Проведено клініко-статистичний аналіз, визначено соціальні та медичні фактори ризику розвитку гіперпластичних процесів ендометрія, встановлено їх окрему та поєднану значимість. Розроблено новий алгоритм діагностики патології ендометрія у жінок репродуктивного віку, шляхом застосування сучасних функціональних і малоінвазивних методик. Вперше здійснено порівняльний аналіз діагностичної значущості ультразвукових і ендоскопічних методів діагностики внутрішньоматкової патології. Запропоновано нову діагностичну програму, яка дозволяє моделювання оперативного втручання, підвищує його ефективність, дозволяє прогнозувати та проводити профілактичні заходи інтра- і післяопераційних ускладнень. Науково обгрунтовано та впроваджено в клінічну практику показники оцінки особливостей морфометричних станів клітин ендометрія, рецепторного статусу ендометрія та строми. Запропоновано нові сучасні підходи до діагностики та лікування гіперпластичних процесів ендометрія з урахуванням чутливості до гормональної терапії.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано, досліджено та впроваджено у практику амбулаторної анестезіології новий метод антистресорного захисту пацієнток, основою якого є індивідуалізація складу премедикації у разі виконання короткочасних гінекологічних операцій під наркозом малими дозами кетаміну. Класифіковано рівні напруженості стресорних реакцій організму в процесі оперативного втручання, встановлено характеристики та показники для оцінювання напруженості стресорних реакцій. Запропоновано інтегральний індекс напруженості стресорних реакцій - ІНСР. Досліджено розроблені комбінації компонентів премедикації: сибазону, сибазону з кетановом, сибазону зі стадолом, дормікуму, дормікуму зі стадолом для різних початкових рівнів стресу пацієнток. Особливу увагу приділено вивченню запропонованого варіанта премидикації з застосуванням анальгетика - кетанова, що суттєво підвищило антистресорну активність премедикації. Наведено практичні рекомендації щодо складу премедикації для різних рівнів стресу з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтки.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено, що дріжджоподібні гриби Candida-non-albicans є компонентом асоціації з інфекціями, які передаються статевим шляхом у хворих на рецидивний кандидозний вульвовагініт. Описано особливості клінічного перебігу рецидивного кандидозного вульвовагініту, викликаного грибами Candida-non-albicans й грибами Candida albicans та асоційованого з інфекціями, що передаються статевим шляхом. Розглянуто уявлення про порушення екосистеми піхви у жінок, хворих на рецидивний кандидозний вульвовагініт, і чутливість дріжджоподібних грибів до сучасних антимікотиків. Вдосконалено алгоритм комплексного лікування таких хворих з використанням вітчизняного препарату метаболічної дії тривіт-Se-KB.

  Скачати повний текст

На підставі використання системного підходу з урахуванням соціальних, психологічних, поведінкових, інформаційно-оцінних та фізіологічних чинників регуляції подружніх стосунків проведено дослідження феномену дезадаптації сімейної пари, причиною виникнення якої є позашлюбні зв'язки у жінок. Вперше проведено клінічне, психодіагностичне, клініко-психопатологічне обстеження подружніх пар, у яких дружини мали позашлюбні зв'язки й заразилися венеричними захворюваннями. Визначено роль данних чинників у формуванні подружньої дезадаптації та виникненні позашлюбних зв'язків у жінок. Вперше встановлено мотивацію та наведено характеристику подружніх зрад і розглянуто їх психологічні наслідки для подружжя. Охарактеризовано різні варіанти та клінічні форми подружньої дезадаптації, виявлено роль відмінностей особистості та комунікації подружжя, зокрема деструктивних конфліктів, у їх виникненні. Розроблено систему психодіагностики та запропоновано методи психокорекції порушення подружньої адаптації, що є водночас ефективним способом психопрофілактики позашлюбного зв'язку. Акцентовано увагу на теоретичному значенні системного підходу щодо діагностики та психокорекції дезадаптації подружньої пари, обумовленої позашлюбними зв'язками у дружини.

  Скачати повний текст

Вивчено характер міжгормональних співвідношень андрогенів і глюкокортикоїдів у хворих з вторинним полікістозом яєчників (ПКЯ). Вивчення даних співвідношень дозволило чітко й обгрунтовано оцінити частоту гіперандрогенії у хворих з ПКЯ та визначити її характер (яєчниковий, наднирковий). Науково обгрунтовано і впроваджено у практику лікувальні заходи для корекції яєчникової та надниркової форми гіперандрогенії у жінок з вторинним ПКЯ. Запропоновано методику негормональної стимуляції продукції андрогенів - естрогенів за умов вираженого дизкортицизму.

