Рассмотрены особенности течения беременности, родов, послеродового периода и состояния новорожденных при заболевании вирусным гепатитом. Приведена общая характеристика острых и хронических вирусных гепатитов, а также вызываемых малоизученными гепатотропными вирусами. Рассмотрены патогенез, клинические проявления, механизмы заражения и пути передачи вирусных гепатитов, показаны возможные осложнения и исходы заболевания. Приведены методы дифференциальной диагностики патологии беременности и вирусного гепатита. Разработаны рекомендации по практическому использованию результатов определения маркеров вирусных гепатитов, приведены методы их профилактики и лечения.

Описано прояви патології опорно-рухової системи у практиці акушера-гінеколога. Висвітлено особливості функціонування структурно-функціональної організації кістки під час вагітності та пологів. Наведено основні патогенетичні механізми формування остеопенічного синдрому (ОС) під час вагітності та пологів. Запропоновано лікувально-профілактичні заходи для лікування вагітних з ОС.

Рассмотрены проявления патологии опорно-двигательной системы в практике акушера-гинеколога. Освещены особенности функционирования структурно-функциональной организации кости при беременности и родах. Приведены основные патогенетические механизмы формирования остеопенического синдрома (ОС) при беременности и родах. Изложены лечебно-профилактические мероприятия для лечения беременных с ОС.

З метою вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок з ожирінням проведено детальний ретроспективний аналіз 134-х історій пологів і амбулаторних карт жінок з ожирінням. Результати проведених досліджень свідчать про те, що ожиріння та вагітність є взаємнообтяжувальними чинниками, які різко збільшують ризик розвитку високого відсотка ускладнень вагітності. Багато ускладнень, які виникають під час вагітності, стають показаннями для акушерських операцій, що призводять до збільшення пологового травматизму матері та плода. Зауважено, що на перебіг вагітності та пологів у жінок з ожирінням несприятливо впливає екстрагенітальна патологія, яка зустрічається у різних поєднаннях. Все це дозволяє зробити висновок, що пацієнтки з ожирінням відносяться до групи високого ризику з розвитку ускладнень вагітності, пологів і післяпологового періоду.

С целью изучения особенностей течения беременности и родов у женщин с ожирением проведен детальный ретроспективный анализ 134-х историй родов и амбулаторных карт женщин с ожирением. Результаты проведенных исследований свидетельствуют о том, что ожирение и беременность являются взаимоотягощающими факторами, значительно увеличивающими риск развития высокого процента осложнений беременности. Часто осложнения, возникающие во время беременности, становятся показаниями для акушерских операций, что приводит к увеличению родового травматизма матери и плода. В то же время необходимо указать, что на течение беременности и родов у женщин с ожирением неблагоприятно влияет экстрагенитальная патология, которая встречается в различных сочетаниях. Все это позволяет сделать вывод, что пациентки с ожирением относятся к группе высокого риска по развитию осложнений в течение беременности, родов и в послеродовом периоде.

The retrospective analysis of 134 case histories in delivery and in outpatient cards was carried out with the purpose of studying peculiarities of pregnancy and delivery in females with obesity. The research proves that obesity and pregnancy are mutually aggravating factors. They increase considerably the risk of pregnancy complications. Most complications appearing during the gestation become indications for obstetrical operations which lead to the increased labor traumatism of a woman and her fetus. At the same time it should be emphasized that extragenital pathology has negative effect on gestation and delivery of females with obesity. There are different types of extragenital pathology. All this allows a conclusion that pregnant females with obesity and their neonates are a group of high risk of obstetrical and prenatal complications.

При анализе течения беременности и родов у женщин с гипоталамическим синдромом установлена значительная частота акушерских осложнений. Наиболее частыми формами патологии беременности являются преэклампсия и фетоплацентарная недостаточность, а в родах - аномалии родовой деятельности, что приводит к высокому уровню неблагоприятных исходов у новорожденных. Основной патологией раннего неонатального периода являются поражения центральной нервной системы как гипоксического, так и смешанного генеза. Отмечен высокий процент макросомий у новорожденных с низкой массой тела. У большинства женщин в послеродовом периоде течение гипоталамического синдрома ухудшается, в основном, за счет артериальной гипертензии и прогрессирующего ожирения. Профилактика акушерских и перинатальных осложнений, которая проводится по общепринятым схемам, является малоэффективной, что диктует необходимость разработки нового лечебно-профилактического и реабилитационного комплекса для женщин с гипоталамическим синдромом.

