Викладено дані щодо етіології, патогенезу, клініки, лікування та профілактики гемолітичної хвороби новонароджених, антигенної структури клітин крові, номенклатури еритроцитарних антигенів крові людини. Розглянуто основні сучасні методи визначення групових факторів крові, терапевтичні підходи з урахуванням клінічної ситуації гемолітичної хвороби новонароджених. Охарактеризовано основні ускладнення у разі застосування замісного переливання крові, заходи з їх лікування.

Изложены данные по этиологии, патогенезу, клинике, лечению и профилактике гемолитической болезни новорождённых, антигенной структуре клеток крови, номенклатуре эритроцитарных антигенов крови человека. Рассмотрены основные современные методы определения групповых факторов крови, терапевтические подходы с учётом клинической ситуации гемолитической болезни новорождённых. Приведены характеристики основных осложнений во время замещающего переливания крови, меры по их лечению.

Изложены современные представления об этиологии и патогенезе гемолитической болезни новорожденного (ГБН). Изложены вопросы диагностики, дифференциального диагноза, лечения и профилактики данной болезни. Предложена классификация ГБН, показана роль билирубинового обмена в патогенезе ГБН. Описаны методы диагностики ГБН, в частности, антенатальной и постнатальной диагностики, акушерского анамнеза, ультразвукового сканирования, исследования амниотической жидкости. Охарактеризованы принципы лечения ГБН в антенатальном периоде, рассмотрены особенности реанимации новорожденного в родильном доме.

В обзоре литературы представлены современные взгляды на этиологию и патогенез конъюгационных желтух - одного из наиболее частых метаболических расстройств периода новорожденности. Знание и четкое выделение причин желтух способствуют своевременному проведению профилактических мероприятий и снижению частоты данной патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.3-52

Рубрики:

Жовтуха новонароджених. Гемолітична хвороба

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.3

Рубрики:

Жовтуха новонароджених. Гемолітична хвороба

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено вивчення клітинного та гуморального імунітету у новонароджених дітей із Rh- та AB0-гемолітичною хворобою. У дітей з Rh-ГХН відмічено зменшення кількості T- і B-лімфоцитів, а також зниження субпопуляції T-хелперів. Зміни гуморального імунітету представлені появою сироваточного IgA, підвищенням концентрації IgM і зниженням кількості IgG. Дослідження імунного статусу у новонароджених дозволяють розробити адекватні методи терапії дітей із гемолітичною хворобою.

Приведены современные особенности течения желтухи новорожденных. Проанализированы истории болезни детей с неонатальными желтухами (НЖ), находившихся на лечении в отделении раннего возраста ГДКБ N 1 г. Донецка с 1994 по 2004 г. За последние 10 лет имеет место значительное нарастание числа конъюгационных желтух (КЖ) и тенденция к увеличению среднего уровня билирубина при данной патологии. Выявленные особенности анамнеза, современной клинико-лабораторной картины КЖ необходимо учитывать при ведении новорожденных с НЖ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.3-52

Рубрики:

Жовтуха новонароджених. Гемолітична хвороба

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты клинического применения Кардоната при лечении новорожденных детей с затянувшейся желтухой и метаболической кардиомиопатией. Применение данного препарата способствует уменьшению сроков лечения желтушного синдрома, позволяет избежать назначения инфузионной терапии и полипрагмазии, а также вызывает нормализацию метаболических процессов в миокарде, что подтверждается инструментальными методами исследования.

Отмечено, что вопрос диагностики гемолитической болезни новорожденных стоит остро в современной неонатологии. Приведен практический опыт по применению гелевой технологии при проведении серологического обследования новорожденных для раннего выявления гемолитической болезни новорожденных.

Проведено сравнение эффективности лечения неонатальных желтух после внедрения клинического протокола "Желтуха новорождённых". Четкая тактика врача обеспечивает безопасность наблюдения и лечения новорожденных. Ограничение энтерального медикаментозного лечения, инфузионной терапии новорожденных с симптомом желтухи уменьшает агрессивность и инвазивность лечения, при этом его длительность определяется наличием основного заболевания.

Представлено алгоритм диференціального діагнозу гіпербілірубінемій у дітей перших двох років життя з урахуванням гемолітичних, гепатитних, механічних, а також спадково зумовлених форм. Проведено поетапне діагностування жовтяниць у 58 дітей віком від 10 днів до 2 років, виділено групу дітей з сімейними формами гіпербілірубінемій.

Представлены патогенетические аспекты развития неонатальных желтух. В последние годы прослеживается тенденция к значительному росту неонатальных желтух в структуре заболеваний периода новорожденности. В период ранней неонатальной адаптации желтуха выявляется у 50 - 60 % доношенных и 70 - 90 % недоношенных детей. Данная патология требует дифференцированного подхода к диагностике и лечению в раннем неонатальном периоде. Оптимизация профилактики неблагоприятных факторов приведет к снижению частоты неонатальных желтух.