  Скачати повний текст

Уточнено структуру та частоту акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з мюллеровими аномаліями залежно від типу вади матки. З'ясовано причинні фактори ризику розвитку невиношування вагітності, передчасних пологів. Вперше визначено характер гормональної функції плаценти у жінок з різними вадами розвитку матки та стан матково-плацентарно-плодового кровообігу під час вагітності у співвідношенні з ризиком розвитку плацентарної недостатності (ПН). Обгрунтовано необхідність застосування диференційованого підходу щодо визначення методів хірургічної корекції істміко-цервікальної недостатності (ІЦН). Встановлено оптимальні терміни проведення операції, що дозволило значно підвищити відсоток виношування вагітності. Розроблено алгоритми ведення вагітності залежно від типу вади матки, використання якого знижує перинатальні втрати у 5 разів.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості змін NO-залежної активності нейрофілів і моноцитів крові щурів на формування у них фагоцитарного імунодефіциту за наявності глибоких структурних змін цих клітин у разі експериментального хронічного гіперімунокомплексного синдрому. Досліджено хворих на цей синдром за наявності хламідійної інфекції на фоні проявів імунодефіциту за кількісним і функціональним типом. Оцінено прояви імунодефіциту у хворих на хламідійну інфекцію на підставі адаптаційної гуморальної імунної відповіді, взаємопов'язаної з інтенсивністю синтезу специфічних антитіл та їх авідністю. Охарактеризовано внутрішньоклітинні цитокіно-регуляторні механізми T-хелперів I та II типів у хворих на зазначену інфекцію за наявності гіперімунокомплексного синдрому й імунодефіциту.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз ефективності лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах у разі жіночої безплідності з використанням традиційного та запропонованого способу реабілітації. Показано, що раннє та комплексне застосування реабілітаційних заходів дозволяє підвищити ефективність лікування жіночої безплідності трубного походження, необхідність яких доведено дослідженням видового складу та популяційного рівня мікробної контамінації внутрішніх геніталій та очеревинної порожнини, факторів і механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту, показників гормонального гомеостазу. Запропонований комплекс реабілітаційних заходів сприяв кращому відновленню прохідності маткових труб за їх початкового ураження, зокрема за ІІ ступеня оклюзії маткових труб. Частота настання вагітності після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах була в 1,8 рази вищою у разі І стадії спайкового процесу в ділянці придатків матки.

  Скачати повний текст

Вивчено морфофункціональні закономірності структурної морфології та функції внутрішніх статевих органів жінки в юнацькому та зрілому віці. Розроблено морфофункціональні критерії їх вікових особливостей у нормі за умов гормональних порушень у жіночому організмі під впливом естрогенів у разі гіперестрогенізації та після однобічної оваріоектомії. З використанням мікроскопічних, гістологічних, гістохімічних й імуногістохімічних методів здійснено дослідження таких жінок в різні періоди юнацького та зрілого віку та виявлено виражені структурні трансформації в яєчниках, матці та маткових трубах. На підставі даних сучасних комплексних імуногістохімічних досліджень морфологічно обгрунтовано можливість прогнозування розвитку патологічних процесів у яєчниках і маткових трубах, а також виявлено особливості прояву у них структурних змін. Установлено, що наявна направлена кореляція змін структурної організації у яєчниках, маткових трубах і матці залежить від віку та гормонального статусу жінки. Розроблено теоретичні засади вікової морфології жіночих статевих органів у період репродукції.

  Скачати повний текст

Розроблено модель дисбактеріозу піхви на мишах шляхом інтравагінального введення антибіотиків і суспензій мікроорганізмів, а також під час застосування імуносупресорів. Показано зміни якісного та кількісного складу мікрофлори піхви під час формування дисбактеріозу. Встановлено, що у випадку введення бактерій й антибіотиків зміни у мікробіоценозі піхви передують змінам у показниках імунітету. Визначено, що загальними тенденціями виникнення та розвитку дисбактеріозу піхви мишей є зниження частоти виявлення та кількості КУО лактобацил за одночасного зростання частоти виявлення та кількісних показників умовно-патогенних мікроорганізмів. Встановлено, що мікробіологічна картина дисбактеріозу є нефіксованою у часі: склад мікрофлори постійно змінюється, однак не набуває вигляду типового для норми на протязі часу спостереження.

