Висвітлено проблеми щодо ВІЛ-інфекції у вагітних і дітей, а також загальні питання епідеміології, етіології, патогенезу, діагностики і профілактики захворювання. Наведено сучасні класифікації ВІЛ-інфекції, методики лікування дітей та характеристику антиретровірусних препаратів. Розглянуто клініку захворювання у вагітних і дітей, профілактику перинатальної трансмісії ВІЛ, основні принципи диспансерного спостереження у разі ВІЛ-інфекції.

Проведен анализ 100-та родов у женщин, переболевших вирусным гепатитом и сифилисом, а также 100-та родоразрешений женщин без отягощенного соматического анамнеза с использованием клинических, лабораторных и инструментальных методов исследования. Выявлено, что для представительниц обсервационного отделения риск быстрых родов и количества стимуляций родовой деятельности был в три раза выше. Установлено, что роды у реконвалесцентов вирусного гепатита и сифилиса осложняются повышением частоты вторичной слабости родовых сил, а также числа дефектов последа и инструментальной ревизии полости матки.

Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, оперативних пологів і через природні пологові шляхи у вагітних з внутрішньоутробним інфікуванням плода, які знаходились на стаціонарному лікуванні у зв'язку з ускладненнями перебігу вагітності. Проведені дослідження є підгрунтям для розробки нового методу лікування вагітних жінок, інфікованих хламідіями.

Проведен ретроспективный клинико-статистический анализ течения беременности, оперативных родов и через естественные родовые пути у беременных с внутриутробным инфицированием плода, которые находились на стационарном лечении в связи с осложнениями течения беременности. Проведенные исследования стали основанием для разработки нового метода лечения беременных женщин, инфицированных хламидиями.

Отмечено, что послеродовой период у женщин, переболевших вирусным гепатитом B до беременности, сопровождается повышенным риском гнойно-воспалительных осложнений и большей длительностью пребывания на листе нетрудоспособности. При ведении послеродового периода у женщин, перенесших вирусный гепатит B, врач должен обращать внимание на повышенный риск гнойно-воспалительных осложнений и строго придерживаться их профилактики.

Під час обстеження жінок, інфікованих цитомегаловірусом, виявлено високу частоту ускладнень вагітності, пологів, а також порушення постнатальної адаптації новонароджених. Відмічено позитивний вплив лікування імуноглобуліном антицитомегаловірусним людини рідким на перебіг вагітності, пологів і стан новонароджених.

Проведен морфометрический анализ плацент с детальным изучением артериальных сосудов у родильниц на фоне внутриутробного инфицирования. Полученные морфометрические показатели характеризуют структурные поражения сосудов плаценты, особенно в мелких артериях, в виде увеличения внешнего диаметра артерий, утолщения стенки и сужения их просвета, выраженных изменений эндотелиоцитов исследуемых сосудов, что значительно ухудшает кровоснабжение плаценты с последующим развитием существенных патологических изменений.

Досліджено протікання пологів у жінок, інфікованих парвовірусом B19. Установлено, що роділлі, інфіковані парвовірусом B19, складають групу ризику за передчасними пологами, розвитком аномалій родових сил, кровотечею в пологах, гіпоксії та гіпотрофії плода у порівнянні з жінками з нормоценозом піхви. У жінок, інфікованих парвовірусом B19, вища частота передчасних пологів - у 2,4 рази, аномалій родових сил - більш ніж в 3 рази, кровотеч і гіпоксії в пологах більше, ніж в 2 рази.

Простежено перебіг пологів 50-ти жінок, що перехворіли вірусним гепатитом A (ВГА) під час вагітності, та 100 жінок, що народжували у фізіологічному відділенні з використанням клінічного, лабораторного та інструментальних методів дослідження. Пологи у жінок, що перенесли ВГА, супроводжувалися 2-разовим збільшенням ризику швидких пологів, 6-разовим - кількості передчасних розроджень і кількості раннього злиття навколоплідних вод. Пологи цих жінок частіше завершувалися інструментальною ревізією порожнини матки.

Проанализировано течение родов у женщин с хроническим вирусным гепатитом С (ХВГС) во время беременности с целью прогнозирования и профилактики акушерских осложнений. Проведен анализ 64 родов у женщин с хронической HCV-инфекцией, а также 100 родоразрешений женщин без отягощенного соматического анамнеза с использованием клинических, лабораторных и инструментальных методов исследований. 23,4 % рожениц с ХВГС страдали наркоманией во время беременности, а 7,8 % из них страдали зависимостью до наступления беременности. Роды у женщин с ХВГС сопровождались 7-кратным увеличением частоты быстрых родов (14,1 % при 2,0 % в контрольной группе) и в 7 раз чаще завершались инструментальной ревизией полости матки (12,5 при 2,0 % у представительниц Закарпатья). В результате исследования сделан вывод, что роды у женщин с ХВГС чаще являются быстрыми и преждевременными, протекают с увеличением частоты преждевременного излития

околоплодных вод и чаще завершаются инструментальной ревизией полости матки на фоне увеличения кровопотери в родах.

