Зроблено спробу з'ясувати патогенетичні чинники самовільних абортів у термінах гестації 4 - 12 тижнів. Вивчено характер перетворних процесів у ендометрії, гормональний профіль на 20 - 23-ю добу менструального циклу, а також вміст статевих гормонів, N-ацетилглюкозаміну в сироватці крові та ендометрії. Встановлено, що у деяких пацієнток з невиношуванням вагітності за достатньої продукції статевих гормонів зберігається морфологічна неповноцінність ендометрія. Зроблено припущення, що неповноцінна лютеїнова фаза у багатьох випадках пов'язана не з порушенням стероїдогенезу, а з порушенням синтезу та обміну аміноцукрів. Запропоновано диференційований підхід до відновлення репродуктивної функції у жінок із загрозою невиношування вагітності. Зокрема шляхом проведення діагностики з визначенням кількісного вмісту аміноцукрів у сироватці крові, а за їх дефіциту - замісної фармакотерапії з використанням препаратів, які містять аміноцукор глюкозамін.

Предпринята попытка объяснить причины самопроизвольных абортов в сроке гестации 4 - 12 недель. Изучен характер преобразовательных процессов в эндометрии, гормональный профиль на 20 - 23 день менструального цикла, а также содержание половых гормонов, N-ацетилглюкозамина в сыворотке крови и эндометрии. Установлено, что у ряда пациенток с невынашиванием беременности при достаточной продукции половых гормонов сохраняется морфологическая неполноценность эндометрия. Сделано предположение, что неполноценная лютеиновая фаза во многих случаях связана не с нарушением стероидогенеза, а с нарушением синтеза и обмена аминосахаров. Предложен дифференцированный подход к восстановлению репродуктивной функции у женщин с угрозой невынашивания беременности. В частности путем проведения диагностики с определением количественного содержания аминосахаров в сыворотке крови, а при их дефиците - заместительной фармакотерапии с использованием препаратов, содержащих аминосахар глюкозамин.

The attempt to investigate the causes of spontaneus abortions in early pregnancies (in 4 - 12 weeks of gestation) has been made. The character of endometrial transformations, hormonal profile on 20 - 23 days of the menstrual cycle, as well as the content of sexual hormones, N-acetylglucosamine in the blood serum and endometrial level have been studied. It has been found out that the incompleted endometrial transformation is kept with the sufficient sexual hormones production in a number of the patients. It may be connected with low aminosugars metabolism but not with steroidogenesis disorder. A differentiated approach to the reproductive function restoration in women suffering with unbearing a child has been proposed by determining of the quantitative content of aminosugars in the blood serum or by using the correction if they are deficient.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218.1 + Ю751.5

Рубрики:

Аборт

Біоетика. Біомедична етика

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропонований метод комплексної терапії звичних викиднів дуфастоном і епадолом запобігає відторгненню плідного яйця у жінок зі звичними викиднями.

У обследованных пациенток с постабортной гиперпролактинемией отмечена дисрегуляция в обмене биогенных аминов - гиперсеротонинемия на фоне сниженной активности моноаминоксидазы (МАО). Продемонстрировано регулирующее влияние препарата "Мастодинон" на восстановление нейрогенных и эндокринных нарушений у женщин при повышенном уровне пролактина в крови (снижение концентрации серотонина при повышении активности МАО). Отсутствие нейровегетативных расстройств у женщин на фоне терапии "Мастодиноном" указывает на целесообразность и необходимость включения препарата в терапию гиперпролактинемии после проведения искусственного прерывания беременности.

Известно, что частота хромосомных аномалий (ХА) среди спонтанных абортусов первого триместра беременности составляет 50 - 60 %. С помощью сочетания стандартного цитогенетического метода и FISH-анализа на интерфазных ядрах с центромерспецифичными ДНК пробами к хромосомам 13/21, 14/22, 15, 16, 18, X, Y исследованы кариотипы некультивированных клеток ворсин хориона абортусов. Описанный комплексный подход можно успешно использовать для эффективной идентификации ХА в материале спонтанных абортусов. Полученные результаты указывают на необходимость тщательного изучения геномов супружеских пар с привычным невынашиванием в анамнезе, а особенно перед лечением вспомогательными репродуктивными технологиями.

Применение фитотерапевтического препарата "Мастодинон" ("Бионорика АГ", Германия) в послеабортном периоде способствует регуляции менструального цикла (МЦ), нормализации уровня пролактина и является одним из методов профилактики мастопатии и предменструального синдрома. Эффективность, безопасность, хорошая переносимость позволяют рекомендовать его для реабилитации женщин в послеабортном периоде с целью профилактики нарушений МЦ, заболеваний молочной железы.

Рассмотрены вопросы регуляции лактогенеза после родов или абортов. Обследованы 74 пациентки, из них 20 - с физиологическим течением послеродового периода и 29 пациенток, которым проводилось ингибирование лактации. Показано, что использование каберголина для регуляции лактогенеза в послеродовом и постабортном периодах является патогенетически обоснованным.

Приведены данные изучения эффективности препарата "Но-спазм" при его применении в комплексе терапии угрожающего самопроизвольного аборта в I и II триместрах беременности. Показано, что препарат является эффективным, хорошо переносится беременными, не приводит к снижению артериального давления, не вызывает побочных явлений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218.13

Рубрики:

Післяабортні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена наследственная отягощенность фиброзно-кистозной мастопатии у молодых пациенток после проведенного аборта. Под наблюдением находились 217 пациенток от 23-х до 35-ти лет, в том числе контрольную группу составили 23 фенотипически здоровые женщины с нормальной детородной функцией. Клинико-генеалогическое исследование, проведенное у женщин после аборта, показало, что существенную роль в происхождении этой патологии играет наследственная предрасположенность.

