Рассмотрены новые данные о патогенезе, клинике, диагностике и лечении урогинекологических заболеваний. Обсуждены показания, особенности и преимущества современных неинвазивных методов диагностики: ультразвукового сканирования и компьютерной томографии. Освещены техника, непосредственные и отдаленные результаты восстановительных операций на органах урогенитального тракта. Проанализированы изменения функционального состояния мочевыделительной системы в зависимости от метода хирургической коррекции пролапса гениталий. Изучены малоинвазивные способы дренирования почек у беременных с калькулезным пиелонефритом, осложнившемся обструкцией мочевыводящих путей. Отдельные статьи посвящены актуальным проблемам урогинекологической патологии у девочек-подростков, страдающих сахарным диабетом, а также особенностям морфологических и иммуноморфологических изменений почек при позднем гестозе.

Описано оперативні втручання, які виконують на органах черевної та грудної порожнини за допомогою відеоендоскопічної техніки. Детально викладено основні принципи лапароскопічних та торакоскопічних операцій. Наведено деталі інструментального та апаратного забезпечення малоінвазивних операцій. Велику увагу приділено особливостям анестезіологічного забезпечення під час виконання лапароскопічних операцій. Проаналізовано найбільш поширені ускладнення. Йдеться не тільки про операції, які широко відомі хірургам - лапароскопічну холецистектомію, лапароскопічну герінопластику, лапароскопічні втручання на придатках матки та інші, але й про такі, з якими хірурги України недостатньо знайомі - операції на стравоході, різні варіанти фундоплікації, лапароскопічні варіанти ваготомії, гістеректомії, лапароскопічні операції на симпатичній частині вегетативної нервової системи, втручання на комунікативних венах нижніх кінцівок.

Описано оперативні втручання, які виконують на органах черевної та грудної порожнини за допомогою відеоендоскопічної техніки. Детально розглянуто основні принципи лапароскопічних та торакоскопічних операцій, деталі інструментального та апаратного забезпечення малоінвазивних операцій. Значну увагу приділено особливостям анестезіологічного забезпечення під час проведення лапароскопічних операцій, а також ускладненням, які найчастіше виникають. Викладено особливості проведення різних операцій: лапароскопічних холецистектомії та герніопластики, лапароскопічного втручання на придатках матки, на стравоході, різні варіанти фундоплікації, лапароскопічні варіанти ваготомії, гістеректомії, лапароскопічні операції на симпатичній частині вегетативної нервової системи, втручання на комунікантних венах нижніх кінцівок.

У результаті проведеної комплексної терапії з використанням кріоконсервованої тканини тимуса відмічено позитивний клінічний ефект, а також нормалізацію функціонування T-системи імунітету, зниження сенсибілізації організму ендометріоїдними тканинними антигенами, пригнічення запальних реакцій.

Зазначено, що включення трансплантації кріоконсервованої хоріальної тканини до комплексного лікування жінок з підгострим сальпінгоофоритом дозволяє знизити рівень процесів перекисного окиснення ліпідів і збільшити активність антиоксидантної системи організму; це позитивно впливає на клінічний перебіг цього захворювання.

Представлено сучасне уявлення про етіологію і патогенез бактеріального вагінозу (БВ). Висвітлюються питання діагностики, лікування та профілактики цієї дуже поширеної патології.

Наведено загальну кількість діагностичних та оперативних лапароскопій, гістероскопій, комбінованих лапаро-гістероскопічних оперцій, виконаних за двадцятирічний період роботи, а також динаміку щорічної кількості ендоскопічних втручань із застосуванням сучасної відеоендоскопічної техніки, виконаних за останні п'ять років. Проаналізовано структуру показань і деякі інтра- та постопераційні показники ендоскопічних операцій залежно від їх діагностичного чи оперативного спрямування, частоту ускладнень.

Описаны этиология, патогенез, клиника, дифференциальная диагностика, лабораторные методы исследования и современные методы терапии болезней, передаваемых половым путем. Большое внимание уделено генитальному герпесу, гонорее, донованозу, сифилису, хроническому простатиту, болезни Рейтера и др.

Висвітлено новітні діагностичні та лікувальні методи найбільш розповсюджених урологічних захворювань жінок, узагальнено відомості про неспецифічні запальні захворювання сечових шляхів. Вперше розглянуто уретральний синдром та інтерстиціальний цистит, показано зміни в органах сечової системи під час вагітності, вплив аномалій нирок на її перебіг і пологи. Детально викладено стан і вирішення проблеми нетримання сечі, проаналізовано причини пошкодження сечових шляхів, їх діагностику та раціональні методи лікування, а також особливості реконструктивних операцій в урогінекології.

Досліджено роль лейкотрієнів (ЛТ) C4/D4/E4 у сироватці крові жінок з міомою, ендометріозом матки та при поєднанні цих процесів, визначено їх роль при даній патології. Встановлено суттєву роль ЛТ у розвитку запальної реакції при поєднаних доброякісних процесах матки (ПДПМ). Підкреслюється необхідність розробки диференційних схем корекції рівня ЛТ у крові в залежності від виду ПДПМ з використанням активних антилейкотрієнових препаратів.

Рассмотрены анестезиологические особенности гинекологических лапароскопий, основные анатомические аспекты гинекологической эндоскопии. Особое внимание уделено лапароскопическим гинекологическим операциям в зависимости от их органной классификации, в частности, операциям на матке, органосохраняющим (консервативным) и травматическим операциям на придатках матки, операциям при внематочной беременности, эндометриозе, а также операциям, связанным с оплодотворением и адгезиолизису органов брюшной полости.

