Проведено аналіз ефективності лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах у разі жіночої безплідності з використанням традиційного та запропонованого способу реабілітації. Показано, що раннє та комплексне застосування реабілітаційних заходів дозволяє підвищити ефективність лікування жіночої безплідності трубного походження, необхідність яких доведено дослідженням видового складу та популяційного рівня мікробної контамінації внутрішніх геніталій та очеревинної порожнини, факторів і механізмів неспецифічного та специфічного імунного протиінфекційного захисту, показників гормонального гомеостазу. Запропонований комплекс реабілітаційних заходів сприяв кращому відновленню прохідності маткових труб за їх початкового ураження, зокрема за ІІ ступеня оклюзії маткових труб. Частота настання вагітності після лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій на маткових трубах була в 1,8 рази вищою у разі І стадії спайкового процесу в ділянці придатків матки.

  Скачати повний текст

Вперше проведено проспективне дослідження стану маткових труб для обгрунтування диференційованого підходу до лапароскопічних операцій у разі безплідності трубного походження залежно від стану труб та основних показників місцевого імунітету. Встановлено взаємозв'язок між особливостями клінічного перебігу ранього післяопераційного періоду, станом імунного протиінфекційного захисту, а також гормональною функцією яєчників до та після лапароскопічних операцій на маткових трубах у жінок з безплідністю трубного походження. Розширено дані про адаптаційні реакції організму в післяопераційному періоді після лапароскопічних операцій, а також науково обгрунтовано необхідність удосконалення профілактично-реабілітаційних заходів. Надано нові критерії для диференційованого застосування лікувальних процедур у жінок з безплідністю трубного походження з урахуванням стану маткових труб і спайкового процесу в черевній порожнині. Запропоновано оригінальний комплекс профілактично-реабілітаційних заходів у жінок з безплідністю трубного походження, що покращує ефективність лікування та швидкість відновлення репродуктивної функції.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено засоби лікування трубно-перенатального безпліддя у жінок, зумовленого захворюваннями, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), на основі прогнозування ймовірності зачаття шляхом визначення клініко-лабораторних критеріїв ефективності ендоскопічного втручання, проведення комплексної протизапальної та імуномодулюючої терапії з метою покращання репродуктивного здоров'я та реабілітації генеративної функції. На основі серологічних, гормональних, імунологічних, ультрасонографічних, морфологічних досліджень уточнено характерологічні особливості стану репродуктивних органів під час безпліддя внаслідок перенесених ЗПСШ. Вивчено ультразвукові, гормональні та імунологічні параметри функціонування репродуктивної системи у разі безпліддя внаслідок запальних захворювань органів малого тазу (ЗЗОМТ) та ЗПСШ. Вперше вивчено взаємовідносини між ендокринним гомеостазом, балансом цитокінів у перитональній рідині та наслідками ендоскопічних втручань за трубно-перитонального безпліддя. Визначено клініко-лабораторні та ендоскопічні критерії оцінки ефективності комплексного лікування безпліддя з урахуванням морфофункціонального стану маткових труб та яєчників, гормонального гомеостазу у жінок з генітальними інфекціями. Удосконалено алгоритм обстеження, обгрунтовано та впроваджено у практику комплексну програму реабілітації репродуктинвої функції у разі безпліддя, сричиненого захворюваннями, що передаються статевим шляхом.

  Скачати повний текст

Досліджено питання ребілітації репродуктивної функції у жінок з безплідністю за кломіфен-резистентних форм синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). На підставі результатів вивчення клінічних, ехографічних, відеоскопічних, гормональних, імунологічних, оваріальних гістоструктурних особливостей розроблено схему патогенезу порушень гомеостазу в імуноендокринній системі та ановуляції у разі СПКЯ. Запропоновано комплексну схему реабілітації пацієнток після ендохірургічної стимуляції овуляції з використанням імунокорекції шляхом плазмаферезу. Доведено позитивний вплив його застосування на відновлення гормонального та імунного гомеостазу й репродуктивної функції у разі СПКЯ.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у пацієнток з трубно-перитонеальним безпліддям. Доповнено дані ехо- та відеоструктури внутрішніх геніталій, досліджено особливості гормонального, імунного й оксидантного гомеостазу, активності ферменту N-ацетилтрансферази, мікробіоценозу піхви за даної патології. Визначено деякі ланки патогенезу злукоутворення в черевній порожнині. Розроблено методику комплексної реабілітації репродуктивної функції у жінок з трубно-перитонеальним безпліддям, що включає імунокорекцію препаратом аміксин, ендохірургічне втручання з виконанням необхідного комплексу пластичних і реконструктивних заходів, а також застосування в інтра- та післяопераційному періодах методів комбінованої озонотерапії. Доведено, що застосування нової комплексної схеми лікування трубно-перитонеального безпліддя сприяє підвищенню ефективності реабілітації репродуктивної функції у пацієток з даною патологією та зниженню частоти реоклюзії маткових труб.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення ефективності лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій у хворих з трубно-перитонеальними формами неплідності з застосуванням патогенетично обгрунтованої програми реабілітаційних заходів на інтра- та післяопераційному етапах. Проведено ретроспективний аналіз ефективності даних операцій за різних форм трубно-перитонеальної неплідності залежно від типу використаної ендохірургічної техніки, віку хворих, тривалості неплідності та наявності додаткових факторів неплідності. Проаналізовано клінічну ефективність розробленого та впровадженого у практику комплексного методу лікування хворих з трубно-перитонеальними формами неплідності із застосуванням лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій та реабілітаційних заходів, спрямованих на зниження частоти післяопераційного спайкоутворення, реоклюзій маткових труб і підвищення репродуктивних результатів.

