Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.610.501-436.7

Рубрики:

Крипторхізм

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати молекулярно-генетичного дослідження мікроделецій Y-хромосоми у чоловіків із порушеннями сперматогенезу та у пацієнтів із крипторхізмом. Досліджено регіони AZFa, AZFb, AZFc із використанням ДНК-аналізу у STS-локусах - sY84, sY86, sY127, sY134, sY254, sY255 і гена SRY. Мікроделеції Y-хромосоми виявлено у 13,3 % обстежених інфертильних чоловіків із порушеними показниками спермограм, що свідчить про значну інформативність даного дослідження. Частота генетичних (цито- та молекулярно-генетичних) порушень у хлопчиків із ізольованим крипторхізмом склала 4 %, що вимагає подальшого вивчення генетичних передумов крипторхізму. Налагодження й оптимізація молекулярно-генетичного дослідження мікроделецій Y-хромосоми має велике значення для практичної медицини.

Вивчено морфо функціональні зміни гемато тестикулярного бар'єра внаслідок експериментального однобічного крипторхізму та його хірургічної корекції. За умов ранньої хірургічної корекції експериментального крипторхізму відзначено високу регенеративну здатність опущеного яєчка і повне відновлення структурних компонентів гемато-тестикулярного бар'єра. Терміни регенерації гемато-тестикулярного бар'єра досягають 21 - 40 діб з моменту опущення дистопного яєчка. Після проведеної хірургічної корекції експериментального крипторхізму в процесі регенерації в опущеному яєчку виявлено дві субпопуляції темних і світлих підтримувальних клітин. Зазначено, що явища активного піноцитозу у власній оболонці покручених сім'яних канальців можуть бути причиною наступних порушень у опущеному яєчку за умов ранньої хірургічної корекції експериментального крипторхізму.

В експерименті на статевозрілих щурах з моделлю черевного крипторхизму вивчені морфофункціональні особливості органів імунної системи - вилочкової залози, селезінки, лимфатичних вузлів, кісткового мозку, крові. Встановлено, що при порушенні міграції яєчка в органах імунної системи здійснюються проліферативно-деструктивні процеси у вигляді гіперплазії тканини вилочкової залози, селезінки, лімфатичних вузлів, пригніченні пагонів кісткового мозку. При імунологічному обстеженні тварин виявлені ознаки аутоімунізації організму у вигляді змін кількості клітин крові. В тканині яєчка спостерігались деструктивні процеси в усіх його структурних елементах та компонентах гематотестикулярного бар'єру. В процесі роботи надані рекомендації по використанню біостимуляторів в передопераційній підготовці хворих на крипторхизм.

Досліджено особливості андрологічного статусу та функціонального стану гіпофізарно-статевої системи у підлітків з псевдокрипторхізмом у динаміці пубертатного розвитку. Розглянуто вплив даної патології на стан генеративної фукнції у юнаків та дорослих чоловіків. Обстежено 148 осіб чоловічої статі віком від 11-ти до 27-ми років з псевдокрипторхізмом, 20 осіб віком 16 - 20-ти років з первинним гіпогонадизмом, 17 осіб віком 16 - 30-ти років з вторинним гіпогонадизмом, а також 99 практично здорових осіб віком 11 - 27-ми років, які склали контрольну групу. На підставі результатів проведених досліджень виявлено превалювання у пацієнтів з псевдокрипторхізмом та порушеннями статевого розвитку нормогонадотропного гіпогонадизму, який супроводжується абсолютною та відносною андрогенною недостатністю. Встановлено, що у патогенезі розвитку порушень генеративної функції за псевдокрипторхізму суттєву роль відіграє гіпореалізація дії лютеїнізувального гормону на периферичну ланку гіпофізарно-статевої системи. Здійснено наукове обгрунтування необхідності використання та апробацію диференційованої терапії (зокрема, гормонредукованих засобів, препаратів хоріонічного гонадотропіну, комбінованих методів) диспубертатогенезу у хворих з псевдокрипторхізмом на підставі дослідження функціонального стану гіпофізарно-статевої системи, аналізу вмісту гормонів, їх співвідношення та проведення функціональних проб. Розроблено алгоритм лікування псевдокрипторхізму залежно від віку пацієнтів. Встановлено, що найбільший терапевтичний ефект (66,7 %) досягається за умов раннього (до 11 - 12-ти років) початку проведення лікування.

Експериментально змодельовано патологічні процеси повного поперечного перетину m.cremaster та м'язової пластики m.cremaster м'язовим клаптем, висіченим з внутрішнього косого м'яза живота. З використанням морфологічних методів дослідження встановлено, що поперечний повний перетин m.cremaster пригнічує кремастерний рефлекс, значно порушує кровопостачання яєчка та спричинює розвиток довготривалої часткової гіпоксії з порушенням гематестикулярного бар'єру та пригнічення сперматогенезу до атрофії цього органа, сприяє розвитку завороту яєчка та аутоімунного орхіту. Встановлено, що пересадка м'язового клаптя, висіченого з внутрішнього косого м'яза живота, до m.cremaster, особливо за умов його недорозвитку, складає сприятливі умови для регенерації кровоносних судин в сім'яному канатику, чим покращує кровопостачання ретенційованого яєчка у разі його низведення. Зазначено, що віддалені результати хірургічного лікування крипторхізму в дітей з застосуванням пластики m.cremaster м'язовим клаптем значно кращі, ніж без неї.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.610.501-59

Рубрики:

Крипторхізм

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