  Скачати повний текст

З'ясовано механізми впливу структурних компонентів бактерій на метаболічний статус епітеліоцитів піхви in vitro. Показано здатність епітеліоцитів піхви продукувати інтерлейкіни, кахектин, трансформувальний фактор росту, простагландин E2 та гамма-інтерферон in vitro. Установлено рівні секреції медіаторів, активності процесів перекисного окиснення ліпідів, каталази, супероксиддисмутази, вмісту циклічних нуклеотидів, а також рівні експресії рецепторів до моноклональних антитіл СВ38 і СВ95 епітеліоцитами піхви здорових жінок та жінок, хворих на бактеріальний вагіноз різного ступеня тяжкості. Установлено дозо- та часозалежний вплив структурних компонентів етіологічних агентів бактеріального вагінозу на секрецію медіаторів епітеліоцитами піхви здорових жінок in vitro. Установлено дозозалежний і видоспецифічний вплив бактеріальних компонентів на вміст в епітеліоцитах піхви продуктів перекисного окиснення ліпідів, активність каталази та супероксиддисмутази, внутрішньоклітинний вміст циклічних нуклеотидів і експресію рецепторів CD39 і CD95.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оцінки стану гемостазу у здорових жінок і хворих з простими та багаторазово рецидивуючими епітеліальними ектопіями шийки матки на фоні генералізованого пародонтиту. Висвітлено терапевтичну ефективність нового пептидного препарату "Вермілат" в клініці у разі епітеліальних ектопій шийки матки у межах комплексної програми корекції генералізованого пародонтиту. Проаналізовано дію препарату "Вермілат" як коректора метаболізму сполучної тканини, його протизапальні та антиоксидантні властивості, позитивний вплив на процеси епітелізації та міжклітинної взаємодії. Доведено діагностичне значення вихідного рівня сироваткового фібронектину (ФН) як прогностичного критерію перебігу епітеліальної ектопії шийки матки, а також можливість його корекції комплексом поліпептидів "Вермілат". Доведено, що поліпептидний комплекс "Вермілат" нормалізує коагуляційний потенціал крові, стан імунологічної резистентності та рівень сироваткового ФН.

  Скачати повний текст

Означено провідні збудники хронічного рецидивного циститу у жінок. Охарактеризовано мікробіоценози екологічної ніші сечостатевої системи у пацієнтів. Вилучено та всебічно охарактеризовано 456 ізоляторів мікробів, вегетуючих в нижніх відділах сечовивідної системи. Доведено виражену гетерогенність провідних збудників цистіту за критеріями біологічних властивостей та чутливості до протимікробних засобів. Проведено клініко-імунологічні паралелі у жінок, хворих на хронічний рецидивний цистит, в залежності від віку та впровадження перебігу хвороби.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему зменшення нейроендокринних порушень у жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію з приводу гінекологічної або акушерської патології на підставі вивчення їх клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних особливостей, а також шляхом розробки та впровадження комплексу реабілітаційних заходів. Установлено взаємозв'язок клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних змін у віддаленому післяопераційному періоді в жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію з приводу генітальної або акушерської патології. Розроблено та впроваджено комплекс реабілітаційної терапії, що передбачає використання спрямованої гормональної терапії та корекції дисметаболічних порушень. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом віддаленого післяопераційного періоду в жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію.

  Скачати повний текст

На підставі результатів дослідження показано, що у структурі гіперпластичних процесів ендо- та міометрія переважає поєднання патології ендометрія. Розроблено методику техніки гістероскопічної операції, яка передбачає почергове проведення абляції у ділянках вічок маткових труб та резекції решти ендометрія. Вивчено найближчі та віддалені результати гістероскопічної резекції, абляції та комбінованої методики операції у хворих з поєднаними формами гіперпластичних процесів матки, проведено їх порівняльний аналіз. Розроблено рекомендації щодо диференційованого використання різних методів гістероскопічної абляції ендометрія як методу гемостазу у жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку на етапі доопераційного лікування анемії за умов підготовки до гістеректомії.