Подано інформацію про хламідії та уреплазми як збудники урогенітальних інфекцій, розглянуто патогенез урогенітального хламідіозу та мікоплазмозу. Наведено рекомендації щодо лікування зазначених статевих захворювань препаратами нового покоління - фромілідом та ципринолом.

Вивчено ефективність використання аутовакцини для лікування хворих на гострий та хронічний аднексити. Об'єктом дослідження були хворі гострим та хронічним сальпінгоофоритом віком 20 - 30 років. Всього під наглядом перебувало 346 хворих. Серед них: 35 хворих із гострим та 51 хворий з хронічним аднекситом отримали протимікробні засоби разом із стафілококовою вакциною, 22 хворих з гострою та 35 жінок із хронічною патологіями вживали етіотропні препарати та були аутовакциновані. Для порівняння, 83 хворих гострим та 118 жінок із хронічним аднекситом приймали тільки протимікробні препарати, згідно визначених схем. Доведено, що використання схем лікування, до яких належать протимікробні та вакцинні препарати, дозволяє більш ніж удвічі знизити частоту хронізації запальних процесів у хворих гострим аднекситом та запобігати загостренню інфекційного процесу у хворих хронічним аднекситом. Імунізація стафілококовою вакциною призвела до позитивних результатів у лікуванні хворих, захворювання яких обумовлено золотистим стафілококом. У випадках, коли пусковим механізмом запалення виступали інші бактерії та мікробні асоціації, специфічний захист забезпечувався тільки за допомогою використання аутовакцин.

Вивчено позитивну динаміку клініко-імунологічних показників у разі використання біопрепарату кріоконсервованої сироватки кордової крові на 2-му етапі лікування жінок з хронічними неспецифічними сальпінгоофоритами.

Вивчено вплив імплантації кріоконсервованої тканини фетальної вилочкової залози на клінічний перебіг та показники В-системи імунітету хворих з поширеними формами зовнішнього та внутрішнього ендометріозу. Після комплексної терапії з використанням кріоконсервованої тканини тимусу відмічено позитивний клінічний ефект, а також нормалізацію функціонування В-системи імунітету, пригнічення запальних реакцій.

Наведено методи діагностики захворювань, що передаються статевим шляхом, а саме: сифілісу, гонореї, сечостатевого хламідіозу, генітального герпесу, бактеріального вагінозу тощо. Доведено, що застосування даних методів лабораторних досліджень забезпечує порівнянність результатів досліджень у різних лабораторіях, а також скорочує кількість додаткових досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-52 + Р715.765.024

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під спостереженням знаходилось 483 жінки (середній вік 35,7 +- 0,5 років) з доброякісними процесами матки (ДПМ), у яких виявлено поєднання міоми й ендометріозу матки в 201 (41,6 %) пацієнтки, міому матки діагностовано у 179 (37,1 %) жінок, ендометріоз матки - у 103 (21,3 %) обстежених. Отримано дані, які вказали на значну кількість несприятливих етіологічних чинників у хворих з ДПМ. У обстежених хворих виявлено порушення гормональної регуляції в гіпофізарно-гонадній системі, що виражено не тільки зрушеннями у рівні гормонів, але й змінами у позитивних і негативних зворотних зв'язках. Найбільш виражені зміни гормонального статусу виявлено у жінок з поєднанням міоми й ендометріозу матки.

Висвітлено сучасні підходи щодо вивчення етіопатогенезу запальних процесів статевих органів у жінок, які перебували під тривалим впливом малих доз радіації. Досліджено проблему хірургічного лікування гнійно-запальних захворювань статевих органів у жінок з підвищеним ризиком оперативних втручань. Розглянуто теоретичні засади та методи практичного застосування ендолімфатичної медикаментозної терапії у хворих з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки. Охарактеризовано сучасні способи проведення малоінвазивних оперативних втручань на внутрішніх геніталіях жінки. Обгрунтовано доцільність застосування лапароскопії та лапароскопічних операцій під час лікування гнійно-запальных процесів і різних гінекологічних захворювань.

Освещены современные подходы к изучению этиопатогенеза воспалительных процессов половых органов пациеток, пребывавших под длительным влиянием малых доз радиации. Исследована проблема хирургического лечения гнойно-воспалительных заболеваний половых органов женщин с повышенным риском оперативного вмешательства. Рассмотрены теоретические основы и методы практического применения эндолимфатической медикаментозной терапии у пациенток с гнойно-воспалительными заболеваниями маточных придатков. Охарактеризованы современные способы проведения малоинвазивных операционных вмешательств на внутренних гениталиях женщины. Обоснована целесообразность применения лапароскопии и лапароскопических операций при лечении гнойно-воспалительных процессов и различных гинекологических заболеваний.

Розглянуто вплив розробленої методики лікувальної гімнастики, яка включала поверхневе дихання і дозовану ходьбу, на нормалізацію маси тіла у жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріоектомію.

Рассмотрено влияние разработанной методики лечебной гимнастики, включавшей поверхностное дыхание и дозированную ходьбу на нормализацию массы тела у женщин репродуктивного возраста с экстрагенитальной патологией, перенесших овариоэктомию.

The author surveys influence of designed procedure of medical gymnastics including surface respiration and dosed walking on normalization of mass of a body at the women of reproductive age with an extragenital pathology, which has transferred ovariectomy.