Зазначено, що невиношування вагітності є поліетіологічним симптомокомплексом. Виявлено чинники ризику розвитку загрози переривання вагітності. Встановлено, що під час розвитку мимовільних викиднів підвищується питома вага умовно-патогенної флори як чинника ризику. Порушення мікробіоценозу піхви в I триместрі вагітності є прогностичним критерієм ризику розвитку невиношування.

Проблема абортів залишається актуальною в Україні і на сьогодні, незважаючи на деяке зниження їх кількості. Наведено сучасні методи штучного переривання вагітності (ШВП), жоден з яких, однак, не є нешкідливим. Наслідки проведеного ШВП супроводжують жінку практично все її життя. Тому завданням як медиків, так і соціальних служб є подальша популяризація сучасних методів контрацепції, зниження частоти штучних абортів, підвищення народжуваності.

Рассмотрены вопросы участия энтеровирусной инфекции в патогенезе невынашивания беременности (НБ). Приведены данные, свидетельствующие о возможном существовании нового патогенетического механизма НБ, в основе которого лежат тромбофилические нарушения, изменения цитокинового статуса, аутоиммунные расстройства, ультраструктурные изменения эндометрия, вызванные персистенцией вирусной инфекции в организме беременной. Показано, что лечение во время беременности не является эффективным, что и послужило предпосылкой для разработки комплексной прегравидарной подготовки у женщин с НБ инфекционного генеза.

Изложена проблема прогнозирования риска невынашивания беременности на основании ретроспективного анализа, разработки системы прогнозирования и вероятности возникновения невынашивания. В процессе исследования были получены алгоритм и факторы риска для прогнозирования невынашивания беременности у женщин с заболеваниями щитовидной железы. Предложенный вероятный метод прогнозирования невынашивания беременности доступен, дает возможность объективно спрогнозировать невынашивание у конкретной беременной и своевременно провести лекарственно-профилактические методы, что является профилактикой перинатальной патологии. Метод доступен в использовании стационара родильного дома.

Представлена оценка роли гипергомоцистеинемии в развитии осложнений течения беременности у женщин с факторами риска перинатальных потерь на фоне различных экстрагенитальных заболеваний, изучены возможные варианты их сочетания и взаимного влияния друг на друга путем корреляции степени выраженности тех или иных осложнений с уровнем гомоцистеина и определенными соматическими нозологиями.

Представлены данные о роли антифосфолипидного синдрома в генезе невынашивания беременности с исходом в неразвивающуюся беременность. Приведены результаты аутоиммунного обследования и обосновано его значение в прогнозировании неразвивающейся беременности.

Освещена проблема невынашивания беременности на основании клинико-статистического ретроспективного анализа 6416 историй родов, из них 100 беременных с патологией щитовидной железы (I группа - основная) и 100 женщин с физиологическим течением беременности и родов без патологии щитовидной железы (II группа - контрольная). В процессе обследования определены основные данные репродуктивной функции, генитальной и экстрагенитальной патологии, которые приводят к невынашиванию и способствуют развитию фетоплацентарной недостаточности у женщин с патологией щитовидной железы. Благодаря таким данным у каждой беременной с патологией щитовидной железы можно объективно спрогнозировать невынашивание и своевременно осуществлять лечебно-профилактические мероприятия, что является профилактикой перинатальной патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218.12-5 + Р716.219-5

Рубрики:

Самовільний аборт. Невиношування

Недоношування і переношування вагітності

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 248 вагітних з невиношуванням за наявності цитомегаловірусної інфекції. Із них 188 жінкам у комплексі лікувальних заходів застосовували специфічний препарат "Імуноглобулін антицитомегаловірусний людини рідкий" (ВАТ "Біофарма", Україна). Проведена терапія сприяла зменшенню виразності клінічних проявів загрози невиношування, зменшенню частоти і тяжкості плацентарної недостатності, попереджала рецидив інфекційного процесу. У пацієнток зменшувалася кількість ускладнень вагітності і пологів, відзначалося поліпшення стану плода й немовляти.

Порівняльна оцінка ефективності лікування вагітних із невиношуванням вагітності (НВ) за наявності вірусу герпесу звичайного типу 2 (ВГЗ-2 інфекції) свідчить, що застосування специфічного імуноглобуліну "Імуноглобулін людини проти вірусу герпесу звичайного 2 типу" (ВАТ "Біофарма", Україна) у комплексі лікувальних заходів знижує виразність діагностичних тестів (кількість виявлених IgG, IgM, ДНК ВГЗ-2), попереджає можливу реактивацію інфекційного процесу, сприяє зниженню виразності симптомів загрози НВ, а також зменшенню частоти та тяжкості плацентарної недостатності. У вагітних, що одержували специфічну терапію ВГЗ-2 інфекції, зменшувалася кількість ускладнень вагітності та пологів, частота передчасних пологів, відзначалося поліпшення стану плода і немовляти. Так, рівень самовільних викиднів на різних етапах (триместрах) вагітності знижувався в 4 - 5 разів при застосуванні специфічного імуноглобуліну у порівнянні з застосуванням неспецифічного (імуноглобуліну людини нормального 10 %). Препарат добре переноситься пацієнтками, не дає ускладнень та реакцій після введення. Усе це дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження в клінічну практику задля лікування жінок із загрозою НВ за наявності ВГЗ-2 інфекції.