Аналіз показників роботи регіонального відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених показав, що для реалізації сучасних технологій виходжування дітей з екстремально низькою масою тіла важливим є об'єднання зусиль акушерської та неонатологічної служб у поєднанні з високим професіоналізмом та належним матеріально-технічним забезпеченням.

Оценено физическое развитие 14 новорожденных, рожденных с ОНМТ в постконцептуальном периоде. Установлено, что физическое развитие характеризуется сниженными темпами увеличения отдельных антропометрических показателей, первым из которых реагирует рост ребенка.

Вивчено фізичний розвиток недоношених дітей у сільській місцевості залежно від терміну вагітності та віку матері, маси тіла дитини під час народження. Встановлено, що фізичний розвиток недоношених дітей на першому році життя головним чином залежить від характеру вигодовування немовляти.

Представлены результаты наблюдения за физическим развитием на первом году жизни преждевременно родившихся детей с массой тела менее 2 кг в зависимости от обогащения рациона их матерей препаратами йода в период грудного кормления. Показано значительное влияние приема йодсодержащих препаратов кормящими матерями на прибавку массы тела и роста их детей в первые три месяца, когда поступление йода в организм ребенка зависит только от содержания его в грудном молоке.

Наведено результати добового моніторування ЕКГ з паралельним записом реопневмограми 30 недоношених дітей, які виходжувалися з використанням методу кенгуру, та 22 немовлят зі стандартним доглядом. Виявлено періодичне дихання з наявністю респіраторних пауз у всіх обстежених новонароджених та вірогідно виразнішу електричну нестабільність міокарда у дітей, матері яких не застосовували метод кенгуру.

Изучена вариабельность сердечного ритма с использованием суточного мониторирования по Холтеру у детей - пациентов отделения патологии новорожденных. Установлено, что вегетативный статус недоношенных детей характеризуется повышением симпатического тонуса на фоне снижения парасимпатической модуляции, а также смещением вегетативного равновесия в сторону преобладания симпатического звена.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.34 + Р733.34

Рубрики:

Недоношені діти

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34 + Р731.34

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Недоношені діти

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання неврологічного розвитку недоношених новонароджених під впливом несприятливих чинників навколишнього середовища в неонатальних відділеннях. В ході дослідження використано двоетапний кластерний аналіз за кількісними та якісними показниками. Встановлено, що недоношені діти, які перебували під впливом несприятливих чинників навколишнього середовища, мали виражені порушення неврологічного розвитку на 30-у добу спостереження.

Рассмотрены вопросы неврологического развития недоношенных новорожденных в динамике наблюдения при воздействии неблагоприятных факторов окружающей среды в неонатальных отделениях. В ходе исследования использован двухэтапный кластерный анализ по количественным и качественным показателям. Установлено, что недоношенные дети, которые находились в условиях повышенных уровней факторов окружающей среды, имели выраженные нарушения неврологического развития на 30-й день наблюдения.

Мета роботи - визначити темпи збільшення маси тіла (МТ), довжини тіла (ДТ) та окружності голови (ОГ) у дітей з дуже малою масою тіла (ДММТ); виявити достовірні фактори, які впливають на темпи фізичного розвитку (ФР) за кожним параметром; встановити кореляційні зв'язки між факторами і параметрами ФР. Оцінку ФР дітей з ДММТ (n = 92) і НММТ (n = 34) проведено у 3 часові проміжки: у відділенні інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН), відділенні виходжування та з моменту народження до виписки з неонатологічного стаціонару. Середні темпи ФР дітей з ДММТ і НММТ (збільшення МТ, ДТ і ОГ) у ВІТН були 8,63 г/добу, 0,89 і 0,4 см/тиждень відповідно; у відділенні виходжування - 24,2 г/добу, 0,94 і 0,7 см/тиждень відповідно; за весь період лікування - 18,23 г/добу, 0,92 і 0,6 см/тиждень відповідно. Збільшення МТ і ОГ дітей з ДММТ і НММТ за весь період лікування було прямо пропорційним збільшенню МТ, ДТ і ОГ у ВІТН; збільшенню МТ, ДТ і ОГ у відділенні виходжування, а також збільшенню ДТ за весь період лікування. Збільшення параметрів ФР було обернено пропорційним МТ, ДТ і ОГ при народженні. Зроблено висновки, що темпи ФР є прямо пропорційними збільшенню всіх параметрів ФР і обернено пропорційними параметрам ФР розвитку при народженні.

