Розглянуто вплив розробленої методики лікувальної гімнастики, яка включала поверхневе дихання і дозовану ходьбу, на нормалізацію маси тіла у жінок репродуктивного віку з екстрагенітальною патологією, які перенесли оваріоектомію.

Рассмотрено влияние разработанной методики лечебной гимнастики, включавшей поверхностное дыхание и дозированную ходьбу на нормализацию массы тела у женщин репродуктивного возраста с экстрагенитальной патологией, перенесших овариоэктомию.

The author surveys influence of designed procedure of medical gymnastics including surface respiration and dosed walking on normalization of mass of a body at the women of reproductive age with an extragenital pathology, which has transferred ovariectomy.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.744

Рубрики:

Операції на матці і шийці матки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены основные клинические аспекты гистерэктомии у женщин репродуктивного возраста (РВ). Показано, что основной гинекологической патологией, приводящей к гистерэктомии в РВ, является миома матки. Установлены особенности развития нейроэндокринной и психосоматической патологии в отдаленном послеоперационном периоде. Выделен самостоятельный синдром постгистерэктомии.

Разработана и внедрена новая методика ведения больных, перенесших криодеструкцию шейки матки, на основании использования геля "Титриол". Это позволило улучшить клиническое течение послеоперационного периода, ускорить процессы регенерации тканей, а также снизить частоту реактивации хронических воспалительных процессов органов малого таза. Методика является простой, общедоступной и ее можно широко использовать в практическом здравоохранении.

Изучена репаративная активность новой биологически активной композиции "Гипокловойл", состоящей из масел облепихового фармакопейного и гвоздичного в соотношении 99/1, в условиях комплексного лечения дисплазий шейки матки после ее диатермоэксцизии. Получены доказательства достоверного ускорения процессов эпителизации шейки матки на фоне применения гипокловойла по сравнению с группой контроля (в среднем, в 1,5 раза). Эффективность гипокловойла в 1,3 превышала эффективность масла облепихового.

Отмечено, что фторхинолоновый антибиотик заноцин в гинекологической практике эффективен в отношении микроорганизмов, играющих роль в развитии послеоперационных инфекционных осложнений (ПВО). Препарат малотоксичен, хорошо переносится пациентками и практически не вызывает побочных реакций. Сделан вывод о высокой эффективности заноцина для профилактики ПВО в гинекологии, в том числе и у пациенток, имевших в анамнезе заболевания, передающиеся половым путем.

Отмечено, что изменения состояния вегетативной нервной системы (ВНС) зависят от объема перенесенного оперативного вмешательства и имеют достаточно выраженный характер. Полученные данные указывают на необходимость разработки комплекса реабилитационных мероприятий для пациенток, перенесших гистерэктомию, с учетом возникающих нарушений со стороны ВНС. Использование различных вариантов заместительной гормональной терапии позволяет снизить степень выраженности нарушений ВНС у пациенток этой группы.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что изменения сексуальной функции пациенток зависят от объема перенесенного оперативного вмешательства и носят достаточно выраженный характер. Полученные данные указывают на необходимость разработки комплекса реабилитационных мероприятий для пациенток, перенесших гистерэктомию, причем с учетом возникающих сексуальных нарушений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.744 + Р569.714

Рубрики:

Операції на матці і шийці матки

Пухлини матки та шийки матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования: изучение возможностей относительно снижения частоты развития инфекционных осложнений у женщин после гистерэктомии путем проведения предоперационной интравагинальной терапии. В исследовании принимали участие 192 пациентки, которым предстояла тотальная абдоминальная гистерэктомия. Вагинальную флору оценивали согласно критериям Нугента с помощью предоперационных влагалищных мазков, окрашенных по Грому. Больным основной группы (95 женщин) было назначено вагинальное комбинированное лечение (по 500 мг метронидазола и 100 мг миконазола нитрата 2 раза в сутки в течение 7-ми дней), а в контрольной группе (97 больных) такая терапия не проводилась. Путем сопоставления полученных данных оценивалась и сравнивалась частота развития послеоперационных осложнений у пациенток обеих групп наблюдения. В контрольной группе у женщин с аномальной флорой регистрировалось намного больше раневых и вагинальных осложнений по сравнению с пациентками с нормальной флорой. При этом в основной группе намного чаще отмечались инфекции, поражавшие мочевой тракт (38,9 против 23,7 % случаев), а вагинальные инфекции намного чаще наблюдались в контрольной группе (2,1 против 8,2 %). Выводы: благодаря терапии, направленной на нормализацию аномальной влагалищной флоры и проведенной перед трансабдоминальной гистерэктомией, у обследованных пациенток удалось существенно снизить частоту развития послеоперационных инфекционных осложнений.

