Ключ. слова: mecamylamine, nicotinic receptor, chromaffin cells, channel block, patch clamp, receptor modelling
Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.021.19-29

Рубрики:

Інші наркоманії

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что развитие алкогольной зависимости сопровождается снижением содержания цинка в гиппокампе. Подчеркнуто, что молодой возраст, многократная физическая нагрузка и иммобилизация являются факторами, которые способствуют развитию таких изменений в более выраженной степени.

У дорослих молодих (6-9 місяців) і старих (28-30 місяців) щурів-самців лінії Вістар одноразове введення морфіну (10 мг/кг, внутрішньоочеревинно) викликало підвищення порога реакції активного уникнення при подразненні вентромедіального ядра гіпоталамуса та збільшення частоти самоподразнення латеральної гіпоталамічної ділянки (антиаверсивний і гедонічний підкріплюючі ефекти морфіну відповідно). У тварин обох вікових груп введення інгібітора процесу транскрипції актиноміцину Д (50 мкг/кг, внутрішньоочеревинно) блокувало антиаверсивний ефект морфіну. Гедонічний же ефект морфіну блокувався актиноміцином Д лише в старих щурів. У тварин обох вікових груп відміна курсу багатоденного інтравентрикулярного введення морфіну зумовлювала розвиток абстинентного синдрому. Внутрішньоочеревинне введення актиноміцину Д (10 мкг/кг перед кожною ін'єкцією морфіну) зменшувало вираженість морфінової абстиненції лише в старих щурів. Отримані дані свідчать про те, що блокування процесу транскрипції в старих щурів справляє більш виражену пригнічувальну дію на підкріплюючі ефекти морфіну та розвиток морфінової залежності, ніж у молодих дорослих тварин.

Исследовались особенности изменений содержания биогенных аминов в структурах мозга (гипоталамусе, среднем мозге, новой коре) и крови крыс при алкогольной интоксикации и формировании алкогольной зависимости, и выяснилось влияние на указанные процессы медихронала и его компонентов. Установлено, что в механизмах формирования алкогольной зависимости существенную роль играет накопление ацетальдегида (АцА). Изменение содержания этанола (Э) и АцА в крови после поступления в организм экзогенного Э вызывает фазную динамику содержания биогенных аминов в крови и отделах мозга. Компоненты медихронала, связывая и инактивируя АцА, а также оказывая взаимодополняющее влияние на синтез биогенных аминов, способствуют нормализации исследуемых биохимических процессов и устранению алкогольной зависимости.

Проведени патопсихологическое обследования больных во второй стадии алкоголизма, биохимическое исследование крови и мочи, регистрация электроэнцефалограммы и анализ состояния высшей нервной деятельности до и после лечения антиалкогольным препаратом медихронал. Показано, что курс лечения больных медихроналом приводит к устранению влечения к алкоголю, улучшению функционального состояния центральной нервной системы вследствие коррекции обмена этанола, ацетальдегида (АцА) и катехоламинов, нарушение метаболизма которых (и, в первую очередь, АцА) является, очевидно, основой патогенетических механизмов формирования алкоголизма.

В експериментальних щурів і першого покоління їх нащадків вивчені нейрофізіологічні прояви формування залежності від етанолу в умовах стресу. В хронічних експериментах на 32 щурах-самцях реалізували модель емоційного стресу, створеного за допомогою больового електрошкірного подразнення, та формували у тварин підвищений потяг до етанолу. В цих особин та особин першого покоління нащадків, отриманих від даних самців та інтактних самиць, вивчали емоційно-мотиваційну поведінку, електричну активність різних ділянок мозку та виміряли артеріальний тиск. У щурів, які зазнали стресу та набули потягу до етанолу, відбувалася трансформація емоційних реакцій (негативних в позитивні) та розвивалися поведінкові та ЕЕГ-прояви судорожної активності. Перше покоління нащадків успадковувало особливості центральних мозкових перебудов емоційно-мотиваційної поведінки щурів-батьків.

На 11 хворих на алкоголізм другої стадії з вираженим абстинентним синдромом, порушеннями емоційно-мотиваційної та мнестичної діяльності вивчали вплив транскраніальної анодної мікрополяризації головного мозку (ТКАМП) та її сполучення з ритмічною фотостимуляцією (ФС). Після сеансів ТКАМП у пацієнтів потяг до алкоголю зникав і їх емоційний стан покращувався - знижувалися показники тривожності, нормалізувався артеріальний тиск, поліпшувалися концентрація та переключення уваги і короткочасна (оперативна) та зорова пам'ять. Сполучення ТКАМП і ФС було ще більш ефективним щодо купірування абстинентного синдрому і корекції порушень у хворих на алкоголізм.

