірусної персистенції позитивно впливає на регрес неврологічної симптоматики та стабілізації стану хворих. Використання препаратів антигомотоксичного ряду як підтримувальної терапії у хворих на РС без ознак активності зазначеної інфекції, а також після противірусної терапії активного вірусного процесу, призводить до зменшення неврологічного дефіциту, нормалізації імунологічних показників, а також показників серологічних і полімеразної ланцюгової реакції досліджень.