Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.266.405.2

Рубрики:

Хірургічне лікування стенозів гортані

Шифр НБУВ: Ж20806 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Проанализирован опыт диагностики и хирургического лечения 61 больного в возрасте от 2 до 69 лет, в том числе мужчин - 43 (70,5 %), женщин - 18 (29,5 %), у которых после интубации с длительной вентиляцией легких по поводу острой дыхательной недостаточности возник стеноз трахеи. Стеноз трахеи проявлялся стридорозным дыханием, диагноз подтвержден данными эндоскопического исследования и компьютерной томографии. Консервативное и эндоскопическое лечение оказалось эффективным у 10 (16,4 %) больных, оперативное вмешательство - циркулярная резекция с наложением первичного трахеального анастомоза и поэтапное лечение с трахеостомией и введением Т-образной силиконовой трубки выполнено у 51 (83,6 %) больного. Хорошие и удовлетворительные результаты достигнуты у 70 % больных.

Изучены возможности и эффективность выполнения симультанных операций по поводу инвазивного рака щитовидной железы (ЩЖ) при исходном нейропатическом стенозе гортани и дисфоническом синдроме, направленных на минимизацию остаточного объема ткани ЩЖ и хирургическую реиннервацию гортани. Результаты хирургической реиннервации гортани - по данным видеоларингоскопии, аэродинамического и спектрального анализа голоса, самооценки влияния нарушений голоса на качество жизни пациента. После операции отмечено улучшение фонации и качества жизни у всех пациентов. Первичная нейрорафия возвратного гортанного нерва обеспечивает восстановление нормального или почти нормального разговорного голоса вследствие восстановления тонуса и объема латеральной перстнечерпаловидной (m. cricoarytenoideus lateralis) и щиточерпаловидной (m. thyroarytenoideus) мышц на стороне поражения и может быть эффективно использована для коррекции последствий нейропатического паралича гортани при хирургическом лечении рака ЩЖ.

Відображено сучасні тенденції в лікуванні захворювань гортані, що супроводжуються стенозом і порушенням фонаторної функції, таких як папіломатоз гортані і двосторонній парез зворотного нерва гортані. Актуальність хірургічного лікування двостороннього парезу зворотного нерва гортані зумовлена тим, що значна частина хворих з цією патологією - особи голосових професій і для них функціональний результат операції визначає якість життя, професійну придатність. Використання напівпровідникового лазера зумовлює хороший функціональний результат при цій патології. Мета дослідження - підвищення ефективності лікування хворих з папіломатозом гортані і при двосторонньому парезі зворотного нерва гортані. Всім хворим проведено хірургічне лікування із застосуванням напівпровідникового лазера "Ліка-хірург". Результати лікування хворих дозволили зробити висновок, що мікроларингоскопія з лазерною вапоризацією папілом приводить до скорочення частоти рецидивів захворювання протягом першого року після операції на 15,4 % порівняно з контрольною групою. Використання напівпровідникового лазера у хворих з двостороннім парезом гортані дозволяє більш ефективно відновити компенсоване дихання через природні дихальні шляхи порівняно з контрольною групою пацієнтів. Застосування лазера в фонохірургії дозволяє зберегти хорошу голосову функцію у 76,9 % пацієнтів.

Зазначено, що спостерігаючи та лікуючи протягом 5-ти років 190 пацієнтів, автори статті проводили огляд внутрішньої поверхні гортані та трахеї за допомогою ендоскопа. Це надавало можливість виявити навність рубцевого стенозу, визначити його локалізацію, ступінь, розповсюдження та вираженість запального процесу. За необхідністю діагностично-ендоскопічна процедура трансформувалась в лікувальну маніпуляцію шляхом реканалізації чи механічного розширення просвіту дихальних шляхів. Подібна тактика допомогла відмовитись чи звести до мінімуму екстренні операції чи невиправдану трахеотомію. Наведено опис двох подібних клінічних випадків.

Отмечено, что наблюдая и излечивая в течение 5 лет 190 пациентов, авторы статьи проводили осмотр внутренней поверхности гортани и трахеи с помощью эндоскопа. Это давало возможность выявить наличие рубцового стеноза, определить его локализацию, степень, распространение и выраженность воспалительного процесса. При необходимости лечебно-эндоскопическая процедура трансформировалась в лечебную манипуляцию путем реканализации или механического расширения просвета дыхательных путей. Подобная тактика помогла отказаться или свести к минимуму экстренные операции или неоправданную трахеотомию. Приведено описание двух подобных клинических случаев.

Дослідження присвячено підвищенню ефективності анестезіологічного забезпечення ендоскопічних мікрохірургічних втручань у хворих за паралітичного стенозу гортані шляхом обгрунтування використання високочастотної підскладкової струминної вентиляції легень. Обгрунтовано використання цієї методики респіраторної підтримки, яка дозволяє уникати виконання превентивної трахеостомії у вказаних хворих. Проаналізовано 88 загальних анестезій у хворих, які прооперовані з приводу паралітичного стенозу гортані з використанням різних методів респіраторної підтримки. Розроблено методику забезпечення респіраторної підтримки під час ендоскопічних втручань з приводу паралітичного стенозу гортані, яка передбачає використання двопросвітного катетера для проведення високочастотної підскладкової струминної вентиляції легень та дозволяє уникати виконання превентивної трахеостомії, що дозволяє скоротити час перебування вказаних пацієнтів в операційній, зменшити тривалість госпіталізації, знизити трудове навантаження на середній медичний персонал.

Вивчено вплив різних методик респіраторної підтримки, застосованих під час ендоскопічної хордоаритеноїдотомії, на якість та результати хірургічного втручання з приводу паралітичного стенозу гортані (ПСГ). Виконання планової превентивної трахеостомії у хворих на ПСГ призводить до збільшення тривалості госпіталізації та часу перебування хворого в операційній, а також часто обумовлює необхідність повторного стаціонарного лікування. Інтубація трахеї трубками малих розмірів може ускладнювати виконання оперативних прийомів під час ендоскопічної хордоаритеноїдотомії, а також асоціюється з необхідністю трахеостомії в ранньому післяопераційному періоді. Підскладкова високочастотна струмінна вентиляція є надійним методом респіраторної підтримки, який забезпечує належну оксигенацію артеріальної крові та елімінацію вуглекислого газу. Наявність катетера для струмінної вентиляції в дихальних шляхах пацієнта не створює перешкод для виконання оперативних прийомів під час ендоскопічної латерофіксації голосової складки за паралітичного стенозу гортані.

Изучено влияние различных методик респираторной поддержки, применяемых при эндоскопической хордоаритеноидотомии на качество и результаты хирургического вмешательства по поводу паралитического стеноза гортани (ПСГ). Выполнение плановой превентивной трахеостомии у больных ПСГ приводит к увеличению продолжительности госпитализации и времени пребывания больного в операционной, а также часто обусловливает необходимость повторного стационарного лечения. Интубация трахеи трубками малых размеров может затруднять выполнение оперативных приемов при эндоскопической хордоаритеноидотомии, а также ассоциируется с необходимостью трахеостомии в раннем послеоперационном периоде. Подскладочная высокочастотная струйная вентиляция является надежным методом респираторной поддержки, который обеспечивает надлежащую оксигенацию артериальной крови и элиминацию углекислого газа. Наличие катетера для струйной вентиляции в дыхательных путях пациента не создает препятствий для выполнения оперативных приемов при эндоскопической латерофиксации голосовой складки при паралитическом стенозе гортани.