Проведено дослідження дисоціативних проявів у рамках невротичної істерії за допомогою клініко-психопатологічного методу та експериментально-психологічних методик. Дисоціативні прояви в істеро-невротичних хворих під час клінічного обстеження виявлено в 5,5 % та 7 % випадків з усіх обстежених хворих з істеричним неврозом, за результатами I-го та II-го етапів дослідження відповідно; згідно з експерименально-психологічними методиками виявлено дисоціативні прояви, які складають за методикою DES - 17,6 % "явних" та 24,8 % субклінічних випадків, а за умов DDIS-інтерв'ювання - 24,4 % та 51,2 % випадків відповідно. Відмінність між клініко-психопатологічною кваліфікацією дисоціативних проявів та їх виявленням за допомогою експериментально-психологічних методик пояснюється суб'єктивною індиферентністю, тобто "несимптомністю" проявів дисоціації для істеро-невротичних пацієнтів.

Приведен случай из практики генитальной аллергической реакции как следствие конверсионного расстройства у женщины с чертами экзальтированной и педантичной личности.

Запропоновано концептуальну модель формування істеричного неврозу; виявлено значення послідовного динамічного взаємозв'язку біологічних, соціальних і психологічних факторів, що визначають запуск невротичних реакцій і розвиток патологічної інтеграції мозкових механізмів формування істеричного неврозу.

Показано роль базисних станів (сон-неспання) у патогенезі істеричного неврозу, а також описано специфіку змін структури нічного сну у хворих з істеричними розладами та істероформними станами.