Наведено клінічну картину, результати поглибленого лабораторного обстеження та лікування хворої, в якої виявлено гуму головного мозку.

Клинико-лабораторное исследование 15-ти больных нейросифилисом показало преобладание психотических форм заболевания у больных сифилисом мозга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р591.962-4

Рубрики:

Сифіліс нервової системи

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р591.962р3

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р591.962

Рубрики:

Сифіліс нервової системи

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р591.962-3

Рубрики:

Сифіліс нервової системи

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены случаи опухолевидного поражения желудка при ранних формах сифилиса. При обнаружении у пациентов молодого возраста язвы или карциномы желудка у врачей должна быть определенная настороженность; больного необходимо направлять в кожно-венерологический диспансер для дообследования.

Вивчено показники ліквору у 30-ти хворих на нейросифіліс та у 18-ти пацієнтів з прихованими формами сифілісу. Найінформативнішими показниками є підвищення клітинного вмісту ліквору та реакція імунофлюоресценції з цілісним ліквором. Негативні значення комплексу серологічних реакцій не дають підстави стверджувати про відсутність нейросифілісу. Тільки комплексна оцінка показників дозволяє визначити наявність і ступінь специфічного ураження нервової системи у випадку сифілісу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.212.041 + Р591.941.0

Рубрики:

Склероз аорти

Сифіліс серцево-судинної системи

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено основи надання медичної допомоги хворим на нейросифіліс, розроблені на підставі особистого досвіду авторів, з метою всебічного обговорення дерматологами, неврологами та психіатрами.

Рассмотрены патогенетические аспекты и современное течение нейросифилиса. Деление на ранние и поздние формы полностью не определяет всех сторон морфологической картины заболевания. Дифференцированный диагноз и лечебную тактику необходимо определять на основании клинических симптомов поражения нервной системы, отображающих течение патологического процесса.

Мета роботи - визначити тензіореологічні характеристики ліквору хворих на маніфестний нейросифіліс. Вивчено тензіореологічні характеристики ліквору 77 хворих із маніфестними формами нейросифілісу і сифілісу. Під час дослідження ліквору хворих на маніфестний нейросифіліс інформативними є плеоцитоз, реакція імунофлюоресценції із цілісним ліквором і імуноферментний аналіз. Тензіореометричні показники ліквору високо корелюють із загальноклінічними та серологічними. Висновки: тензіореометричний метод можна впроваджувати як діагностичний для підтвердження діагнозу маніфестного нейросифілісу.

Відзначено, що впродовж останніх десятиліть зміни патоморфозу торкнулися сифілітичної інфекції. Поряд з типовими симптомами частіше спостерігають атипові форми, почастішали також ураження в ранніх періодах сифілісу центральної нервової системи, внутрішніх органів, органів чуттів. Наведено спостереження за декількома такими хворими. Рекомендовано у сучасних епідеміологічних обставинах стосовно сифілісу серологічне обстеження усіх стаціонарних хворих.

Отмечено, что в течение последних десятилетий изменения патоморфоза коснулись и сифилитической инфекции. Наряду с типовыми симптомами чаще наблюдают атипичные формы, участились также поражения в ранних периодах сифилиса центральной нервной системы, внутренних органов, органов чувств. Приведены наблюдения за несколькими такими больными. Рекомендовано в современной эпидемиологической обстановке относительно сифилиса серологическое обследование всех стационарных больных.

В последнее время число висцеральных и атипичных форм сифилиса возросло. Проблему диагностики в медицине представляет собой сифилис желудка, так как маскируется под большую группу заболеваний: гастрит, пептическую язву, опухоли (лимфосаркома, рак). Это нередко приводит к неоправданным оперативным вмешательствам, в результате которых больной теряет большую часть желудка. Приведенный нами пример клинического анализа позволяет заключить, что врачи - хирурги и онкологи обязаны быть настороженными в отношении сифилиса желудка; оперировать больных допустимо только при наличии отрицательного результата RW.

Изучено поверхностное натяжение ликвора 85 больных разными формами нейросифилиса методом висячей капли. При сравнении тензиометрических характеристик выявлен ряд достоверных отличий. Данный метод можно рекомендовать как диагностический для подтверждения диагноза нейросифилиса.

Представлено огляд літератури про ураження слизової оболонки порожнини рота венеричними інфекціями. Розглянуто клінічні прояви цих інфекцій на слизовій оболонці порожнини рота. Визначено мету подальшого вивчення клініки венеричних інфекцій порожнини рота для раннього їх виявлення та лікування.

Представлен обзор литературы о проявлении венерических инфекций на слизистой оболочке полости рта. Рассмотрены особенности клиники этой патологии. Определена цель дальнейшего клинического изучения венерических заболеваний, проявлений их в полости рта с целью современной диагностики, рациональной терапии и профилактики.

Мета роботи - провести кореляційний аналіз викликаних потенціалів мозку та аутоантитіл до нейроспецифічних антигенів у випадку ураження нервової системи блідою трепонемою. У 101-го хворого на нейросифіліс і сифіліс визначено зорові й акустичні стовбурові викликані потенціали головного мозку. Встановлено характерні відмінності функціональної активності стовбурових і кортикальних відділів мозку хворих на нейросифіліс на підставі аналізу його акустичних і зорових викликаних потенціалів. Висновки: високі кореляційні залежності між викликаними потенціалами головного мозку та вмістом аутоантитіл до нейросгіецифічних білків не лише доводять ушкодження зорового та слухового аналізаторів, а й вказують на міру генералізації процесу в центральній нервовій системі хворих на маніфестний нейросифіліс.

Надано сучасні погляди на патогенез та діагностику нейросифілісу. Особливість алгоритму полягає в оцінці виявленої патології нервової системи, стандартній лабораторній діагностиці (лікворологічне та серологічне дослідження) і застосуванні альтернативних діагностичних тестів. Наведено варіанти змін для встановлення діагнозу нейросифілісу за результатами обстеження ліквору.

Предоставлены современные взгляды на патогенез и диагностику нейросифилиса. Особенность алгоритма заключается в оценке выявленной патологии нервной системы, стандартной лабораторной диагностике (ликворологическое и серологическое исследование) и применении альтернативных диагностических тестов. Приведенные варианты изменений для установления диагноза нейросифилиса по результатам обследования ликвора.

Описано випадок хворої 56-ти років з уперше виявленою пізньою формою сифілісу (пізній нейросифіліс, прогресивний параліч). Хворій проведено курс специфічної терапії, що включає препарати пеніцилінового ряду в комбінації з препаратами доксіцикліну, на тлі якого відзначалося значне поліпшення стану. Пацієнтка потребує подальшого диспансерного спостереження. Вирішення питання про тактику ведення пацієнта приймається спільно з невропатологами.

Описан случай больной 56-ти лет с впервые выявленной поздней формой сифилиса (поздний нейросифилис, прогресивный паралич). Больной проведен курс специфической терапии, включающей препараты пенициллинового ряда в комбинации с препаратами доксициклина, на фоне которого отмечалось значительное улучшение состояния. Пациентка нуждается в дальнейшем диспансерном наблюдении. Решение вопроса о тактике ведения пациента принимается совместно с невропатологами.

Обобщены данные литературы об этиопатогенезе, классификации, клинике и диагностике нейросифилиса. Проанализированы результаты серологической диагностики крови и ликвора. Указана диагностическая информативность нейровизуализации и нейрофизиологических методов. Приведено в качестве иллюстрации и проанализировано собственное клиническое наблюдение. Изложенная информация расширяет представление об особенностях манифестации современных форм нейросифилиса.