  Скачати повний текст

Обстежено 346 хворих з гнійно-запальними захворюваннями придатків матки (ГЗЗПМ). Доведено необхідність враховування факторів ризику, які сприяють виникненню ГЗЗПМ (вік, фах, перенесені і супутні захворювання, аборти та патологічні пологи в анамнезі). Проаналізовано дані лейкограми, імунологічної реактивності організму, дані клітинного, гуморального імунітету і неспецифічної реактивності організму (47 хворих). Встановлено, що сумарний вплив клініко-анамнестичних факторів складає 19,52%. Для профілактики ускладнень і реабілітації хворих в післяопераційному періоді розроблена і обгрунтована комплексна біоактиваційна терапія, яка складається із біогальванізації і біофореза в поєднанні з стимуляцією акупунктурних зон.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно вивчено особливості прояву внутрішньосудинної активації згортання крові й активність макрофагальної ендотеліальної системи за молекулярними маркерами - продуктами деградації фібрин/фібриногену, вільного гемоглобіну плазми та фібронектину, їх взаємозв'язку з реологією (ШОЕ) у крові жінок з гострим запаленням матки і придатків на етапах госпітального лікування. Показано динаміку та взаємозв'язок фракційного складу сироваткового кальцію і показників антиоксидантної системи - церулоплазміну та MBR-тесту (глютатионпероксидазі) у процесах ендогенної детоксикації підвищеної пероксидації - перекисного окиснення ліпідів у крові жінок з даним захворюванням. Охарактеризовано патогенетичний взаємозв'язок показників кальцієвого обміну з біомелекулярними маркерами активності досліджуваних систем регуляції хворих обстежених жінок. Запропоновано комплексну систему кількісної оцінки ефективності медикаментозного впливу у разі гострого запалення матки та придатків. Визначено вплив нового універсального регулятора кальцієвого обміну комплексону - ксидіфону на ініціальні досліджувані молекулярні процеси гострого запалення у жінок.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування хворих на гострі запальні захворювання придатків матки (ГЗЗПМ). Вивчено форми ГЗЗПМ у структурі гострої гінекологічної патології. Одержано сучасні характеристики аеробної та анаеробної неклостридіальної мікрофлори як етіологічного чинника ГЗЗПМ. Установлено, що більш, ніж у половині випадків (54,2 %) у разі ГЗЗПМ у вогнищі запалення присутні асоціації аеробно-анаеробних збудників, до складу якого входить від двох до чотирьох бактерій, за цього бактеріальний синергізм є провідною етіологічною формою неклостридіальної анаеробної інфекції. Проаналізовано особливості змін рівнів білків гострої фази запалення (alpha 1-антитрипсину та alpha 2-макроглобуліну) як об'єктивних критеріїв оцінювання тяжкості перебігу й ефективності лікування хворих на ГЗЗПМ. Удосконалено діагностично-лікувальну тактику та визначено ефективність сучасних антибактеріальних засобів, лапароскопічних і традиційних оперативних технологій, що дозволило досягнути повного одужання у 87,5 % пацієнток, скоротити терміни перебування в стаціонарі, зменшити кількість післяопераційних ускладнень з 8,3 % до 3,7 %.

  Скачати повний текст

Досліджено питання підвищення ефективності лікування та реабілітації хворих з субепітеліальним ендометріозом шийки матки на підставі аналізу результатів клініко-лабораторних, апаратних і морфологічних досліджень, шляхом удосконалення та впровадження в клінічну практику комплексу лікувально-профілактичних заходів. Вивчено етіопатогенетичну значущість клініко-анамнестичних даних, а також гормональних, імунологічних, мікроекологічних, морфологічних та імуногістохімічних змін у хворих з екзоцервікальною формою - ендометріозом шийки матки. Патогенетично обгрунтовано й удосконалено лікувально-профілактичний комплекс, який передбачає застосування кріо- або лазерної терапії та післяопераційне використання натурального мікронізованого прогестерону.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення етіопатогенетичних чинників, факторів ризику та закономірностей розвитку дисгормональних розладів у жінок раннього репродуктивного віку шляхом поглибленого вивчення функціонального стану та взаємозв'язків гормональної, імунної систем та кількісного й якісного складу біотопів кишечника та піхви. Розроблено алгоритм-схему індивідуального підходу до корекції порушень менструальної функції. Встановлено, що у жінок з дисгормональними розладами спостерігається високий відсоток дитячих інфекційних хвороб, алегрічних ускладнень та соматичної патології у вигляді рецидивувальних захворювань шлунково-кишкового тракту, респіраторної та сечовидільної системи, обмінно-ендокринних порушень. На підставі досліджень гормонального й імунного статусу у жінок з порушенням менструальної функції встановлено зниження концентрації естрадіолу та прогестерону в периовуляторну фазу менструального циклу, що свідчить про недостатню гормонопродукувальну функцію яєчників, а також активацію природної резистентності та гуморальної ланки імунітету з одночасним пригніченням клітинної ланки та місцевого імунітету. Доведено взаємозалежність імунологічних і гормональних показників шляхом вивчення кореляційних зв'язків. Встановлено, що у 78,9 % випадках у пацієнток з дисгормональними розладами простежуються дисбіотичні зміни кишечника та в 85 % випадках - зміни складу біотопу піхви, ступінь важкості яких знаходиться в прямій залежності від важкості клінічних проявів порушень менструальної функції. Визначено, що використання препаратів мікробіологічної медицини в комплексній терапії дисгормональних порушень за індивідуальною схемою корекції є патогенетично обгрунтованим за рахунок імуномодуляції за допомогою кишкової мікрофлори. Висвітлено, що патогенетичний комплекс лікування дисгормональних розладів відрізняється більш клінічною, гормональною й імунологічною ефективністю в порівнянні з традиційними методами лікування та забезпечує фізіологічність застосованих методик.

  Скачати повний текст