Скачати повний текст

Наведено результати аналізу соціально-демографічної структури 180-ти хворих на геморагічну гарячку з нирковим синдромом з урахуванням видової структури хантавірусів. Серед ідентифікованих хантавірусів найбільш актуальним є вид Hantaan за кількістю виявлених хворих, ураженням дитячого населення і рівномірністю розподілу на території з урахуванням сільської та міської місцевості. Показано, що групами ризику у разі інфікування видами Puumala, Hantaan та Puumala є сукупне населення території, переважно дорослі жителі сільської місцевості. Серед хворих є всі соціально-побутові групи населення з домінуванням осіб без визначеного виду діяльності, школярів і робітників різних спеціальностей.

Висвітлено історію вивчення геморагічної гарячки з нирковим синдромом, як окремої нозології. Морфологічні та молекулярно-біологічні дослідження гантавірусів показали, що збудником геморагічної гарячки з нирковим синдромом є РНК-вмісні віруси діаметром 90 - 120 нм. Встановлено передачу гантавірусів трьома горизонтальними механізмами, виділено групи ризику щодо інфікування та шість основних епідеміологічних типів осередків. Встановлено клінічний перебіг захворювання у разі інфікування різними серотипами вірусу. Розглянуто питання специфічної лабораторної діагностики, лікування та специфічної профілактики геморагічної гарячки з нирковим синдромом. Епідеміологічний нагляд за геморагічної гарячки з нирковим синдромом включає блок контролю епізоотичного процесу, вивчення властивостей популяції циркулюючих гантавірусів, сероепідеміологічний моніторинг населення.

Освещена история изучения геморрагической лихорадки с почечным синдромом, как отдельной нозологии. Морфологические и молекулярно-биологические исследования гантавирусов показали, что возбудителем геморрагической лихорадки с почечным синдромом является РНК-содержащие вирусы диаметром 90 - 120 нм. Установлена передача хантавирусов тремя горизонтальными механизмами, выделены группы риска инфицирования и шесть основных эпидемиологических типов очагов. Установлено клиническое течение заболевания при инфицировании разными серотипами вируса. Рассмотрены вопросы специфической лабораторной диагностики, лечения и специфической профилактики геморрагической лихорадки с почечным синдромом. Эпидемиологический надзор при геморрагической лихорадке с почечным синдромом включает блок контроля эпизоотического процесса, изучение свойств популяции циркулирующих хантавирусов, сероэпидемиологический мониторинг населения.

Наведено сучасні дані щодо етіології та класифікації геморагічних гарячок, а також патогенезу та клінічної маніфестації актуальних для України захворювань цієї групи - Кримської - Конго і геморагічної гарячки з нирковим синдромом.

Приведены современные данные об этиологии и классификации геморрагических лихорадок, а также патогенезе и клинической манифестации актуальных для Украины заболеваниях этой группы - Крымской - Конго и геморрагической лихорадки с почечным синдромом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.44

Рубрики:

Геморагічні лихоманки

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше вивчено соціально-демографічні характеристики хворих на геморагічну гарячку з нирковим синдромом (ГГНС). Встановлено особливості та закономірності клінічного перебігу ГГНС із врахуванням серогруп хантавірусів (вірус Добрава (DOB), Пуумала (PUU), поєднане ураження людей хантавірусами серогруп (PUU+DOB), недиференційовані до виду хантавіруси (HTA)) у дітей і дорослих. Вперше описано клінічний перебіг ГГНС у разі мікст-інфікування людей хантавірусами сирогруп Добрава та Пуумала (PUU+DOB), а також особливості виявів хвороби за умов ураження різними серогрупами хантавірусів. Вперше розроблено клінічну частину стандарту визначення випадку ГГНС із врахуванням видового спектра ендемічних для України хантавірусів.

Наведено дані про особливості вірусу омської геморагічної гарячки, поширеність переносників захворювання на території України, а також сучасний погляд на патогенез розвитку захворювання, клінічні прояви і терапію.

Висвітлено основні дані про етіологію, патогенез, сучасні методи діагностики та профілактики захворювання. Охарактеризовано відомі на сьогодні спалахи захворювання, зроблено акцент на основних відомих джерелах інфекції та шляхи її передачі. Увагу приділено спалаху хвороби Ебола в 2014 р. і міжнародним відповідним зусиллям для її ліквідації. Відзначено відсутність надійних методів лікування і профілактики захворювання, що робить своєчасну ізоляцію хворих і запобігання контакту найбільш ефективними факторами захисту. Акцентовано увагу на діяльності ВООЗ та інших світових спільнот для подолання епідемії.