Вперше вивчено частоту та структуру аномалій пологової діяльності (АПД) у жінок з інтраамніальним інфікуванням. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, мікробіологічними, ехографічними, кардіотокографічними, морфологічними показниками у жінок з АПД у разі інтраамніального інфікування. Визначено роль корекції мікробіоценозу статевих шляхів і порушень у системі мати - плацента - плід для профілактики АПД та поліпшення показників розродження у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням. З урахуванням результатів проведеного дослідження АПД уточнено існуючі наукові уявлення про патогенез порушень скорочувальної активності матки. Обгрунтовано необхідність удосконалення загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження аномалій пологової діяльності на базі використання антигомотоксичних препаратів.

Розроблено диференційований протокол медичного спостереження за дітьми ВІЛ-інфікованих жінок на підставі комплексної оцінки стану їх здоров'я у період новонародженості та у ранньому віці з урахуванням даних про їх ВІЛ-статус. У 600 дітей ВІЛ-інфікованих жінок виявлено взаємозв'язок між факторами ризику, що впливають на вертикальну передачу ВІЛ і стан здоров'я неінфікованих дітей, визначено особливості фізичного та нервово-психічного розвитку, причини захворюваності та смертності. Одержано дані про стан імунної системи. Доведено, що пренатальна експозиція наркотичних речовин погіршує стан здоров'я дітей ВІЛ-інфікованих жінок, у тому числі не інфікованих ВІЛ. Визначено діагностичну цінність дослідження антитіл до ВІЛ методом імуноферментного аналізу, провірусної ДНК методом полімеразної ланцюгової реакції ПЛР, а також клінічних ознак і результатів лабораторних досліджень для уточнення ВІЛ-статусу. Проведено оцінку ефективності та безпеки для дітей заходів профілактики передачі ВІЛ і пневмоцистної пневмонії. Виявлено часті порушення прав людини у контексті медичного спостереження за дітьми ВІЛ-інфікованих жінок, що створюють перешкоди для надання ефективної медичної допомоги. Розроблено алгоритм уточнення ВІЛ-статусу дітей ВІЛ-інфікованих жінок і протокол медичного спостереження за дітьми, що включає профілактичні, діагностичні заходи та консультативну допомогу сім'ї, які застосовуються у неонатальному періоді, у ранньому віці до уточнення ВІЛ-статусу методом ПЛР і після виключення ВІЛ-інфекції методом ПЛР до підтвердження втрати материнських антитіл до ВІЛ.

Проаналізовано анамнестичні дані, результати серологічного дослідження, особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду, стану плода та новонародженого в жінок з герпесвірусною та цитомегаловірусною інфекцією після застосування допоміжних репродуктивних технологій. Застосування специфічного лікування дозволило знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у даного контингенту жінок.

Обстежено 306 жінок із грипозною інфекцією. Дистрес плода є одним із основних проявів ускладнень за вірусної інфекції. Слабкість пологової діяльності діагностовано у 90,2 % випадків, передчасне вилиття навколоплодових вод - у 77,5 %, пологи через природні шляхи - у 53,9 %, патологічну крововтрату - у 27,3, багатоводдя - у 54,9 %, синдром затримки розвитку плода (СЗРП) - у 58,8 %. Передконцепційна підготовка, застосування комплексно стандартних і запропонованих індивідуальних заходів знизили частоту передчасного відшарування плаценти та гострого або хронічного дистресу плода до 13,7 %, слабкість пологової діяльності - до 11,8 %, передчасного вилиття навколоплодових вод - до 36,8 %. Патологічна крововтрата під час пологів через природні шляхи та кесарева розтину склала 9,7 %. Ознаки багатоводдя і СЗРП зменшились у 2,3 і 3 рази відповідно.

Наведено результати аналізу перебігу пологів у пацієнток із ВІЛ-інфекцією та асоційованою ВІЛ-герпетичною інфекцією. Показано, що пацієнтки з асоційованою ВІЛ-герпетичною інфекцією більш часто мають ускладнення пологів, показання до абдомінального розродження та оперативних втручань у пологах. Продемонстровано ефективність призначення рослинного імуностимулювального препарату з метою попередження ускладнень в пологах у вагітних із асоційованим інфікуванням.