Обстежено 350 хворих з пролапсом геніталій, які були прооперовані у Київському центрі репродуктивного здоров'я протягом 1995 - 2007 рр., та 150 пацієнток з опущенням та випаданням статевих органів, яким проведено оперативне лікування (черезпіхвова екстирпація матки) протягом 2001 - 2007 рр. Визначено, що вивчення показників системи гемостазу виявило наявність різкого зростання гіперкоагуляції (за показниками судинно-тромбоцитарного гемостазу), а також тенденції до підвищення показників системи згортання, що свідчить про максимальне напруження системи гемостазу у пре- і постменопаузальний періоди. Показано, що для попередження розвитку тромбоемболічних та запальних ускладнень необхідно з метою профілактики призначати пацієнткам перед, під час та після операції еластичну компресію нижніх кінцівок, введення у профілактичних дозах до і після операції НМГ (Фраксипарин, Клексан), а також антибіотиків широкого спектра дії (інтраопераційно).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1 + Р715.744

Рубрики:

Пухлини матки

Операції на матці і шийці матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему зменшення нейроендокринних порушень у жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію з приводу гінекологічної або акушерської патології на підставі вивчення їх клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних особливостей, а також шляхом розробки та впровадження комплексу реабілітаційних заходів. Установлено взаємозв'язок клініко-психологічних, ендокринологічних і метаболічних змін у віддаленому післяопераційному періоді в жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію з приводу генітальної або акушерської патології. Розроблено та впроваджено комплекс реабілітаційної терапії, що передбачає використання спрямованої гормональної терапії та корекції дисметаболічних порушень. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом віддаленого післяопераційного періоду в жінок, які багато народжують і перенесли гістеректомію.

На підставі результатів дослідження показано, що у структурі гіперпластичних процесів ендо- та міометрія переважає поєднання патології ендометрія. Розроблено методику техніки гістероскопічної операції, яка передбачає почергове проведення абляції у ділянках вічок маткових труб та резекції решти ендометрія. Вивчено найближчі та віддалені результати гістероскопічної резекції, абляції та комбінованої методики операції у хворих з поєднаними формами гіперпластичних процесів матки, проведено їх порівняльний аналіз. Розроблено рекомендації щодо диференційованого використання різних методів гістероскопічної абляції ендометрія як методу гемостазу у жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку на етапі доопераційного лікування анемії за умов підготовки до гістеректомії.

Проаналізовано 200 гістеректомій, виконаних методом лапароскопії та 200 випадків відкритої абдомінальної гістеректомії. Лапароскопічну гістеректомію виконано у 50 випадках, у 150 - лапароскопічну асистенцію вагінальної гістеректомії (ЛАВГ), у тому числі власну модифікацію ЛАВГ - у 50 випадках. Розроблено власний спосіб ЛАВГ, який дозволяє уникнути травмування маткових судин на вагінальному етапі операції, сприяє зменшенню об'єму інтраопераційної крововтрати, на відміну від типової методики ЛАВГ на 14,0 %, і скороченню тривалості вагінального етапу операції в 1,3 рази. На підставі дослідження методом вибору можна вважати лапароскопічну гістеректомію, яка супроводжується меншим числом ускладнень і більш позитивною динамікою психоемоційного стану хворих у післяопераційному періоді, найбільш оптимальним методом лікування. Виконання трансабдомінальної гістеректомії рекомендовано за розмірів тіла матки 14 тижнів вагітності та більше у разі вираженого спайкового процесу органів черевної порожнини, супутньої вентральної грижі.