Ключ. слова: остеопения, послеродовый период, денситометрия, заболевания печени
Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.226.413.5-43 + Р716.226.418.110.40-43

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализировано течение беременности, родов, состояние плода и новорожденного у 250-ти женщин с нарушениями сердечного ритма. Выявлено большое количество осложнений беременности и родов, нарушений состояния плода и новорожденного. Полученные результаты необходимы для разработки лечебно-профилактических методов у беременных с данной патологией.

Изучены данные психоэмоционального скрининга у 80-ти беременных с сердечно-сосудистыми заболеваниями и 30-ти соматически здоровых женщин с нормальными родами. Маскулинизм выраженной степени по личностному опроснику FPI выявлен у 10,0 % женщин с кардиальной патологией и 13,3 % здоровых беременных, средней степени - соответственно у 38,8 и 60,0 %. Показано, что маскулинные беременные независимые и энергичные, с гармоничным функционированием психологической защиты, более удовлетворены качеством своей жизни. Для беременных феминного типа с сердечно-сосудистой патологией характерны выраженная степень тревожности, невротичность, депрессивность, эмоциональная лабильность, они особенно нуждаются в психологической помощи. Участие мужа в родах у этих беременных способствует достоверному увеличению частоты физиологического их течения.

На основании многолетнего опыта отделения сердечно-сосудистой патологии беременных Института педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, а также данных литературы представлены сведения о противопоказаниях к грудному вскармливанию у женщин с гипертонической болезнью, особенностях терапии родильниц с артериальной гипертензией. Детально освещен вопрос об антигипертензивной терапии, а также даны рекомендации по профилактике нарушений лактационной функции у этой категории больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.10-52 + Р716.226.415.160.23-52

Рубрики:

Інфекція ран. Сепсис ран

Пологи при захворюваннях на цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализировано течение беременности и родов у 446-ти женщин с разными формами артериальной гипотензии. Отмечена большая частота осложнений беременности и родов и их зависимость от характера заболевания. Дифференцированный анализ этих осложнений необходим для выбора целенаправленной терапии.

Проведен анализ течения беременности и родов у женщин с артериальной гипертензией. Результаты исследований свидетельствуют о большой частоте акушерских (преэклампсия, невынашивание, анемия, плацентарная недостаточность, аномалии родовой деятельности) и перинатальных (задержка роста плода, дистресс плода, асфиксия новорожденного) осложнений, коррелирующих с тяжестью заболевания. Все вышеуказанное свидетельствует о необходимости разработки эффективных лечебно-профилактических мероприятий у данного контингента беременных.

Отмечено, что тромбозы, тромбоэмболии и тромботические осложнения занимают важнейшее место в структуре материнской заболеваемости и смертности. Для выявления частоты встречаемости и выделения наиболее значимых факторов риска развития тромбоэмболических осложнений было проведено ретроспективное изучение 37-ми историй родов пациенток с тромбозами. В результате тщательного статистического анализа данных исследования были выявлены факторы риска. По данным оценки значимости факторов риска была разработана "Шкала риска развития тромбоэмболических осложнений во время беременности и родов", в которой представлены наиболее информативные и значимые в прогнозировании развития тромбоза признаки, оцененные в баллах; а также их влияние на развитие тромбоэмболических осложнений. Оценка этих факторов имеет большое прогностическое значение. Подсчет суммы баллов, характеризующих каждый фактор риска развития тромбозов, позволил формировать группы беременных с легкой, средней и высокой степенью риска. В зависимости от степени риска развития тромбоза осуществляется индивидуальный подход к объему исследования и тактике ведения беременности и послеродового периода. Таким образом, прогнозирование тромбоэмболических осложнений на первом этапе обследования беременной можно провoдить с помощью шкалы факторов риска развития тромбоэмболических осложнений, что позволяет дифференцированно проводить профилактические мероприятия.

Представлено кінцеві результати рандомізованого відкритого контрольованого клінічного дослідження ефективності інтервенції, спрямованої на зменшення частоти виникнення ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок з інсулінорезистентністю. Показано необхідність своєчасної діагностики та можливість корекції інсулінорезистентності, починаючи з ранніх термінів гестації.

Вивчено чинники ризику виникнення акушерської та перинатальної патології у вагітних із аліментарно-конституційним ожирінням у разі проведення операції кесарева розтину. На підставі клінічного аналізу показань до оперативного розродження, протікання вагітності та післяопераційного періоду виявлено, що вагітні з ожирінням належать до групи високого ризику виникнення акушерської та перинатальної патології.