Розглянуто перебіг пологів у жінок, які перехворіли на вірусний гепатит B (ВГВ) під час вагітності. Проаналізовано перебіг пологів у 51-ої жінки, що страждали на ВГВ під час гестації та в 100-а жінок з фізіологічними пологами.

Викладено результати дослідження пологів у жінок, які перехворіли на гострий вірусний гепатит A до настання вагітності. Виявлено, що основним результатом впливу перенесеного гепатиту на перебіг пологів є зростання вторинної слабкості родових сил, збільшення кількості випадків раннього відходження навколоплідних вод і тривалості безводних проміжків. Пологи реконвалесцентів гепатиту A супроводжувалися більшою кількістю дефектів плацентарної тканини та навколоплідних оболонок, а звідси і більшою крововтратою. Роди досліджуваних жінок майже у три рази частіше закінчувалися народженням великовагових плодів.

Простежено перебіг післяродового періоду у жінок, які перехворіли вірусним гепатитом B (ВГВ) під час вагітності для прогнозування та попередження акушерських ускладнень. Розглянуто перебіг післяродового періоду у 51-ї жінки, що перехворіла ВГВ під час вагітності, та 100-а жінок, що народжували у фізіологічному відділенні з використанням клінічного, лабораторного та інструментальних методів дослідження. В післяродовому періоді у жінок, що перенесли ВГВ, виявлено підвищення ризику гнійно-запальних ускладнень, анемій та тривалішого перебування у стаціонарі, на фоні збільшення середньої тривалості безводних проміжків (5 год 50 хв проти 3 год 45 хв) та зростання середньої крововтрати в пологах (284,2 мл. проти 237,3 мл.). Післяпологовий період у жінок, що перенесли ВГВ під час вагітності, протікає на фоні достовірно більшої тривалості безводних проміжків та крововтрати в родах, що призводить до підвищення ризику гнійно-запальних ускладнень, зростання числа анемій та тривалішого перебування у стаціонарі.

Розроблено методику прогнозування акушерських ускладнень у жінок із герпесвірусними інфекціями шляхом накопичення, відбору та оцінки інформації про несприятливий вплив хвороби на перебіг вагітності і пологів з математичною обробкою цієї інформації за допомогою формули Байеса. На підставі одержаного значення ймовірності виникнення ускладнень виділено три прогностичні групи: сприятливого прогнозу з низькою ймовірністю виникнення ускладнень, несприятливого прогнозу з високою ймовірністю їх виникнення і групу, що потребує додаткового обстеження. Відповідно до цього розроблено рекомендації щодо лікарської тактики у вагітних різних прогностичних груп.

З нової точки зору проаналізовано особливості акушерського та загального анамнезу вагітних із асоційованою ВІЛ-ВПГ-інфекцією, їх вплив на перебіг даної вагітності. Науково обгрунтовано необхідність більш ретельного обстеження ВІЛ-інфікованих вагітних з метою виявлення у них носійства ВПГ (вірусу простого герпесу) та визначення ризику акушерських та післяпологових ускладнень. Шляхом проведення ретельних імунологічних досліджень вперше доведено взаємний обтяжливий вплив ВІЛ та ВПГ інфекції, їх вплив на перебіг вагітності, а саме - зниження показників імунологічного захисту, збільшення значення вірусного навантаження. Запропоновано й апробовано схему лікування вагітних з асоційованою ВІЛ-ВПГ-інфекцією, застосування якої дозволяє ефективно покращувати імунологічні показники, показник вірусного навантаження ВІЛ, зменшувати частоту елективного абдомінального розродження. Вперше доведено можливість зниження частоти акушерських і гестаційних ускладнень на тлі асоційованої ВІЛ-герпетичної інфекції за рахунок призначення вагітним препарату імуностимулювальної дії рослинного походження. Поглиблено розуміння патогенетичних механізмів, що лежать в основі асоційованої ВІЛ-ВПГ-інфекції, а також перебігу вагітності на тлі поєднаного інфікування. Показано, що розроблений метод лікування дозволяє знизити показники материнської та неонатальної захворюваності.

Результати проведених досліджень свідчать, що використання запропонованого алгоритму лікувально-профілактичних заходів у жінок із герпесвірусною та цитомегаловірусною інфекцією після застосування допоміжних репродуктивних технологій на підставі вивчення клініко-ехографічних, імунологічних, мікробіологічних, вірусологічних особливостей, стану фетоплацентарного комплексу призвело до зниження частоти акушерської та перинатальної патології у цих вагітних.