Проанализирована эпидемическая ситуация, обусловленная распространением болезни, вызванной вирусом Эбола, в Западноафриканских странах. Приведена характеристика возбудителя. Изложены современные подходы к диагностике, профилактике, лечению. Описана хронология вспышек с 1976 г. Проанализированы основные стратегические документы Всемирной организации здравоохранения, посвященные проблеме.

На підставі всебічного аналізу свідчень про гарячку Ебола обговорена принципова відповідність її клініко-патоморфологічних проявів тим, що спостерігаються за інших вірусних інфекцій. Потрапляючи у кровоносне русло, вірус Ебола спричиняє пошкодження ендотелію з подальшими гемодинамічними розладами і суттєво порушує хомінг лімфоцитів, що позначається на системі проти вірусного захисту. Несприятливий перебіг хвороби, викликаної вірусом Ебола, пов'язаний із ендогенною інтоксикацією. Вказано на передбачувану корисність використання таких відомих даних з огляду на об'єктивні труднощі вивчення гарячки Ебола.

В начале 2014 и в 2015 году в Восточной Африке разразилась эпидемия геморрагической лихорадки Эбола (ГЛЭ), а вакцина еще не прошла испытание на людях. Сейчас, менее 2 года спустя, эффективная вакцина была одобрена на 3-м этапе клинических испытаний. Описана разработка вакцины против этой смертоносной инфекции, которая заняла годы, проанализирована настоящая ситуация и предложены методы для предотвращения ГЛЭ в будущем. Эбола является филовирусом, содержащим одноцепочечную негативную нить РНК, окруженную нуклеокапсидом и оболочкой со встроенными гликопротеинами. Выделены 5 видов: Zaire ebolavirus, Sudan ebolavirus, Reston ebolavirus, Tai Forest ebolavirus и Bundibugyo ebolavirus.

Цель исследования - проанализировать особенности основных клинических симптомов у больных крымской геморрагической лихорадкой (КГЛ). Для выполнения поставленных задач было проведено обследование 37 больных с диагнозом "КГЛ, среднетяжелое течение", находящихся на лечении в ГБУЗ "ОИКБ им. А. М. Ничоги, за период 2005 - 2016 гг. Основными жалобами были: общая слабость (100 %), диффузная головная боль (91 %), снижение аппетита (76 %), артралгии (80 %), головокружение (32 %), тошнота (52 %), рвота (46 %), миалгия (65 %) и артралгия (78 %). Проявлениями геморрагического синдрома (ГС) являются петехиальная сыпь (79 %), постинъекционные (32,2 %) и травматические (7,5 %) гематомы, кровоточивость десен (52,3 %). Из полостных кровотечений у наблюдаемых были выявлены носовые (14,3 %), желудочно-кишечные (15,7 %) и микрогематурия (18,3 %). Со стороны дыхательной и сердечно-сосудистой системы специфичных признаков не обнаружено. В 78 % случаев были выявлены признаки дисфункции центральной нервной системы в виде заторможенности, замедленности речи, быстрого истощения и в единичных случаях (8,1 %) - нарушения сна. Выводы: таким образом, клиническая картина основных симптомов КГЛ свидетельствует о наличии ГС как основного патогенетического фактора болезни, который влияет на течение и в конечном итоге определяет прогноз заболевания.

За 10 років епіднагляду з 2010 р. виявлено 28 випадків захворювань на геморагічну гарячку з нирковим синдромом. Клінічні прояви захворювання переважно були середньотяжкими, усі захворювання закінчилися одужанням хворих. Епідемічний процес геморагічної гарячки з нирковим синдромом зумовлений переважно циркуляцією в природних осередках гантавірусів серогруп Puumala і Dobrava. Відзначався переважно побутовий механізм передачі збудника, інфікування реалізовувалося в основному аерогенно-пиловим шляхом, джерелами збудника були мишоподібні гризуни. Спонтанно заражені вірусом геморагічної гарячки з нирковим синдромом 8 видів гризунів, 2 види нориць, сірий заєць і лисиця руда.