Мета роботи - вивчити фізичний розвиток передчасно народжених дітей, які народились з вагою менше за 1500 г, та ідентифікувати фактори ризику щодо його порушень. Вивчено фізичний розвиток за шкалами ВООЗ 178 дітей, які народилися з дуже малою масою тіла, у 6, 12, 18, 24 і 36 міс життя. Ідентифіковано фактори соціально-економічної спрямованості, що достовірно асоціюються з його значною затримкою. Майже чверть дітей, які народились з вагою до 1500 г, у 24 - 36 міс життя мали вагу менше за 10 %. Не виявлено достовірного впливу низки чинників, що характеризують перебіг вагітності та пологів, на розвиток значної затримки фізичного розвитку. Встановлено, що низький рівень матеріального забезпечення родини, тривала штучна вентиляція легень, важкі внутрішньошлуночкові кровотечі та відсутність грудного вигодовування є предикторами важкої затримки розвитку у 24 міс життя. Зроблено висновки, що відсутність впливу перебігу вагітності та пологів на розвиток значної затримки фізичного розвитку акцентує увагу на організації катамнестичного спостереження за дітьми, які народились з вагою менше за 1500 гр.

Світова статистика та наукові дослідження свідчать, що передчасне народження дітей супроводжується високим ризиком виникнення в них не лише соматичної патології, але й неврологічних і психічних порушень. Тому розроблення клінічної прогностичної моделі розвитку затримки статокінетичного розвитку в ранньому віці дітей, які народилися передчасно, може стати підгрунтям для створення профілактичної програми раннього втручання. Мета роботи - визначити клініко-генетичні детермінанти формування затримки статокінетичного розвитку дітей, народжених із масою тіла (МТ) менше 1500 г; розробити алгоритм раннього прогнозування несприятливих наслідків. Проведено когортне проспективне дослідження, до якого залучено 155 дітей із дуже малою та надзвичайно малою МТ. Вивчено їх статокінетичний розвиток у 6, 12, 18, 24 і 36 міс скоригованого віку; встановлено детермінанти, що його визначають. Генетичні методи включали дослідження поліморфізму генів GSTP1, GSTT1, GSTM1, ACE, AGT2R1 та eNOS. Виявлено, що у 24 міс скорегованого віку затримку статокінетичного розвитку мають 19 %, у 36 міс - 16 % обстежених дітей, які народилися з дуже малою та надзвичайно малою МТ. Важливими предикторами затримки статокінетичного розвитку виявилися тяжкі внутрішньошлуночкові крововиливи, перенесена анемія на другому році життя, значна затримка фізичного розвитку у 6 міс і соціально-економічний статус родини. Встановлено, що найбільша затримка в моторній сфері була в дітей із домінантною генетичною моделлю (GG+AG vs. AA) гена GSTP1. Встановлено, що розроблена модель прогнозування затримки моторного розвитку в ранньому віці має високу специфічність (92,44 %) і помірну чутливість (53,33), що свідчить про можливість її застосування для прогнозування та персоналізованого підходу до лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.34 + Р733.410.21

Рубрики:

Недоношені діти

Хвороби артерій у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.34 + Р731.94

Рубрики:

Недоношені діти

Сечостатева система у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.34 + Р733.457

Рубрики:

Недоношені діти

Хірургія окремих ділянок, систем і органів. (Дитяча хірургія)

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Premature birth is caused by a diversity of factors and leads to respiratory, heart, motor, and metabolic disorders due to the immaturity of body organs. The proper positioning of a premature newborn is a highly beneficial non-pharmacological intervention. The hammock method is based on synactive theory and leads to improvements in physiological variables, behavioral organization, and the harmonization of movements. The aim of the present systematic review and meta-analysis was to evaluate the effects of the hammock method on vital signs, pain/stress, and behavioral state of preterm newborns. A search was performed for clinical trials that compared the hammock method to other techniques in preterm newborns. This review was conducted following the PRISMA guidelines and only included articles reporting clinical and quasi-experimental trials conducted in the neonatal intensive care unit with preterm newborns using the Hammock method as the main intervention. Eight articles composed the qualitative analysis and four of these articles composed the meta-analysis. The hammock method proved to be viable and promising for the reduction in pain/stress as well as improvements in the behavioral state of preterm newborns.