Изучалась активность альдегиддегидрогеназы (АЛДГ), алкогольдегидрогеназы (АДГ) цитоплазматических фракций структур мозга (гипоталамуса, среднего мозга, новой коры) в сыворотке крови, а также содержание дофамина (ДА) и норадреналина (НА) в указанных структурах и крови крыс, предпочитающих и отвергающих этанол. Выявлены изоформы АЛДГ и их активность у крыс, предпочинающих этанол, выше, чем у крыс, отвергающих его. Крысы не различаются по активности АДГ. Показано, что у крыс, предпочитающих этанол, понижено содержание НА и повышена концентрация ДА в ряде структур мозга и крови по сравнению с показателями крыс, отвергающих алкоголь.

При помощи металлохромных индикаторов выявлено снижение содержания цинка в клетках гиппокампа и зернистых лейкоцитах хронически алкоголизованных мышей. Полученные данные указывают на возможность тестирования по гранулоцитам крови содержания цинка в гиппокампе экспериментальных животных.

На нелінійних щурах-самцях пубертатного віку досліджена участь катехоламін- та серотонінергічних механізмів у формуванні потягу до морфіну. Показано ініціальний неспецифічний характер включення центральних нейромедіаторних систем емоціогенних структур мозку в реакцію на дію морфіну та наступне пригнічення периферичної ланки нейромедіації при тривалому введенні цього алкалоїда. Обговорюються нейрохімічні кореляти дезадаптації в пубертатному віці, яка призводить до ранньої наркотичної залежності. Це може вказувати на існування в даному віковому періоді онтогенезу особливого фактора ризику розвитку штучно набутої мотивації - пристрасті до морфіну (підкріплюючого агента в системі позитивно-емоційного реагування).

Розглянуто метаболічні основи алкогольної та наркотичної залежностей і шляхи їх виникнення. Проаналізовано психічні розлади, які виникають внаслідок алкоголізму та наркоманії. Доведено, що хвороби супроводжуються глибокими порушеннями обміну речовин і це завжди призводить до зниження анаболічних і значного підвищення катаболічних процесів обміну. Лікування хвороб спрямоване на усунення порушень і приведення до норми розладнаного обміну речовин. Розроблено препарати для лікування алкоголізму та наркоманії, які складаються з декількох компонентів, причому, всі вони - нормальні метаболіти, що беруть участь в обміні речовини здорового організму та спрямовані на корекцію порушеного обміну речовин, цілком фізіологічні та не мають шкідливої дії на організм.

Викладено основні аспекти проблеми вживання та розповсюдження наркотиків і алкоголю в морській індустрії. Висвітлено діяльність міжнародних і національних організацій щодо запобігання негативним явищам у судноплавних компаніях і на борту транспортних суден. Проаналізовано вплив алкоголю та наркотиків на здоров'я, безпеку та продуктивність праці людей.

В хроническом эксперименте на крысах изучали влияние эмоционального стресса (сеансы ноцицептивного раздражения в конфликтной ситуации в течение 15 дней) на формирование морфинной зависимости. Обнаружено, что индивидуальная чувствительность крыс к стрессу влияет на формирование качественно различных реакций на введение морфина: крысы, устойчивые к стресс-воздействиям, были устойчивы и к действию морфина, тогда как крысам, неустойчивым к стрессу, было свойственно облегченное развитие морфинной мотивации. Сделано заключение, что такое различие в реакциях на морфин у этих крыс определяется исходной функциональной активностью эмоциогенной системы мозга.

Даны общие представления об анатомии и физиологии неспецифической системы активации мозга, особенностях ее функционирования в норме и патологии, в частности, при аддиктивных расстройствах. Описан аддиктивный потенциал и влияние компьютерной деятельности на структуру интересов обследованных различных возрастных групп и половой принадлежности. Отражены нейрохимические основы процессов активации и нейрорецепторные взаимоотношения при наркологических заболеваниях. Рассмотрены современные методы определения уровня активации мозга и биоэлектрические корреляты воздействия на мозг психоактивных веществ. Показана целесообразность применения активационной теории в разработке методов коррекции хронического алкоголизма и наркомании.

