Показано динаміку основних показників ендокринної системи та спермограм у чоловіків з деякими формами безплідності після трансплантації кріоконсервованої фетотестикулярної тканини людини в амніотичній оболонці.

Наведено методичні рекомендації, які є узагальненням майже 20-річного досвіду роботи відділення реабілітації репродуктивної функції жінок Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Академії медичних наук України. Обстежено близько 20 тисяч жінок з неплідністю. Досліджено принципи лікування подружньої пари з поєднаними формами неплідності. Викладено характерні ознаки гормонального стану яєчників у жінок з поєднаними формами неплідності. Запропоновано схему комплексної протизапальної терапії. Розглянуто загальні принципи профілактики спайкового процесу органів малого тазу.

Представлены работы, посвященные андрологическим аспектам бесплодия супружеской пары (этиология и патогенез мужского бесплодия, возможности и перспективы консервативного лечения мужского бесплодия, диагностика и лечение бесплодия в браке и др.), а также актуальным вопросам сексопатологии (психотерапевтическая коррекция личностных особенностей при сексуальных расстройствах невротического генеза, причины и условия нарушения сексуального здоровья у женщин, особенности нарушения сексуального здоровья взрослого населения в современных условиях и др.).

Отражены современные представления об этиологии, патогенезе, диагностике, лечении и профилактике мужского бесплодия. Рассмотрены различные формы данной патологии и методы проведения клинического обследования. Проанализированы макро- и микроскопические, а также биологические, биохимические, гормональные, генетические, иммунологические методы исследования эякулята. Описаны вспомогательные репродуктивные биотехнологии в лечении бесплодного брака. Разработан алгоритм ведения пациента с мужским бесплодием. Установлены показания и порядок проведения биопсии яичек, а также генитографии и ультрасонографии органов мошонки. Описан порядок проведения этапного обследования на фертильность. Рассмотрены современные методы лечения секреторного, экскреторно-токсического, экскреторно-обтурационного, сочетанного и иммунологического бесплодия. Особое внимание уделено рассмотрению профилактических мероприятий, направленных на предупреждение возникновения и развития даной патологии.

Представлены данные цитогенетического обследования семей с репродуктивными проблемами, которые свидетельствуют о повышенном количестве у них хромосомных вариантов (18,5 %) по сравнению с популяционной частотой и их уровнем в групе обследованных доноров спермы и ооцитов (5,4 %). Отмечена необходимость цитогенетического обследования женщин с разными формами бесплодия, а также данных доноров перед искусственным оплодотворением,

На основе обобщения литературных источников, а также результатов клинических наблюдений эффективности хирургического и консервативного лечения 227-ми больных варикоцеле описаны механизмы возникновения бесплодия при данном заболевании. Рассмотрено строение мужской половой системы: сосудистой системы яичка и семенного канатика, предстательной железы. Определены причины мужского бесплодия, в частности, гипогонадотропные синдромы, изолированный гипогонадизм, недостаточность гипофиза. Варикоцеле рассматривается как медицинская и социальная проблемы.

Розглянуто проблеми лікування запальних процесів статевих органів чоловіків і жінок. Наведено інформацію про метод дозованої локальної гіпертермії та можливості його застосування у лікуванні безплідності.

Рассмотрены проблемы лечения воспалительных процессов половых органов мужчин и женщин. Приведена информация о методе дозированной локальной гипертермии и возможностях его применения в лечении бесплодия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р698.024-43

Рубрики:

Чоловіче безпліддя

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результати останніх досліджень продемонстрували, що у більшості чоловіків із тяжкою формою безпліддя виявлено мікроделеції Y-хромосоми. В зв'язку з цим зростає значення скринінгу чоловіків із високим ризиком мікроделецій Y-хромосоми, необхідного для консультації до початку ліквідування безпліддя. Проаналізовано сучасний рівень знань про природу генів Y-хромосоми, відповідальних за сперматогенез, та аналізу мікроделецій Y-хромосоми в разі чоловічого безпліддя.

Базуючись на даних літератури, показано частоту хронічного неспецифічного простатиту, яка має тенденцію до зростання. Порівняно частоту чоловічого фактора безплідності серед подружніх безплідних пар. Наведено власні спостереження впливу лімфотропної терапії на кількість та функціональну активність сперматозоїдів у 31 хворого на хронічний простатит.

Відомо, що генетичні чинники зумовлюють приблизно третину всіх видів чоловічої стерильності. Цей факт необхідно враховувати при використанні штучних репродуктивних технологій (ШРТ) у випадках, коли донор хворий на азооспермію (відсутність сперматозоїдів у спермі) або тяжку олігоспермію (концентрація сперматозоїдів у спермі становить менше ніж 5 млн/мл). Спадкова стерильність може бути спричинена генними мутаціями, кількісними або структурними аномаліями статевих хромосом чи аутосом. Проаналізовано можливості спадкової передачі чоловічої стерильності при впровадженні ШРТ. Найважливішими чинниками випадків тяжкої олігоспермії та азооспермії є синдром Кляйнфельтера, мутації гена cystic fibrosis transmembrane conductance regulator (CFTR), котрі спричиняють кістозний фіброз, і мутації в зоні фактора азооспермії (azoospermia factor zone - AZF) Y-хромосом. Вірогідність мутації гена CFTR при передачі до наступної генерації становить 50 %. Імовірність спадкової передачі синдрому Кляйнфельтера при мозаїчному каріотипі може сягати 70 %. Імовірність передачі AZF мутації по чоловічій лінії внаслідок використання ШРТ становить 100 %. Відсоток чоловіків із AZF-мутаціями, що звертаються до центрів штучної репродукції, варіює від 3,2 до 14 %. Таким чином, принаймні 3,2 % усіх хлопчиків, що з'явилися на світ за допомогою цих технологій, будуть стерильні завдяки мутації в зоні AZF Y-хромосоми. Відзначено, що генетичний аналіз і консультування далеко не завжди проводяться перед початком циклу штучного запліднення. Передбачувані батьки

