Приведены данные компаративного анализа распространенности послеродовой депрессии (ПД) среди женщин, родивших ребенка в акушерских клиниках Института педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины и среди женщин г. Штутгарт (Германия), бравших участие в эпидемиологическом исследовании Центра психотерапевтических исследований. Полученные результаты свидетельствуют о значительно большей распространенности ПД среди женщин г. Киева и некоторых отличиях в социодемографических показателях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р645.027.7

Рубрики:

Післяпологові психози

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены факторы риска, особенности течения и дифференциальной диагностики перинатальной и послеродовой депрессии, послеродового психоза. Обсуждены оптимальное соотношение риска/выгоды болезни и/или применения психотропных средств.

Проведено комплексне дослідження поширеності, структурно-синдромологічної, психодинамічної типології й закономірностей формування та динаміки депресивних і тривожних розладів непсихотичного рівня у 250-ти пацієнток та 81-ої вагітної жінки з групи порівняння. На підставі інтеграції клініко-психопатологічного та психодинамічного підходів вивчено закономірності формування та динаміки депресивних і тривожних розладів у жінок у період вагітності та після пологів, а також пограничної психічної патології їх немовлят. Розроблено, апробовано та впроваджено систему діагностики, лікування, психотерапії та профілактики депресивних і тривожних розладів у вагітних і матерів, а також пограничних психічних розладів у їх дітей.

Приведен обзор данных отечественной и зарубежной медицинской литературы по вопросам этиологии, патогенеза, диагностики, клиники и лечения различных форм послеродовых психозов. Акцентировано внимание на роли ранней диагностики и профилактики послеродовых психозов на этапе родовспомогательных учреждений.

Описано психоемоційні розлади у структурі сексуальних дисфункцій у жінок після кесарева розтину, які є провідним чинником подружньої дезадаптації та стресостійкості. Абсолютно благополучне подружнє життя мали лише 67,7 % сексуально здорових жінок, що народжували через природні пологові шляхи, та 37,5 % після кесарева розтину в анамнезі.

Наведено сучасні підходи до ведення випадків перинатальних втрат з погляду психології. Розглянуто особливості та закономірності переживань жінки залежно від виду втрати. Описано загальні рекомендації щодо побудови діалогу лікар - пацієнтка і алгоритму дій на прикладі антенатальної загибелі плода.

Описано розроблений і апробований алгоритм скринінгової діагностики депресивних і тривожно-депресивних розладів у жінок під час вагітності та у післяпологовий період. Наведено дані скринінгу депресивних і тривожних розладів на прикладі дослідження пацієнтів акушерської клініки ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України". Доведено ефективність і доцільність застосування в акушерській і загальномедичній практиці розробленого алгоритму для раннього виявлення й адекватного лікування та реабілітації депресивних і тривожно-депресивних розладів у жінок, асоційованих з вагітністю, пологами і післяпологовим періодом.

Здійснено огляд сучасних даних щодо поширеності, причин виникнення, особливостей клінічної картини та лікування післяпологової депресії. Обгрунтовано важливість своєчасної діагностики та адекватної терапії післяпологової депресії як запоруки уникнення рецидивів та ускладнень. Наголошено, що лікування післяпологової депресії є профілактикою соціально небезпечних вчинків породіль і одночасно запобігає порушенням емоційного розвитку дитини.

В усьому світі зростає рівень міграції населення. Вагітні є найбільш вразливою категорією мігрантів, у яких психосоціальні проблеми спричинюють проблеми репродуктивного здоров'я. Мета дослідження - вивчення впливу психосоціальних факторів (ПСФ) на перебіг пологів у жінок-мігранток. Визначено психологічний статус, вивчено перебіг пологів у 734 жінок-переселенок (основна група). Контрольна група - 5000 пологів у роділь, що проживають у м. Київ. Відповідно до результатів даного дослідження, у 23,5 % жінок-переселенок були патологічні пологи, у 76,5 % - фізіологічні пологи проти 20,2 і 79,8 % у контрольній групі відповідно. Основну питому вагу патологічних пологів в обох групах становило розродження шляхом кесарева розтину, частота якого практично не відрізняється між групами, проте структура показань має суттєві відмінності, що можуть бути пов'язані з ПСФ. Отримані результати свідчать про наявність впливу ПСФ на структуру патологічних пологів та ускладнень вагінальних пологів. Для жінок - вимушених переселенок характерні швидкі інфіковані пологи з високим рівнем акушерського травматизму.