Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.4

Рубрики:

Догляд за недоношеними дітьми

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено наблюдение за двумя группами недоношенных детей в условиях интенсивной терапии. Одна группа детей получала наряду с инфузионной терапией раннее энтеральное питание смесью "Алфаре" через назогастральный зонд. Показано, что раннее энтеральное питание способствует более раннему началу восстановления массы тела, улучшает белоксинтетическую функцию печени, сокращает катаболическую фазу адаптации новорожденного ребенка, а также ведет к стабилизации коагуляционного потенциала крови.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.4

Рубрики:

Догляд за недоношеними дітьми

Шифр НБУВ: Ж22335/Дод. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.4 + Р733.34

Рубрики:

Догляд за недоношеними дітьми

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34 + Р732.4

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Догляд за недоношеними дітьми

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34 + Р732.4

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Догляд за недоношеними дітьми

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.4 + Р733.34

Рубрики:

Догляд за недоношеними дітьми

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.4 + Р128.919-37

Рубрики:

Догляд за недоношеними дітьми

Гігієна дітей грудного віку

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены основные компоненты и эффекты метода мама-кенгуру, которые рассмотрены с позиций влияния на соматическое состояние, психомоторное развитие, поведение недоношенных новорожденных и детей с задержкой внутриутробного роста. Рассмотрены аспекты взаимоотношений в семье и гуманизации интенсивной неонатологии.

Вивчено особливості адаптації у неонатальному періоді передчасно народжених дітей з малою масою. Запропоновано оптимізацію виходжування дітей цієї групи шляхом збагачення раціону матерів-годувальниць в період лактації препаратами йоду. Показано, що у таких матерів в два рази частіше зустрічається патологія щитоподібної залози за даними УЗД. Виявлено у пуповинній крові їх дітей значно знижений рівень гормонів щитоподібної залози, що за умов дефіциту йодного забезпечення матері може негативно впливати на адаптацію новонародженого. Доведено, що збагачення раціону харчування матерів-годувальниць, що народили передчасно маловагових дітей, йодовмістними препаратами значно покращує лактацію, достовірно підвищуючи добову кількість молока та тривалість годування грудьми дитини на першому році життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.4 + Р128.919-372

Рубрики:

Догляд за недоношеними дітьми

Гігієна дітей грудного віку

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализирован опыт проведения энтерального кормления у 90 недоношенных новорожденных с очень низкой и экстремально низкой массой при рождении в отделении интенсивной терапии и выхаживания недоношенных родильного дома ЦГКБ № 3 г. Донецк. Определены пути уменьшения длительности переходного периода ограниченного питания у недоношенных новорожденных.

Под наблюдением было 80 недоношенных детей (в возрасте от 0 - 57 суток), находившихся на лечении в неонатальных отделениях Донецкого регионального центра охраны материнства и детства. Выявлена эффективность применения молочных смесей Хумана O-НА с целью профилактики нарушений дисбаланса кишечной микрофлоры и развития функциональных нарушений органов желудочно-кишечного тракта у детей с низкой и экстремально низкой массой тела. Показано, что раннее дозированное полноценное энтеральное питание снижает риск развития язвенно-некротического энтероколита, неврологических осложнений, развития позднего сепсиса, диспептических расстройств, улучшает динамику весовой кривой.

Увагу приділено підвищенню ефективності надання медичної допомоги недоношеним новонародженим з респіраторним дистрес-синдромом (РДС) на підставі вивчення клініко-інструментальних змін центральної, церебральної та мезентеріальної гемодинаміки в перші дні життя та впровадження нових підходів до годування передчасно народжених дітей з РДС. Визначено перинатальні чинники ризику тяжкого стану у недоношених дітей. Проаналізовано зміни центрального, мозкового та мезентеріального кровобігу у недоношених дітей в динаміці спостереження та у разі призначення раннього ентерального харчування. Проведено вивчення співвідношення показників серцевої, церебральної та мезентеріальної гемодинаміки та показано їх відмінності у недоношених дітей у тяжкому стані та без нього. Розраховано прогностичне рівняння ішемізації верхньої мезентеріальної артерії. Розроблено діагностично-прогностичну модель тяжкості стану у недоношених дітей з обгрунтуванням призначення раннього ентерального харчування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.411.033.2-1 + Р733.412

Рубрики:

Хвороби системи дихання у дітей

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено фактори ризику передчасного народження та формування перинатальної патології у передчасно народжених дітей з гестаційним віком 34 (0/7) – 36 (6/7) тижнів. Факторами ризику передчасного народження пізніх недоношених дітей є загроза переривання вагітності, прееклампсія і передчасний розрив плодових оболонок. Факторами ризику формування перинатальної патології у пізніх недоношених дітей є прееклампсія, плацентарна дисфункція, багатоводдя, дистрес плода, народження дитини шляхом операції кесарського розтину та вкрай високий ризик акушерських та перинатальних ускладнень за шкалою A. Coopland. Для пізніх недоношених дітей, які потребували тривалого медичного спостереження та лікування, характерно: температурна нестабільність, жовтяниця недоношених, мляве смоктання, незрілість головного мозку, синдром дихальних розладів, гіпоглікемія, знижена толерантність до ентерального харчування та апное передчасно народжених дітей. Провідними у структурі захворювань пізніх недоношених дітей у неонатальному періоді були: гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, рання анемія передчасно народжених, респіраторний дистрес-синдром, затримка внутрішньоутробного розвитку, вроджена пневмонія та некротизуючий ентероколіт. Розроблено алгоритм прогнозування ймовірності порушення адаптації передчасно народжених дітей з гестаційним віком 34 (0/7) - 36 (6/7) тижнів та алгоритм медичного спостереження за передчасно народженими дітьми з гестаційним віком 34 (0/7) -36 (6/7) тижнів.