Досліджено проблему зниження кількості дисгормональних порушень у яєчниках і молочних залозах, поліпшення якості життя жінок фертильного віку після гістеректомії. Установлено, що функція яєчників залежить від того, за якими показаннями виконувалася операція, об'єму операції, наявності післяопераційних ускладнень, особливостей, структури та функції яєчників до операції. Розширено уяву про особливості анатомічних і функціональних змін яєчників, а також їх кровопостачання залежно від об'єму оперативного втручання. Розроблено критерії формування груп ризику щодо розвитку порушень функції яєчників, за яким визначено групу ризику з розвитку синдрому виснаження яєчників, групу ризику з розвитку їх кістозних змін, групу мінімального ризику з розвитку порушень у яєчниках. Виявлено взаємозв'язок між станом молочних залоз і особливостями функціонування яєчників після гістеректомії без придатків у жінок з існуючими доброякісними захворюваннями молочних залоз до операції та без них. Доведено необхідність розробки диференційованих принципів профілактики та корекції порушень у яєчниках і молочних залозах. Створено науково обгрунтовану та впроваджено методику диференційованої корекції та профілактики порушень у яєчниках і молочних залозах у жінок після гістеректомії без придатків у фертильному віці, що дозволило знизити синдром виснаження яєчників у цій групі ризику на 46,0 %, частоту розвитку доброякісних захворювань молочних залоз - на 83,5 %; у групі ризику з розвитку кістозних змін яєчників - їх кістозних змін - на 62,6 %, доброякісних захворювань молочних халоз - на 54,5 %;

Досліджено особливості перебігу опущення внутрішніх статевих органів у жінок у менопаузі. На підставі архівно-статистичних, клінічних та додаткових методів обстеження встановлено порушення психосоматичного стану та обміну вищих жирних кислот у жінок протягом підготовки до піхвових хірургічних втручань. Запропоновано та впроваджено науково обгрунтовану схему медикаментозної підготовки жінок у менопаузі до піхвових операцій для корекції виявлених порушень, запобігання післяопераційним ускладненням.

Встановлено особливості впливу нового біологічного шовного матеріалу "Біофіл" на перебіг ранового процесу в оперованих внутрішніх статевих органах жінок (матці та її придатках) у порівнянні з застосуванням кетгуту та вікрилу. На підставі результатів морфологічних, інструментальних, морфофункціональних і спеціальних досліджень об'єктивно доведено (на відміну від кетгуту та меншою мірою - вікрилу) відсутність негативного впливу на перебіг ранового процесу у разі використання біофілу. Виявлено, що застосування нового шовного матеріалу викликає мінімально виражені запальні зміни в захисних тканинах внутрішніх статевих органів без алергічного компоненту, що сприяє більш ранній нормалізації показників гомеостазу та запобігає розвитку спайкового процесу черевної порожнини. Обгрунтовано доцільність використання шовного матеріалу "Біофіл" під час проведення операцій на внутрішніх статевих органах у жінок.

Досліджено проблему зниження частоти урогенітальних порушень після оваріектомії в пери- та постменопаузальному віці, а також перебіг післяопераційного періоду, гормональний гомеостаз і мікробіоценоз піхви після видалення яєчників. Встановлено, що оваріектомія призводить до стійких дисбіотичних порушень, які не усуваються шляхом застосування системної замісної гормонотерапії. Розроблено нову схему профілактики та лікування посткастраційних розладів, яка передбачає терапію препаратами "Клімен" і "Клімонорм" у сполученні з місцевим застосуванням препарату "Лактобактерин ацидофільний "Наріне"(ЛАН). Застосування схеми дозволило підвищити ефективність лікування посткастраційного синдрому шляхом нормалізації мікробіоценозу піхви й усунення урогенітальних розладів, що знижує ризик виникнення висхідних сечових інфекцій та покращує якість життя даної групи жінок.

  Скачати повний текст