(Parents-to-be) не завжди мають можливість ознайомитись із ступенем генетичного ризику їх майбутньої дитини і прийняти виважене та відповідальне рішення. Проте є можливість вирішити не використовувати ШРТ, а компенсувати свою неплідність, здійснюючи, наприклад, усиновлення. Відповідальність за високий ризик народження дитини з генетичними аномаліями лежить не тільки на батьках, але й на суспільстві, включаючи відповідальність наукових дослідників, що працюють у цій сфері, лікарів і законотворців.

Исследована эффективность введения криоплаценты под кожу мошонки у 15 мужчин с бесплодием сочетанного генеза. Беременность наступила у 3-х бесплодных пар. При контрольном осмотре установлено улучшение показателей сперматогенеза у 9 из 11 пациентов. Существенные изменения сперматогенеза имели место в подгруппе пациентов (7 мужчин) с выраженным секреторным компонентом бесплодия (концентрация сперматозоидов менее 20 млн/мл). В данной подгруппе отмечены в среднем трехкратное повышение концентрации сперматозоидов и достоверное улучшение основных качественных показателей сперматогенеза: подвижность, процент некро- и тератоспермии. Установлено, что введение криоплаценты для стимуляции сперматогенеза целесообразно при секреторных формах бесплодия. Применение криоплаценты для улучшения качественных показателей сперматогенеза при нормальной концентрации сперматозоидов представляется сомнительным, поэтому этот вопрос нуждается в дальнейших исследованиях. Предложенный метод введения криоплаценты в мошонку не уступает традиционным. Осложнений после его использования не зафиксировано.

Представлено результати молекулярно-генетичного дослідження мікроделецій Y-хромосоми у чоловіків із порушеннями сперматогенезу та у пацієнтів із крипторхізмом. Досліджено регіони AZFa, AZFb, AZFc із використанням ДНК-аналізу у STS-локусах - sY84, sY86, sY127, sY134, sY254, sY255 і гена SRY. Мікроделеції Y-хромосоми виявлено у 13,3 % обстежених інфертильних чоловіків із порушеними показниками спермограм, що свідчить про значну інформативність даного дослідження. Частота генетичних (цито- та молекулярно-генетичних) порушень у хлопчиків із ізольованим крипторхізмом склала 4 %, що вимагає подальшого вивчення генетичних передумов крипторхізму. Налагодження й оптимізація молекулярно-генетичного дослідження мікроделецій Y-хромосоми має велике значення для практичної медицини.

Розглянуто питання частоти жіночого та чоловічого безпліддя в Україні за 2007 р. та в динаміці щорічно з 2001 p., структуру циклів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) при лікуванні безпліддя, частоту настання вагітності та пологів після ДРТ за період з 1999 по 2006 р. Зазначено, що лікування безпліддя за допомогою методів ДРТ є сучасним та високоефективним.

На основании изучения последствий ущемленной паховой грыжи и ее хирургического лечения при помощи реотестикулографии и ультразвукового доплерографического сканирования определена степень нарушения кровоснабжения яичек.

Визначення відсотка сперматозоїдів з порушенням цілісності ДНК у безплідних чоловіків є доцільним. Збільшений рівень сперматозоїдів з порушенням цілісності ДНК негативно корелює з концентрацією та активною рухливістю сперматозоїдів. Не знайдено кореляції з об'ємом еякуляту, повільною рухливістю та морфологією. Збільшений рівень сперматозоїдів з порушенням цілісності ДНК може негативно впливати на ембріологічні показники в програмі ІКСІ: знижує відсоток запліднення та дроблення ембріонів, зменшує відсоток ембріонів хорошої та відмінної якості, знижує відсоток формування бластоцист.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-5 я431(4УКР) + Р698.024-5 я431(4УКР) + Р716.11 с13 я431(4УКР)

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Чоловіче безпліддя

Вагітність

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р698.024-4

Рубрики:

Чоловіче безпліддя

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р698.024 + Р712.54

Рубрики:

Чоловіче безпліддя

Безпліддя. Стерилізація

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При проведении цитогенетических исследований 336 супружеских пар (672 человека) с нарушением репродуктивной функции и отягощенным акушерским анамнезом установлено, что среди супружеских пар с первичным бесплодием хромосомная патология выявляется чаще, чем у пациентов с вторичным бесплодием и с врожденными пороками развития плода в анамнезе. Также установлено, что вариабельность гетерохроматиновых сегментов хромосом, обнаруженных во всех группах обследуемых, чаще выявляется у лиц с репродуктивными потерями.