  Скачати повний текст

Конкретизовано особливості клінічного перебігу, дані ехографічної морфометрії та відеоскопічної візуалізації яєчників, досліджено гормональний профіль сироватки периферичної крові та фолікулярної рідини яєчників у випадку цього захворювання. Проведено кількісну оцінку ехогенності строми яєчників шляхом вимірювання інтенсивності ультрасонографічних пікселів. Вивчено ультрасонодоплерометричні особливості кровоплину в яєчниках у разі синдрому Штейна - Левенталя. Уточнено гістологічні особливості яєчників та їх кровопостачання за цієї патології. Розроблено та науково обгрунтовано спосіб ендохірургічної стимуляції овуляції з аспірацією кістозних включень.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано у комплексному лікуванні хворих на центральну форму синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) застосовувати суспензію церебральної нейротканини плоду (СЦНП) з метою нормалізації функції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи та корекції гормональних порушень самостійно та після лапароскопічної клиноподібної резекції 1/2 обох яєчників з наступною променевою аргоновою коагуляцією (ЛКРЯ і ПАК), що забезпечує відновлення функції репродуктивності у даної категорії пацієнток. Встановлено нейромодулювальний влив СЦНП на функціонування гіпоталамо-гіпофізарної системи у хворих на центральну форму СПКЯ. Зазначено, що застосування даного препарату сприяє підвищенню рівня дофаміну та зниженню кількості серотоніну в сироватці крові, в результаті яких відбувається нормалізація співвідношення гонадотропних гормонів і відновлення овуляції. Проведено порівняльну оцінку ефективності застосування СЦНП з метою корекції гормональних порушень у хворих на центральну форму СПКЯ та окремого й одночасного використання методів ЛКРЯ і ПАК. Вперше показано, що у пацієнток з центральною формою СПКЯ у разі проведення курсу лікування СЦНП в післяопераційному періоді після ЛКРЯ та ПАК найбільш ефективно відбувається нормалізація показників гормонального гомеостазу.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонародженого у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування трубно-перитонеальної неплідності. Проаналізовано характер перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду залежно від виду неплідності, методів і тривалості її лікування, патогенетичних та нейроендокринних чинників неплідності. Досліджено функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок після хірургічного та консервативного лікування неплідності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та морфофункціональними особливостями стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування неплідності. Науково обгрунтовано та розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів і тактику ведення вагітності у жінок після консервативного та хірургічного лікування неплідності, застосування яких сприяє зменшенню частоти ускладнень вагітності та перинатальних пошкоджень.

  Скачати повний текст

На основі вивчення та порівняння стану порожнини матки, ендометрія та мікробіоценозу слизової оболонки матки у репродуктивно здорових жінок та у пацієнток з безплідністю, які лікуються за програмою допоміжних репродуктивних технологій, доведено важливість нормального функціонального стану вищезазначених структур для процесів фізіологічної імплантації заплідненої яйцеклітини в програмах допоміжної репродукції. Розглянуто структуру патології, що може порушувати фізіологічну імплантацію та потребує вчасної корекції, доведено доцільність застосування гістероскопії з додатковим (морфологічним та мікробіологічним) дослідженням біоптатів ендометрія. Запропоновано підходи щодо проведення лікувального етапу діагностованої патології.

  Скачати повний текст

Наведено результати системного аналізу етіологічних факторів безплідності імунного генезу та розроблено алгоритм її діагностики. Вперше проведено порівняльне дослідження ефективності лікування даної патології за допомогою імуномодуляторів, трансплантації кріоконсервованої тканини тимуса плоду людини, плазмозамінниками та їх сполучення з трансплантацією кріоконсервованої тканини тимуса плоду людини. Встановлено ефективність корекції імунних порушень у пацієнток з безплідністю імунного генезу шляхом гетеротопічної трансплантації фетального тимуса плоду людини. Виявлено, що у разі використання трансплантації кріоконсервованої тканини тимуса плоду людини у сполученні з внутрішньовенним введенням індивідуально підібраних плазмозамінників, найбільш ефективно відбувається нормалізація показників клітинної та гуморальної ланки імунітету.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено взаємозв'язок між особливостями клінічного перебігу післяопераційного періоду, станом системного імунітету та гормональною функцією яєчників до та після лапароскопічних операцій у разі жіночої безплідності, асоційованої з ендометріозом. Розширено уявлення про адаптаційні реакції організму у післяопераційному періоді після лапароскопічних операцій щодо ендометріозу. Науково обгрунтовано необхідність удосконалення реабілітаційних заходів. Вперше з метою профілактики інтраопераційних пошкоджень суміжних органів у разі лапароскопічного видалення ендометріоїдних гетеротопій застосовано методику "гідропрепарування". Встановлено, що використання протефлазиду після лапароскопічних операцій для лікування I - II стадії ендометріозу сприяє нормалізації системної імунної відповіді, а застосування допоміжних репродуктивних технологій, на відміну від вичікувальної тактики та традиційної гормонотерапії, значно підвищує ефективність реабілітації репродуктивної функції.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена хірургічному методу лікування хворих з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Вивчені особливості морфофункціонального стану внутрішніх геніталій і функціональний стан системи гіпофіз-яєчники до і після застосування традиційних і сучасних методів хірургічної індукції овуляції при даній патології, проведена порівняльна оцінка результатів. Встановлена висока інформативність ендоскопічних методів у діагностиці СПКЯ у поєднанні з іншими факторами неплідності. Відображена ефективність лапароскопічних операцій, благоприємний вплив на функцію гіпофізарно-яєчникової системи. Рекомендовано хворим з СПКЯ після безрезультатного консервативного лікування проводити лапароскопію з індукцією овуляції і одночасною хірургічною корекцією поєднаних факторів неплідності.

  Скачати повний текст