Вивчено особливості сучасного клінічного перебігу АВО- та Rh-ГХН з урахуванням перинатальних факторів ризику. Наведено відомості про порушення пігментного та білкового обмінів, функціональний стан гепатоцитів і синдром ендогенної інтоксикації у новонароджених із ГХН. Висвітлено чутливість, специфічність і прогностичну цінність біохімічних показників щодо прогнозу тяжкого перебігу АВО-ГХН та Rh-ГХН. Обгрунтовано клінічне та прогностичне значення середньомолекулярних пептидів, лактатдегідрогенази та лейкоцитарного індексу інтоксикації у дітей з ГХН. Наведено результати обстеження новонароджених з гемолітичною хворобою. Визначено діагностичне значення методу дистанційної реєстрації інтенсивності теплового потоку з поверхні тіла у новонароджених. Оцінено ефективність і безпечність використання ентеросгелю у комплексній терапії АВО-ГХН і Rh-ГХН.

Вивчено особливості адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією за умов вакцинації. Здійснено теоретичне узагальнення та науково обгрунтовано ризик розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії. За результатами ретроспективного епідеміологічного дослідження доведено, що на стан новонароджених впливають різні фактори, а саме: вік жінки, перебіг вагітності та пологів, захворювання різноманітного генезу, стан новонародженого, оцінений за шкалою Апгар. На підставі результатів лабораторних досліджень установлено, що показники загального реактивного потенціалу організму мають прогностичне значення під час визначення ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії та інфекційно-запальних захворювань у неонатальному періоді та можуть бути використані як діагностичні критерії. Вакцинація проти вірусного гепатиту B забезпечує добрий протиінфекційний захист у 28,5 % дітей, помірний - у 45,9 %, низький - у 25,6 %. Катамнестичне спостереження за дітьми на першому році життя дозволило встановити, що у 1,6 раза рідше хворіли діти, вакциновані проти вірусного гепатиту B. Доведено доцільність вакцинації новонароджених дітей проти вірусного гепатиту B.

Вивчено особливості фізичного, нервово-психічного розвитку і захворюваність дітей, які перенесли гемолітичну хворобу новонароджених з урахуванням перебігу перинатального періоду. Наведено дані про динаміку захворюваності, ранньої неонатальної смертності та летальності від гемолітичної хвороби новонароджених у Полтавській області за період із 1985 по 1997 рік. Виявлено, що діти, які перенесли гемолітичну хворобу новонароджених, мають у ранньому віці підвищену захворюваність на анемію, респіраторну і алергічну патологію та є групою ризику щодо формування контингенту частохворіючих. Установлено негативний вплив гемолітичної хвороби на фізичний розвиток дітей в анте- і постнатальному періоді. Виявлено вірогідний зв'язок між перенесеною гемолітичною хворобою новонароджених і дисгармонійністю нервово-психічного розвитку у дітей першого року життя. Розроблено комплекс заходів щодо реабілітації дітей після перенесеної гемолітичної хвороби новонароджених. Обгрунтовано необхідність обов'язкового нейросонографічного обстеження в динаміці та первинної реабілітації у відділенні патології новонароджених усіх дітей, хворих на гемолітичну хворобу новонароджених, їх природного вигодовування тривалістю до 12 місяців і динамічного диспансерного нагляду за ними педіатра і невролога протягом перших трьох років життя.

Уточнено особливості клінічного перебігу затяжних неонатальних жовтяниць (НЖ) залежно від наявних чинників ризику та рівнів гіпербілірубінемії. Вивчено ефективність застосування лактулози у дітей з НЖ з урахуванням клініко-лабораторних показників. Найбільш вагомими чинниками ризику зі сторони матері є анемія, порушення репродуктивної функції, патологічний перебіг вагітності та пологів. Зі сторони дитини - оцінка за шкалою Апгар 7 балів і нижче, відтерміноване прикладання до грудей, неадекватне вигодовування, роздільне перебування, діагноз значної НЖ в пологовому будинку, функціональні порушення травного каналу. Ефективніше лікування затяжної НЖ досягається включенням лактулози до фототерапії. Достовірним підтвердженням ефективності комбінованої схеми є клініко-лабораторні показники: зникнення жовтяничного забарвлення шкіри, збільшення маси тіла, відсутність функціональних шлунково-кишкових порушень, скорочення тривалості фототерапії, прискорені темпи зниження загального білірубіну сироватки крові, нормалізація показників копрограми та кишкового біоценозу.

Рассмотрены аспекты эффективности и безопасности применения энтеросорбтивной терапии у новорожденных с гемолитической болезнью. Приведены данные об успешном использовании Энтеросгеля у 92 новорожденных с разными формами и степенями тяжести гемолитической болезни. Отмечена положительная динамика в клиническом течении заболевания и лабораторных показателях.

Вивчено ефективність терапії кон'югаційної жовтяниці у 43 новонароджених дітей. Показано, що включення препарату Урсофальк в комплексне лікування призводить до більш швидкої регресії клініко-параклінічних ознак жовтяниці та холестазу та зменшує число дітей, що потребують тривалої терапії за умов другого етапу виходжування.

Учитывая потенциальную токсичность непрямого билирубина, и в связи с тем, что желтуха новорожденных может быть симптомом других заболеваний, следует проводить мониторинг при помощи неинвазивных методов исследования для своевременного выявления состояний, требующих дополнительных вмешательств. В связи с этим большое значение имеют разработка и внедрение в практику неинвазивных методов анализа билирубина.