Представлены данные о течении родов и перинатальных исходов при тиреоидной патологии и невынашивании беременности. В процессе обследования определены основные данные о течении родов, структуре осложнений во время родов, оценке состояния новорожденных и структуре постнатальной заболеваемости у женщин с патологией щитовидной железы. Такие данные дают возможность определять внутриутробное состояние плода и выбирать наиболее рациональный метод родоразрешения как в интересах материнского организма, так и плода и новорожденного.

Показаны некоторые особенности гемодинамики во время родов и в послеродовом периоде у беременных с сердечными заболеваниями. Выделены тяжелые пороки сердца со значительными нарушениями кровообращения. Описан один из видов этих тяжелых пороков - коарктация аорты у беременных, ее течение, возможные осложнения и результаты исследований. По данным литературы и собственным наблюдениям, у беременных со значительными нарушениями кровообращения в большинстве случаев наблюдаются летальные исходы. Исходя из этого, рекомендовано акушерам-гинекологам совместно с кардиологом и другими специалистами своевременно прогнозировать ведение беременности у пациенток в каждом конкретном случае.

Проведено гетеротопическое введение криоконсервированной плацентарной ткани 19 беременным женщинам, больным сахарным диабетом; верифицировано положительное влияние плацентарной ткани на течение сахарного диабета, функциональное состояние фетоплацентарного комплекса и исход родов.

У порівняльному аспекті вивчено перебіг гестаційного періоду, а також перинатальні результати розродження в жінок за різних форм гіперпролактинемії. Показано, що форма гіперпролактинемії впливає на частоту мимовільного переривання вагітності у ранні терміни, а в подальшому генез гіперпролактинемії не має значення стосовно ускладнення вагітності, пологів і стану новонароджених. Виявлено, що у вагітних з синдромом гіперпролактинемії розвивається хронічна плацентарна недостатність, яка первинно має прояв у активації, а потім - зниженні функції плаценти. На підставі даних динамічного обстеження хворих за допомогою магнітно-резонансної томографії головного мозку до та після розродження показано відсутність прогресування мікропролактиноми під час гестації та у післяпологовому періоді.

Дисертацію присвячено питанням профілактики та лікування ускладнень вагітності і пологів у жінок з дифузними захворюваннями сполучної тканини. На основі вивчення показників центральної, внутрішньосерцевої гемодинаміки та скоротливої функції міокарду, системи перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної активності, ліпідів та фосфоліпідів мембран еритроцитів, показників імунітету і механізмів їх взаємозв'язку, розроблено додаткові критерії для прогнозу можливого загострення захворювання під час вагітності. Запропоновано тактику раціонального ведення вагітності і пологів, метод профілактики і терапії ускладнень з боку матері і плода у жінок з дифузними захворюваннями сполучної тканини, показана його ефективність.

На підставі результатів проведеного комплексного дослідження встановлено клініко-патогенетичні особливості анемії вагітних (АВ) на тлі хронічної патології гепатобіліарної системи (ГБС) невірусного генезу. Доведено, що для оптимізації лікування таких хворих необхідно впливати на патогенетичні ланки прогресування запального процесу в ГБС. Патогенетично обгрунтовано доцільність використання комбінації залізовмісного препарата та гепатопротектора за умов лікування вагітних з анемією на фоні хронічної патології ГБС невірусного генезу з урахуванням динаміки клінічних, імунологічних і біохімічних показників. Установлено, що ці препарати зумовлюють ліквідацію вторинного імунодефіциту та сприяють відновленню метаболічного гомеостазу. Досягнуто ефективне зниження прояву синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації (СМІ) та перекисного окиснення ліпідів, рівня аутоімунних та імунокомплексних реакцій, можливості корекії зсувів інтерлейкінового профілю під впливом запропонованих препаратів. Виявлено корелятивні взаємозв'язки між імунними зсувами та метаболічними розладами. Вивчено стан фетоплацентарного комплексу, перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду в жінок з АВ на фоні хронічної патології ГБС невірусного генезу, а також перебіг раннього неонатального періоду в новонароджених. Удосконалено акушерську тактику ведення вагітності в жінок з АВ на фоні хронічної патології ГБС невірусного генезу, яка передбачає проведення повторних профілактичних курсів у динаміці вагітності.