У больных хроническим алкоголизмом во время кратковременной ремиссии изучали содержание эндогенного этанола (ЭЭ) и ацетальдегида (АцА) в крови, экскрецию катехоламинов (КА) с мочой и содержание их в крови, функциональную активность вегетативной и центральной нервной систем (ЦНС). Показано, что в процессе формирования и развития хронического алкоголизма повышение в крови концентрации ЭЭ и АцА сопровождается сдвигом соотношения АцА/ЭЭ в сторону прогрессивного относительного накопления АцА. В первой стадии алкоголизма происходит активация системы КА. Развитая вторая стадия алкоголизма характеризуется резким понижением экскреции с мочой и содержания в крови норадреналина (НА). Экскреция дофамина (ДА) и его содержание в крови при этом остаются высокими. Отношение ДА/НА свидетельствует о значительном уменьшении активности синтеза НА из ДА по отношению к контролю и развитой первой стадии. В третьей стадии алкоголизма экскреция НА и его содержание в крови продолжают прогрессивно падать. Экскреция ДА с мочой и его содержание в крови при этом ниже, чем во второй стадии, однако превышают контрольные значения. Метаболические нарушения в процессе формирования и развития алкоголизма сопровождаются сдвигами функциональной активности ЦНС в сторону торможения. Полученные результаты свидетельствуют о важной роли метаболических нарушений (особенно в обмене ЭЭ, а также КА) в патогенезе алкогольной зависимости.

Розглядаються особливості вивчення функціонального стану печінки у хворих з різними її ураженнями, які формуються під впливом ендо- і екзоекологічних факторів, для розкриття нових патогенетичних механізмів захворювань, удосконалення ранньої діагностики, розробки методів об'єктивного контролю за ефективністю застосування терапії. Висвітлюються принципи вивчення клініко-біохімічних та імунологічних особливостей у хворих на хронічний алкоголізм для визначення можливості ранньої діагностики і профілактики алкогольних уражень печінки. Робиться порівняльний аналіз різних методичних прийомів для вибору найбільш достовірних, оптимальних діагностичних тестів первинного і раннього виявлення, прогнозу тяжкості клінічного перебігу захворювань печінки різної етіології. Встановлено залежність онкоімунологічних показників у хворих на хронічний алкоголізм від впливу на організм шкідливих факторів.

Робиться спроба обгрунтувати пріоритет психологічних та психотерапевтичних методів у лікуванні залежності від алкоголю та наркотичних речовин. Аналізується стан психологічної діагностики і корекції розладів особистості, що виникають внаслідок зловживання хімічними речовинами. Представлені результати конкретних психологічних досліджень, спрямованих на вивчення психічних порушень, зумовлених формуванням залежності від алкоголю та наркотиків. З урахуванням набутих даних сформульовані основні принципи, напрямки, на яких має грунтуватися психокорекційна робота з хворими на наркоманію та алкоголізм. Представлена комплексна програма психологічної корекції розладів особистості хворих, яка розпочинається після завершення лікування абстинентного синдрому і розрахована на два місяці інтенсивної психокорекційної роботи.

Представлено програму психокорекційних впливів на різні підструктури особистості, що підтримують синдром психічної залежності. Дезактуалізація мотиваційного компонента психічної залежності здійснюється шляхом підвищення особистісної цінності мотивів утримання від зловживання; інтелектуального компонента зловживання - через аналіз особистісних втрат у всіх сферах життя, що їх зазнав пацієнт через зловживання; емоційного - за допомогою навчання пацієнтів способам конструктивного виразу емоцій та вмінням одержувати позитивні емоції від своїх реальних досягнень.

Изучено влияние налоксона на активность алкогольдегидрогеназы и альдегиддегидрогеназы в сыворотке крови и содержание катехоламинов в структурах мозга (гипоталамус, средний мозг, новая кора) и крови крыс при алкогольной зависимости. Показано участие опиоидных рецепторов в формировании алкогольной зависимости.

Рассмотрены современные стратегии оказания помощи лицам, злоупотребляющим алкоголем или страдающим алкогольной зависимостью. Достаточно полно описан весь спектр научно обоснованных профессиональных вмешательств - от раннего краткосрочного вмешательства до различных стратегий профилактики рецидивов. Особое внимание уделено тем методам лечения и оказания помощи, эффективность которых доказана с помощью адекватных научных подходов.